Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

почему

  • 1 почему

    союз чом, чому, чого, через що, через віщо. [Слово, чому ти не твердая криця…, чом ти не гострий, безжалісний меч? (Л. Укр.). Чого-ж тепер на Україні воєводи стали, чого права козацькії й вольності пропали? (Рудан.). Через що воно так? - питав він себе (Крим.)]. -му он не приходит? - чому (чом) він не приходить? -му ты не пришел вчера? - чом (чому) ти не прийшов учора? Вот -му я это сделал - ось чому (от чому, ось через що), я це зробив. -му он обратился ко мне, а не к кому другому? - чому (чого, через що) він вдався до мене, а не до кого иншого? -му вы знаете это? - звідки, (через що) ви це знаєте? -му это? (т. е. на каком основании? с какой стати? - обыкновенно в возражении) - після чого? -му же вы не сказали мне об этом? - чом-же (чому-ж, чого-ж) ви не сказали мені про це? -му-же именно я должен был это сделать? - чого-ж (чому-ж, через що-ж) саме я повинен був (мав) це зробити? -му-бы не (сделать что-л.) - чому-б (чому-ж би) не (зробити чого), чом таки не (зробити чого, не зробиш… чого). [І справді, чом таки не скажеш, людям, Марусе? озвалась я до неї (М. Вовч.)]. -му бы и нет? - чому ні? [Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? - Чому ні? Беріть собі, котру схочете (М. Вовч.)]. -му-то - чомусь, чогось, через (ві)щось. [Чомусь мені, мила, горілка не п'ється (Метл.). Чогось обойко не веселі (М. Вовч.)].
    * * *
    нареч.
    чому́, чого́; фольк., чом; пощо́; диал. зачи́м; (вследствие чего) че́рез що

    \почему бы то ни́ было — хоч би чому́ (че́рез що, чого́)там було́, бу́дь-чому

    Русско-украинский словарь > почему

  • 2 почему-то

    нареч.
    чому́сь, чого́сь; че́рез щось

    Русско-украинский словарь > почему-то

  • 3 почему-либо

    нареч.; тж. почем`у-нибудь
    чому-не́будь, чому́сь, чого-не́будь, че́рез що-не́будь

    Русско-украинский словарь > почему-либо

  • 4 почто

    (почему) чому (и чом), чого; (зачем, для чего) нащо, навіщо, чого, пощо.
    * * *
    нареч., диал.
    наві́що; пощо́; ( почему) чому́, чого́, чом

    Русско-украинский словарь > почто

  • 5 что

    I мест.
    1) що, род. п. чого́

    а что? — а [хіба́] що?; або що́?

    во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́

    за что? — за що?, за ві́що?

    не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що

    не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го

    ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́

    ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]

    ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що

    ни к чему́ — ні до чо́го

    ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]

    ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]

    [ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?

    смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го

    хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́

    что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти

    что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го

    что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що

    что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться

    что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що

    что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?

    что с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло

    3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що
    4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що
    5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що
    6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

    [уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)

    что-что, а... — що-що, а

    чего́-чего́, а... — чого́-чого, а

    чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а

    что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?

    что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?

    что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?

    7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

    с чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)

    к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?

    к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?

    чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?

    что так по́здно? — чого́ так пі́зно?

    8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що
    9) в знач. вопросит. част. що
    10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там
    II союз
    1) що
    2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов
    3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи
    4) ( если) якщо́, коли́, як
    5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́
    6) в знач. част. фольк. як

    что го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > что

  • 6 зачем

    чого, чом, чому, до чого, пощо, за-для чого, для чого, нащо, навіщо, про що, про віщо, (с раздражением) на біса, якого дідька. [Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? (Номис). Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.). Костю, чого це ти перед татом говориш оттакечки? (Крим.). Нащо вона здалась тобі, така білоручка? (Мова). Але навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Про що життя тим, що їм на душі гірко? (Куліш). Куди їм вже податись. Пощо? - питали вони себе (Коцюб.)]. Зачем-то - чогось, чомусь, за-для чогось, для чогось, нащось, навіщось. Не зачем - нема чого, нема пощо.
    * * *
    I нареч.
    чого; ( для чего) наві́що, на́що, для чо́го, прові́що; пощо́; ( почему) чому́, чом
    II
    -нибу́дь нареч. для чо́го-не́будь; ( с какой-либо целью) чого́сь, наві́щось, на́щось, чому́сь

    Русско-украинский словарь > зачем

  • 7 мешать

    мешивать
    1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;
    2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;
    3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];
    4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);
    5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -
    1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;
    2) мішаний, змішаний и т. п.
    * * *
    I меш`ать
    (быть помехой в чём-л.) заважа́ти; ( препятствовать) перешкоджа́ти
    II
    1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти
    2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати
    3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати

    Русско-украинский словарь > мешать

  • 8 нет

    1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];
    2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;
    3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;
    4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.
    * * *
    1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

    у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться

    слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є

    \нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є

    \нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є

    \нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су

    чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!

    2) част. ні

    а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?

    ни да ни \нетт — і не так і не ні

    ника́к \нетт — см. никак

    3) в знач. союза ні

    \нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!

    4) в знач. сущ. нема́є, нема́

    на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)

    своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)

    сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)

    пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком

    в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)

    Русско-украинский словарь > нет

  • 9 поколачивать

    1) (кого) бити иноді, часом, (опис.) частувати стусанами. [Він свою жінку таки б'є часом];
    2) (чем, во что, почему) вистукувати, вибивати чим в що, об що. [Лікар, вистукуючи по грудях, уважно прислухався. Співав і калатайкою вибивав у бубон].
    * * *
    1) ( бить) би́ти [і́ноді, ча́сом, тро́хи]
    2) ( выколачивать) вибива́ти [ча́сом, від ча́су до ча́су]
    3) ( постукивать) посту́кувати

    Русско-украинский словарь > поколачивать

  • 10 смотреть

    1) диви́тися, -влю́ся, -вишся, гляді́ти, -джу́, -ди́ш; ( пристально) зори́ти, -рю́, -ри́ш; (во что, на что) вдивля́тися, видивля́тися; (время от времени, мигая) гли́пати

    \смотреть рит в гроб (в моги́лу) кто три — чи́сниці до сме́рті кому́

    \смотретьть за собо́й — сте́жити (диви́тися) за собо́ю

    \смотретьть не́ на что — нема́ на що диви́тися

    \смотретьть с наде́ждой на кого́-что — поклада́ти наді́ї на ко́го-що

    \смотреть ря где — зале́жно від то́го, де

    \смотреть ря́ как — зале́жно від то́го, як

    \смотреть ря́ когда́ — як коли́, зале́жно від то́го, коли́

    ря́ по обстоя́тельствам — см. обстоятельство 1)

    \смотреть ря́ почему́ — зале́жно від чо́го

    того́ — и

    \смотреть ри́ — того й чека́й (гляди́); ( вот-вот) ось-о́сь, от-от

    что (чего́, куда́) \смотретьрит кто? — чого́ (куди́) ди́виться хто?

    2) (на кого-что как на - относиться каким-л. образом) диви́тися (на кого-що як на); ( считать) вважа́ти (кого-що ким-чим, яким, за кого-що, за якого)
    3) (за кем-чем: присматривать) догляда́ти (кого-що, за ким-чим); ( ухаживать) ходи́ти, -джу́, -диш (коло кого-чого, за ким-чим), безл. ходи́тися, -диться (коло кого-чого); ( надзирать) нагляда́ти (за ким-чим); ( следить) сте́жити (за ким-чим)
    4) (осматривать, производить осмотр) огляда́ти, обгляда́ти

    \смотретьть больно́го — огляда́ти хво́рого

    5) (быть обращенным куда-л.) вихо́дити, -дить; ( об окнах) диви́тися; ( о жерлах орудий) бу́ти пове́рнутими (пове́рненими)
    6) ( виднеться) видні́тися; ( выглядывать) вигляда́ти; ( просвечивать) світи́тися, -титься
    7) (кем-чем, каким - иметь вид, выглядеть) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ви́гляд (кого-чого, якого), вигляда́ти (ким-чим, яким)

    \смотретьть во́лком — диви́тися во́вком (ба́сом, вовкува́то)

    8) ( метить) мі́тити (мі́чу, мі́тиш)
    9) в знач. межд

    \смотреть три́ (\смотреть три́те) — (выражает предупреждение, предостережение, угрозу) диви́сь (диві́ться); диал. вбача́й (вбача́йте); (выражает удивление, изумление чем-л.) диви́сь, диви́ (диві́ться), гляди́ (гляді́ть), чи [ти] ба (чи ви ба́чите, ба́чите), ач; диал. ади́, аді́т, аді́ть

    Русско-украинский словарь > смотреть

  • 11 так

    1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й

    [и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)

    как \так? — як так?

    и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо

    \так и на́до — так і тре́ба

    то́лько \так — ті́льки (лише́) так

    \так, как... — так, як

    \так же, как [и]... — так са́мо, як [і]

    как..., \так [и] —... як..., так [і]

    \так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]

    не \так — [, ]

    что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб

    \так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!

    \так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!

    что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?

    не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?

    \так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́

    [и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к

    то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так

    \так и... — так і

    \так [оно́] и есть так — [воно́] і є

    \так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и

    \так — ( и без того уже) і так

    так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький

    \так на \так — ( без придачи) так на так

    2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) то

    челове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́

    ну, \так что же? — ну, то що ж?

    \так нет [же] — так ні [ж]

    \так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж

    3) союз то, так

    не так, так так — не так, то так

    так каксоюз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що

    а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то

    так что — союз так що; (поэтому) [а] тому

    \так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж

    \так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так

    \так решено́! — так ви́рішено!

    Русско-украинский словарь > так

  • 12 то-то

    I част.
    1) (в значении: "в том-то и дело", "вот именно") ото́ ж то

    вот \то-то и оно́ (и е́сть)! — ото́ ж то!, ото́ж-то й є!, ото́ ж воно́ (ото́ ж бо воно́) й є!, [от] то́-то і є (і воно́)!

    2) (при восклицании в значении: "вот уж") ото́, от

    \то-то ди́во! — ото́ (от) ди́во!

    3) (в значении: "так вот почему") то-то
    II мест. см. тот-то

    Русско-украинский словарь > то-то

  • 13 чего

    1) мест. см. что I
    2) (нареч.: зачем) чого́, наві́що, на́що; ( почему) чому́
    3) межд. чого́ там; ( ещё бы) ще б пак

    Русско-украинский словарь > чего

  • 14 что-то

    I мест.
    1) щось, род. п. чого́сь; (нечто, кое-что) де́що, род. п. де́чого
    2) ("что" с усилит. част. "то") що́-то
    3) ( приблизительно) щось із (з, зо)
    II нареч.
    1) щось; (перед предикативным прил.) яки́йсь, род. п. яко́гось
    2) ( почему-то) чого́сь

    Русско-украинский словарь > что-то

  • 15 Изволять

    изволить бути ласкавим, зволяти, зволити; см. Соизволять. [Ох, вовче братіку, зволь-же нам хоч пісню заспівати (Рудч.). Нащо бог зволив серце дати (Чуб. V)]. Почему не -лите сесть? - чому не ласкаві сісти? Чего -лите? - що зволите сказати (наказати)? Що ваша ласка? Что -лите дать, поблагодарим - що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо. Барин -лил приказать - пан наказали (мн. ч.), дали наказ. Барыня -лит почивать - пані спочивають (мн. ч.). Вы -лите шутить - ви здорові шуткуєте (жартуєте). Как сами -лите знать - як сами, здорові, знаєте. Изволь - будь ласка, зволи. Извольте - будь ласка, зволіте, звольтеся. [Один подасть йому вмивальню срібну, а хто зливальницю, хто утиральник: «Зволіте, ваша честь, прохолодитись» (Куліш)]. -вольте получить - будь ласка візьміть, звольтеся взяти. Изволь, я согласен - гаразд, я згоджуюсь; хай буде так, я згоджуюсь. Не -вольте беспокоиться - прошу вас (будь ласка) - не турбуйтеся.

    Русско-украинский словарь > Изволять

См. также в других словарях:

  • почему же — почему же …   Орфографический словарь-справочник

  • почему-то — почему то …   Орфографический словарь-справочник

  • почему-то — почему/ то …   Морфемно-орфографический словарь

  • почему-то —   почему/ то …   Правописание трудных наречий

  • ПОЧЕМУ — 1. местоим. и союзн. По какой причине, вследствие чего. П. ты сердишься? Не понимаю, п. он не согласен. 2. союз. Вследствие чего, по причине чего (разг.). Болел, п. пропустил лекцию. 3. частица. Употр. как положительный ответ на вопрос,… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОЧЕМУ — ПОЧЕМУ. 1. нареч. вопросительное. По какой причине, на основании чего. Почему вы не едете в отпуск? Почему ты так думаешь? 2. союзное слово. Вследствие чего, по причине чего. «Другая есть причина, почему она ждать не будет.» А.Тургенев. «Умел… …   Толковый словарь Ушакова

  • Почему я? — Why Me? Жанр авантюрная комеди …   Википедия

  • почему-то — отчего то, что то, чего то; по неизвестной причине, неизвестно почему, по какой то причине Словарь русских синонимов. почему то отчего то, неизвестно почему, по какой то (или неизвестной) причине; что то (разг.); чего то (прост.) Словарь… …   Словарь синонимов

  • Почему не я? — Pourquoi pas moi? Жанр Мелодрама,Комедия …   Википедия

  • почему — отчего, зачем; благодаря чего, вследствие чего, с чего, вследствие этого, благодаря этому, благодаря тому, с какой радости, с каких щей, с каких же щей, что так, что же, поэтому, посему, какими судьбами, вследствие того, в честь какого праздника …   Словарь синонимов

  • почему-то — местоим. нареч. По неизвестной причине; отчего то. Почему то не спится. Почему то невесело. Почему то знобит. П. жалею всех …   Энциклопедический словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»