Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

насквозь

  • 1 насквозь

    нрч. наскрізь и (диал.) навскрізь; (навылет) навиліт; навспіл чого. [Тільки де ступне ногою, - всю так землю наскрізь бачить (Грінч.). Тихі очі пронизують наскрізь (Крим.). Прокопав (пробив) навскрізь (Звин.). Ті діри викопано навиліт (Звин.). Ця пляма навспіл сукна пройшла (Сл. Гр.)]. Пуля прошла -сквозь - куля пройшла наскрізь (навиліт). Я его по глазам всего -сквозь вижу - я його по очах усього наскрізь бачу. Я -сквозь промок - я змок (вимок) до рубця (до рубчика). -сквозь прогнивший - прогнилий (протрухлий) наскрізь.
    * * *
    нареч.
    на́скрізь

    ви́деть (знать) кого́ \насквозь зь — ба́чити (знати) кого́ на́скрізь

    промо́кнуть \насквозь зь — промокнути (змо́кнути) до ру́бця (до ру́бчика, до ни́тки)

    Русско-украинский словарь > насквозь

  • 2 напролёт

    нрч.
    1) наскрізь, навиліт, від краю до краю; срв. Насквозь, Навылет. [Пробив дірку наскрізь (Мирг.). Прострелив голову навиліт (Лубенщ.)]. Пройти лес -лёт - перейти (пройти) ліс наскрізь, перейти (пройти) крізь увесь ліс, перейти ліс від краю до краю. Прочесть книгу -лёт - прочитати книжку від дошки до дошки (від початку до кінця, від краю до краю), прочитати книжку геть-чисто всю (від слова до слова); 2 (о времени) без перерви, аж до, (зап.) через що. Просидели всю ночь -лёт - просиділи без перерви всю ніч, просиділи цілісіньку ніч (з вечора аж до ранку). Не спать ночи -лёт - не спати цілісінькі ночі, (зап.) не спати через цілу ніч (через цілі ночі).
    * * *
    нареч.
    1) ( всё время) весь час, безпере́рвно

    всю ночь \напролётт — см. ночь

    все дни \напролётт — ці́лими (усилит. цілі́сінькими) дня́ми

    2) ( насквозь), на́скрізь; ( целиком) цілко́м, по́вністю; ( о пуле) нави́літ

    пройти́ лес \напролётт — пройти́ (перейти́) ліс на́скрізь (від кра́ю до кра́ю), пройти́ крізь уве́сь ліс

    Русско-украинский словарь > напролёт

  • 3 пропитывать

    техн., несов. пропи́тывать, сов. пропита́ть
    ( насквозь) просо́чувати, просочи́ти, промо́чувати, промочи́ти; ( напитывать - ещё) насо́чувати, насочи́ти, наси́чувати, насити́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > пропитывать

  • 4 пропитывать

    техн., несов. пропи́тывать, сов. пропита́ть
    ( насквозь) просо́чувати, просочи́ти, промо́чувати, промочи́ти; ( напитывать - ещё) насо́чувати, насочи́ти, наси́чувати, насити́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > пропитывать

  • 5 просочувати

    техн. пропи́тывать ( насквозь)

    Українсько-російський політехнічний словник > просочувати

  • 6 видеть

    1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;
    2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.
    * * *
    ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́ти

    ви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите

    Русско-украинский словарь > видеть

  • 7 исстреливать

    исстрелять
    1) (издырить стрельбой) решетувати, по[з]решетувати (стріляючи), сов. постріляти, подіркувати, побити що (стріляючи, кулями), (насквозь) прострі[е]лювати, попрострі[е]лювати що. [Мету (цель) зовсім попрострелювали (Сл. Ум.)];
    2) (порох, пули) вистрі[е]лювати, вистріляти, повистрі[е]лювати (порох, кулі). [Усі набої повистрелювали (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - исстрел`ять
    1) ( тратить) вистрі́лювати, ви́стріляти
    2) ( покрывать следами от выстрелов) прострі́лювати, простре́лити и прострі́лити; ( продырявливать) продіря́влювати, продіря́вити, сов. подіркува́ти

    Русско-украинский словарь > исстреливать

  • 8 проглаживать

    прогладить
    1) по чём, кого - гладити, погладити по чому, кого;
    2) (сукно утюгом) пропрасовувати, пропрасувати що (сукно); прасувати, випрасувати (нашвидку) що (вбрання);
    3) (прожечь насквозь утюгом) пропалювати, пропалити (праскою, залізком) що; (прорвать гладя) продирати, продерти (праскою, залізком) що;
    4) (известн. время) прасувати, пропрасувати якийсь час. [Цілісінький день пропрасували];
    5) -дить зайца, охотн. - проморгати, проґавити зайця. Проглаженный - погладжений; пропрасований, випрасуваний; пропалений; продертий. -ться (утюгом) -
    1) прасуватися, випрасуватися, бути випрасуваним;
    2) (прожигаться при глажении) пропалюватися, пропалитися, бути пропаленим.
    * * *
    несов.; сов. - прогл`адить
    1) пропрасо́вувати, пропрасува́ти, прогла́джувати, прогла́дити
    2) (несов.: гладить в течение определённого времени) прасува́ти [ці́лий день], пропрасува́ти, гла́дити [ці́лий день], прогла́дити

    Русско-украинский словарь > проглаживать

  • 9 проглядывать

    I. проглядеть
    1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;
    2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;
    3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];
    4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];
    5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].
    II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.
    * * *
    I несов.; сов. - прогляд`еть
    1) ( просматривать) перегляда́ти, перегля́нути и перегля́діти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) (что - несов.: не заметить) недогля́нути, недогля́діти (чого, що), недоба́чити (чого); ( пропустить) пропусти́ти, промину́ти (що)
    3) (несов.: глядеть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], продиви́тися

    прогляде́ть [все] глаза́ — ви́дивити [всі] о́чі

    II несов.; сов. - проглян`уть
    прогляда́ти, прогля́нути, прозира́ти, прозирну́ти

    Русско-украинский словарь > проглядывать

  • 10 прогонка

    1) проганяння, наганяння, оконч. прогнання, нагнання;
    2) (скота) прогін, перегін (-гону) (худоби);
    3) (пропускание насквозь) пропускання, перепускання, забивання наскрізь;
    4) (водки) переганяння, перегін (-гону);
    5) (леса) сплавляння лісу.
    * * *
    проганя́ння

    Русско-украинский словарь > прогонка

  • 11 прогонять

    прогнать
    1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;
    2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;
    4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];
    5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];
    6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.
    * * *
    I несов.; сов. - прогн`ать
    проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти и попрого́нити; (через что-л.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и мног. попереганя́ти и поперего́нити; ( выгонять) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити

    прогна́ть сквозь стро́й — прогна́ти крізь шере́ги

    II
    ( гонять в течение определённого времени) ганя́ти [ці́лий день]; проганя́ти

    Русско-украинский словарь > прогонять

  • 12 продевать

    продеть что во что (просовывать) просувати и просовувати, просунути, простромлювати, простромити, просаджувати, просадити що в що, ( втянуть) затягати, затягти (обычно нитку, верёвку) просиляти и просилювати, просилити, (вдевать) в[за]силяти и в[за]силювати, в[за]силити, проймати, пройняти що (нитку, мотузку); (верёвку) ушморгувати, ушморгнути (мотузку) в що. [Просилив (затягнув, пройняв) нитку в голку. Затягни очкур(а) в рубець]. -девая насквозь - упрошив. Продетый - просунений и просунутий, просаджений, простромлений, затягнений и затягнутий, просилений, в[за]силений, про(й)нятий. -ться - просуватися и просовуватися, просунутися, простромлюватися, простромитися, просаджуватися, просадитися, затягуватися, затягнутися, просилятися и просилюватися, просилитися, в[за]силятися и в[за]силюватися; бути просуненим (просунутим), простромленим, просиленим, в[за]силеним у що.
    * * *
    несов.; сов. - прод`еть
    1) ( продёргивать) просми́кувати, просмикну́ти; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; ( нитку) просиля́ти, просили́ти; ( вдевать) всиля́ти и вси́лювати, всили́ти
    2) ( просовывать) просува́ти и просо́вувати, просу́нути

    Русско-украинский словарь > продевать

  • 13 прожигать

    прожечь
    1) пропалювати, пропалити, пропікати, пропекти, просмалювати, просмалити. [Пропалила спідницю. Я у грубі запалив, собі штани просмалив (Чуб.). Дайте мені того живого огню, що ним ви пропікаєте людські душі (Мирн.)]. -гать жизнь - марнувати (марнотратити) життя;
    2) -жечь (всю ночь свечу) - пропалити, просвітити (цілу ніч свічку). Прожжённый и прожжёный - пропалений, пропечений, просмалений. -ное место - см. Прожог. -ный человек - пройдисвіт, проноза.
    * * *
    несов.; сов. - прож`ечь
    1) пропа́лювати, пропали́ти; ( насквозь) просма́лювати, просмали́ти; (сильно прогревать и перен.) пропіка́ти, пропекти́
    2) ( нерасчётливо тратить) марнува́ти, марнотра́тити

    Русско-украинский словарь > прожигать

  • 14 проклепать

    1) (известное время) проклепати;
    2) (насквозь) проклепати. -пать заклёпку - заклепати заклепку.
    * * *

    Русско-украинский словарь > проклепать

  • 15 проковывать

    проковать
    1) (что-л. насквозь; целый день) проковувати, прокувати (що наскрізь; цілий день);
    2) кувати, проковувати, прокувати, виковувати, викувати що. Прокованный - прокований, прокутий; викуваний, викутий.
    * * *
    несов.; сов. - проков`ать
    1) техн. проко́вувати, прокува́ти
    2) (несов.: ковать в течение определённого времени) кува́ти [ці́лий день], прокува́ти

    Русско-украинский словарь > проковывать

  • 16 прокрашивать

    -ся, прокрасить, -ся
    1) фарбувати, -ся, пофарбувати, -ся, красити, -ся, покрасити, -ся; (глубоко, насквозь) профарбовувати, -ся, профарбувати, -ся, прокрашувати, - ся, прокрасити, -ся;
    2) (известное время) профарбувати, прокрасити (який час). Прокрашенный - пофарбований, покрашений (один раз); профарбований, прокрашений.
    * * *
    несов.; сов. - прокр`асить
    профарбо́вувати, профарбува́ти, прокра́шувати, прокраси́ти и прокра́сити

    Русско-украинский словарь > прокрашивать

  • 17 промерзать

    промёрзнуть (насквозь) промерзати, промерзнути (наскрізь), (о мн.) попромерзати. [Стіни в хаті тонкі - промерзають]. Я сильно -мёрз - я дуже перемерз (змерз). Промёрзлый - промерзлий. [На промерзлій стіні блищав сніг]. Промёрзший - перемерзлий, змерзлий, холодний. [Перемерзлі люди повходили в хату. Аж заходить до коршомки лях із полювання і голодний, і холодний (Рудан.). Живемо голодні й холодні (М. Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - промёрзнуть
    промерза́ти, проме́рзнути; (несов.: озябнуть) поме́рзнути, поме́рзти, попоме́рзнути

    Русско-украинский словарь > промерзать

  • 18 промокать

    промокнуть (под дождём) промокати, промок(ну)ти, вимокати, вимок(ну)ти, змокати, змок(ну)ти; перемокнути; (пропитаться чем) просякати, просяк(ну)ти, пересякати, пересякнути, понятися чим. [Змок на дощі. Завій на рані пересяк (просяк) кров'ю]. -мок до костей - вимок (змок) до рубця, вимок (змок) як хлющ(а). Промокший - промоклий, вимоклий, змоклий, перемоклий; просяклий, пересяклий чим.
    * * *
    I несов.; сов. - пром`окнуть
    промока́ти, промо́кнути; ( измокать насквозь) змока́ти, змо́кнути и змо́кти и позмока́ти, перемока́ти, перемо́кнути и перемо́кти и поперемока́ти; ( от росы) заро́шуватися, зароси́тися
    II несов.; сов. - пром`окнуть
    ( осушать) промока́ти, промо́кнути

    Русско-украинский словарь > промокать

  • 19 пропиливать

    пропилить (насквозь) пропилювати, пропиляти; (некот. время) пиляти, пропиляти, попиляти(ся) якийсь час. Пропиленный - пропиляний.
    * * *
    несов.; сов. - пропил`ить
    1) пропи́лювати, пропили́ти
    2) (несов.: пилить в течение определённого времени) пиля́ти [ці́лий день], пропили́ти

    Русско-украинский словарь > пропиливать

  • 20 прорезывать

    и прорезать прорезать
    1) что (насквозь) - прорізувати, прорізати, протинати, протяти, (о мн.) попрорізувати, попротинати що, (пилой) пропилювати, пропиляти, (о мн.) попропилювати. [Прорізав дно у тім брилі (Рудч.). Як-би тут дірочки попрорізувати (Мирн.)];
    2) (пересекать) перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти, (о мн.) поперерізувати, поперетинати що чим; см. Пересекать, -зать страну каналами - перетяти (прорізати), (во мн. местах) поперетинати країну канавами. -резать чей путь - перетяти чиюсь (комусь) путь, пройти навперейми комусь;
    3) прорезать (известное время) - прорізати, (пилой) пропиляти (якийсь час). Прорезанный -
    1) прорізаний, протятий, (пилой) пропиляний;
    2) перерізаний, перетятий, (о мн.) попро[попере]різувані, попро[попере]тинані, (пилой) попропилювані. [Розлогими горбами, поперерізуваними в різних напрямках глибокими балками, слався степ (С. Черкас.)].
    * * *
    тж. прорез`ать; несов.; сов. - прор`езать
    1) прорі́зувати и проріза́ти, прорі́зати и попрорі́зувати
    2) (несов.: резать в течение определённого времени) рі́зати (проріза́ти) [ці́лий день], прорі́зати

    Русско-украинский словарь > прорезывать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • насквозь — насквозь …   Орфографический словарь-справочник

  • НАСКВОЗЬ — НАСКВОЗЬ, нареч. Через всю толщину чего нибудь, от лицевой стороны до изнанки. Пуля пробила доску насквозь. Я промок насквозь (т.е. одежда промокла насквозь). || перен. От начала до конца, целиком, совершенно (разг.). «Смотритель училищ протухнул …   Толковый словарь Ушакова

  • насквозь — • насквозь видеть • насквозь испорченный • насквозь лживый • насквозь промокнуть • насквозь пронизывать • насквозь просматривать • насквозь простреливать • насквозь фальшивый …   Словарь русской идиоматики

  • НАСКВОЗЬ — нареч. сквозь, напролет, навылет. Пуля прошла насквозь. Не сверли насквозь, насверливай только до половины. Так проношено сукно, что насквозь видать. Я насквозь промок, насквозь одежды. Я его по глазам всего насквозь вижу. Толковый словарь Даля.… …   Толковый словарь Даля

  • насквозь — от кончика носа до кончика хвоста, совершенно, чисто, целиком, во всем, во всех отношениях, со всей полнотой, весь, окончательно, через, полностью, наскрозь, сквозь, от начала до конца, сплошь, вконец, всецело, целиком и полностью, совсем, в… …   Словарь синонимов

  • насквозь — (неправильно насквозь и наскрозь) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • НАСКВОЗЬ — НАСКВОЗЬ, нареч. 1. Через всю толщу чего н., проникая через что н. Стена пробита н. Промокнуть н. Н. видеть кого н. (перен.: отлично знать чьи н. намерения, помыслы). 2. перен. Полностью, совершенно (разг.). Н. лживое заявление. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • насквозь — нар., употр. сравн. часто 1. Если вы проделали, просверлили, прострелили и т. д. что либо насквозь, значит, в этом предмете образовалась дыра, отверстие. Стены дома были пробиты насквозь. | Мне прострелили руку насквозь. | Я протёр джинсы… …   Толковый словарь Дмитриева

  • насквозь —   Видеть или знать насквозь кого что (разг.) знать во всех интимных, скрытых подробностях, угадывать эти подробности.     Вы часто видите насквозь, хотя в других случаях не дальше куриного носа. остоевский.     Я ведь насквозь тебя, тихоня, вижу …   Фразеологический словарь русского языка

  • НАСКВОЗЬ — Видеть насквозь. 1. кого. Разг. Хорошо знать чьи л. мысли, намерения или догадываться о них. ФСРЯ, 67; Ф 1, 63; Глухов 1988, 11; СРГМ 1986, 97; Верш. 4, 98; БТС, 130. 2. что. Хорошо знать, понимать что л. ЖРКП, 93 …   Большой словарь русских поговорок

  • насквозь — наскво/зь, нареч. Промокнуть насквозь …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»