страху

СТРАХУ теорія - комплекс поглядів, уявлень, ідей, що витлумачує і пояснює викликане реальною чи уявною небезпекою для людини почуття страху як основну причину і передумову виникнення і відтворення релігійних уявлень, вірувань і дій, які й були спрямовані на самозаспокоєння і самозбереження індивіда чи спільноти. Витоки С.т. сягають Античності (Критій, Демокрит, Епікур, Лукрецій Кар). С.т. дотримувались деякі філософи Нового часу (Г'юм, Гольбах, Фоєрбах та ін.)· У марксистському релігієзнавстві страх розглядався як психологічний корінь релігії.

див. страху теорія

пострах (-ху), острашка, настрашка, пристрашка, огроза. Дать -стку кому (наказать) - страху завдати кому, страху нагнати на кого, дати кому пам'яткового; (погрозить) по[на]сваритися на кого. Получать -стку - в страху бувати, страху наїстися.

* * *

1. n

1) страх, острах, боязнь

2) побоювання

3) побожний страх, трепет

2. v

1) боятися, лякатися

2) побоюватися; очікувати (чогось небажаного)

3) поважати, ставитися з шанобливим острахом

4) лякати, вселяти страх

* * *

1) страх, острах, боязнь

2) побоювання

3) побожний страх, трепет

1) боятися; лякатися

2) побоюватися; жалкувати, шкодувати

3) шанувати; ставитися з побожним страхом

1) струс, струшування

2) поштовх, удар

3) дрижання, трясіння; тряска; вібрація

4) тремтіння, дрож

5) (the shakes) пропасниця; озноб

6) (the shakes) страх

7) потрясіння, шок

8) розм. мить

9) тріщина

10) амер. морозовина

11) муз. трель

v (past shook; p.p. shaken)

1) трясти, струшувати

2) тремтіти, дрижати; трястися

3):

to shake hands with smb., to shake smb.'s hand, to shake smb. by the hand — потиснути комусь руку, обмінятися з кимсь потиском рук

4) коливати; хитати; гойдати

5) хитатися

6) потрясати, хвилювати

7) похитнути, ослабити, підірвати

8) муз. виконувати трель

9) розм. обікрасти

* * *

1) струс, струшування

2) поштовх; удар

3) тремтіння, тряска; вібрація; тремтіння, дрож

4) ( the shakes) лихоманка, озноб; біла гарячка; страх

5) потрясіння, шок

6) мить

7) pl важливість, значення

8) молочний коктейль ( milk shake)

9) шейк ( танець)

10) тріщина (у дереві, землі); cл. морозобоїна

11) мyз. трель

1) трясти, струшувати; тремтіти; трястися; потискувати ( руку)

2) качати, хитати, гойдати; гойдатися, хитатися

3) потрясати, хвилювати

4) зробити ривок

5) збовтувати ( shake up)

6) cл. позбутися, відскіпатися; ушитися ( від кого-небудь)

7) похитнути, послабити, підірвати

8) мyз. виконувати трель

9) aвcтpaл.; cл. обікрасти

1. n

1) дрож, дрижання, тремтіння

2) страх, побоювання

2. adj

1) тремтячий

2) тріпотливий

* * *

1) тремтіння

2) страх, трепет

1) тремтячий; що приривається

2) що тріпоче ( від страху)

1) тремтіння

2) страх, трепет

1) тремтячий; що приривається

2) що тріпоче ( від страху)

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

помертвіти, змертвіти з (від) чого. -веть от страху - з[по]мертвіти з остраху (з ляку, із страху). Я -вел от страху - (описат.) аж у мені душі не стало, я без духа став.

* * *

1) страх, -у и -у; ( боязнь) о́страх, -у, по́страх, остра́шка

2)

1) (нареч.: очень, чрезвычайно) страх, страше́нно

2) в знач. сказ. страх

нрч. у страху, під страхом. Держать кого -ху - держати (тримати) кого у страху (під страхом). Сидеть -ху - сидіти у страху (наляканим), сидіти потерпаючи (опасуючись, побоюючись) чого.

1) (bayard) гнідий кінь

2) Байяр (чудо-кінь рицарських романів)

3) (bayard) жарт. чудо-кінь

4) (bayard) відчайдушна голова; самовпевнений неук

5) лицар без страху і докору

6) ч. ім'я Бейард, Баярд

* * *

1) ( bayard) гнідий кінь

2) Байяр ( чудо-кінь лицарських романів); ( bayard) чудо-кінь ( про будь-якого коня)

3) заст. ( bayard) відчайдух; самовпевнений неук

apx. лицар без страху е докору

щулитися, зщулюватися, морщитися, скорчуватися (від страху, холоду)

* * *

блідий (від страху)

* * *

1. n

раболіпство; низькопоклонництво

2. v

1) раболіпствувати; низькопоклонничати; плазувати

2) щулитися, з'їжуватися (від страху)

3) стояти в підлесливій позі

* * *

1) раболіпствувати, низькопоклонничати

2) виявляти раболіпний, холопський страх

3) зіщулюватися ( від страху)

4) відчувати відразу

1. n

1) (благоговійний) страх, жах, острах

2) опудало; страховище

3) жахлива людина; людина, що викликає (благоговійний) страх; гроза

2. adj

страшний; що викликає жах; грізний

3. v

1) боятися, лякатися, жахатися; здригатися від страху

2) відчувати благоговійний страх

* * *

1) ( благоговійний) страх; жах

2) опудало; страшна людина; гроза; людина, яка вселяє благоговійний страх

1. n

1) обличчя, лице; фізіономія

2) морда, писок (тварини)

3) вираз обличчя

4) розм. гримаса

5) зовнішній вигляд

6) розм. зухвалість, нахабство

7) поверхня; зовнішній бік

8) лицьовий (правий) бік, лице (тканини тощо)

9) циферблат

10) вид спереду, фасад

11) геом. грань

12) фас (кристала)

13) тех. лобова поверхня, торець

14) тех. зріз, фаска

15) гірн. вибій, поверхня вибою

16) ширина (дошки)

17) телеб. екран (трубки)

18) тех. рівень (рідини)

19) плоский бойок (молота)

20) тех. передня грань (різця)

21) облицювання

2. v

1) стояти (сидіти) лицем до

2) дивитися прямо у вічі (в лице)

3) зустрічати сміливо; дивитися у вічі без страху

4) зустрічатися (стикатися) лицем до лиця

5) виходити, бути поверненим (у певний бік)

6) оздоблювати (сукню)

7) облицьовувати, обкладати (каменем тощо)

8) полірувати; обточувати

9) військ. скомандувати поворот

10) підфарбовувати (чай, вино)

11) спорт. зустрічатися (у змаганні)

* * *

1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)

2) вираз обличчя; гримаса

3) зовнішній вигляд

4) аспект, сторона ( питання)

5) нахабність, нахабство

6) поверхня; зовнішня сторона

7) поверхня (землі, води)

8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона

9) циферблат

10) фасад

11) престиж; репутація; гідність

12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)

13) геом. грань; фас, грань ( кристала)

14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска

15) вiйcьк. фас

16) гipн. вибій, площина вибою; лава

17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту

18) ширина ( дошки)

19) тб. екран ( трубки)

20) тex. рівень ( рідини)

21) тex. ( плоский) бойок ( молота)

22) тex. передня грань ( різця)

23) cпeц. облицювання

1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя

2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху

3) зустрітися віч-на-віч ( з чим-небудь)

4) оздоблювати ( сукню)

5) облицьовувати

6) полірувати; обточувати

7) повертати лицем угору ( гральну карту)

8) вiйcьк. скомандувати поворот

9) підфарбовувати ( чай)

1) жахливий, страшний; лякаючий

2) наляканий, зляканий, переляканий

3) сповнений страху

4) боязкий, полохливий

5) сповнений шанобливості (поваги)

6) страшенний, жахливий

* * *

1) жахливий, страшний; страхаючий; ( for) який боїться, який відчуває страх; боязкий, полохливий

2) сповнений благоговіння, поваги

3) apx. (of, lest) сповнений страху, побоювань

4) страшенний, жахливий

гусяча шкіра (від холоду, страху)

* * *