-
1 жалобно
жалібно, жалісно, жалісливо. -бненько - жалібненько, жалібнесенько, жалісненько, жаліснесенько. -бнёхонько - жалібнісінько, жаліснісінько.* * *нареч.жа́лібно, тужли́во, ска́ржно -
2 жалостно
жалісно, жалісливо, жалібно.* * *нареч.1) жа́лісно, жа́лібно, жа́лісливо2) жа́лісливо, жа́лісно -
3 жалостный
жалісний, жалісливий; срв. Жалкий и Жалобный.* * *1) жа́лісний, жа́лібний и жалі́бний, жа́лісливий\жалостныйый го́лос — жа́лісний (жа́лібний) го́лос
2) ( сострадательный) жа́лісливий, жа́лісний -
4 жалостливость
жалісливість жалість (р. -ости).* * *жа́лісливість, -вості, жа́лісність, -ності -
5 Жалче
жалібніш - см. Жалкий и Жалко. -
6 жалко
1) жаль, жал(ь)ко кому, кого, на кого, на що, за ким, чим, шкода кому, кого-чого. [Жаль тобі його. Мені так жаль, так жаль на ворогів і жаль на подоланих (Л. Укр.). Мені жаль за моїм конем. Як поїдеш з України, комусь буде жалко. Мені жалько стало на бідолашних бабок, жалько стало на їхнє невідоме мені горе (Крим.). Шкода сил, шкода часу. Чого-ж я плачу? Мабуть шкода, що без пригоди, мов негода, минула молодість моя (Шевч.)]. см. II. Жаль;2) жалко чего (не хочется давать) - жаль, жал(ь)ко, шкода. [Жаль йому грошей. Тобі жалко (шкода) хліба?];3) (жалобно) жалібно, жалісно, жалісливо. [Жалібно плаче];4) (с жалким видом) злиденно, нужденно. [І так злиденно іскривився (Котл.). Нужденно дивиться]. Жальче -1) жальчіше, жальніше. Сина жаль, а дочки ще жальніше];2) жалібніше, жалісніше.* * *1) нареч. жалюгі́дно; жа́лібно, жа́лісно2) в знач. сказ. шко́да и шкода́, жа́лко, жаль3) в знач. вводн. сл. шкода́, жа́лко, жаль; ( к сожалению) на жаль -
7 жалкий
1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].* * *1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний -
8 жалоба
скарга, а оттенки:1) (выражение неудовольствия, скорби, страдания, ропот) скарга на що, жалкування, жаління, нарікання, бідкання. Жалобы - жалі (р. -лів) на що, скарги, жалощі, жалібниці [Годі! ні скарг, ані плачу (Л. Укр.). Залюбки слухали наші письменники жалкування нашого поета (Кул.). Не докучав жалінням. Бідкання розсердило мене. Якісь недоспівані жалі (Л. Укр.). Багато справедливих жалів можна поставити на рахунок інтелігенції (Єфр.). Розносили по всіх усюдах кревні сльози та гіркі жалібниці (Мирн.)];2) (юрид.) скарга, (руссизм) жалоба; (возбуждение процесса) позов (р. позва, мн. позви), (стар.) супліка, протестація. [Подати в суд скаргу на кого]. Жалоба апелляционная, кассационная - скарга апеляційна, касаційна. Достигнуть -бой - вискаржити, вижаліти, (процессом) випозивати щось. [Вона вже розжалілася йому, а що вижаліла? (Мирн.)]. Подавать (приносить) -бу на кого - подавати (заносити) скаргу на кого, куди, (обычн. словесно) скаржити кого, скаржитися кому на кого.* * *ска́рга; суплі́ка, протеста́ціяподава́ть, пода́ть \жалоба бу на кого́ — подава́ти, пода́ти ска́ргу на ко́го, ска́ржитися, поска́ржитися на кого; (юр.) оска́ржувати, -жую, -жуєш, оска́ржити кого́
-
9 жалостливый
жалобливый жалісливий (до кого), жалісний. [Якийсь жалісливий шахтар укрив сердечну своєю свитою (Грінч.). Оком жалісним на них дивитись стали]. Жалостливо, жалобливо - жалісливо, жалісно.* * *жа́лісливий, жа́лісний\жалостливыйый челове́к — жа́ліслива люди́на, жалісли́вець, -вця
-
10 жалобный
1) жалібний, жалісний, жалісливий. [Заспівали жалібних пісень. Ат! - скрикнула вона з жалісливим комізмом (Крим.)];2) (к Жалобе 2 относящийся) скарговий.* * *1) жа́лібний и жалібни́й; ( печальный) тужли́вий, поєт журбе́нний; ( вызывающий жалость) жа́лісний2) ( относящийся к жалобе-заявлению) скаргови́й\жалобныйая кни́га — кни́га скарг
-
11 жаловаться
на кого-нибудь, на что-ниб., о чём-н., чем-нибудь жалітися на кого, на що кому, жалкуватися, скаржитися на кого, на що кому, до кого, (редко) жалуватися на кого, на що, ускаржатися на кого, перед ким, (высказывать чувство обиды) нарікати на кого, на що, бідкатися, (со слезами) плакати (плакатися) на кого; (на болезнь, нездоровье) кволитися на що, (редко) кородитися на що. [Жалівся на свою старість. Учителеві я не піду на тебе жалітися (Крим.). Жалкується на ногу. Гірко скаржилися одна одній на свою хатню неволю (Л. Укр.). Почав скаржитися до бога на людей (Л. Укр.). Вона часто нарікала матері на Грицька (Васильч.). - Ой лихо з вами та й годі - бідкалася пані Макуха (Неч.-Лев.). Все кородиться (жаліється, скаржиться) на живіт. Почав кволитися, що в боку болить]; (приносить жалобу в суд) жалітися на кого в суд, заносити (подавати) на кого скаргу в суд, скаржитися на кого в суд, оскаржувати, заскаржувати, прискаржувати, (сов.) оскаржити, заскаржити, прискаржити кого перед судом за що, позивати (сов. запізвати) кого до суду (или в суд), правитися на кого. [Іди, прався на мене, куди знаєш].* * *ска́ржитися, жалі́тися; ( на долю) наріка́ти, бі́дкатися; (на боль диал.) коро́ди́тися, -ро́джу́ся, -ро́ди́шся -
12 жалеть
1) (сожалеть кого-чего и о ком-чём) жалувати кого-чого, за ким, за чим, жаліти кого-чого, жалкувати, шкодувати кого-чого, за ким, за чим [Тато нас не жалує. Жалує за мною. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Не вовка, а овець тут треба жалкувати. Усі його шкодують. Тепер шкодувала, що так зробила (Грінч.)], бідувати за ким. [Всі люди за їм бідують, що хороший був чоловік (Переясл. п.)];2) (беречь, щадить, скупиться) жалувати и проч. що, чого, кого, шанувати. [Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Грошей не жалувала. Хоче купити, а гроші (грошей) шкодує. За роботою не шанував Грінченко свого здоров'я (Єфр.)]. Не жалея - не жалкуючи, не жаліючи, без жалю, без ощадку. [Проливали вони свою гарячу кров без ощадку (Кул.)].* * *1) ( испытывать жалость) жалі́ти, жа́лувати, -лую, -луєш2) (о ком-чём, чего - печалиться, сокрушаться) жалкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (за ким-чим, про що), шкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш (за ким-чим), жа́лувати (за ким-чим, про що, чого́)3) ( скупиться) шкодува́ти, жалкува́ти, жалі́ти, жалува́ти; (щадить, беречь) шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш, берегти́, -режу́, -ш4) ( любить) диал. жа́лувати -
13 печальник
-ница жалібник, жалібниця, уболівальник, уболівальниця, журильник, журильниця. [Єсть у мене рідна матінка - вона-ж моя жалібниченька].* * *1) (заботящийся о ком-, чём-л.) уболіва́льник2) ( скорбящий) жалібни́к, -а, жалісли́вець, -вця -
14 грустный
сумний, сумовитий, засмучений, смутний, зажурений, журний, журливий, тужливий, жалісливий. [Жалісливі пісні]. Срв. Печальный. Сделаться грустным - осмутніти, засмутитися. Грустно - сумно, сумовито, смутно, журно, журливо, тужно, тужливо, жалібно, тоскно. [Дивилася жалібно]. Становится грустно - сум (журба) бере, обнімає, сумно стає.* * *сумни́й, смутни́й, сумови́тий; сумли́вий; журбе́нний жу́рний, журли́вий, зажу́рений; ( печальный) ту́жний, тужли́вий, жальни́й -
15 жаление
I. (от гл. жалить) жалення.II. проявление жалости сожаление) жаління, жалощі (р. -щів), жаль (р. -лю), (м. р.) жалування. -ние по ком - жалкування за ким, чим, шкодування за ким, чим.* * *I ж`алениежа́лення, жа́лінняII жал`ение1) жалі́ння, жа́лування2) жалкува́ння, шкодува́ння3) шкодува́ння, жалкува́ння, жалі́ння -
16 жалконький
ласк., прен.1) жалюгі́дненький; жалібне́нький, жалісне́нький2) жалюгі́дненький, убо́генький; ми́ршавенький; мізе́рненький3) жалібне́нький, жалісне́нький -
17 горесть
1) туга, журба, жаль (м. р.) (р. -лю), смуток, сум, жура. Горести - жалі, болещі (р. - щів). Горести и радости - болещі й радощі;2) см. Горечь.* * *1) (печаль, скорбь) жаль, -лю и -лю́, ту́га2)го́рести — мн. при́крості, -тей, жалі́, род. п. жалі́в, го́ре, ли́хо; ( злоключения) зли́годні, -нів
-
18 печальный
смутний, сумний, сумовитий, журний, тужний, жалібний, (чаще в значении постоянного свойства) смутливий, сумливий, журливий, тужливий. [Сумні, сумовиті очі. Смутне обличчя. Журні спогади (спомини). Тужне (тужливе) голосіння. Сумна (тужлива, жалібна) пісня. Сумна (смутна) картина. Журливі тополі (кипариси). Сумовита душа. Сумлива вдача (=печальный нрав)]. -ное событие, происшествие - сумна подія (пригода). -ная попытка (тщетная) - марна спроба. Печально - журно, журливо, сумно, сумовито, смутно, тужно, тужливо, жалібно.* * *1) сумни́й, печа́льний; (грустный, сокрушающийся) сумови́тий, смутни́й, журли́вий, журни́й, тужли́вий, ту́жний, жальни́й, сумли́вий, журбе́нний, диал. печалови́тий; ( опечаленный) засму́чений, зажу́рений, посмутні́лий, посму́чений, диал. засумо́ваний2) (достойный печали, сожаления) сумни́й -
19 прежалкий
1) дуже жалісний (жалібний, жалісливий, зворушливий); дуже нужденний;2) дуже бідолашний (нещасний);3) дуже нікчемний, дуже убогий, дуже мізерний. См. Жалкий.* * *жалюгі́дний -
20 беречь
стерегти, берегти, поберігати, пильнувати, глядіти, доглядати чого, схороняти, ховати, хоронити [Не для слави, для вас, мої браття, я свій скарб найдорожчий ховав], шанувати, щадити [За роботою не шанував він свого здоров'я], ощажати [Хліб на петрівку ощажай], жаліти [Хто чужого не жаліє, той і свого не має]. Б. платье - жалувати одежу, шанувати одежу.* * *
См. также в других словарях:
жалғыз — асық. этногр. Асық қолданып ойнайтын балалар ойынының бір түрі. Ж а л ғ ы з а с ы қ ойынының ережесі бойынша 4 бала шығып, қолдарындағы сақаларын иіреді. Алшы тұрса – «хан», тәйке тұрса – «уәзір», бүк түссе – «қойшы», шік түссе – «ұры» болады… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
жаління — 1 іменник середнього роду від: жалити жаління 2 іменник середнього роду смуток розм … Орфографічний словник української мови
жал — Подгривное отложение жира у лошади, из которого в казахской кулинарии приготавливают изделие горячего копчения того же наименования. (Кулинарный словарь В.В. Похлебкина, 2002) * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») … Кулинарный словарь
жал баур — Балкарский шашлык из бараньего ливера. Баранье сало с пленкой от внутреннего жира нарезают тонкими брусочками по 30 40 г, кладут на них ошпаренные кипятком брусочки печени, сбрызгивают тузлуком, заворачивают в пленку от внутреннего жира,… … Кулинарный словарь
жалёный — прил., кол во синонимов: 1 • жаленый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
жалітися — [жал’і/тиес а] л і/йус а, л і/йеіс :а, л і/йеіц :а, л і/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
жалёна — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
жалёнушка — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
жалёный — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
жалібненький — прикметник … Орфографічний словник української мови
жалібненько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови