Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

словно

  • 1 словно

    1) ( как) союз як
    2) ( как будто) союз, част. на́че, нена́че, мов, немо́в, ні́би; бу́цім, бу́цімто; диал. ге́йби

    \словно но бы — на́чеб, на́чебто, мо́вби, мо́вбито, немо́вби, немо́вбито, ні́бито; бу́цімто

    Русско-украинский словарь > словно

  • 2 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 3 подобно

    кому чему
    1) подібно, підхоже до кого, до чого, подібно як (і) хто, що, (словно) мов (-би), немов (-би), ніби, (не)наче хто, що. Срв. Словно, Точно, Будто. -бно зверю - як (наче, мов) звір. Он, -бно всем живым существам, борется за жизнь - він, як і усі живі істоти, змагається за життя. -бно тому, как - так саме, як; подібно (підхоже) до того, як. -бно кому (в подражание кому) - робом кого, робом чиїм. [Робом Дашковича, водив козаків на татар (Куліш). Роби батьковим робом];
    2) (прилично) см. Подобает.
    * * *
    1) нареч. поді́бно, так са́мо; ( таким образом) так, таки́м (отаки́м) чи́ном
    2) в знач. предл. с дат. п. поді́бно (до кого-чого), як [і] (хто-що); ( словно) мов, на́че, нена́че, ні́би (хто-що)

    \подобно тому́ как — союз поді́бно до то́го як, так са́мо як

    Русско-украинский словарь > подобно

  • 4 камень

    1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;
    2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.
    * * *
    ка́мінь, -меня ( об отдельном куске) и собир. -меню

    ка́мни — мн. ка́мені, -нів, собир. камі́ння

    Русско-украинский словарь > камень

  • 5 проваливаться

    провалиться
    1) провалюватися, провалитися, увалюватися, у[за]валитися, западати(ся), запасти(ся), (быстро очень) шурхнути(ся), шугати, шугнути, (проломивши что-л.) заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) попровалюватися, поввалюватися, позападати(ся), позаломлюватися. [Стеля провалилась. Ой, не ходи по льоду; бо увалишся (Мил.). Западає в землю (Куліш). Обоє западаються в землю (Л. Укр.). Чом її грім не вбив, або земля не запалася під нею? (Коцюб.). Рад-би був в тій хвилі запастися під землю (Франко). На клуні солома попровалювалась (Кониськ.). Серед ставу заломився на тонкім леду (Рудан.). Шурхнув у яму (М. Вовч.). Ноги сами зігнулись і шугнули в провалля (Коцюб.)]. Под ногами -лась земля - під ногами запалась земля (Коцюб.). Дом -лился - хата запалася. -литься на льду или под лёд - провалитися, у[за]валитися, заломитися на льоду. Хоть сквозь землю -литься - хоч крізь землю піти. Словно сквозь землю -лся - мов крізь землю пішов (пропав), мов у землю запався; як пійма поняла; як лиз злизав. И где он -лился? - і де він запався, подівся? Пропал, словно -лился - пропав, наче (мов) запався (крізь землю пішов). Чтоб ему -ться - (не)хай він крізь землю піде! щоб (бодай) він запався! щоб (бодай) він крізь землю пішов! [Щоб він запавсь, той Рим (Куліш)]. Провались! - іди к бісу! геть к бісу! згинь!;
    2) -литься (на испытании) провалитися (на іспиті). [Другого дня мені трапилось грати на сцені… я провалилась (Л. Укр.)]. -лось наше дело - провалилася (не вкипіла) наша справа;
    3) -литься - завалитися - см. Обрушиться. [Хата завалилася]. Провалившийся -
    1) запалий. [А он запала могила (Тесл.)];
    2) що провалився (на іспиті);
    3) що завалився (-лася), завалений.
    * * *
    несов.; сов. - провал`иться
    прова́люватися, провали́тися и попрова́люватися, запада́тися, запа́стися запада́ти, запа́сти; ( падать) ува́люватися, ували́тися; ( обрушиваться) зава́люватися, завали́тися

    Русско-украинский словарь > проваливаться

  • 6 голос

    голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.
    * * *
    го́лос, -у

    быть в го́лосе — бу́ти в го́лосі

    во весь \голос — на весь (на по́вний, на по́вен) го́лос

    Русско-украинский словарь > голос

  • 7 затмение

    1) астр. - міна, затьма, затінення, затемнення, померк (-ку), потьмарення. [Ці недавні померки сонця й місяця не віщують нам нічого доброго (Куліш). Оце у нас, кажуть, швидко буде затінення сонця (Яворн.)]. Происходит -ние солнца - сонце міниться;
    2) (ума) затьмарення, потьмарення, запаморочення (розуму), мороки (-ків), замороки, памороки. Словно -ние на меня нашло - наче мороки мене взяли, наче замороки (памороки) на мене упали, наче памороки мені забило.
    * * *
    зате́мнення; ( помрачение сознания) затьма́рення, потьма́рення, запа́морочення

    \затмение ние луны́ — зате́мнення мі́сяця

    Русско-украинский словарь > затмение

  • 8 молчать

    малчивать
    1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.
    * * *
    мовча́ти

    \молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!

    Русско-украинский словарь > молчать

  • 9 никак

    нрч.
    1) ніяк, (отнюдь не) аж ніяк, (никоим образом) жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом) (ні) жадною мірою, (ни в коем случае) в жадному разі, (никогда) зроду-(з)віку, (ничего) нічого. [Не розберу ніяк, про віщо мова (Грінч.). Сьогодні він у Бродських ніяк не зможе бути (М. Хвильов.). Ніяк не второпаю оцієї вашої манії (Кінець Неволі). Пристати на це я аж ніяк не згоден (Київ). Жадною мірою не вдержиш їх (Куліш). Зроду-віку з цим не погоджуся (Київ). Я її лаю, лаю на три поверхи, - нічого не пособляє (Крим.)]. Я этого -как не желаю - я цього аж ніяк (в жадному разі) не бажаю (не хочу). Я этого -как не ожидал - я цього аж ніяк (зроду-(з)віку) не сподівався. -как нельзя - см. Нельзя 1. -как нет - см. Нет 2;
    2) см. Некак.
    * * *
    I нареч.
    нія́к, усилит., анія́к, аж нія́к

    \никак к нет — ні, аж нія́к

    II
    (част. в знач. вводн. сл.: как будто) нена́че, на́че; ( словно) немо́в; ( по-видимому) ма́буть и мабу́ть, либо́нь

    Русско-украинский словарь > никак

  • 10 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 11 ошалеть

    ошалманеть) ошаліти, очманіти, очемеріти, ошалемоніти, задурманитися, о[з]дуріти, о[з]безглуздіти, зцапіти, дурману об'їстися, з'їсти, Срв. Одуреть. [Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш? Чи ти одуріла, чи збожеволіла (Квітка). Неначе дурману із'їв = словно ошалел]. Ошалелый, ошалевший - ошалілий, ошалений, очманілий, одурілий, сущ. очмана.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ошалеть

  • 12 переноситься

    перенестись переноситися, перенестися, (о мног.) попереноситися, бути перенесеним, (перебираться) перебиратися, перебратися куди (на иншу квартиру); (мыслью, в мыслях) линути, перелинути (думкою). Я -ношусь иногда мыслью в дни моего детства - я иноді думкою лину до днів мого дитинства. Я -нёсся по железной дороге, словно вихрем - немов вихром перенісся (перелинув) я залізницею. Песок -носится ветром - піски вітер переносить (перекидає).
    * * *
    I см. перенашиваться II несов.; сов. - перенест`ись
    1) перено́ситися, перенести́ся
    2) страд. (несов.) перено́ситися; переноси́тися, зно́ситися, вите́рплюватися

    Русско-украинский словарь > переноситься

  • 13 писать

    написать, писнуть
    1) писати, написати, писнути, (о мног.) понаписувати, пописати, прописувати кому, дописувати до кого, черкати, черкнути. [Як виїздив, казав, що буде дописувати (Крим.)]. Учиться -ть - вчитися писати, ази писати. Учиться -ть без посторонней помощи - учитися писати самописки (самотужки). Вензеля -ть - мисліте писати, заточуватися. -ть стихами - віршувати. -ть под диктовку - писати з голосу;
    2) (красками) малювати, намалювати, писати, написати, (о мног.) понамальовувати, помалювати, пописати, понаписувати (фарбами);
    3) (выводить узоры) мережати, помережати. Пишущий (прил.) - писучий. -щая братия - письмацтво. -щая машина - скорописка, самописка, друкарська машинка. Писанный -
    1) писаний. Как по -нному - як по-писаному. Говорит словно по -нному - говорить, мов з книги вичитує, мов з листу бере. -нный стихами - віршований, віршем писаний;
    2) (красками) мальований, писаний. [Картина на полотні писана].
    * * *
    писа́ти; ( красками) малюва́ти; ( на пишущей машинке) друкува́ти

    Русско-украинский словарь > писать

  • 14 поражать

    поразить
    1) (наносить удар) уражати, уразити, побивати, побити кого чим, (попадая) улучати, улучити кого. [Ударити кого ножем. Ударив його в саме серце. Трудно рану гоїти, а не вразити (Приказка). Де я мрію, там я вцілю, де я важу, там я вражу (Гол.). Хай на тебе х(в)ороба ударить. А побий тебе джума]. -зить кого болезнью, слепотою - ударити кого и на кого х(в)оробою, сліпотою; побити кого х(в)оробою, сліпотою. [І пішов Сат на з-перед Господа та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тім'я (Св. Пис.). На людей-же, що були під дверима в будинку, вдарили сліпотою (Св. Пис.)]. Его -зила слепота - його побила сліпота или його побило сліпотою. -зить столбняком, контрактурой - справчити, правцем поставити кого. [Та це вже два місяці, як його отак справчило (Полт.)]. -зить громом - ударити громом. -зить пулей - влучити кулею кого. Ослепительный свет неприятно -жал глаза - сліпуче світло неприємно разило (вражало) очі. -жать, -зить неприятеля - побивати, побити ворога; срв. Разбить. [За козацькі і за тії пречистії сльози побив Петра, побив ката на наглій дорозі (Шевч.)];
    2) (производить сильное впечатление) уражати, разити, уразити, ударяти, ударити. [Море вразило його своєю красою. Поглянь по городах, по містечках, - усюди вдарить тебе слід русько-польської старосвіччини (Куліш)]. - зить кого удивлением, неожиданностью - дивом вразити, здивувати кого, вразити несподіванкою кого. Эта печальная весть глубоко -зила его - ця сумна звістка дуже (тяжко) вразила (прибила, приголомшила) його. Это событие -жает меня - ця подія вражає, дивує мене. Это -жает воображение - це вражає, захоплює уяву. -зить до глубины души - (описат.) живим вразом вразити, в саме серце вразити, (удивить) великим дивом здивувати кого. Поражённый -
    1) ударений, улучений, уражений. -ный саблею, кинжалом - ударений шаблею, ґинджалом. Стоял словно громом -ный - стояв, наче громом ударений. -ный пулею - улучений кулею. -ный болезнью, слепотою - побитий, ударений х(в)оробою, сліпотою; (о частях организма: повреждённый) уражений х(в)оробою, увереджений. -ный столбняком - справчений;
    2) (удивлённый, огорчённый) уражений. Он был неприятно -жён неожиданностью - він був неприємно вражений несподіванкою. -жённый смертью сына - вражений (прибитий, приголомшений) смертю сина. -ный мыслью - вражений думкою. -ный удивлением - дивом уражений, здивований.
    * * *
    несов.; сов. - пораз`ить
    1) уража́ти и ура́жувати, ура́зити и урази́ти, поража́ти, порази́ти; ( ударять) ударя́ти, уда́рити; ( попадать) влуча́ти, влу́чити
    2) ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; ( побеждать) побива́ти, поби́ти
    3) ( производить впечатление) вража́ти, вра́зити; ( удивлять) дивува́ти, здивува́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти
    4) юр. поража́ти, порази́ти

    \поражать в права́х — поража́ти, порази́ти в права́х, позбавля́ти, позба́вити прав

    Русско-украинский словарь > поражать

  • 15 ровно

    нареч.
    1) рі́вно

    доро́га идёт \ровно но — доро́га йде рі́вно

    2) ( точно) рі́вно; ( как раз) якра́з

    \ровно но в три часа́ — рі́вно (якра́з) о тре́тій годи́ні

    3) (совсем, совершенно) зо́всім; ( абсолютно) абсолю́тно

    не обраща́ть \ровно но никако́го внима́ния — зо́всім (абсолю́тно) не зверта́ти ува́ги, не зверта́ти ніяко́ї (ніякісінької) ува́ги

    \ровно но ничего́ — зо́всім (абсолю́тно) нічо́го; анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько

    4) (в знач. союза: как будто, словно) на́че, нена́че, ні́би, ні́бито, як, мов, немо́в
    5) (в знач. вводн. сл.: кажется) обл. здає́ться; ( по-видимому) ма́буть и мабу́ть; либо́нь

    Русско-украинский словарь > ровно

  • 16 что

    I мест.
    1) що, род. п. чого́

    а что? — а [хіба́] що?; або що́?

    во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́

    за что? — за що?, за ві́що?

    не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що

    не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го

    ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́

    ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]

    ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що

    ни к чему́ — ні до чо́го

    ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]

    ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]

    [ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?

    смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го

    хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́

    что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти

    что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го

    что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що

    что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться

    что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що

    что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?

    что с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло

    3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що
    4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що
    5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що
    6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

    [уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)

    что-что, а... — що-що, а

    чего́-чего́, а... — чого́-чого, а

    чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а

    что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?

    что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?

    что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?

    7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

    с чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)

    к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?

    к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?

    чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?

    что так по́здно? — чого́ так пі́зно?

    8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що
    9) в знач. вопросит. част. що
    10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там
    II союз
    1) що
    2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов
    3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи
    4) ( если) якщо́, коли́, як
    5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́
    6) в знач. част. фольк. як

    что го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > что

  • 17 Павочка

    павушка павонька, павочка. Идёт, словно -шка плывёт - іде, наче павонька пливе.

    Русско-украинский словарь > Павочка

  • 18 Прямьё

    см. Прямик 1. -мьём веку не изживёшь - прямцем (по правді) віку не проживеш. -мьём так и ломит, словно медведь какой - прямо (просто, навпростець) так і пре, наче ведмідь який.

    Русско-украинский словарь > Прямьё

См. также в других словарях:

  • словно бы — словно бы …   Орфографический словарь-справочник

  • словно б — словно бы …   Орфографический словарь русского языка

  • словно бы — словно б …   Орфографический словарь русского языка

  • СЛОВНО — СЛОВНО. Союз словно проник в литературный язык из народной речи. В XVII и XVIII в. он не выходил из пределов простого слога. Даже в словаре 1847 г. этот союз, значение которого определяется словами: как бы, будто бы , иллюстрируется примерами из… …   История слов

  • Словно — СЛОВНО, союз, употр. со словом как и без него (разг.). 1. как (см. как в 7 знач. при словах, служащих сравнением). «С раннего утра, словно отымалка какая, мычуся.» А.Островский. «Словно вылитый в мать, темнорусый красавец сынишка.» И.Никитин.… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЛОВНО — СЛОВНО, союз, употр. со словом как и без него (разг.). 1. как (см. как в 7 знач. при словах, служащих сравнением). «С раннего утра, словно отымалка какая, мычуся.» А.Островский. «Словно вылитый в мать, темнорусый красавец сынишка.» И.Никитин.… …   Толковый словарь Ушакова

  • словно — См. как... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. словно будто, как; точно бы, что, можно представить, можно подумать, чисто, кажется, ровно, словно бы, вроде бы, как бы, точно,… …   Словарь синонимов

  • СЛОВНО — 1. союз. Выражает сравнение, как (в 6 знач.) (прост. и поэт.). Плывёт с. лебедь. 2. частица. Как будто, кажется, будто (прост.). С. кто стучится? • Словно бы (прост.) то же, что словно. Говорит, словно бы ручей журчит. Словно бы зовёт кто. Словно …   Толковый словарь Ожегова

  • словно бы — (б), частица и союз Частица: Я его словно бы где то видел. Союз: Разговор не получился, словно бы мы чужие …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • Словно Б1 — союз разг. 1. см. словно бы (1*) Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Словно Б2 — частица разг. 1. см. словно бы (2*) Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»