Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

хитро

  • 61 затейливо

    вигадливо, химерно, витіювато, кучеряво, вузлувато, хитро, мудро, (причудливо) вибагливо, примхувато. -во вышитый - хитро, мудро вишиваний ((ви)шитий). [Два рушники довгих та мудро вишитих (Квітка). Мудро співа (Шевч.)].
    * * *
    нареч.
    1) вига́дливо; химе́рно; заба́вно; куме́дно; хи́тро, хитрому́дро, му́дро
    2) вига́дливо, винахі́дливо

    Русско-украинский словарь > затейливо

  • 62 ловко

    cunningly наречие:

    Русско-английский синонимический словарь > ловко

  • 63 чояланен

    чояланен
    1. деепр. от чояланаш
    2. в знач. нар. хитро, с хитростью

    Осыпын шыдыже пудешталте, но вурседалаш ыш пиж, аптыраныш, чояланен ойлаш тӱҥале. А. Березин. У Осыпа зло вырвалось наружу, но он не стал ругаться, засмущался и стал говорить с хитростью.

    Икана тидын нерген Иван Васильевич дечат шекланенрак, чояланен йодым. М. Рыбаков. Однажды я об этом осторожно и хитро спросил и у Ивана Васильевича.

    Марийско-русский словарь > чояланен

  • 64 хитрый

    прил., хитро нареч.
    чее, хайлаллǎ, ǎслайлǎ; хитрый замысел хайлаллǎ шухǎш; он хитро посмотрел на нас вǎл пирĕн çине чеен пǎхса илчĕ

    Русско-чувашский словарь > хитрый

  • 65 придумать

    v
    1) gener. ausdenken (в смысле выдумать), (etw.) ausfindig mächen, (sich etw.) einfallen lassen, dazuerfinden, erfinden
    3) avunc. ausklamüsern

    Универсальный русско-немецкий словарь > придумать

  • 66 хитрый

    1. ( лукавый) sly, cunning; ( коварный) artful
    2. (не простой, трудный) intricate, involved

    это дело не хитрое — it is very simple; a child could do it

    3. ( изобретательный) skilful, resourceful

    Русско-английский словарь Смирнитского > хитрый

  • 67 лукаво

    1) (хитро, коварно) con furbizia, furbescamente, maliziosamente
    2) ( игриво) maliziosamente, giocosamente
    ••

    не мудрствуя лукаво — senza guardare [andare] tanto per il sottile

    * * *
    нар.
    maliziosamente, con furbizia / astuzia

    не мудрствуя лука́во — senza andar tanto per il sottile

    * * *
    adv

    Universale dizionario russo-italiano > лукаво

  • 68 маневрировать

    несов.
    1) воен.; ж.-д. манёвр[лар] ясау
    2) ( лавировать) оста хәрәкәт итү, маневрлау
    3) перен. (действовать ловко, хитро) хәйлә белән хәрәкәт итү, хәйлә белән читен хәлдән чыгарга тырышу
    4) перен. ( чем) оста файдалану, эшне белеп идарә итү

    Русско-татарский словарь > маневрировать

  • 69 деньги

    гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.
    * * *
    гро́ші, -шей

    нали́чные де́ньги — готі́вка, гото́ві гро́ші

    Русско-украинский словарь > деньги

  • 70 издержка

    1) (действ.) витрачання; см. Издерживание;
    2) -ка, чаще во мн. Издержки - трата, витрата, видаток (-тку), п(р)отрата, мн. трати (р. трат), витрати, видатки (-тків), п(р)отрати, наклад (-ду), кошт (-ту), кошти (-тів). [Верну вам усенькі ваші трати до останнього шеляга (Крим.). Чия хата, того й витрата (Борзенщ.). Прибуток не вернув видатків (Київ). Без накладу зиску не буде (Номис). Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.)]. Взять -ки на себя - узяти витрати на себе; власним коштом зробити що. -ки путевые - витрати подорожні, кошти на подорож. -ки судебные - видатки (наклади, витрати) судові. -ки возложить на виновного - витрати накласти на винного (узяти з винного). -ки производственные - виробничі витрати. -ки производительные - витрати доцільні.
    * * *
    ви́трата

    \издержкаки — мн. ви́трати, -трат

    с ма́лыми \издержка ками — з невели́кими ви́тратами; невели́ким ко́штом

    Русско-украинский словарь > издержка

  • 71 искусный

    1) (в чём) умілий, майстерний, добрий, (затейливый) мудрий, премудрий, (находчивый) дотепний, (наупражнявшийся) вправний, (ловкий) голінний, ручий, мисливий на що, до чого, в чому. [В умілого й долото рибу ловить (Номис). Народ усе майстерний (Сл. Гр.). Плести у хаті ясла, - на що, на що, на це дотепний був (Глібов). Бери мене, дядьку, премудрую швачку (Пісня). Добрий з його коваль (Сл. Гр.). На шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла, обробила її (Самійл.). Вправна рука (Корол.). На хитрощі був раз-у-раз голінніший за бідолаху Макара (Корол.). Годящий тесля, ручий коваль де-не-де по селах знайдеться (Куліш)]. -ный гимнаст - вправний гімнаст. -ный адвокат - умілий адвокат. -ный диалектик - дотепний діялектик. -ный казуист - голінний (дотепний) казуїст. -кусен в делах - дотепний до справ. Он не -кусен в писании - він до письма не дотепний;
    2) (хитро, мастерски сделанный) мудрий, мудрований, мудерний, мудерський, штучний, штудерний, (художественный) мистецький. [Це проста люлька, а єсть і мудріші (Київщ.). Штучне геніяльне обмалювання столичного балу (Н.-Лев.)]. -ная вещь - мудра штука (річ). -ное нападение - ловкий напад. -ные приёмы - мудрі заходи. -ные увёртки - мудрі виверти. -ное построение - мудре побудування; (машины) майстерне побудування;
    3) (о времени: испытательный) спробний, іспитовий, спитковий. -ное время - спробний час. - ный срок - іспитовий термін.
    * * *
    1) ( умелый) умі́лий, впра́вний, уда́тний, доте́пний

    \искусныйый в чём — впра́вний у чо́му, уда́тний до чо́го (на що), доте́пний до чо́го (на що)

    2) ( сделанный мастерски) майсте́рний, мите́цький, мисте́цький; мудро́ваний; шту́чний

    Русско-украинский словарь > искусный

  • 72 капитал

    1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;
    2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.
    * * *
    капіта́л, -у

    Русско-украинский словарь > капитал

  • 73 коварно

    підступно, лукаво, облудно, хитро. [Не полюблю того, хто так підступно скористав з нашої недолі (Л. Укр.). Міг-би я тебе лукаво в сітку хитрую впіймати (Грінч.)]. - но обмануть - підступно обдурити (піддурити, ошукати), підступом підійти, хитрощами обійти кого.
    * * *
    нареч.
    підсту́пно; лука́во

    Русско-украинский словарь > коварно

  • 74 кошт

    кошт. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котляр.)].
    * * *
    кошт, -у, ко́шти, -тів

    Русско-украинский словарь > кошт

  • 75 ловко

    нрч.
    1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;
    2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;
    3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.
    * * *
    1) нареч. спри́тно, згра́бно, ме́тко, уда́тно; зуга́рно; впра́вно; влу́чно; вда́ло; зру́чно, вигідно
    2) (в знач. сказ.: удобно кому) зру́чно, вигі́дно
    3) (нареч.: хорошо) до́бре, гара́зд; ( красиво) га́рно

    Русско-украинский словарь > ловко

  • 76 лукаво

    лукаво, хитро, підступно, облудно. [Народ лукаво ввесь лякаєш (Котл.)].
    * * *
    нареч.
    лука́во

    Русско-украинский словарь > лукаво

  • 77 мудро

    I. нрч. мудро. [Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає (Номис)].
    II. нрч. мудро, мудерно, хитро, вигадливо; срв. Мудрено.
    * * *
    I мудр`о
    нареч.
    му́дро, хи́тро; хитрому́дро
    II м`удро
    нареч.
    мудро, розу́мно, ви́важено

    Русско-украинский словарь > мудро

  • 78 наипаче

    и Наипуще нрч. найпаче, найбільше; срв. Наиболее 1 и Особенно 2. [Не пожалуй золота, ні срібла, а найпаче хитрої підмови (Франко)].
    * * *
    нареч.
    найпа́че, найпак; найбі́льше, найбі́льш

    Русско-украинский словарь > наипаче

  • 79 небольшой

    1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];
    2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];
    3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);
    4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.
    * * *
    невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий

    \небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я

    \небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту

    \небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва

    с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)

    Русско-украинский словарь > небольшой

  • 80 плутовски

    по-шахрайському, по-крутійському, по-махлярському: шахрайським, крутійським, махлярським, ошуканським робом. -ски посмотреть, взглянуть - подивитися, глянути лукаво, хитро, лукавенько, хитренько, лукавим (хитрим) оком.
    * * *
    нареч.
    1) по-шахра́йському, по-шахра́йськи; по-круті́йському, по-круті́йськи
    2) лука́во; пустотли́во

    Русско-украинский словарь > плутовски

Страницы

См. также в других словарях:

  • хитро — хитроумно, петляво, сложно, изворотливо, замысловато, заковыристо, хитрожопо, иезуитски, хитровато, лукаво, изобретательно, причудливо, плутовски, плутовато, на дурика, искусно, затейливо, непросто, увертливо, прихотливо, витиевато, хитростно,… …   Словарь синонимов

  • хитро — и хитро, нареч. В знач. «сложно, замысловато, мудрено» хитро. ҫитро задумано …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • хитро́ — хитро, нареч …   Русское словесное ударение

  • Хитро — I х итро, хитр о нареч. качеств. 1. Изворотливо. отт. перен. Изобретательно, искусно. 2. Выражая хитрость, лукавство или свидетельствуя о них. 3. Преисполнившись добродушного лукавства, игривости, проникшись ими. 4. перен. Замысловато, мудрено.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Хитро... — хитро... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: хитрый (хитроглазый, хитроумный, хитросплетение и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • хитро — I хи/тро см. хитрый II хитро/ см. хитрый; нареч. Хитро подрезанные кустарники. Хитро сказать. Хитро улыбнуться, подмигнуть. Хитро сделано, устроено. Хитро придумано …   Словарь многих выражений

  • хитро — х итро и хитр о нареч. 184 см. Приложение II не хитро/ (разг. не трудно) Вот он однажды с видом дружбы «Послушай, хи/тро мне сказал, Не откажись от важной службы …   Словарь ударений русского языка

  • хитро — ХИТРО, ХИТРО см. Хитрый …   Энциклопедический словарь

  • Хитро сколотить ведро: клепки под лавку, а обручи в печь, и не будет течь. — Хитро сколотить ведро: клепки под лавку, а обручи в печь, и не будет течь. См. ЧУДО ДИВО МУДРЕНОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • хитро выебанный — хитрожопый, хитромудрый Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • хитро придуманный — прил., кол во синонимов: 5 • замысловатый (44) • затейливый (33) • изощренный (19) …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»