Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

колебать

  • 1 колебать

    матем., техн., физ.
    колива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > колебать

  • 2 колебать

    матем., техн., физ.
    колива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > колебать

  • 3 колебать

    колебливать, колебнуть
    1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];
    2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -
    1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;
    2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - колебн`уть
    1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти
    2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати

    Русско-украинский словарь > колебать

  • 4 качать

    качивать, качнуть (колыбель, качели, деревья, суднами т. п.) колих[с]ати (-лишу, -шеш), колихнути, гойдати, гойднути, хитати, хитнути, хилитати, хилитнути, (сильно) вихати, вихнути, хибати, хибнути, схибнути, (однокр.) стенути, (что-л. вертикально стоящее ещё) хиляти, хильнути що. [Прийшлося тещі зятнії діти колихати (Номис). Вичуняла та в запічку дитину колише (Шевч.). Теща дитя колисала (Гол.). Гойдала дитину в колисці (Коцюб.). Ой тихо, тихо Дунай воду хитає (Грінч. III). І над ними буйний вітер траву хилитає (Рудан.). Вітер віє-повіває, кораблі хитає (Рудан.). Не годиться вихати порожню колиску (Звин.). Не хибни горщик, щоб не схлюпнуть (Хорол. п.). Котрась мене схибнула за плече (Г. Барв.). Вітер дуба хиляє (Грінч. III)]. Ветер -чает что - вітер хитає (гойдає, хилитає, хиляє, коливає, колише) що и чим; срвн. Колебать 1. [Вітер гойдав дивину і волошки (Коцюб.). Ой у полі билина, вітер нею хитає (Чуб.). Дивлюся на височенну сосну, - вітер нею гойдає (Г. Барв.)]. -чать, -нуть головой - хитати, (с)хитнути, мотати, мотнути головою; (сильно или продолжительно) вихитувати головою. [Корови головами вихитують (Харківщ.)]. -чать, -нуть головой - (в знак согласия) кивати, кивнути, хитати, хитнути головою; (выражая несогласие, отрицание) крутити (-чу, -тиш), крутнути, мотати, мотнути, тріпати, тріпнути головою. [Ні, ні - казав Сухобрус, тріпаючи головою (Н.-Лев.)]. -нуть станом - хитнутися на стану. [Вийшов один з гурту, хитнувся на стану, протер вуса (Свидн.)]. -чать насосом - помпувати, (зап.) димати.
    * * *
    несов.; сов. - качнуть
    1) (в гамаке, на качелях; о ветре) гойда́ти, гойдну́ти, виха́ти, вихну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, ма́яти, майну́ти, колиса́ти, колисну́ти; ( колебать) коливати, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти, хилита́ти, хилитну́ти, несов. диал. хиля́ти

    кача́ет — ( о качке) безл. гойда́є, хита́є

    2) (убаюкивать, укачивать) колиса́ти, колиснути, колиха́ти, колихну́ти, гойда́ти, гойдну́ти
    3) ( жидкость насосом) кача́ти, качну́ти, несов. помпува́ти, диал. ди́мати

    Русско-украинский словарь > качать

  • 5 потрясать

    потрясти
    1) трясти, с[по]трясати, потрясти, стрясти що, чим, струшувати, струсити що, чим, (колебать) хитати, за[по]хитати що, чим, (однократ.) струснути, хитнути, (сильно) струсонути що, чим. [Буря трясла хатою (хату). Струмок струшував цілим млином (Дн. Ч.). Здавлене ридання потрясає все її тіло (Л. Укр.). Правили жертву богу, що землю хитає (Пот.). Світова війна захитала всю Европу. Грізний Зевес-самодержець струснув небом і землею. Нечистий дух стряс його (Св. П.). Грім струснув всіма вікнами в хаті]. -сать государственные устои - хитати державні підвалини;
    2) (душевно) зворушувати, зворушити, збурювати, збурити, вражати, вразити кого чим. Потрясённый -
    1) по[с]трясений, захитаний;
    2) вражений, зворушений, збурений. Сильно -сённый таким зрелищем - тяжко вражений таким видовищем. Общественный строй -сён - суспільний (громадський) лад захитано.
    * * *
    несов.; сов. - потряст`и
    1) ( чем - трясти) трясти́ и потряса́ти, потрясти́, труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти (чим); ( толчками) стряса́ти, стрясти́ (чим)
    2) ( что - колебать) потряса́ти, потрясти́, хита́ти, захита́ти и однокр. хитну́ти, стряса́ти, стрясти́, однокр. струсну́ти, струсону́ти (що); ( встряхивать) трясти́ и труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти, несов. трусну́ти, трусону́ти (що)
    3) (перен.: производить сильнее впечатление) звору́шувати, зворуши́ти и звору́шити, розвору́шувати, розворуши́ти, вража́ти, вра́зи́ти, потряса́ти, потрясти́; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити
    4) (перен.: расшатывать основы, устои; подрывать что-л.) підрива́ти, підірва́ти, розхи́тувати, розхита́ти; (тишину, покой) пору́шувати, пору́шити

    Русско-украинский словарь > потрясать

  • 6 качать

    техн., физ.
    1) ( колебать) колива́ти; ( колыхать) колиха́ти
    2) (шатать, изменять частоту, скорость и т. п.) хита́ти
    3) (жидкость, воздух и т. п. насосом) помпува́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > качать

  • 7 качать

    техн., физ.
    1) ( колебать) колива́ти; ( колыхать) колиха́ти
    2) (шатать, изменять частоту, скорость и т. п.) хита́ти
    3) (жидкость, воздух и т. п. насосом) помпува́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > качать

  • 8 коливати

    техн.; физ. кача́ть ( колебать), колеба́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > коливати

  • 9 волновать

    -ся
    1) (о воде) хвилювати, -ся, грати, бурити, -ся, збурювати, -ся, збивати хвилю, (сильно) нуртувати, -ся, вихрити, -ся, шпувати, бурхати. Волнующийся - хвилястий, збурений, схвильований; (о траве) хвилювати, -ся; (о крови) бунтувати, -ся, буритися;
    2) (о жив. существ.) хвилювати, -ся, бентежити, -ся, зворушувати, -ся, непокоїти, -ся. Волнуемый - хвильований, зворушуваний;
    3) (о массах жив. сущ.) - буритися, хвилюватися, підбурювати, -ся.
    * * *
    1) ( колебать) хвилюва́ти, збу́рювати
    2) ( беспокоить) хвилюва́ти, бенте́жити, збенте́жувати; ( тревожить) триво́жити; ( возбуждать) збу́рювати, збу́джувати
    3) ( подстрекать) бунтува́ти, збу́рювати, підбу́рювати, підбива́ти

    Русско-украинский словарь > волновать

  • 10 зыбить

    поэз.
    ( колыхать) колиха́ти, -лишу́, -ли́шеш и -лиха́ю, -лиха́єш; ( колебать) колива́ти; ( качать) гойда́ти

    Русско-украинский словарь > зыбить

  • 11 колебнуть

    Русско-украинский словарь > колебнуть

  • 12 колыхать

    колыхнуть
    1) (качать) гойдати, гойд(о)нути, колихати (-шу, -лишеш и -хаю, -хаєш), колихнути, колисати (-лишу, -лишеш), хилитати, (с)хилитнути що, чим. [Плаче дівчинонька, дитину гойдаючи (Пісня). Кораблі колисати на синьому морі (Рудан.). Як вітер схилитне житом, хвиля йде, як на воді (Гайс. о.)]. У богатого мужика чорт детей -шет - багатому чорт діти колише;
    2) (раскачивать чем) маяти, хиляти, хвилювати, хибати що, чим. [Вітер віє, гілля має (Рудан.). Вітер віти соннії хиляє (Філян.)];
    3) (непереходно: качаться), хитатися, хитнутися, (реять) маяти, майорити, (о воде) хвилювати(ся), гойдатися; см. Колыхаться. [Не хвилює вода, не блищить (Франко). Ой високо клен-дерево має (Пісня)]. -нуло (экипаж) - гойд(о)нуло, колихнуло (повіз). Стоит не -лыхнёт - стоїть не хитнеться, стоїть ані руш.
    * * *
    несов.; сов. - колыхн`уть
    колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти, колиса́ти, колисну́ти; ( колебать) колива́ти, коливнути, ма́яти, майну́ти; ( качать) гойда́ти, гойдну́ти

    Русско-украинский словарь > колыхать

  • 13 махать

    махивать, махнуть
    1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;
    2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];
    3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];
    4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -
    1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;
    2) безл. - махатися.
    * * *
    несов.; сов. - махн`уть
    1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти
    2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

    Русско-украинский словарь > махать

  • 14 покачивать

    1) похитувати, прихитувати, поколихувати, погойдувати. -вать головой - по[при]хитувати головою. [Сидить ворон над скалою, похитує головою. Розповідає біду свою Щур, затихає, журно головою прихитує (Васильч.)];
    2) поколихувати, поколисувати. [Поколисує дитину в колисці].
    * * *
    (кого-что - в гамаке, на качелях; о ветре) гойда́ти [зле́гка, коли́-не-коли́], пого́йдувати (кого-що); ( колыхать) колиха́ти, [зле́гка, коли́-не-коли́], поколи́хувати, колиса́ти [зле́гка, коли́-не-коли́] (кого-що); ( колебать) колива́ти [зле́гка, коли́-не-коли́] (кого-що); ( пошатывать) хита́ти [зле́гка], похи́тувати ( ким-чим и кого-що), вихи́тувати (чим), перего́йдувати (ким-чим); (наклонять, шатая) перехи́тувати (кого-що)

    Русско-украинский словарь > покачивать

  • 15 помавать

    помануть кивати, кивнути, хитати, хитнути чим. Срв. Помахивать, Колебать, Мигать.
    * * *
    пого́йдувати; ( головой) похи́тувати

    Русско-украинский словарь > помавать

  • 16 сотрясать

    несов.; сов. - сотряст`и
    1) ( сильно трясти) трясти́, затрясти́, стряса́ти, стрясти́, стру́шувати, -шую, -шуєш, струси́ти (струшу́, стру́сиш) и однокр. струсну́ти и струхну́ти и усилит. струсону́ти
    2) ( колебать) колива́ти, заколива́ти и поколива́ти, колиха́ти (колиха́ю, колиха́єш и колишу́, коли́шеш), поколиха́ти; ( шатать) хита́ти, захита́ти
    3) (перен.: потрясать) стряса́ти, стрясти́; ( волновать) звору́шувати, -шую, -шуєш, зворуши́ти, -рушу́, -ру́шиш

    Русско-украинский словарь > сотрясать

  • 17 струить

    1) струми́ти, -ми́ть; ( распространять запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, -нює; ( слабо колебать) хвилюва́ти, -лю́є

    Русско-украинский словарь > струить

  • 18 Зыбать

    зыбнуть колисати, колихати, колихнути; см. Колебать, Качать, Колыхать. [Там я буду ночувати, дитиночку колихати (Метл.)].

    Русско-украинский словарь > Зыбать

  • 19 Колеблемый

    Колебнуть, -ся см. Колебать, -ся.

    Русско-украинский словарь > Колеблемый

См. также в других словарях:

  • КОЛЕБАТЬ — КОЛЕБАТЬ, колеблю, колеблешь; колебля, повел. колебли, несовер. (к поколебать). 1. кого что. Сотрясать толчком, толчками, сообщать повторное ритмическое движение взад и вперед или сверху вниз, заставлять колебаться. Колебать стол. Ветер колебал… …   Толковый словарь Ушакова

  • колебать — См. смущать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. колебать двигать, смущать, колыхать, покачивать, качать, раскачивать, махать. Ant. стабилизировать …   Словарь синонимов

  • КОЛЕБАТЬ — КОЛЕБАТЬ, колебнуть, колубливать что (колеблю и колебаю), качать, шатать, колыхать, волновать; клонить туда сюда; раскачивать, покачивать. Трус колеблет толщу земли. Ветер колеблет жатву или море. Бесчестная проделка колеблет доверие в торговле.… …   Толковый словарь Даля

  • КОЛЕБАТЬ — КОЛЕБАТЬ, леблю, леблешь; леблемый; лебля; несовер., что. Заставлять колебаться (в 1 и 2 знач.). Ветер колеблет травы. Лодку колеблет (безл.) волной. К. старые устои. | совер. поколебать, леблю, леблешь; лебленный. Толковый словарь Ожегова. С.И.… …   Толковый словарь Ожегова

  • колебать — колебать, колеблю, колеблет и допустимо колебаю, колебает; прич. колеблемый и допустимо колебаемый; дееприч. колебля и колебая …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Колебать воздух — Ирон. Говорить попусту, разглагольствовать. Ну лады!.. дед Авдей поднялся, мне нонче надо луговину скосить, некогда с вами воздух колебать (А. Иванов. Дым). Сегодня много у нас развелось умельцев колебать воздух, вот их бы и заставить делать дело …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • колебать — колеблю, колыбать качать, укачивать , укр. колiбати, ст. слав. колѣбати σαλεύειν, болг. колебая се колеблюсь , сербохорв. кољѐбати, чеш. kolebati качать, укачивать , польск., в. луж kolebac, н. луж. kolebas. Сомнительно сравнение с др. англ.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Колебать — несов. перех. 1. Заставлять колебаться 1.. 2. Делать неустойчивым, ненадёжным; расшатывать, подрывать. 3. перех. Заставлять сомневаться; делать неуверенным в чём либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • колебать — выравнивать останавливать симметрировать выравнивать симметрировать останавливать …   Словарь антонимов

  • колебать — Общеслав. Преф. производное от lěbati, ср. диал. лебать «качать», того же корня, что и лат. lobo «колеблюсь, качаюсь» …   Этимологический словарь русского языка

  • колебать — колеб ать, кол еблю, кол еблет …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»