Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

набро

  • 1 накид навантаження

    набро́с нагру́зки

    Українсько-російський політехнічний словник > накид навантаження

  • 2 напроказить

    и Напроказничать напустувати, навитворяти, навитинати, наштукарити, наброїти, накоїти пустощів, напрокудити, (о мног.) понавитворювати, понаштукарювати; понаброювати, понакоювати пустощів. -ться - напустуватися, надурітися, навитворятися, наштукаритися, наброїтися, накоїтися пустощів, поповитворяти, попоштукарити, попоброїти, попокоїти пустощів (досхочу). [У два тижні такого наброїв, що доброму чоловікові на цілий вік удостачу (М. Вовч.). Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появить (Мова)].
    * * *
    тж. напрок`азничать
    напустува́ти, -ту́ю, -ту́єш; навитворя́ти, набро́їти, проброї́ти, проброї́тися, напроку́дити, -джу, -диш

    Русско-украинский словарь > напроказить

  • 3 накид

    техн. набро́с, набро́ска (о предметах, материале)

    Українсько-російський політехнічний словник > накид

  • 4 наблажить

    надуріти, напустувати, наброїти.
    * * *
    надурі́ти, нахимерува́ти, набро́їти; напустувати, -тую, -туєш

    Русско-украинский словарь > наблажить

  • 5 накуролесить

    -ся наколобродити, -ся, на(коло)броїти, -ся, нашурубурити, -ся, напустувати, -ся, наштукарити, -ся, нафиґлювати, -ся, наплатати, -ся штук. [Як залицявся до Пушкаревої Мотрі, то у два тижні такого наброїв, що… (М. Вовч.). А ти, Якове, вчора нашурубурив сильно (Короленко). На цей рік нових штук наплатав (Свидниц.)].
    * * *
    наколобро́дити, -джу, -диш, наброї́ти, набешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, нако́їти

    Русско-украинский словарь > накуролесить

  • 6 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 7 Набедить

    Набедокурить нашкодити, наброїти (біди), наколобродити, нашурубурити, наплатати штук, (диал.) напрокудити. [Тепер-же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). На цей рік нових штук наплатав (Свидн.). Та так Хведько напрокудив, що його за малим і з урядництва не скинули (Мова)].

    Русско-украинский словарь > Набедить

  • 8 Наделывать

    наделать
    1) что - см. Надделывать;
    2) чего - а) (изделий) нароблювати и наробляти, наробити, (о мног.) понароблювати, понаробляти чого, (неумело, без толку, сов.) напартачити, набазграти, напорати, (пров.) награмузляти чого. [Ляльок наробили (Богодух.). Понароблював вил та грабель і повіз продавати (Канівщ.). Чого оце ти тут награмузляв? (Липовеч.)]; б) чего, что (о поступках) - нароблювати и наробляти, наробити, начинити, (натворять) натворювати, натворити чого, що, накоювати, накоїти, наброїти чого, нашкодити, (о мног.) понароблювати, понаробляти, понатворювати, понакоювати чого. [Доню моя, що ти наробила? (Шевч.). Дурниць чимало наробила (Київ). Не малого колоту ся новина по всіх селах і городах начинила (Куліш). Багацько погани накоїв (Крим.). Тепер- же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). Багато за свій вік нашкодив (Канівщ.)]. -лать себе беды - напитати (наробити) собі лиха (біди). -лать зла кому - наробити зла (лиха) кому, (пров.) зазлостити кому. [Почне каламутити в громаді, може лиха наробити (Грінч.). Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого-б він хотів (Черкащ.)]. -лать печали кому - жалю (суму) завдати (наробити) кому. [Та жалю наробила, та серце засмутила (Грінч. III)]. -лать хлопот - завдати клопоту (турбот(и)). [Я вашій щирості турботи завдала (Самійл.)]. -дать шуму (крику), тревоги - наробити галасу (ґвалту), нагаласувати, наґвалтувати, збити бучу, (образно) шелесту великого наробити.

    Русско-украинский словарь > Наделывать

  • 9 Натворять

    натворить
    1) (созидать во множестве) натворювати, натворити, (о мног.) понатворювати чого;
    2) (наделывать) натворювати, натворити, нароблювати и наробляти, наробити, начинити, (скверного ещё) накоювати, накоїти, наброювати, наброїти чого, нашкодити, (о мног.) понатворювати, понароблювати и понаробляти, понакоювати, понаброювати чого; (проказить) витворяти, навитворяти, напустувати, накуйовдити, наплатати штук, настроїти фіґлів. [Бачите ви, чого ви натворили (Шевч.). Наробила шкоди (Н.-Лев.). Великого бешкету накоїла (Кониськ.). На цім світі й вона накуйовдила таки чимало (Мова). Нових штук наплатав (Свидн.)];
    3) (растворять во множестве) розчиняти, нарозчиняти чого;
    4) (дверь, крышку и т. п. на что) причиняти, причинити (дверима, на[по]кришкою и т. п.) що. Натворённый -
    1) натворений, понатворюваний;
    2) натворений, нароблений, начинений, накоєний, наброєний, нашкоджений, понатворюваний, понароблюваний, понакоюваний, понаброюваний;
    3) нарозчиняний. -ться -
    1) (стр. з.) натворюватися, бути натворюваним, натвореним, понатворюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (творя) натворитися, попотворити (досхочу), (о мног.) понатворюватися и т. п.; б) (растворяя) нарозчинятися и т. п. Срв. Творить.

    Русско-украинский словарь > Натворять

  • 10 набрасывать

    техн., несов. набра́сывать, сов. набро́сить
    накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский политехнический словарь > набрасывать

  • 11 набрасывать

    техн., несов. набра́сывать, сов. набро́сить
    накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский политехнический словарь > набрасывать

  • 12 накидання

    техн. набра́сывание, набро́ска ( действие), нанесе́ние ( штукатурки)

    Українсько-російський політехнічний словник > накидання

  • 13 набедокурить

    нашко́дити, -джу, -диш, зроби́ти (-блю, -биш) шко́ду, нароби́ти шко́ди; наколобро́дити, -джу, -диш, набро́їти, нашурубу́рити

    Русско-украинский словарь > набедокурить

  • 14 набредать

    несов.; сов. - набрест`и
    1) (на кого-что) набро́дити, -джу, -диш, набрести́, -бреду, -бреде́ш (на кого-що); надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати (кого-що, на кого-що); ( наталкиваться) натрапляти, натрапити, -плю, -пиш (на кого-що, кого-що)
    2) ( собираться в одном месте) находити, -дить, найти́, -йдуть и мног. понахо́дити; сов. набрести́

    Русско-украинский словарь > набредать

  • 15 наколобродить

    наколобро́дити, -джу, -диш, наброї́ти, наштука́рити; напустува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    Русско-украинский словарь > наколобродить

  • 16 настряпанный

    1) напо́раний, нагото́влений
    2) напораний; скомпоно́ваний; сфабрикований; зла́джений; наля́паний; наба́зграний; настро́чений
    3) нашко́джений; нако́єний, набро́єний, натво́рений

    Русско-украинский словарь > настряпанный

  • 17 настряпать

    1) ( наготовить) напо́рати, наготувати, мног. понаготовлювати, -люю, -люєш, понаготовляти
    2) (перен,: небрежно, наспех сделать) напо́рати; утя́ти (утну, утнеш); ( отколоть) устругну́ти; ( сочинить) скомпонува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( сфабриковать) сфабрикува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( составить) зла́дити, -джу, -диш; ( наляпать) наля́пати; ( намарать) наба́зграти; ( настрочить) наче́ркати
    3) ( напроказить) нашко́дити, -джу, -диш; нако́їти, набро́їти, натвори́ти, -творю́, -тво́риш

    Русско-украинский словарь > настряпать

  • 18 начудить

    (начудачить) надивачити, (напричудничать) нахимерувати, нахимерити, (начудотворить) начудодіяти, (напроказничать) наштукарити, напустувати, наколобродити, наброїти, нашурубурити, (дурачась) надуріти, (надурить) надурувати.
    * * *
    нахимерува́ти, -руєш, -рує, начуди́ти, -диш, -дить, начудува́ти, -дуєш, -дує, навитіва́ти; ( напроказничать) напустува́ти, -туєш, -тує; ( наколобродить) наколобро́дити, -диш, -дить

    Русско-украинский словарь > начудить

  • 19 подпакостить

    накапостити, по[на]шкодити кому, наброїти кому чим.
    * * *
    [тро́хи] нака́постити

    Русско-украинский словарь > подпакостить

  • 20 спроказить

    попустува́ти, -ту́ю, -ту́єш; навитворя́ти, набро́їти, напроку́дити, -джу, -диш

    Русско-украинский словарь > спроказить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Набро — Набро …   Википедия

  • наброїти — дієслово доконаного виду накоїти; нашкодити розм …   Орфографічний словник української мови

  • наброєний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • набро́сить — брошу, бросишь; прич. страд. прош. наброшенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. набрасывать2). Бросить поверх, покрывая, закрывая кого , что л.; накинуть. [Райский] измучен этой работой. Посмотрит на портрет и вдруг с досадой набросит на него… …   Малый академический словарь

  • набројување прав — поединечно набројување на сите случаи од соодветниот вид …   Macedonian dictionary

  • наброїти — о/ю, о/їш, док., розм. Наробити чогось неприємного, шкоди; нашкодити …   Український тлумачний словник

  • наброїти — накоїти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • наброїти — брою, броїш, Пт. Дошкулити; наробити чогось неприємного, шкоди …   Словник лемківскої говірки

  • набро́ситься — брошусь, бросишься; сов., на кого что (несов. набрасываться1). 1. Бросившись, напасть; накинуться. Когда Лыска с визгом набросилась на Игната, то послышался еще третий удар. Чехов, Нахлебники. 2. разг. С усердием, с жадностью приняться за что л.… …   Малый академический словарь

  • набро́ска — и, ж. 1. Действие по знач. глаг. набросать набрасывать 1 и набросить набрасывать 2. 2. спец. Материал, набрасываемый, накладываемый поверх чего л. Каменная наброска …   Малый академический словарь

  • набро́сок — ска, м. Рисунок, чертеж и т. п., намечающий лишь общие (без окончательной отделки) черты того, что должно быть изображено. Карандашный набросок. Портретный набросок. □ Я вынул мой альбом, сделал несколько набросков хижин. Миклухо Маклай,… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»