-
21 horror
n1) жах, страх2) огида3) pl жахливі трагічні події4) розм. щось безглузде (неприємне); страхіттяthis hat is a horror — це страхіття, а не капелюх
5) pl пригнічений настрій; приступ страху6) шерехатість, покошланість, кошлатість* * *n1) огида, страх, жах; відраза2) pl жахи; жахливі трагічні події3) що-небудь безглузде, страхітливе, смішне, неприємне4) пригнічений настрій; напад страху; біла гарячка; п'яна маячня5) icт. озноб, мурашки; скуйовдженість -
22 jitter
1. n1) телеб. дрижання, тремтіння (зображення)2) pl (the jitters) розм. нервове збудження, хвилювання; перелякto get (to have) the jitters — нервувати; тремтіти (від хвилювання); трястися (від збудження)
2. v розм.2) амер., розм. танцювати (з стрибками, різкими рухами)* * *I n1) тремтіння, вібрація2) тб. тремтіння зображенняII v1) нервувати; тремтіти; трястися (від збудження, страху)2) = jitterbug II -
23 overawe
утримати в благоговійному страху; вселяти благоговійний страх* * *vтримати в шанобливому страху; вселяти шанобливий страх -
24 palpitate
v1) дуже битися; пульсувати; калатати2) викликати прискорену пульсацію3) тремтіти, дрижати; трепетати (від страху, радості тощо)* * *v1) сильно битися, пульсувати3) тремтіти (від страху, хвилювання) -
25 scringe
-
26 shudder
1. nдрижання, тремтіння, здриганняto give smb. the shudders — нагнати страху на когось
2. vтремтіти; здригатися, дрижати* * *I nдрож; здриганняII vтремтіти; здригатися -
27 thrill
1. n1) нервовий дрож; трепет; нервове збудження; глибоке хвилювання2) коливання, вібрація; тремтіння3) сенсаційність4) щось сенсаційне; сенсаційна книжка; детективний (пригодницький) роман5) мед. котяче муркотання (у хворого на порок серця)2. v1) викликати трепет; збуджувати, хвилювати2) відчувати трепет3) викликати дрож (коливання)4) коливатися, вібрувати; тремтіти, дрижати (від страху, радості тощо); трепетати* * *I [aril] n1) нервове тремтіння; нервове порушення; глибоке хвилювання2) коливання, вібрація; струс3) сенсаційність; захопливість4) щось сенсаційне, хвилюючеthe sight was a real thrill — побачивши це видовище тремтіння пробирало до кісток; сенсаційна книга; пригодницький або детективний роман
5) мeд. вібрація, тремтіння грудної стінки ( при пороці серця)II [aril] v1) викликати трепет; збуджувати; проймати, пробирати; лоскотати нервиour hearts_ were thrilled by those tales — наші серця тріпотіли від цих розповідей; відчувати трепет
to thrill with de light [with horror] — тріпотіти від захвату [від жаху]; пронизувати, викликати трепет
2) викликати тремтіння, коливання; трястиto thrill the land — трясти землю; коливатися, вібрувати; тремтіти
the earth seemed to thrill — здавалося, що сама земля дрижить
-
28 with
prepвказує на:1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, уto deal with smb. — мати справу з кимсь
with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою
2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінкомto take smth. with both hands — взяти щось обома руками
3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з5) особу, думку, про які йде мова зI think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви
7) предмет занять, турбот, уваги з, для8) порівняння з9) допустове значення незважаючи наwith all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його
◊ with regard to — щодо, з приводу
◊ with a few exceptions — за деякими винятками
◊ to begin with — насамперед, по-перше
◊ to be with child — бути вагітною
◊ it is pouring with rain — ллє як з відра
◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!
◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?
* * *I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
29 without
1. nзовнішній бікon the without — із зовнішнього боку; на вулиці
2. adv1) зовні; із зовнішнього боку; за межами2) на вулиці, на відкритому повітрі, не в приміщенні3) на вигляд, з виду, зовні4) назовні, надвір3. prep1) безto do (to go) without smth. — обходитися без чогось
without doubt — без сумніву, безсумнівно
without end — без кінця, безконечно
without fear — без страху; безстрашний
without that — без того, щоб (не)
2) зовні, за (межами)3) крім, без, не рахуючиwithout doors — на вулиці, надворі
4. conjколи не, якщо не, без того щоб (не)I shan't go without I get the wire — я не поїду, якщо не одержу телеграми
* * *I n II adv1) зовні, із зовнішньої сторониthe house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд
he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами
2) наружу3) без чого-нwithout fear — без страху; безстрашний
III prepto go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.
1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. безto do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.
if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього
2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))he left without a word — він пішов, не сказав ні слова
a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас
she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять
3) не рахуючи, окрім, безyou are too many without me — вас, без мене занадто багато
without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги
without day /date/ — на невизначений термін
IVwithout prejudice (to) — без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)
cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист
they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися
-
30 нагонять
наганивать, нагнать1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -1) нагнаний, понагонений;2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.* * *I несов.; сов. - нагн`ать1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити\нагонятьть скуку на кого́ — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на кого, ну́дити, зану́дити и мног. попону́дити кого
\нагонятьть цену — наганя́ти, нагна́ти ціну
2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти\нагонятьть — о́бручи набива́ти, наби́ти и мног. понабивати обручі
3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рюватиII сов.1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити3) см. наганивать -
31 напускать
напустить1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -1) напущений, понапусканий;2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;5) завданий, нагнаний, напущений;6) уданий и удаваний;7) пущений закладений. -ться -1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.* * *несов.; сов. - напуст`ить1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти\напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го
2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)\напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого
3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш -
32 обмирать
обмереть1) завмирати, завмерти, замирати, замерти, (реже) обмирати, обмерти, обмертвіти. [Не дай спати ходячому, серцем замирати (Шевч.)]. -реть от страху, ужаса - завмерти з страху, з жаху. Я так и обмерла - я так і обмерла (обмертвіла);2) (впадать в обморок) обмирати, обмерти, умлівати, умліти, зомлівати, зомліти. [Як почне пані обмирати та стогнати (М. Вовч.). З жалю умліває]. Обмерший - за(в)мерлий, об[при]мерлий; умлілий, зомлілий.* * *несов.; сов. - обмер`етьобмира́ти, обме́рти; ( замирать) завмира́ти, завме́рти и позавмира́ти, замира́ти, заме́рти и позамира́ти; (несов.: помертветь) змертві́ти; ( впадать в обморочное состояние) зомліва́ти, зомлі́ти и позомліва́ти -
33 обомлевать
обомлеть1) (падать в обморок) зомлівати, мліти, зомліти, у[о]млівати, у[о]мліти. См. Обморок;2) (обомлевать, замирать от горя, страха…) мліти, омлівати, омліти (о мн. поомлівати, помліти), обімлівати, обімліти, потерпати, терпнути, отерпнути, стерпнути, отетеріти з чого. [Я так і обімлів зо страху. Аж потерпаю, як згадаю, що могло статися. Я отерп зо страху];3) (тёрпнуть) мліти, зомліти, терпнути, о[с]терпнути, затерпнути, (о мног.) помліти, потерп(ну)ти. См. Тёрпнуть. Обомлелый, обомлевший - зомлілий, у[о]млілий, помлілий, обімлілий, отерплий, потерплий, стерплий, затерплий з чого.* * *несов.; сов. - обомл`еть1) ( ослабевать) диал. обімліва́ти, обімлі́ти, обомліва́ти, обомлі́ти, умліва́ти, умлі́ти, омліва́ти, омлі́ти; ( разомлевать) розімліва́ти, розімлі́ти2) ( цепенеть) обімліва́ти, обімлі́ти, обомліва́ти, обомлі́ти, зомліва́ти, зомлі́ти и позомліва́ти, замліва́ти, замлі́ти и позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти3) (затекать, неметь) зомліва́ти, зомлі́ти и позомліва́ти, замліва́ти, замлі́ти и позамліва́ти; умліва́ти, умлі́ти -
34 побелеть
побіліти, збіліти; побілішати. Он -лел со страху - він побілів (збілів) з страху. См. Побледнеть. Полотно уже немного -лело на солнце - вже трохи побілішало полотно на сонці. Побелевший - побілілий, збілілий.* * *побілі́ти, збілі́ти; ( стать более белым) побілі́шати; ( побледнеть) пополотні́тина дворе́ \побелеть — ( рассвело) безл. надво́рі побілі́ло (посвітлі́ло; стало светлее: посвітлі́шало)
-
35 понагнать
1) (в одно место) понагонити, понаганяти, поназгонити, поназганяти и -гонювати;2) (догоняя) наздогнати (трохи) кого;3) -гнать страху - нагнати, (на многих) понагонити страху на кого. Срв. Нагнать.* * *нагна́ти, понаганя́ти, понаго́нити -
36 припугивать
припугнуть страхати, пристрахати, страшити, пристрашити кого, завдавати, завдати страху, нагнати холоду, страху кому. Срв. Давать острастку (Острастка). Припугнутый - пристраханий, пристрашений.* * *несов.; сов. - припугн`утьстраха́ти, пристраха́ти, страши́ти, пристраши́ти, несов. постраха́ти, постраши́ти -
37 страховать
страхува́ти (страху́ю, страху́єш) -
38 страховаться
страхува́тися (страху́юся, страху́єшся) -
39 Напугивать
напугать кого чем налякувати, налякати, страшити и настрашувати, настрашити, страхати, настрахати, наполохувати, наполохати, (немного) полякати, підлякати, (о мног.) поналякувати, понастрашувати, понаполохувати, (сильно) пополякати, завдавати, завдати ляку, наганяти, нагнати ляку (страху, духу, холоду) кому чим; срв. Пугать. [Налякав міх, то й торби страшно (Номис). Вона була дівчина боязька, мабуть налякав її батько-п'яниця (Грінч.). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганом, то дідом з торбою (Богодух.). Цю ніч так мене настрашило (Черніг.). Як наполоха кури, так вони полетом (Борзенщ.). Полякай його трохи, щоб не ходив сюди (Сл. Гр.). Такого бідному хлоп'яті холоду нагнав, що тільки погляне, так воно вже й труситься (Квітка). А що, нагнала я вам холоду? (Черніг.)]. Напуганный - наляканий, настрашений, настраханий, наполоханий, поляканий, поналякуваний и т. п. [Іде чоловік, і такий наляканий (Г. Барв.)]. - ться -1) (стр. з.) налякуватися, бути налякуваним, наляканим, поналякуваним и т. п.;2) (возвр. з.) налякуватися, налякатися, поналякуватися и т. п., набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися страху. -
40 Настращивать
настращать настрашувати, страшити, настрашити, страхати, настрахати, налякувати, лякати, налякати, жахати, нажахати, (запугивать) залякувати, залякати кого; (наводить страх) завдавати, завдати страху (жаху), нагнати страху (холоду) кому. Настращанный - настрашений, настраханий, наляканий, заляканий, нажаханий. -ться -1) (стр. з.) настрашуватися, бути настрашуваним, настрашеним и т. п.;2) (ср. з., сов.) - см. Настрашиться.
См. также в других словарях:
Страху много, а плакаться не на что. — Страху много, а плакаться не на что. См. ГОРЕ УТЕШЕНИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сказка о том, кто ходил страху учиться — … Википедия
нагнавший страху — прил., кол во синонимов: 22 • внушивший страх (19) • вогнавший в дрожь (12) • … Словарь синонимов
задавший страху — прил., кол во синонимов: 15 • внушивший страх (19) • вогнавший в дрожь (12) • … Словарь синонимов
со страху — со страха Словарь русских синонимов. со страху нареч, кол во синонимов: 1 • со страха (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
задать страху — напугать до смерти, повергнуть в трепет, вогнать в дрожь, вселить ужас, перепугать до смерти, вселить страх, внушить страх, привести в трепет, испугать, перепугать, напугать, нагнать страху, устрашить, ужаснуть, отпугнуть Словарь русских… … Словарь синонимов
нагнать страху — перепугать, напугать, внушить страх, заставить бояться, привести в трепет, напугать до смерти, перепугать до смерти, повергнуть в трепет, ужаснуть, устрашить, вогнать в дрожь, задать страху, навести страх, испугать, запугать Словарь русских… … Словарь синонимов
напустивший страху — прил., кол во синонимов: 8 • внушивший страх (19) • вызвавший внезапное чувство страха (4) • … Словарь синонимов
Со Страха и Со Страху — нареч. 1. Испытывая страх Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Стучит, бренчит, вертится, страху Божьего не боится. — (толчея). См. ЗАГАДКИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Кто на море бывал, тот и страху видал. — Кто на море бывал, тот и страху видал. См. ПУТЬ ДОРОГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа