подговаривать

подговорить підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, наущати, наустити; (на что-л. дурное) під'юджувати, під'юдити, настренчувати, настренчити, (провинц.) намошторювати, намошторити. [Намошторює хлопців, щоб дідові воза на стріху викотили]. Позволить себя -рить - на підмову датися. Подговорённый - підмовлений; (на дурное) під'юджений, настренчений; (провинц.) намошторений. Сделал -ный кем - зробив з намови чиєї.

* * *

несов.; сов. - подговор`ить

1) підмовля́ти, підмо́вити и попідмовля́ти, підгово́рювати, підговори́ти; ( подстрекать) намовля́ти, намо́вити и понамовля́ти

2) ( поддакивать) підта́кувати, підта́кнути

настроить

1) (строение) - см. Надстраивать;

2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];

3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;

4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;

5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -

1) см. Надстроенный;

2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;

3) нароблений, накоєний, наброєний;

4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];

5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -

1) см. Надстраиваться;

2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;

3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;

4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.

* * *

1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати

2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати

3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш

1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити

2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти

3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

подстрекнуть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) підбивати, підбити кого на що, підохочувати, підохотити кого до чого, підструнчувати, підструнчити, підструнювати, підструнити, піджиг[ґ]увати, піджиґнути, підштрикувати, підштрикнути кого чим; срв. Побуждать, Поощрять. [Сатана зна, чим підштрикнути (Квітка)]. -кать друг друга - підохочувати один (одне) одного. -нуть чьё-л. любопытство - збудити, підштрикнути чиюсь цікавість. -ть кого против кого (возбуждать) - намовляти, намовити, підмовляти, підмовити, направляти, направити, підбурювати и підбуряти, підбурити кого проти кого и на кого, підструнчувати, підструнчити, підстрючувати, підстрючити, підстрочувати, підстрочити, під'юджувати, юдити, під'юдити кого проти кого, на кого; срв. Возбуждать 2, Подговаривать (против кого). [І почав людей юдити на Степана. Під'юдив мене на вас. Це він його підстрочив]. -ть к чему (подущать на что) - призводити, призвести до чого и на що, призвід (направу, понуку) давати, дати кому до чого, підводити, підвести кого до чого и на що, піджиґувати, піджиґнути, наштирювати, наштирити, підштрикувати, підштрикнути, підш[с]тирувати, підш[с]тирити кого на що, підштовхувати, підштовхнути до чого, намошторювати, намшторити, підцюкнути кого на що, до чого (робити що). [Вона його на все лихе призводить (Київщ.). Не той злодій, хто руками бере, а той, хто призвід дає (Київщ.). Нас на тоє підвела. А баби все наштирують (Коцюб.). Один одного підштовхував до війни з козаками (Куліш). Підцюкнула нечиста сила].

* * *

несов.; сов. - подстрекн`уть

1) (к чему-л. недозволенному, преступному) підбу́рювати, підбу́рити (кого на що, до чого); ( побуждать) підбива́ти, підби́ти (кого на що); ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити (кого до чого, на кого-що), піддро́чувати, піддрочи́ти (кого на що), підстру́нчувати, підстру́нчити (кого чим); ( подзадоривать) підохо́чувати, підохо́тити (кого до чого); ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити (кого на що, до чого); ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти (на що, до чого)

2) ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти

настрочить

1) (выстрачивать что) стебнувати, вистебновувати, вистебнувати, (о мног.) постебнувати що. -чить спину кому - відшмарувати (вишпарити) кого, (зав)дати хлости (хлосту) кому;

2) чего - настебновувати, настебнувати, нашивати, нашити вистебом, (о мног.) понастебновувати, понашивати вистебом чого;

3) (начёркивать) начеркувати, начеркати, написувати, написати (швидко, шпарко, швидко-прудко), (накатывать) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити що. [Начеркав чималенького листа до Кавказького куратора (Крим.)]. Настрочённый -

1) вистебнуваний, постебнований;

2) настебнований, нашитий вистебом, понастебновуваний и т. п.;

3) начерканий, написаний (швидко, шпарко, швидко-прудко), накатаний, нашкварений. -ться -

1) (выстрачиваться) стебнуватися, вистебновуватися, вистебнуватися, постебнуватися; бути стебнованим, вистебновуваним, вистебнуваним, постебнованим;

2) (стр. з.) настебновуватися, бути настебновуваним настебнованим, понастебновуваним и т. п.;

3) (вдоволь, сов.) - а) настебнуватися, попостебнувати (досхочу), (о мног.) понастебновуватися; б) начеркатися и т. п.; срв. Строчить.

* * *

несов.; сов. - настроч`ить

1) настьо́бувати, настьоба́ти

2) (перен. сов.: написать) наче́ркати

3) (подговаривать, настраивать) настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

подбить

1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;

2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -

1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;

2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.

* * *

несов.; сов. - подб`ить

1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти

2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити

3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти

см. подговаривать

несов.; сов. - подуч`ить

1) (что, кого чему) піду́чувати, підучи́ти

2) ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити

несов.; сов. - сговор`ить

1) ( заключать помолвку) заруча́ти, заручи́ти, -ручу́, -ру́чиш, змовля́ти, змо́вити, -влю, -виш, несов. єдна́ти

2) ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( нанимать) домовля́ти, домо́вити

3)

4) (сов.: сладить в беседе) зговори́ти, -ворю́, -во́риш, збала́кати; см. сговариваться 2)

и Намолвлять намолвить

1) на кого - см. Наговаривать 2;

2) кого - см. Подговаривать.