Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

экипаж

  • 1 экипаж

    техн.
    1) ( повозка) екіпа́ж, -жа
    2) ( команда) екіпа́ж, -жу, кома́нда

    Русско-украинский политехнический словарь > экипаж

  • 2 экипаж

    техн.
    1) ( повозка) екіпа́ж, -жа
    2) ( команда) екіпа́ж, -жу, кома́нда

    Русско-украинский политехнический словарь > экипаж

  • 3 экипаж

    I
    1) ( повозка) екіпа́ж, -а; ( коляска) коля́ска; ( карета) каре́та
    2) ж.-д. екіпа́ж
    II
    ( команда) екіпа́ж, -у, кома́нда

    Русско-украинский словарь > экипаж

  • 4 легковой

    легкий, легкотяглий. -вой автомобиль - пасажирний автомобіль. -вое движение - повозовий рух. -вой извозчик - дрожкар (-ря), візник (-ка), візника (-ки), (гал.) фіякр, ф[х]урка, (насм.) ванько; срвн. Извозчик легковой. -вой экипаж - повіз (р. повозу), (теснее) дрожки (р. дрожок); срвн. Экипаж.
    * * *
    легкови́й

    \легковой автомоби́ль — легкови́й автомобі́ль

    \легковой изво́зчик — візни́к, -а

    Русско-украинский словарь > легковой

  • 5 линейка

    1) (дощечка для линевания) лінія, лінійка (р. мн. -нійок). Бить, ударить -кой по руке - лупити, лупнути лінійкою по долоні, палі (в руку) давати, дати. [Було як почне палі давати, аж долоні трухнуть (Кониськ.)];
    2) (линия) лінія, лінійка. Тетрадь в одну -ку - зшиток на одну лінію;
    3) (экипаж) лінійка, дрожки (-жок), (для 1 - 2 челов.) бігунки (-ків);
    4) (дорожка перед лагерем) лінія. Выходить за -ку - переступати лінію.
    * * *
    I
    ліні́йка; ( для измерения углов) транспорти́р; ( на бумаге) ри́ска; ( чертёжная треугольная) косине́ць, -нця́
    II
    ( экипаж) ліні́йка

    Русско-украинский словарь > линейка

  • 6 вывозить

    I. вивозити. [Вивозив я його по всіх горах, по всіх долинах].
    II. -ся, вывезти, -ся и вывезть, -ся вивозити, -ся, вивезти, -ся. В. экипаж из сарая - викочувати, викотити. Вывезенный - вивезений.
    * * *
    I в`ывозить
    засмальцюва́ти и мног. позасмальцьо́вувати, заяло́зити и мног. позаяло́жувати
    II вывоз`ить
    несов.; сов. - в`ывезти
    виво́зити, ви́везти

    Русско-украинский словарь > вывозить

  • 7 езженый

    їжджений. [Їжджені коні. Їжджена бричка (экипаж)].
    * * *
    1) см. езжалый 2)
    2) ( по которому ездили) ї́жджений; ( наезженный) уї́жджений, наї́жджений

    Русско-украинский словарь > езженый

  • 8 закатывать

    закатать
    I. 1) см. Укатывать;
    2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];
    3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];
    4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:
    5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.
    II. Закатывать, закатить -
    1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];
    2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];
    3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];
    4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.
    * * *
    I несов.; сов. - закат`ать
    1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти
    2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати
    3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти
    4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити
    5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́ти
    6) сов. поча́ти кача́ти; см. катать
    II несов.; сов. - закат`ить
    1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш

    \закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі

    2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)
    4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш

    Русско-украинский словарь > закатывать

  • 9 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 10 извозчик

    (легковой) візник (-ка), збіржак, біржаник, (гал.) фіякр, дрожкар (-ря); (насмешл.) фурка, ванько, (возчик дрогами) дрогаль (-ля), (ломовой) биндюжник, (обозный) х[ф]урман, хурщик, підвода (м. р.). -чик еврей, возящий в крытой повозке - балагула. [Пошліть по візника! На зиму за збіржака став у хазяїна (Коцюб.). Втомився я пішки йти; чи не сісти на ванька? (Харк.). Пора на вокзал рушати: покличте, будь ласка, фурку (Полтава)]. Приехать на -чике - приїхати візником. Взять -чика по часам - узяти візника на години.
    * * *
    1) ( кучер) візни́к, -а; ( на крытой дорожной повозке) балагу́ла
    2) ( экипаж с кучером) візни́к

    е́хать на \извозчик ке — ї́хати візнико́м

    Русско-украинский словарь > извозчик

  • 11 колыхать

    колыхнуть
    1) (качать) гойдати, гойд(о)нути, колихати (-шу, -лишеш и -хаю, -хаєш), колихнути, колисати (-лишу, -лишеш), хилитати, (с)хилитнути що, чим. [Плаче дівчинонька, дитину гойдаючи (Пісня). Кораблі колисати на синьому морі (Рудан.). Як вітер схилитне житом, хвиля йде, як на воді (Гайс. о.)]. У богатого мужика чорт детей -шет - багатому чорт діти колише;
    2) (раскачивать чем) маяти, хиляти, хвилювати, хибати що, чим. [Вітер віє, гілля має (Рудан.). Вітер віти соннії хиляє (Філян.)];
    3) (непереходно: качаться), хитатися, хитнутися, (реять) маяти, майорити, (о воде) хвилювати(ся), гойдатися; см. Колыхаться. [Не хвилює вода, не блищить (Франко). Ой високо клен-дерево має (Пісня)]. -нуло (экипаж) - гойд(о)нуло, колихнуло (повіз). Стоит не -лыхнёт - стоїть не хитнеться, стоїть ані руш.
    * * *
    несов.; сов. - колыхн`уть
    колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти, колиса́ти, колисну́ти; ( колебать) колива́ти, коливнути, ма́яти, майну́ти; ( качать) гойда́ти, гойдну́ти

    Русско-украинский словарь > колыхать

  • 12 покойный

    I. 1) спокійний, супокійний, тихий, (безмятежный) безтурботний. [Спокійного сну вам, карі оченята (Тесл.)]. -ной ночи - доброї ночи; добраніч; надобраніч. -ный экипаж - вигідний (не труський) повіз. -ное море - тихе (с(у)покійне) море. -ная квартира - тихе (спокійне) помешкання. -ное кресло - вигідне крісло. -ный уголок - затишний куточок;
    2) (о характере) лагідний, спокійний, тихий. У него -ный характер - він тихої (лагідної, спокійної) вдачі; він тихий на вдачу. -ная лошадь - тихий (не баский) кінь. -ный сосед - тихий сусіда.
    II. Покойный, -ная -
    1) небіжчик, небіжка, покійний, -на. [Я знав небіжчика (покійного) батька вашого. Його небіжка (покійна) жінка];
    2) см. Заупокойный.
    * * *
    I
    1) спокі́йний; супокі́йний
    2) (удобный) вигі́дний; ( уютный) за́тишний и зати́шний
    II
    1) прил. покі́йний
    2) в знач. сущ. небі́жчик, покі́йний, -ого; ( умерший) уме́рлий, -ого, поме́рлий

    Русско-украинский словарь > покойный

  • 13 попятить

    лошадь экипаж) посунути, подати, збити назад (коня, бричку). Срв. Пятить, Попячивать.
    * * *
    пода́ти наза́д, посу́нути наза́д; ( телегу) сточи́ти

    Русско-украинский словарь > попятить

  • 14 Малоезженный

    малоїжджений. -ная дорога - малоїжджений, не вельми битий шлях. -ная лошадь - малоїжджений кінь. -ный экипаж - малоїжджена коляса.

    Русско-украинский словарь > Малоезженный

См. также в других словарях:

  • ЭКИПАЖ — (фр. equipage, от equiper снаряжать, снабжать) 1) общее название всех снарядов для передвижения помощью лошадей: коляски, кареты, дрожки и проч. 2) во флоте, совокупность всех служащих на одном корабле. Экипаж ластовый. Нижние чины, неспособные… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Экипаж — (Алматы,Казахстан) Категория отеля: 3 звездочный отель Адрес: 2 ая Огарева ул.55, 050039 Алматы …   Каталог отелей

  • ЭКИПАЖ — м франц. барская повозка и сани разного рода, для выезда. Держать экипаж, повозку, лошадей, сбрую и кучера. Щегольской экипажец! | Экипаж корабля, команда, матросы с офицерами или чинами купеческого судна. Корабль разбился, а экипаж спасен. | Во… …   Толковый словарь Даля

  • ЭКИПАЖ — ЭКИПАЖ, экипажа, муж. (франц. équipage). 1. Легкая повозка. «Несется в толкотне безумной блестящих экипажей ряд.» Некрасов. «Звяканье подков и экипажей грохот, по неровной мостовой.» Полонский. 2. Команда корабля, самолета, танка (мор., авиац.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЭКИПАЖ — «ЭКИПАЖ», СССР, МОСФИЛЬМ, 1979, цв., 144 мин. Фильм катастрофа Герои этой картины экипаж советского самолета, перевозящего грузы и пассажиров где то в Африке попадают в ситуацию «конца света», когда земля уходит из под ног, поблизости извергается …   Энциклопедия кино

  • ЭКИПАЖ — (Ship s company, ship s crew) личный состав, обслуживающий судно и управляющий им. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 Экипаж 1) береговая в …   Морской словарь

  • экипаж — линейка, экипажик, коляска, бригада, фиакр, омнибус, одноколка, дрожки, смена, извозчик, повозка, дрожжи, подразделение, команда, берлин, тильбюри, фаэтон, шарабан, виктория, кибитка, выезд, пролетка, личный состав, берлина, кабриолет, колесница …   Словарь синонимов

  • экипаж — 1. ЭКИПАЖ, а; м. [франц. équipage] Лёгкая рессорная повозка для пассажиров. Наёмные экипажи. Собственный э. Выставка старинных экипажей: карет, колясок, кабриолетов, фаэтонов. ◁ Экипажный, ая, ое. Э. стук. Э ая мазь. Э. сарай. 2. ЭКИПАЖ, а; м.… …   Энциклопедический словарь

  • ЭКИПАЖ — (франц. equipage) ..1) личный состав корабля, космического корабля, самолета, танка2)] Береговая воинская часть в российском ВМФ. Предназначена для приема, размещения и обслуживания прибывающего пополнения …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЭКИПАЖ 1 — ЭКИПАЖ 1, а, м. Лёгкая негрузовая рессорная повозка, коляска. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЭКИПАЖ 2 — ЭКИПАЖ 2, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»