Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

тратить

  • 1 тратить

    1) витрача́ти, витра́чувати; (издерживать, расходовать) тра́тити; ( расточать) марнотра́тити, гайнува́ти, марнува́ти, розтри́нькувати

    \тратить вре́мя — витрача́ти час; ( непроизводительно) га́яти (гайнува́ти, марнува́ти) час

    2) (терять, лишаться) втрача́ти

    Русско-украинский словарь > тратить

  • 2 переводить

    перевести
    1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];
    2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];
    3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;
    4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;
    5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;
    6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];
    7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - перевест`и
    1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́
    2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти
    3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти
    4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити
    6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити
    7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́ти

    \переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися

    II
    (водя за собой куда-л.) переводи́ти

    Русско-украинский словарь > переводить

  • 3 затруднительный

    трудний, утрудливий, важкий, скрутний, сутужний, прикрий, морочний, морочливий, заморочний, заморочливий, тісний, крутий, утяжливий, недогідний. -ное дело, -ная вещь - трудна (важка, морочлива) справа, трудна (важка, морочлива) річ. -ные обстоятельства - скрутні (сутужні, прикрі, тісні, круті, утяжливі, недогідні) обставини. -ное положение - скрутне (сутужне, прикре) становище, скрут (-ту) и скрута (-ти), сутуга, притуга, халепа. [Видко, що редактор «Діла» і серед халепи не тратить гумору (Франко)]. Попасть в -ное положение, очутиться в -ном положении - попасти в скрутне (сутужне и т. д.) становище, в скрут, (в неловкое положение) попасти в клопіт, вскочити в халепу, загнатися на слизьке. Поставить кого в -ное положение - (образно) загнати кого на слизьке, посадити кого на лід. Он очутился в -ном положении - він попав в скрутне (сутужне и т. д.) становище, прийшов йому скрут.
    * * *
    важки́й, трудни́й; (о положений, обстоятельствах) скрутни́й; ( затруднённый) утру́днений; ( тягостный) тяжки́й; ( неловкий) незру́чний

    Русско-украинский словарь > затруднительный

  • 4 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 5 исписывать

    исписать
    1) (покрывать письмом что) списувати, списати, записувати, записати, пописати (все). [Уже списав (пописав) увесь папір (Сл. Гр.)];
    2) (изводить пиша) списувати, списати. -сать карандаш - списати олівець или олівця. Исписанный - списаний, записаний, пописаний. [Схиливши голову над щільно записаним зшитком (Л. Укр.). Сторінка паперу, недбало й нечитко пописаного (Крим.)]. -ный мелко и густо - дрібно та густо пописаний, дрібний. -ная бумага - пописаний папір; шпарґал (-лу).
    * * *
    несов.; сов. - испис`ать
    1) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и мног. пообпи́сувати, сов. пописа́ти
    2) ( тратить на писание) спи́сувати, списа́ти и мног. поспи́сувати

    Русско-украинский словарь > исписывать

  • 6 иссинивать

    несов.; сов. - иссин`ить
    1) ( пачкать синим) заси́нювати, засини́ти, -синю́, -си́ниш и мног. позаси́нювати, виси́нювати, ви́синити, -синю, -синиш, сини́ти, посини́ти
    2) ( тратить) виси́нювати, ви́синити

    Русско-украинский словарь > иссинивать

  • 7 исстреливать

    исстрелять
    1) (издырить стрельбой) решетувати, по[з]решетувати (стріляючи), сов. постріляти, подіркувати, побити що (стріляючи, кулями), (насквозь) прострі[е]лювати, попрострі[е]лювати що. [Мету (цель) зовсім попрострелювали (Сл. Ум.)];
    2) (порох, пули) вистрі[е]лювати, вистріляти, повистрі[е]лювати (порох, кулі). [Усі набої повистрелювали (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - исстрел`ять
    1) ( тратить) вистрі́лювати, ви́стріляти
    2) ( покрывать следами от выстрелов) прострі́лювати, простре́лити и прострі́лити; ( продырявливать) продіря́влювати, продіря́вити, сов. подіркува́ти

    Русско-украинский словарь > исстреливать

  • 8 исчерчивать

    исчертить
    1) (бумагу: покрыть черчением) креслити, покреслити що (папір);
    2) (изводить черчением) скреслювати, скреслити, (о мн.) поскреслювати що (напр. олівці). Исчерченный - покреслений; скреслений. -ться, возв. - скреслюватися, скреслитися, поскреслюватися. Карандаш -лся - олівець скреслився.
    * * *
    несов.; сов. - исчерт`ить
    1) кре́слити, покре́слити; (сов.: исчёркать) почерка́ти
    2) (тратить в результате черчения) скре́слювати, скре́слити, сов. покре́слити; ( исписывать) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати

    Русско-украинский словарь > исчерчивать

  • 9 канителить

    1) тягти канетілю;
    2) (длить) воловодити, дляти, (томительно) марудити, (попусту тратить время) марнувати час, (мешкать) баритися.
    * * *
    мару́дити, волово́дити, моро́чити, га́яти (марнува́ти) час

    Русско-украинский словарь > канителить

  • 10 мотать

    1) (пряжу, нитки) мотати (пряжу, нитки). -тать на ус - мотати на (в)ус, брати на розум. [Бери, мовляв, Петро, на розум (Франко)];
    2) (качать головою, ветвями и т. п.) мотати, хитати, коливати, (диал.) майта[о]лати чим. [Бичок став і, мотаючи головою, грізно подивився на його (Мирн.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)];
    3) (деньги, имущество) марнотратити, (реже) марнотравити, гайнувати (усилит. гаєм гайнувати), переводити, тринькати, розтринькувати, ц(в)индрити, мантачити, мотати що (гроші, добро). [Якби хліб нам трудом прийшовся, дак ви-б так не марнотратили (Борзенщ.). І вона, і небіжчик гайнували гроші в Генуї та Ніцці (Н.-Лев.). Заробить гроші та й гайнує їми, - нічого не зостається в його (Новомоск.). Нехай гаєм не гайнує (Рудан.). Я гірко працюю, а синаш усе цвиндрить (Крим.). Без пуття своє життя мантачим (Куліш). Добре, бач, діло на батькові гроші жити та мотати (Мирн.)]. Он был бы богат, если б не -тал - він був-би багатий, коли-б не марнотратив (не гайнував, не цвиндрив, не переводив) гроші. Мотанный - мотаний.
    * * *
    I несов.; сов. - мотн`уть
    мота́ти, мотну́ти; (махать чем-л.) метля́ти; ( качать) хита́ти, хитну́ти, несов. теліпа́ти
    II мот`ать
    ( нерасчётливо тратить) марнотра́тити, гайнува́ти, розтри́нькувати, ци́ндрити

    Русско-украинский словарь > мотать

  • 11 напрасно

    нрч.
    1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;
    2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].
    * * *
    нареч.
    1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу
    2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне

    Русско-украинский словарь > напрасно

  • 12 настоящее

    сщ. сучасність, теперішність (-ности), теперішнє (-нього), теперішній час (-су), (фамил.) теперішня часина. [Від того, як ми дивимось на минулість, у значній мірі залежить і те; як ми розуміємо сучасність (Грінч.). Майбутність, скоро вона зробилася сучасністю, тратить ореол свій (Рада). Із вічности ніщо не виходить: усе є теперішність (Павлик). Грядущеє сяйне тобі полуднем, теперішнє яснітиме, як ранок (Куліш)]. Украинский язык в прошлом и -щем - українська мова в минулому і тепер.
    * * *
    в знач. сущ.
    те́перішнє, -нього, тепе́рішність, -ності; ( современность) суча́сне, -ого, суча́сність

    в про́шлом и \настоящее ем — у мину́лому (коли́сь) і тепе́р

    Русско-украинский словарь > настоящее

  • 13 непроизводительно

    нрч. непродуктивно, неплідно; непродукційно, невиробно; недоцільно; срв. Непроизводительный. [Гулящий час гине дуже непродуктивно (Грінч.)]. - но тратить, расходовать - непродуктивно (недоцільно) витрачати, марнувати. -но проводить время - марно гаяти (гайнувати) час.
    * * *
    нареч.
    непродукти́вно; недоці́льно

    Русско-украинский словарь > непроизводительно

  • 14 повиновение

    послух (-ху) перед ким, перед чим, слухняність (-ности) до кого, до чого, перед ким (чим), слухання кого, чого, покора кому, чому. [Послух перед законом (Єфр.). Слухняність до законів]. Держать в -нии - в покорі тримати. Выходить из -ния - слухняність тратити. [Зараз стає за панібрата і слухняність тратить (Крим.)].
    * * *
    поко́ра, покі́рність, -ності; ( послушание) слухня́ність, -ності, послухня́ність, послухня́нство, послу́шність, по́слух, -у, слу́хання, послуха́ння

    Русско-украинский словарь > повиновение

  • 15 поматывать

    помотать
    1) чем - похитувати, хитати, похитати, кивати (иноді, часами), покивати чим (напр., головою); срв. Помахивать, Покачивать;
    2) -вать (расточать) мантачити, тринькати, марнотратити, гайнувати; см. Мотать;
    3) (нитки и т. п.) мотати, сотати (иноді, час від часу), помотати, посотати (все і трохи). -ться -
    1) см. Болтаться 2;
    2) (шататься) мотатися, помотатися, мотлятися, помотлятися; срв. Шататься, Болтаться 3. [Поміж людьми помотається, звичаїв набереться].
    * * *
    I
    мота́ти [час від ча́су]; ( головой) похи́тувати; ( помахивать) пома́хувати
    II
    ( тратить) марнотра́тити [потро́ху, час від ча́су]

    Русско-украинский словарь > поматывать

  • 16 привлекательность

    принадність (-ости), при[по]вабність, принадливість, привабливість, принада, приваба. [Привабність новини. Від літ вона не в'яне, не тратить безконечної принади (Куліш)].
    * * *
    прива́бливість, -вості, прива́бність, -ності, прива́ба, прина́дність, прина́дливість; вабли́вість, пова́бність, пова́ба, по́ваб, -у; знадли́вість, зна́дність, зна́да, звабли́вість

    Русско-украинский словарь > привлекательность

  • 17 прожигать

    прожечь
    1) пропалювати, пропалити, пропікати, пропекти, просмалювати, просмалити. [Пропалила спідницю. Я у грубі запалив, собі штани просмалив (Чуб.). Дайте мені того живого огню, що ним ви пропікаєте людські душі (Мирн.)]. -гать жизнь - марнувати (марнотратити) життя;
    2) -жечь (всю ночь свечу) - пропалити, просвітити (цілу ніч свічку). Прожжённый и прожжёный - пропалений, пропечений, просмалений. -ное место - см. Прожог. -ный человек - пройдисвіт, проноза.
    * * *
    несов.; сов. - прож`ечь
    1) пропа́лювати, пропали́ти; ( насквозь) просма́лювати, просмали́ти; (сильно прогревать и перен.) пропіка́ти, пропекти́
    2) ( нерасчётливо тратить) марнува́ти, марнотра́тити

    Русско-украинский словарь > прожигать

  • 18 просаживать

    просадить
    1) (дорогу) висаджувати, висадити, обсаджувати, обсадити що (дорогу) чим, (о мн.) пови[пооб]саджувати що чим; (деревья рядами) садити, посадити дерево рядами, ряд-у-ряд. [Висадив дорогу липами (Под. г.)];
    2) (проколоть) просаджувати, просадити, простромлювати, простромити, проштрикувати, проштрикнути кого; ( срв. Пропыривать, Прокалывать). [Бугай просадив (простромив) рогом лошаті бік];
    3) (деньги имущество) протринькувати, протринькати, промантачувати, промантачити, пробухати, просаджувати, просадити що (гроші, майно); срв. Проматывать, Издерживать. Просаженный -
    1) ви[об]саджений; посаджений;
    2) просаджений, простромлений, проштрикнутий;
    3) протриньканий, промантачений, пробуханий.
    * * *
    несов.; сов. - просад`ить
    1) (пробивать, проламывать) проса́джувати, просади́ти
    2) ( безрассудно тратить деньги) протри́нькувати, протри́нькати, несов. пробуха́ти

    Русско-украинский словарь > просаживать

  • 19 расточать

    несов.; сов. - расточ`ить
    1) ( что - тратить попусту) марнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, змарнува́ти и промарнува́ти, перево́дити, -джу, -диш, перевести́, -веду́, -веде́ш и мног. поперево́дити (що); ( проматывать) марнотра́тити, -тра́чу, -тра́тиш, промарнотра́тити, гайнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, згайнува́ти и прогайнува́ти и погайнува́ти, розтри́нькувати, -кую, -куєш и три́нькати, розтри́нькати и мног. порозтри́нькувати, ци́ндрити и проци́ндрювати, -рюю, -рюєш, проци́ндрити, манта́чити, проманта́чити (що), несов. шинкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (чим), шахрува́ти, -ру́ю, -ру́єш (що)
    2) (что - комплименты, любезности) розсипа́тися, розси́патися, -плюся, -плешся (в чому, чим), несов. си́пати, розсипа́ти (що); розто́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розточи́тися, -точу́ся, -то́чишся (в чому, чим)
    3) (разгонять, рассеивать) розганя́ти и розго́нити, розігна́ти (розжену́, розжене́ш) и мног. порозганя́ти и порозго́нити; розто́чувати, -чую, -чуєш, розточи́ти, -точу́, -то́чиш

    Русско-украинский словарь > расточать

  • 20 стравливать

    I тж. стравл`ять; несов.; сов. - страв`ить
    1) ( кого с кем) нацько́вувати, -цько́вую, -цько́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш (кого на кого); ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити
    2) ( производить потраву) спаса́ти и спасува́ти, -су́ю, -су́єш, спа́сти, -су́, -се́ш, трави́ти, -влю́, -виш, потрави́ти и страви́ти; ( вытравлять) витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -влю, -виш; ( вытаптывать) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и витоло́чувати, -чую, -чуєш, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    3) (уничтожать, сводить с помощью едкого вещества) спец. витра́влювати и витравля́ти, ви́травити
    4) ( отравлять) отру́ювати, -ру́юю, -ру́юєш, отруї́ти, -рую́, -ру́їш
    5) ( тратить зря) перево́дити, -джу, -диш, перевести́, -веду́, -веде́ш
    II несов.; сов. - страв`ить
    1) (канат, снасть) мор. попуска́ти, попусти́ти, -пущу́, -пу́стиш
    2) (пар, воздух) спец. випуска́ти, ви́пустити, -пущу, -пустиш

    Русско-украинский словарь > стравливать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ТРАТИТЬ — ТРАТИТЬ, трачивать что, издерживать, расходовать, потреблять. Тратить деньги, время, слова, нередко ·в·знач. тратить даром, попусту. | Тратить кого, арх. шен. кормить (сродство тратить и травить). Ты натрачен (сыт), а есть просишь! Траченый боров …   Толковый словарь Даля

  • тратить — (истрачивать, потратить, растрачивать), издерживать, изводить, расходовать, потреблять, употреблять, ухлопать, девать, мотать, проматывать, просаживать, транжирить, расточать, проживать, прожигать, прогулять; расщедриться, раскошелиться, тряхнуть …   Словарь синонимов

  • ТРАТИТЬ — ТРАТИТЬ, трачу, тратишь, несовер. (к потратить), что. Расходовать, издерживать. «Нечего время попусту тратить.» Мельников Печерский. «Смекнули наши странники, что водку даром тратили.» Некрасов. «Ты маска умная, а тратишь много слов.» Лермонтов.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ТРАТИТЬ — ТРАТИТЬ, ачу, атишь; аченный; несовер., что. Употребляя на что н., производя затраты, расходовать. Т. деньги. Т. время. Т. силы. | совер. истратить, ачу, атишь; аченный и потратить, ачу, атишь; аченный. | сущ. трата, ы, жен. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • тратить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я трачу, ты тратишь, он/она/оно тратит, мы тратим, вы тратите, они тратят, трать, тратьте, тратил, тратила, тратило, тратили, тратящий, тративший, тратя; св. истратить, потратить; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • тратить — (не) тратить сил • использование тратить время • отрицательная, использование тратить драгоценное время • Neg, использование тратить средства • использование …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • тратить — ▲ расходовать ↑ ресурс трата (# сил). затрата. тратить на что использовать запас. тратиться. растратить. истратить. потратить. затратить. перерасход. перерасходовать. ↓ разг:перевод (# денег). перевести. извод. извести. уделить предоставить,… …   Идеографический словарь русского языка

  • Тратить заряды — (иноск.) говорить, дѣйствовать безъ пользы, безуспѣшно, попусту (какъ бы напрасно стрѣлять). Ср. Къ чему вы это говорите. Только заряды на воздухъ тратите... никто васъ не слышитъ. Тургеневъ. Дымъ. 15. См. Стрелять холостыми зарядами …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • тратить время — носиться, носиться как курица с яйцом, носиться как дурак с писаной торбой, тютькаться, носиться как дурень с писаной торбой, нянькаться, цацкаться, тетешкаться, вожжаться, панькаться, возиться, уделять много внимания, водить хоровод, нянчиться… …   Словарь синонимов

  • Тратить порох (даром, напрасно и т. п.) — ТРАТИТЬ ПОРОХ (даром, напрасно и т. п.). Разг. Ирон. (Напрасно) расходовать свои силы, энергию. Вы напрасно тратите порох, Людмила! успокоительно сказал Николай. Ведь они не слышат вас (М. Горький. Мать) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Тратить — несов. перех. Расходовать, производя затраты; издерживать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»