у+вас

1) ніскільки. [«Скільки заплатив за чоботи?» - «А тобі що? - ніскільки!» (Брацл.)];

2) (ничуть) (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки, і трохи, ані скілечки, (фам.) ані гич, (совсем не) зовсім не, (отнюдь) аж ніяк, (диал.) аж нікуди, (вовсе нет) зовсім ні, (никак) нічого, аніні. [Не справдились ані трохи ті надії (Доман.). Тобі смішки, а мені ні трішки (Приказка). Мені зовсім не жаль його (Сл. Ум.). Ні в мові, ні в поводженні він аж ніяк не змінився до неї (В. Підмог.). Всі ці заходи аж ніяк не поможуть (Пр. Правда). «А сам він чи вірить тому?» - «Аж нікуди!» (Звин.). Це йому нічого не пошкодить (Київщ.). А дивись: сама машина аніні не звабить очі (Крим.)]. Это меня -ко не касается - це мене ані трохи (і трохи, ані трошки, зовсім) не обходить. -ко не отличается от чего - ані трохи не відрізняється від чого. Я -ко не хочу оскорбить вас - я (а)ні (і) трохи не хочу образити вас. «Вы ошибаетесь!» - «-ко!» - «Ви помиляєтесь!» - «Ані трохи (Ані трошки, Зовсім ні, Аж ніяк)!»

* * *

нужник, відходок, виходок (-дка), паскудник (-ка), (звфем.) куток для пильної потреби, ретирада, клозет (-ту), (шутливо) для людей сідало, канцелярія, кабінет, притулок (-лку). [У нас на все село один нужник - коло школи (Брацл.). Живіт болить! де у вас притулок? (де у вас вийти?) (Звнн.)].

* * *

I. или об и обо пред.

1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;

2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;

3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;

4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.

II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!

* * *

1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об

2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об

1) о

2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

предл. с род. п. и нар.

1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;

2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;

3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).

* * *

1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́

2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло

3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі

отговорить

1) кого от чего (что-л. делать) - відмовляти, відмовити, відговорювати, відговорити, відраджувати, відрадити, відраювати, відраяти, розраджувати, розрадити, розраювати, розраяти, збивати, збити кого від чого (що робити). Как заберёт себе что в голову, так его не -ришь - як візьме собі в голову що, так і не відмовиш його. Он хотел начать иск против вас, но я -рил его от этого - він хотів позивати вас, але я його відрадив (розраяв), щоб не робив цього;

2) (болезнь, порчу) відмовляти, відмовити, відробляти, відробити, відшіптувати, відшептати (хоробу, уроки).

* * *

несов.; сов. - отговор`ить

отделаться

1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);

2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;

3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.

* * *

несов.; сов. - отд`елаться

1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися

2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися

3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти

4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися

5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

отнестись

1) відноситися, віднестися;

2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];

3) см. Обращаться к кому;

4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];

5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].

* * *

1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися

2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати

3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти

4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися

5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися

6) несов. мат. відно́ситися

7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися

повечеряти. Просим вас к нам -нать - просимо вас на вечерю до нас.

* * *

отойти

1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];

2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;

3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;

4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);

5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;

6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;

7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;

8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;

9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;

10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.

* * *

1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти

2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися

3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

перебрать

1) перебирати, перебрати, (о мног.) поперебирати що. [Перебирати груші, ягоди, книжки. Мовчки струни на бандурі я перебираю (Куліш)]. -рать листы в книге - перегортати листки в книзі, перегортати (гортати) книгу. -рать пальцами, ножками - перебирати пучками (пальцями), ніжками. -рать на себе перья (о птицах) - шолопати на собі пір'я, пустритися, поштритися. [Гуска там поштрилася, милася, пір'я понапускала]. Я вас всех -ру - я до всіх вас доберуся, я вам усім дам. -рать избу, дежку - пересипати (пересипати) хату, кадовба, перекидати (перекидати) хату. -рать кого по косточкам - переминати, перетирати кого на зубах, пересуджувати кого, обсуджувати кого з голови до ніг;

2) (прихотничать, привередничать) перебирати ким, чим и що, вередувати, ганьбувати, перебендювати ким, чим. [Наш паниченько-переберниченько коники перебирає. Хочеш їсти - бери що є та й їж, а не вередуй (Грінч.)]; (лишнее) перебирати перебрати чого. [Перебере грошей у хазяїна, більш як зробив візьме (Грінч.)];

4) (набрать исподволь) сов. перебрати, поперебирати, набрати, понабирати. Много -брал он у нас (у всех) денег - багато перебрав (набрав) він у нас грошей, багато поперебирав (понабирав) він у всіх грошей. Перебранный - перебраний; пересипаний, перекиданий.

* * *

несов.; сов. - перебр`ать

1) перебира́ти, перебра́ти; (о многом: сортируя) поперебира́ти; полигр. пересклада́ти, перескла́сти

2) ( с целью ремонта) перебира́ти, перебра́ти; (полы, печь) переклада́ти, перекла́сти; (постройку, печь) пересипа́ти, переси́пати, перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти

подбить

1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;

2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -

1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;

2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.

* * *

несов.; сов. - подб`ить

1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти

2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити

3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти

ганьба, ганеба, (безчестие) безчестя, (поругание) наруга, (оговор) неслава, слава, суд, осуда, осудовище, осудовисько, (стыд) стидота, стидовище, стидов'я, (публичный) публіка, (постыдное зрелище, место) позорище [Усе нагадувало їм про їхню недавню ганьбу, безсилля й зрадництво (Єфр.). Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш (Приказка). На все село неслава (Кониськ.). Бо на позорище ведуть старого дурня муштрувати (Шевч.). Виставляє їх (хиби людські) на прилюдне позорище (Єфр.). Мов на позорищі прикута я стояла (Л. Укр.)]. -зор и срам - ганьба та сором. Небывалый -зор - несвітська ганьба. Покрыть -ром кого - ганьбою вкрити кого. Запятнать -ром кого - заплямувати ганьбою кого. И вас не минет этот -зор - і вас не мине (не минеться) ця ганьба (ганеба). -зор измены - ганьба зради. Край проклятия и -ра - країна (край) прокляття й ганьби. Какой -зор! - яка ганьба! От этого -ра - з цієї ганьби.

* * *

1) ганьба́; ( бесславие) несла́ва; ( стыд) стидо́вище, стидо́висько

2) см. позорище 1)

кого курувати, лікувати лічити кого. Какой доктор вас -вал? - який лікар курував (лікував, лічив) вас? Пользованный - курований, лікований.

* * *

пришанувати, пошанувати, (вином) почастувати, участувати, (обнести всех кругом) обчастувати кого чим. -вать друг друга (вином) - почастуватися. [Хліба-соли заготую, та й вас пришаную (Ромен.). В гостях були? чим-же вас там пришанували? (Лубен.). Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати (Стор.). Зажди, нехай він обчастує всіх (Звин.)]. -тчуй гостя, вишь он ничего не кушает - пришануй (пошануй) гостя, бач вони нічого не їдять.

* * *

1) почастува́ти, пригости́ти; диал. пошанува́ти

2) перен. почастува́ти

опорочить (хулить) ганити, зганити, гудити, згудити, ґандж[ч]увати, зґандж[ч]увати, (бесславить) ганьбити, зганьбити, ганьбувати, зганьбувати, славити, ославити, неславити, знеславити, безчестити, збезчестити, плямити, сплямити, шпетити, зшпетити кого, що, у (не)славу вводити (ввести) кого, безчестя класти, покласти на кого; срв. Порицать, Опорочить. [І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити (Мирн.). Нащо ганьбити чоловіка (Кам'ян.). Се ганьбує і консульство (Куліш). Блаженні ви, коли вас ганьбуватимуть і гнатимуть та розпускатимуть про вас усяку лиху славу (Єв.). Олимпських шпетив на всю губу (Котл.)]. Самому -чить себя - (образно) по славоньці ходити. [Не я тебе, дівчинонько, у славоньку вводжу, а сама ти, дівчинонько, по славоньці ходиш (Пісня)].

* * *

поручиться ручитися, поручатися, поручитися, заручати(ся), заручити(ся) за кого и за що, у поруки ставати, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Він ручиться своїм горлом за його безпечність (Ор. Лев.). Хто-ж мені поручиться за вас? (Грінч.). А ви можете за нього заручити? Озвалась честь і заручила твердо, що буде так, або-ж за це поляжем (Куліш). Хто-ж за це заручився-б нам? (Куліш). Хто-ж нам за вас у поруки стане? (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - поруч`иться

1) ручи́тися (несов.), поруча́тися, поручи́тися

2) страд. (несов.) доруча́тися; припоруча́тися; довіря́тися

поставить

1) ставити и ставляти, поставити (о мн. поставляти), становити, постановити що; срв. Ставить и Поставить. -влять рекрут - ставити (поставити), виставляти (виставити) рекрутів. -влять себе в обязанность - за обов'язок собі ставити, становити, мати що. Ему -вили в обязанность сделать это - йому поставлено за обов'язок це зробити (вчинити). -вляю себе за честь быть его другом - за честь собі маю (вважаю) бути його другом. Долгом -вляю предупредить вас - за свій обов'язок маю (вважаю) застерегти вас. -влять правилом, законом - уставляти, установляти, ставити, становити за правило, за закон. -вляю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться - ставлю, становлю собі за правило ні на кого, ні на чию допомогу не надіятися (не покладатися, не звірятися, не спускатися). Ему -вили в вину этот поступок - йому взято за провину цей вчинок. -вить на своём - доказати свого, довести свого, настояти на своєму, поставити на своє. [Щоб я свого не доказав? Ні в світі (Куліш). Дочка поставить на своє (Н. Лев.)];

2) (снабжать кого чем) постачати, постачити, достачати, достачити кому и на кого що, приставляти, приставити кому що, (в достаточном количестве) вистачати, вистачити, настачати, настачити кому и на кого що. [Аби ті лицарі та городи на війну скільки треба війська постачали (Доман.). Один, скажемо, коло землі працює, хліб робить, а другий звіря ловить, м'яса на всіх постачає (Єфр.). Він нам дрова приставляє (Звин.). Таке військо вистачимо, що й кримського хана звоювали-б (Стор.). Не могли на всіх настачити (Єфр.)]. -влять муку на армию, для армии - постачати борошно військові и на військо. Вы должны - вить дрова к 1-му августа - ви повинні постачити (достачити), приставити дрова до 1-го серпня. Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве - усього постачено (достачено, вистачено, настачено) досить (скільки треба);

3) настановляти, настановити, ставити, поставити, становити, постановити, (только о многих) ставляти, поставляти, понастановляти кого ким и на кого, за кого (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвячувати, висвятити, (о мн.) повисвячувати кого на кого. [(Латинське духовенство) ставляло своїх біскупів чи попів по руських землях (Куліш). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили ще й отаманом настановили (ЗОЮР). Його громада титарем настановила (Г. Барв.)]. -вить кого священником - настановити (висвятити) кого на попа. Поставленный -

1) см. Поставить;

2) постачений, достачений, приставлений, вистачений;

3) настановлений, поставлений, постановлений; висвячений.

* * *

1) см. ставить 1)

2) ( посвящать в сан) церк. висвя́чувати, ви́святити

кого чего

1) (ср. ст. от Плохой) гірший, -ша, -ше, поганіший, -ша, -ше від кого; від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що;

2) (ср. ст. от Плохо) гірше, поганіше від чого, за що, ніж (як) що. Стало -же прежнего - стало гірше, ніж (як) було. Не -же - не згірш(е), не гірш(е), не поганіше. [Знаю це не згірш (не гірше) від вас, за вас]. Выбери что -же - вибери що найгірше, гіршеньке.

* * *

1) прил. [тро́хи] гі́рший, погані́ший, пога́нший; ( хуже всего) найгі́рший

2) нареч. [тро́хи] гі́рше, погані́ше, пога́нше; ( как можно хуже) якнайгі́рше

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

проводить

1) проводити и проводжати, провести, опроводжати, опроводити, випроводжати, випроводити, (отвести) відпроваджувати, відпровадити, (обычно немного) надводити, надвести, підводити, підвести кого куди. [Лукаш провів мене за царину (М. Вовч.). Ой, хто мене молодую проведе додому? (Пісня). Нагодує, на дорогу дасть і випроводить за село (Квітка). Я вас опроводжу аж додому (Квітка). Відпровадьте мене туди горами (Франко). Надвела трохи вулицею (Л. Укр.). Я вас надведу аж додому (Крим.). Підемо, підведу тя (тебя) за село (Франко)]. Я -дил его в город - я провів (надвів) його до міста. -жать взглядом - проводити поглядом, очима кого;

2) (из дому; со двора) виряджати, вирядити, випроводжати и випроваджувати, випроводити, проводжати (спроводжати) и проводити, провести кого. [Виряджала в світ мене матінка (Рудан.). Її в дорогу виряджали сестриці, подруги й брати (Самійл.). Спроводжала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня). Проводжала сина мати (Шевч.). Провела я синочка свого у військо]. Мать -дила сына на войну - мати вирядила сина на війну.

* * *

несов.; сов. - провод`ить

1) проводжа́ти и прово́дити, провести́, випроводжа́ти и випрова́джувати, ви́провадити; диал. опрова́джувати, опрова́дити и опрово́дити

2) (отправлять, снабдив необходимым) виряджа́ти, ви́рядити и повиряджа́ти, випроводжа́ти, ви́провадити