-
1 талант
1) тала́нт, -у; ( способности) хист, -у, хисть, -ті2) ( человек выдающихся способностей) тала́нт, -а3) (весовая и денежная единица в древней Греции и др. странах) тала́нт, -азары́ть (закопа́ть) \талант в зе́млю — зари́ти (закопа́ти) тала́нт у зе́млю
-
2 дар
1) дар, дарунок (р. -нка), подарунок; (р. -нка), даровизна. [Ця земля - даровизна дядькова]. Дар на память - пам'ятка. Дар уважаемым лицам, сватам, начальству и т. п. - почестка;2) дар, хист, талан (р. -ну), талант (р. -нта), дотепність (р. -ности), кебета. [Дар слова или дар розмови = дар слова. Літературний хист. Він мав талан до віршів (Л. Укр.). Ви любите не саму людину, а її талант (Крим.)].* * *1) дар, -у, дару́нок, -нка, подару́нок, офі́ра; ( даяние) да́ток, -тку2) ( врожденная способность) дар, хист, -у, тала́нт, -у; диал. кебе́та3)дары́ — мн. церк. дари́, -рі́в
-
3 дарование
-
4 извращать
извратить (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекручувати, перекрутити, переинакшувати, переинакшити, перевертати, перевернути перебріхувати, перебрехати; калічити, покалічити, (о мн.) поперекручувати, попереинакшувати, поперевертати. [Поперекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш). Не перекручуйте правди. Мої слова переинакшено - я не так говорив (М. Грінч.). Хіба-ж тобі так було говорено? ти все по-своєму перевернув (М. Грінч.). Ніколи не перекаже так, як чула, а все перебреше (Харківщ.). Не виправив він мову в перекладі, а покалічив (М. Грінч.)]. -ть (характер, талант, вкус) - калічити, скалічити, покалічити, псувати, зі[о]псувати, (диал.) знатурювати, знатурити. [Нащо ви псуєте (калічите) вдачу дитині? Так знатурив собі смак, що тепер тільки й може їсти щось гостре (М. Грінч.)]. Извращённый - (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекручений, покручений, перебріханий, (по)калічений; (о характере, таланте, вкусе) покалічений, зіпсований, викривлений, збочений, знатурений. [Викривлений талант (Єфр.). Збочена вдача (Н.-Лев.). Покалічений розум (М. Грінч.)].* * *несов.; сов. - изврат`ить1) ( ложно толковать) перекру́чувати, перекрути́ти и мног. поперекру́чувати, переверта́ти, переверну́ти и мног. попереверта́ти; викривля́ти, ви́кривити; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( нарушать) пору́шувати, пору́шити2) ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; (наклонности, вкусы) розбе́щувати, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш -
5 исключительный
ви(й)нятковий, виїмковий, виключний, виметний, (диал.) опрічний, (особенный) особливий. [Це траплялося рідко, при виняткових випадках (Н.-Лев.). В рідких, виїмкових хвилях (Франко). Йому либонь трапились на сей раз якісь виключні вражіння (О. Пчілка). Що отсе за виметний такий і безщасний факт! (Кон.). Се я сказав тобі по приязні, як річ опрічну (Л. Укр.)]. -ный закон - винятковий закон. -ные мероприятия - надзвичайні заходи. -ные обстоятельства - виключні (незвичайні) обставини. -ное положение - надзвичайне становище; виїмковий, виключний стан. -ное право - виключне право. -ный талант - винятковий, небуденний талант. -ный случай - надзвичайна пригода, -ний випадок. -ный дурак - дурний як треба, туман вісімнадцятий.* * *1) (не похожий на других, особенный, необыкновенный) винятко́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний\исключительныйые зако́ны — винятко́ві зако́ни
\исключительныйый слу́чай — винятко́вий (надзвича́йний) ви́падок, надзвича́йна приго́да
2) (присущий только данному лицу, предмету; единственный) ви́ключний\исключительныйая со́бственность госуда́рства на зе́млю — ви́ключна вла́сність держа́ви на зе́млю
\исключительныйые права́ — ви́ключні права́
-
6 мелочь
1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);4) см. Мелкота 3;5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].* * *1) дрі́б'язок, -зку2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць -
7 многосторонний
1) багатосторонни[і]й, багатобокий, багатобічний; (разносторонний) різносторонній, різнобічний; см. ещё Многообразный. -ний талант - багато[різно]сторонній, різнобічний талант;2) геом. - багатобічний.* * *1) мат. багатобі́чний, багатосторо́нній2) ( обязательный для нескольких заинтересованных сторон) багатосторо́нній, багатобі́чний3) (перен.: разносторонний) різносторонній, різнобі́чний, багатосторо́нній, багатобі́чний -
8 необыкновенный
незвичайний, (чрезвычайный, выдающийся) надзвичайний, видатний, неординарний, непересічний, (необычный) незвичний, (сверхъестественный) надприродни[і]й, (неслыханный) нечуваний, несвітський, несвітній, (от'явленный) несосвітенний, (странный) дивний, чудний, химерний, (особенный) особливий, (необыденный) нещоденний, небувалий. [Та королем коверзує, - не кажу Степаном або Яном Собієським, ті два незвичайні, а иншими (Шевч.). Якась незвичайна сміливість і духова міць (Мирний). Честь надзвичайна (Р. Край). При комуні буде надзвичайна техніка (Кирил.). Вона чула все з надприродньою вразливістю (Виннич.). Самому Кулішеві сяєво Шевченкового духа було чимсь надприроднім (Грінч.). Це визначає тільки, що обличчя в тії людини розумне або видатне (Крим.). Це вже несвітський сором сидіти в острозі (Харк.). Ото ще дурень несосвітенний! (Звин.). Кость засміявся, але якимсь особливим, чудним сміхом (Крим.)]. -ный талант - надзвичайний (видатний) талант. -ный человек - незвичайна (непересічна) людина. -ное явление - незвичайне явище, надприродне[є] явище, феноменальне явище. [Бачимо в Шевченкові феноменальне, може єдине явище у всесвітній історії (Грінч.)]. Случилось что-то -ное - сталося щось надзвичайне (незвичайне).* * *незвича́йний; ( чрезвычайный) надзвича́йний; ( невообразимый) несвітський, диал. несві́тній -
9 талан
-
10 дюжинный
1) тузиновий, тузінній, дванацятковий. [Дванацяткова система рахування];2) звичайний, щоденний, аби-який. -нный человек - звичайна людина, щоденна, рядова л. Не - ный талант, не -ный писатель - не аби-який талан(т), не аби-який письменник.* * *1) ( обыкновенный) звича́й ний; ( рядовой) рядови́й2) тузі́нній -
11 знатность
значність, вельможність (-ности). [Науку і талант над значність прекладали (предпочитали) (Куліш)].* * *зна́тність, -ності; вельмо́жність -
12 избранный
1) прил. вибраний, виборний, (отборный) добірний, відбірний. [Вони задовольняли потребу всієї маси народу, а не самих тільки небагатьох вибраних (Грінч.). І талант Шевченка, і його життя - це надзвичайна трагедія виборної людської натури (Єфр.)]. -ное общество, -ная публика - виборне, вибране товариство, виборна, вибрана, добірна публіка. -ные сочинения - вибрані писання, (наилучшие) добірні писання;2) прич. - см. под Избирать.* * *1) прич. о́браний, ви́браний; о́браний, ви́браний2) (в знач. прил.: выбранный) ви́браний, о́браний; ( отборный) добі́рний, вибо́рний и ви́борний\избранныйые сочине́ния — ви́брані тво́ри
\избранныйый круг люде́й — ви́бране (о́бране, добі́рне) ко́ло люде́й
-
13 измерять
и Измеривать измерить что міряти, зміряти и змірювати, сов. зміряти и змірити, поміряти, виміряти й вимірювати, виміряти, (обмерять) обміряти и обмірювати, обміряти, (о мн.) поміряти, повимірювати, позмірювати, пообмірювати що чим. [І не зміряв він і моря, як не зміряв неба (Рудан.). Виміряти його (талант) й виважити - це діло історії (Єфр.). Отож цілісіньке літо міряли вони землі… На осінь обміряли (Кон.)]. -ть глубину чего - міряти, зміряти (виміряти, виміряти) глибінь чого, (постичь) зглибити що. Измеренный - зміря[е]ний, виміряний, обміряний, поміряний, міряний. -ться - мірятися, ви[об]мірятися и ви[об]мірюватися; бути зміря[е]ним, виміряним, обміряним. [Для людини цілий вік міряється десятками років (Єфр.)].* * *несов.; сов. - изм`ерить1) вимі́рювати, -рюю, -рюеш и виміря́ти, вимі́рити и ви́міряти, мі́ряти, помі́ряти, зміря́ти и змі́рювати, зміря́ти и змі́рити; ( обмерять) обмі́рювати и обміря́ти, обмі́рити и обміря́ти и мног. пообмі́рювати\измерять рить взгля́дом (взо́ром, глаза́ми) — перен. змі́ряти (змі́рити) по́глядом (очи́ма)
\измерять рить си́лу — помі́ряти си́лу
2) (исхаживать, объезжать) мі́ряти и виміря́ти, ви́міряти, змі́ряти и змі́рювати, змі́ряти и змі́рити -
14 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
15 надуманность
надуманість (-ности), намисел (-слу). [Навіть серед оргій намислу, диких фантазій та неможливих ситуацій вміє (талант) иноді блиснути оригінальним образом (Рада)].* * *наду́маність, -ності -
16 неудачливость
безталанність, безталання (-ння), нещасливість (-ости). [Що подужає у Винниченкові, - чи талант художника, чи безталання мораліста, - таке питання… (Рада)].* * *невда́тність, -ності, невда́чливість, -вості; безтала́нність, безтала́ння, нещасли́вість -
17 погибать
погибнуть гинути, загибати, загинути, згибати, згинути, погибати, погинути, пропадати, пропасти, (о мног.) погинути, вигинути (диал. вигибти), попропадати, (опис.) накладати, накласти, наложити головою. [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). Якби бог слухав пастуха, то давно-б погинуло стадо (Ном.). Вигибли всі до душі колишні мешканці (Дніпр. Чайка)]. -нуть от голода - згинути, пропасти з голоду. [Дай чого їсти, а то пропаду з голоду (Рудч.)]. -гиб безвозвратно - загинув без вороття. Хлеб -гиб от засухи - хліб пропав з посухи. Всё -бло - все пропало. Если это случится, то я -гиб, мы -гибли - якщо це станеться, то я пропав (ми пропали), то я пропащий (ми пропащі). [Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де-небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі (Рудч.)]. Он -гиб в общественном мнении - він пропав (загинув) перед громадською думкою. Бесславно -гиб - загинув без слави, (грубо) пропав - і собаки не брехали (не гавкали). Погибший - загиблий, згиблий; пропащий, страчений. [Пропащий час. Пропащий талант. Страчене життя]. -ший человек, -шая девушка - пропащий чоловік (пропаща людина), пропаща дівчина. -шее создание - пропаще створіння.* * *несов.; сов. - пог`ибнутьги́нути (несов.), загиба́ти, заги́нути, погиба́ти, поги́нути и поги́бнути; диал. згиба́ти, зги́бнути; прям. вигиба́ти, ви́гинути и диал. ви́гибти; ( пропадать) пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти, несов. зги́нути -
18 предпочитать
предпочесть кого, что воліти (волію, -лієш и волю, -лиш, -лимо), зволіти кого, що и що робити, вважати, брати, узяти за краще що, (кого, что кому, чему) ставити, поставити кого над кого, що над що, перевагу (перед) давати, дати кому, чому над ким, над чим, (редко: книжн., полонизм) прекладати, прекласти, передкладати, передкласти кого над кого, що над що. [Де не зможемо по правді говорити, там воліємо мовчати (Єфр.). Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Науку і талант над значність прекладати (Куліш). Де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати? (Куліш)]. Она -ла молодого богатому - вона дала перевагу молодому над багатим. Предпочтённый - поставлений над кого, над що. -ться - ставитися над кого, над що, бути поставленим, прекладеним над кого, над що. [Здоров'я ставиться над багатство].* * *несов.; сов. - предпоч`есть1) (кого-что кому-чему) віддава́ти перева́гу, відда́ти перева́гу (кому-чому над ким-чим), дава́ти перева́гу, да́ти перева́гу2) (делать что-л.) волі́ти, зволі́ти (робити що);(несов.: считать лучшим) вважа́ти за кра́ще, визнава́ти за кра́ще (роби́ти що) -
19 признавать
признать1) что, кого (брать за истину) - визнавати, визнати, признавати, признати, узнавати, узнати що, кого. [Вони не визнавали римських богів і всього старого ладу (М. Лев.). Я визнаю свою помилку. Він не визнає ніяких обов'язків. Я признаю єдиного лиш бога (Крим.). Хто признає мене перед людьми, і я признаю його перед отцем моїм (Єванг.). Ти сама признала свою провину (Л. Укр.). Загальна маса великий за ним (Коцюбинським) узнавала талант (Єфр.)]. -вать за кем что - признавати кому що и визнавати, узнавати за ким що. [Всякому народові признають його право, а українцям - зась (Стебн.). Хоч не маєм театру, йому признаємо славу першого комедіянта (Франко). А чи визнають вони за нами які-небудь непорушні права? (Крим.)]. -вать, -нать кого, что (признаваться, к кому, к чему) - признаватися, признатися до кого, до чого. [Ми на ярмарку стрілися, то він і признавсь до мене (Липов.). Василь признався до того ножа. Надто вже багато людей призналося до тієї думки (О. Пчілка). Це його обов'язок, коли він тільки признається до якихсь обов'язків (Н. Рада). Образа була-б для бога, якби хто признався до нього для хвилевої користи (Л. Укр.). Вони до мене не признаються, бо дуже багаті, а я вбогий];2) -вать, -знать кого, что кем, каким, чем (считать) - визнавати, визнати, вважати, вважити, узнавати, узнати кого за кого, за якого, що за що (и редко ким, чим); см. Считать. [Сучасники не визнавали його за генія. Міклошич завсігди визнавав українську мову за самостійну (Грінч.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -знаю это полезным - визнаю це за корисне. -нать что-л. нужным, необходимым - визнати щось за потрібне, за необхідне. -наю за благо - при[ви]знаю за добре;3) кого, что (узнать, распознать) - пізнавати, пізнати, угадувати, угадати кого, що; см. Узнавать. [В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (Франко). Чи зостріне, що пізнає Катерину, привітає сина? (Шевч.)]. Признанный -1) визнаний, признаний, узнаний;2) визнаний, вважений, узнаний за кого, за що;3) пізнаний, угаданий.* * *несов.; сов. - призн`ать1) визнава́ти, ви́знати, признава́ти, призна́ти; (несов.: считать) вважа́ти2) (узнавать, опознавать) пізнава́ти, пізна́ти, признава́ти, призна́ти -
20 способность
1) ( свойство) зда́тність, -ності, зді́бність; спромо́жність; зді́бність, зда́тність; уда́тність; прида́тність; ке́ба, кебе́таабсорбцио́нная \способностьть — физ. абсорбці́йна зда́тність
покупа́тельная \способностьть — эк. купіве́льна спромо́жність
пропускна́я \способностьть — пропускна́ спромо́жність
2)\способностьти — (мн.: талант, дарование) зді́бності, -тей, зді́бність, хист, -у
\способностьти к му́зыке — зді́бність (зда́тність) до му́зики
име́ть \способностьти к чему́ — ма́ти зді́бності (хист) до чо́го
прирождённые \способностьти — приро́джені зді́бності
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Талант — Воспитание * Величие * Гений * Здравый смысл * Идеал * Манеры * Мнение * Мораль * Помощь * Поступок * Привычка * Репутация * Совет * Тайна * Талант * Характер … Сводная энциклопедия афоризмов
ТАЛАНТ — (лат. talentum, от греч. собственно весы). 1) определенная сумма денег у древних иудеев, а также вес = ок. 3 пудов. 2) вес серебра у греков = ок. 1,5 пуда. 3) вес в Греции и на Ионич. остр. = 100 английск. фунт. 4) дарование, способность к какой… … Словарь иностранных слов русского языка
талант — а, м. talent m. <лат. talentum <гр. talanton. 1. Выдающиеся природные способности, большое дарование. БАС 1. Но какая польза государству будет .. есть ли в важных случаях министерство полагаться будет на малого таланта и знания людей. 1766 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
талант — (от греч. talanton первоначально вес, мера, потом в переносном значении уровень способностей) высокий уровень развития способностей, прежде всего специальных (см. способности специальные). О наличии Т. следует судить по результатам деятельности… … Большая психологическая энциклопедия
талант — См. дарование, способность, судьба зарывать свой талант... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. талант дар, дарование, способности; способность, судьба; голова, искра божья,… … Словарь синонимов
Талант — Талант ♦ Talent Больше, чем дарование, но меньше, чем гений. Об одаренном ребенке, имеющем явные способности к математике или рисованию, невозможно сказать, талантлив он или нет. А вот талантливый, и даже гениальный художник – например,… … Философский словарь Спонвиля
Талант — высокий уровень развития способностей, проявляющихся в творческих достижениях, важных в контексте развития культуры. В различных областях талант может проявляться в разное время. Так, в музыке, рисовании, математике, лингвистике, технике обычно… … Психологический словарь
ТАЛАНТ — таланта, м. [греч. talanton, букв. вес, весы]. 1. только ед. Дарование, одаренность, выдающиеся природные способности. «Твое искусство, твой талант почтили данью равной.» Некрасов. || чаще мн. Вообще способность к чему н., уменье что н. делать… … Толковый словарь Ушакова
талант — ТАЛАНТ, а, муж. 1. Выдающиеся врождённые качества, особые природные способности. Т. актёра. Музыкальный т. 2. Человек, обладающий такими качествами, способностями. Молодые таланты. • Зарыть талант в землю не дать развиться таланту, дать ему… … Толковый словарь Ожегова
ТАЛАНТ — (от греч. tälanton, букв. – весы, вес, взвешенное) выдающиеся способности, необычная одаренность в какой либо области, присущая индивиду от рождения или под влиянием упражнений развивающаяся до высокой степени, обеспечивающая человеку возможность … Философская энциклопедия
Талант — крупная счетно денежная единица Древней Греции, Египта, Малой Азии. Талан введен в 594 г. до н.э. Талан содержал свыше 26 кг серебра. По английски: Talent См. также: Счетно денежные единицы Финансовый словарь Финам … Финансовый словарь
