-
1 страху теорія
СТРАХУ теорія - комплекс поглядів, уявлень, ідей, що витлумачує і пояснює викликане реальною чи уявною небезпекою для людини почуття страху як основну причину і передумову виникнення і відтворення релігійних уявлень, вірувань і дій, які й були спрямовані на самозаспокоєння і самозбереження індивіда чи спільноти. Витоки С.т. сягають Античності (Критій, Демокрит, Епікур, Лукрецій Кар). С.т. дотримувались деякі філософи Нового часу (Г'юм, Гольбах, Фоєрбах та ін.)· У марксистському релігієзнавстві страх розглядався як психологічний корінь релігії.О. Бучжа -
2 теорія страху
див. страху теорія -
3 інтерес, що страхується
-
4 ризик, що страхується
insured risk; insurable risk -
5 дрижати
1) to tremble; ( трястися) to shake; ( з холоду) to shiver; ( здригатися) to shudder; (коливатися; також про голос) to vibrate; (від страху, голоду) to quake; (дрібно тремтіти - про голос, листя) to quiver; (про рот, повіки) to twitch; (про голос, звук) to quaverдрижати всім тілом — to be all of a tremble ( shake), to tremble all over
дрижати від страху — to shake in one's shoes, to shiver ( to shake) with fear
2) ( ретельно оберігати) to take excessive care of; ( тривожитися за когось) to tremble ( for); ( боятися втратити) to grudge -
6 жах
ЖАХ - екзистенційна ситуація граничного буття, яка окреслює страх перед метафізичною безоднею, що перевищує межі будь-якої матеріальної небезпеки. У стані Ж. матеріальна, фізична небезпека стає лише символом, який виражає небезпеку метафізичну. Розкриваючи цю особливість Ж., Гайдеггер зазначає, що, переживаючи Ж., людина не прагне рятуватися активністю, а навпаки, поринає у спокій, Ж. - це граничний страх, котрий вже перестає бути страхом і перетворюється на щось інше, на подобу метафізичної тіні страху. Ж., на відміну від страху, завжди супроводжується якимось глибинним подивом, натяком на "чудове-як-дивне-химерне". Цей стан схоплений укр. мовою у слові "чудовисько", що поєднує жахливе з чудовим-дивовижним. Ж. як переживання та буття найчастіше народжується при зустрічі з безоднею Ніщо. Ж. перед Ніщо - це Ж. перед власним безмежжям, незбагненністю власного "Я", можливістю онтологічної деформації, спотворенням своєї особистості. У Ж. перед людиною спалахує руйнівна могутність Ніщо, і разом із тим Ніщо відкриває перед нею можливість переходу у зовсім інший стан "Я". Це дозволяє глибше прояснити сенс власного, автентичного існування і утвердитися у цьому існуванні.Н. Хамітов -
7 смерть
СМЕРТЬ - природний кінець існування живої істоти. Людині притаманна здатність ставати у певне відношення до своєї смертності, осмислювати її. Історично першим є епічне ставлення до С. в культурах родових суспільств, коли власна С. людини ототожнювалася із С. предка (культ предків), а саме життя сприймалося як приготування до посмертного існування (культ померлих у Єгипті). З посиленням відчуття особистісного буття постає трагічне ставлення до С. (буддизм в Індії, даосизм у Китаї, зороастризм в Ірані, давньоєвр. релігія, деякі релігії й філософські течії в стародавній Греції). Філософський зміст проблеми С. сконцентровано в питаннях про смисл С. як завершального моменту людського життя і значення страху С. Важливість проблеми С. у філософії визначається парадигмою осмислення особистісного буття. Тому дана проблема не є центральною у філософських концепціях надособистісного чи безособового ґатунку (натурфілософія, пантеїзм, просвітницький раціоналізм, ідеалістична філософія Фіхте й Гегеля, позитивізм, матеріалізм, включаючи марксистський, концепції "волі" і "вічного повернення" у Шопенгауера, Ніцше, Гартмана, Шпенглера та ін.). Античній філософії притаманне загалом раціоналістичне осмислення С.: С. або не стосується людського існування (стоїки, Епікур), або осмислюється як звільнення безсмертної душі від обмеженого тілесного існування (Піфагор, Сократ, Платон, неоплатонізм) О. собистісний принцип лежить в основі християнського одкровення, за яким жертвою Ісуса Христа людині дано можливість подолання С. й успадкування вічного життя. Страх С. (і посмертної долі людини) уособлює образ Страшного Суду. Власне в контексті юдейсько-християнської традиції постає й розуміння С. як таїни возз'єднання іманентного і трансцендентного, людського і божественного у творчості Лютера, Канта, К'єркегора, а в XX ст. у філософії релігійного екзистенціалізму (Бердяєв, Бубер, Марсель, Шестов, Ясперс), "діалектичній теології" Варта, Бультмана, Тилліха. Значення страху С. й усвідомлення С. як умови автентичності людського буття є принциповою проблемою і для атеїстичного екзистенціалізму (абсурдність буття, за Камю; С. як фактичність людського буття через вибір, за Сартром; буття до С. як екзистенціал у фундаментальній онтології Гайдеггера). Проблема С. посідає одне з чільних місць у сучасній філософії людини; прикладний аспект є предметом міждисциплінарних досліджень етики, правознавства, медицини та ін.Є. Мулярчук -
8 бліднути
-
9 живий
1) live, living; alive (pred.); ( про фарби) vivid, lifelikeяк живий — to the life, true to life
все живе — every living thing, all flesh; man and beast
2) ( жвавий) vivacious, lively, animated, brisk, full-bloodedживий розум — lively wit ( mind)
3)ні живий, ні мертвий — ( від страху) petrified ( with fright)
зостатися в живих — to remain alive, to survive
на живу нитку — hastily, carelessly, anyhow
шити на живу нитку — to baste, to tack
-
10 закостеніти
1) to ossify; to grow stiff2) ( від страху) to be ( to become) numb ( with); ( зупинитись у розвитку) to become incorrigible, to become stubborn -
11 здригатися
= здригнутися1) (сіпатися, тремтіти) to shake, to tremble; ( від несподіванки) to start; ( від болю) to wince, to flinch; (від переляку, радості) to jump out of one's skin; ( від страху) to shudder, to creep2) тк. док. ( завагатися) to waver, to falter, to flinch -
12 наводити
= навести1) ( вказувати шлях) to direct (at), to guide, to lead2) ( націлювати) to aim (at), to point (at)3) фіз., ел. to induce4) (про дані, слова тощо) to cite, to giveнаводити цитати — to cite, to quote
наводити цитату — to cite/make a quotation
5) ( викликати почуття) to evoke, to arouse, to induce, to lead (to)наводити глянець — to polish, to gloss, to glaze
наводити (на себе) красу — to prim, to beautify ( oneself)
7)наводити міст — to bridge, to build a bridge
наводити порядок — to put things in order, to make order, to establish order
наводити тінь на щось — to complicate ( to confuse) matters
-
13 помертвіти
(від жаху, горя) to grow stiff ( cold) (with fright, grief) -
14 присідати
= присісти1) to squat; ( від страху) to cower2) ( робити реверанс) to drop curtseys, to curts(e)y; to drop a curts(e)y -
15 страх
чfear, fright; ( переляк) dismay; ( побоювання) apprehension; ( благоговійний) aweвеликий страх — blue funk sl
страх смерті — fear ( dread) of death
дрижати від страху — to quake ( to tremble) with fear; to tremble in one's shoes
охоплений страхом — gripped ( seized) by fear
-
16 трястися
1) to shakeтрястися від страху — to quake/tremble with fear
2) ( від холоду) to shiver, to tremble; to dodder, to quake3) ( під час їзди) to jog, to be jolted4) ( над чимось) to tremble ( over), to watch ( over) -
17 холодок
-
18 щулитися
1) (від страху, холоду) to shrivel, to shrink, to cower2) ( один до одного) to press close, to sit ( to stand) close to one another -
19 настрахатися
напугаться; ( о продолжительном состоянии) набраться страху -
20 настрашитися
напугаться; ( о продолжительном состоянии) набраться страху
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Страху много, а плакаться не на что. — Страху много, а плакаться не на что. См. ГОРЕ УТЕШЕНИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сказка о том, кто ходил страху учиться — … Википедия
нагнавший страху — прил., кол во синонимов: 22 • внушивший страх (19) • вогнавший в дрожь (12) • … Словарь синонимов
задавший страху — прил., кол во синонимов: 15 • внушивший страх (19) • вогнавший в дрожь (12) • … Словарь синонимов
со страху — со страха Словарь русских синонимов. со страху нареч, кол во синонимов: 1 • со страха (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
задать страху — напугать до смерти, повергнуть в трепет, вогнать в дрожь, вселить ужас, перепугать до смерти, вселить страх, внушить страх, привести в трепет, испугать, перепугать, напугать, нагнать страху, устрашить, ужаснуть, отпугнуть Словарь русских… … Словарь синонимов
нагнать страху — перепугать, напугать, внушить страх, заставить бояться, привести в трепет, напугать до смерти, перепугать до смерти, повергнуть в трепет, ужаснуть, устрашить, вогнать в дрожь, задать страху, навести страх, испугать, запугать Словарь русских… … Словарь синонимов
напустивший страху — прил., кол во синонимов: 8 • внушивший страх (19) • вызвавший внезапное чувство страха (4) • … Словарь синонимов
Со Страха и Со Страху — нареч. 1. Испытывая страх Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Стучит, бренчит, вертится, страху Божьего не боится. — (толчея). См. ЗАГАДКИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Кто на море бывал, тот и страху видал. — Кто на море бывал, тот и страху видал. См. ПУТЬ ДОРОГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа