у+вас

избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.

* * *

несов.; сов. - изб`авить

извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.

* * *

несов.; сов. - извин`ить

1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

саме, іменно, власне, як-раз, (точно) (пров.) стеменно. [Вона ніяк у світі не могла докладно второпати, чого саме він сердиться (Крим.). Не спортеся, не спортеся, воно було іменно так (Звин.). У такому власне стані блукав я одної днини (Коцюб.). В цього чоловіка стеменно є той хист до жартів (Н.-Лев.)]. Он -но о вас говорил мне - він саме про вас говорив мені. А что -но? - а що саме? Что -но надо взять? - що саме треба взяти? Он кажется созданным -но для этого - він здається саме на це (для цього) створеним. -но тогда, такой - саме тоді, саме такий. Так -но - саме так, отак, отак-о, таки-так. [Саме так було, як я оце кажу (Сл. Гр.) Отак було і з Костем (Крим.). Колись, у далеку старовину, таки так і було (Єфр.)]. -но так, вот -но - саме так, атож. [Коло землі працюєте, хазяйнуєте? - Атож. По батькові взяв землю (Крим.)]. Вот -но что нужно - ось саме що треба. А -но, -но же - а саме. Для этого требуются три вещи, а -но: уменье, терпенье и деньги - для цього (на це) потрібні три речі, а саме: уміння, терпіння та гроші.

* * *

мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.

* * *

1) ма́ти

2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)

3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

испить

1) спивати, спити, випивати, випити. [Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати (Чуб.)]. -пей водицы - напийся водички! -пей, касатик! - напийся, голубе!;

2) (напиваться) випивати, випити, напиватися, напитися. -пей винца! - випий вина! -пей за моё здоровье (со мной)! - випий за моє здоров'я! (зап.) напийся до мене! Изопью я за ваше здоровье - вип'ю-но за вас, за ваше здоров'я, (зап.) най-но я до вас нап'юся. Частенько -вает - випиває таки часто (не раз); чарочки не забуває; частенько торкає. -ться -

1) спиватися, спитися, випиватися, випитися, бути спитим, випитим;

2) спиватися, спитися, запиватися, запитися. [Спився козак, спився, з доріженьки збився (Пісня)]. Испитый -

1) випитий;

2) см. Испитой.

* * *

несов.; сов. - исп`ить

1) (выпивать, пить) випива́ти, ви́пити, -п'ю, -п'єш и мног. повипива́ти; ( отпивать немного) спива́ти, спи́ти (зіп'ю́, зіп'є́ш)

2) (выпивать всё, до конца), торж. випива́ти, ви́пити

источить

1) (стачивать) згострювати, згострити, (на ток. станке) сточувати, сточити, (о мн.) позгострювати, посточувати що (напр. ножі, пили);

2) см. Вытачивать;

3) (о шашле и переносно: изъедать) точити, сточити, поточити, розточувати, розточити, переточувати, переточити, (о мн.) попереточувати кого, що. [Одвірки шашіль сточив (М. Грінч.). Бодай вас сточило, як шашіль сволок (Коцюб.). Бач, як поточило дерево - мабуть шашіль (Сл. Гр.). Вони (зайди) вас розточать живих, так як мене розточили (Франко). Черви переточили дерево (Сл. Гр.)]. Черви сыр -ли - черва сир поточила;

4) (перен. о горе, тоске) точити, сточити. Источенный - згострений, сточений, (о мн.) позгострювані, посточувані; (изъеденный и перен.) сточений, поточений, розточений, переточений. [Минав сірі плити, поточені дощами та вітрами (Коцюб.). Хоча серце замучене, поточене горем… (Шевч.)]. -ться -

1) (острением) згострюватися, згостритися, сточуватися, сточитися;

2) (о дереве и т. п.) точитися, бути сточеним, розточеним.

* * *

несов.; сов. - источ`ить

1) ( изнашивать точением) сто́чувати, сточи́ти и мног. посто́чувати

2) (изъедать, продырявливая) точи́ти, поточи́ти, сто́чувати, сточи́ти; перето́чувати, переточи́ти, труби́ти, -бить, перетруби́ти; диал. розто́чувати, розточи́ти

1) істина, правда. [Слово істини (Шевч.). Грецькі філософи бажали і жадали істини (Крим.). Перегляд цей (націон. питання) довів ще зайвий раз знану вже правду: для добра людськости треба вільних і самосвідомих національностей (Грінч.)]. Святая -на - свята істина. Доподлинная -на - нестеменна істина (правда). Совершенная, чистая -на - щира істина (правда). Избитая -на (трюизм) - оклепана правда, загальник (-ка). Путь -ны - путь істини, правди. Наставлять на путь -ны - на все добре навчати, до пуття приводити кого, на путь (шлях) істини, правди навертати кого. -на освободит вас (слав. свободит вы) - істина визволить вас (Єв.). Познавать -ну - пізнавати, спізнавати істину. Распознавать -ну от лжи - розпізнавати правду від брехні. Говоря по -не - правду кажучи, поправді кажучи; срвн. Правда. По -не этим стоит гордиться - направду (по правді, справді) цим варт пишатися;

2) (истинное положение) істина. Математическая -на - математична істина.

* * *

изойти

1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];

2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];

3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];

4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];

5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];

6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;

7) (везде побывать) - см. Исхаживать.

* * *

1) (выходить откуда-л.), вихо́дити

2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити

3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти

3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

Квасок

1) (кислота, кисловатость) квас (-су), квасок (-ску). [Оце яблука солодкі, а оті з кваском (Київщ.)];

2) (напиток) квас (-су), квасок. [Квас хлібний, цитриновий (Київ). Знайте нас: ми кислиці, із нас квас (Номис). От би кваску випилось та ще й грушевого (Харківщ.)]. Квас первого настоя - квас первак. Спитый, жидкий квас - квасило. [Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило (Номис)]. Квас из ржаной муки - сиро[і]вець (-вцю). Квас из свёклы - квас буряковий, борщ (-щу), (ласк.) борщик (- ку). [Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику змивала (Пісня)]. Квас для выделки кож - чинбарський, шевський квас.

* * *

I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];

2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).

II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.

* * *

1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);

3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

* * *

1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска

2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння

3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

вдоволь)

I. 1) (от Носить) - а) наноситися кого, чого, попоносити кого, що и чого, попоноситися з ким, з чим. [Попоносив по келійках води (Куліш)]. На вас воды не -шься - на вас води не наносишся; б) (об одежде, обуви) наноситися чого, находитися в чому. [І не наносилась я свого нового кожуха, а довелось продати (Канівщ.). Не находилася я в цих черевиках - скоро стопталися (Липовеч.)]. Не -шусь я этого платья - ношу - не наношуся цього вбрання (женского ещё: цієї сукні);

2) (от Носиться) - а) (об одежде, обуви: проноситься) поноситися, проноситися. [Не довго ці чоботи проносяться, бо товар зовсім поганий (Сл. Ум.)]; б) наноситися; на(в)ганятися, намикатися; налітатися, нашугатися; набуятися, наширятися, накружлятися; срв. Носиться 2; в) с кем, с чем - наноситися, (ирон.) напанькатися, нацяцькатися з ким, з чим.

II. Наноситься, нанестись и нанесться -

1) (натаскиваться в большом количестве) наноситися, наношуватися, назношуватися, бути наношеним, наношуваним, наношеним, понаношуваним и т. п.; срв.

I. Наносить. [Болото в хату за чобітьми наноситься (Київщ.)];

2) (ветром) наноситися, нанестися, намітатися, наместися, навіюватися, навіятися, (водою) наноситися, нанестися, намулюватися, намулитися; бути наношеним, наношуваним, нанесеним, понаношуваним и т. п.; срв.

II. Наносить 2;

3) (о заразе, болезни) заноситися, занестися, позаноситися; бути заношеним, занесеним, позаношеним;

4) наноситися, бути наношеним, наношуваним, нанесеним и т. п.; зазначатися и зазначуватися, бути зазначуваним, зазначеним, позазначуваним; накидатися, бути накид(ув)аним, накиданим, понакид(ув)аним; завдаватися, чинитися, учинятися, заподіюватися, бути завдаваним, завданим и т. п.; срв.

II. Наносить 4, 6, 8. Хутор -се[ё]н на карту - хутір зазначено на мапі (на карті). Мне -сено оскорбление - мене ображено, мені заподіяно (вчинено) образу;

5) (набегать на кого, на что) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, (налетать) налітати, налетіти на кого, на що (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що;

6) -тись (о птице) - нанестися, нанести яєць.

* * *

1) нано́ситися, -носиться, нанести́ся

2) страд. (несов.) нано́ситися; наміта́тися, навіва́тися, навіюватися, -ві́юється; наму́люватися, -люється; завдаватися, -дає́ться, заподіюватися, -ді́юється, нано́ситися; чини́тися, -ниться, учиня́тися

направиться

1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);

2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];

3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;

4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];

5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];

6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);

7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.

* * *

несов.; сов. - напр`авиться

1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш

2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися

3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться

4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться

5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

нрч. пильно, нагально, притьмом, (крайне) конче; (хоть караул) пробі, аж пробі, аж ґвалт; см. ещё Настойчиво. [Мені пильно треба його побачити (Харківщ.). Хтось мене нагально кличе, хтось мене бажає пратьмом побачити (Крим.). Притьмом просить (Квітка). Притьмом наказав йому, щоб він їхав (Кониськ.). А Салієнчисі аж ґвалт потрібні гроші (Крим.)]. -но прошу вас - прохаю вас пильно.

* * *

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

мест. неопр.

1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), якийсь-то, котрий(сь), один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там, (при имени, фамилии ещё: некто) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище. [Приходив до вас якийсь Шмідт (один якийсь, на прізвище Шмідт), дуже хотів бачити вас (Київ). Такий собі Х. розповідав мені, що… (Брацл.). Багато літ тому я мав за близького приятеля такого м-ра Вільяма Леґрана (Едґ. По)]. В -коем царстве - в якомусь (деякімсь) царстві;

2) (известный) деякий, (определённый) певний. -кое дело - деяка справа. -кая истина - деяка (певна) істина.

* * *

недба(й)лиця, недбальниця, недбалець льця), недбаха, недбайло, ледащиця, негляд (-да), ум.-ласк. недбайличка, недбайличок (-чка), ледащиченька, ледащичка. [Ой, наші хлопці недбайлиці (Пісня). Оддала заміж за п'яницю, за недбальницю (Чуб. V). Я вас, молодь, знаю - недбальці ви. За що візьметеся, все в вас так, як мокре горить (М. Вовч.). Бідою й голодом недбах вона карає (Куліш). Наші багатирі ославили його недбахою (Кониськ.). Ничипорів батько та був собі великий ледащичка: спився і звівся ні на що (Квітка). Аж він самий п'яниченька й великая ледащиченька (Грінч. III)].

* * *

1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;

2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].

* * *

1) част. ні, усилит., ані; ніже́

2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

3) союз ні

мест. ніхто; (ровно, решительно -то) аніхто, ані будь-хто, (диал.) ніхтогісінько. [Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Шевч.). Ніхтогісінько не чув і не бачив такого (Стародуб)]. -то из них - ніхто з них, жадний (жаден) з них. -то в мире (на свете) - ніхто в світі. [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? - Нікого в світі, нікому в світі (Шевч.)]. Никого - нікого. [Я так вас кохаю, як досі ніхто нікого не вмів ще кохати (Самійл.)]. Решительно -го - анікого, (а)нікогісінько, (ни души, фам.) ані лялечки. [Я не кохав ще анікого всім палом духу молодого (Черняв.). В розправі нікогісінько (Кониськ.). На вулиці - ані лялечки (Звин.)]. Никому - нікому, (решительно -му) анікому. [Бодай-же вас, чорні брови, нікому не мати (Шевч.). Марних мук моїх нікому не помітить (М. Рильськ.)]. Никем - ніким. Ни за кого, ни к кому, ни на кого и т. п. - ні за кого, ні до кого, ні на кого и т. п., (решительно ни за кого и т. п.) ані за кого и т. п.

* * *