Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

разг

  • 1 крижем

    разг. плашмя́

    Українсько-російський політехнічний словник > крижем

  • 2 наябедничаться

    разг.
    ная́бедитися, -джуся, -дишся

    Русско-украинский словарь > наябедничаться

  • 3 уголовщина

    разг.
    1) ( уголовное дело) криміна́л, -у, криміна́льщина
    2) криміна́льники, -ків

    Русско-украинский словарь > уголовщина

  • 4 укомплектовка

    разг.
    укомплектува́ння, укомплекто́вування

    Русско-украинский словарь > укомплектовка

  • 5 наерундить

    1) ( наговорить ерунды) наговори́ти дурни́ць (разг. ка́зна-чого́); намоло́ти дурни́ць (ка́зна-чого́), наплести́ дурни́ць (ка́зна-чого́), наверзти́ ка́зна-чого́
    2) ( наделать ерунды) нароби́ти дурни́ць (разг. ка́зна-чого́)

    Русско-украинский словарь > наерундить

  • 6 плашмя

    нареч.
    плиско́м, пла́зом, разг. кри́жем

    Русско-украинский политехнический словарь > плашмя

  • 7 работать

    техн.
    1) працюва́ти; разг. ( делать) роби́ти; ( трудиться) працюва́ти, труди́тися
    2) книжн. ( действовать - ещё) функціонува́ти
    3) ( вырабатывать) виробля́ти; ( изготавливать) виготовля́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > работать

  • 8 плашмя

    нареч.
    плиско́м, пла́зом, разг. кри́жем

    Русско-украинский политехнический словарь > плашмя

  • 9 работать

    техн.
    1) працюва́ти; разг. ( делать) роби́ти; ( трудиться) працюва́ти, труди́тися
    2) книжн. ( действовать - ещё) функціонува́ти
    3) ( вырабатывать) виробля́ти; ( изготавливать) виготовля́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > работать

  • 10 робити

    вая́ть, де́лать, производи́ть ( делать), разг. рабо́тать, техн. соверша́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > робити

  • 11 грош

    полкопейки) шаг, шеляг. Два гроша - двояк. Ломанный грош - ламаний шеляг, щербата копійка. [Ламаного шеляга не вартий. Копійки щербатої більше не дам (Мирн.)]. Гроши - мізерний гріш, мізерія. [Як платиться натурою, то робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовивсь (Єфр.)].
    * * *
    1) ист. гріш, род. п. гроша́, шаг, -а, ше́ляг
    2) ( ничтожная сумма) разг. гріш, копі́йка

    гроши́ — мн. гроші́, -ші́в, копійки́, -йо́к

    Русско-украинский словарь > грош

  • 12 засиживаться

    засидеться засиджуватися, засидітися, (о мн.) позасиджуватися; (замешкать) забарятися, забаритися; (в гостях) загостюватися. [Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось (Н.-Лев.). Загостювалися наші довго. Пішла трошки з кумою посидіти, та й забарилась (М. Грінч.)]. -ться в девках - засидітися дівкою, (образно) досидітися, додівуватися до сивої коси, до сивого волосу, посивіти в дівках, (насм.) на висадки зостатися (лишитися).
    * * *
    разг.; несов.; сов. - засид`еться
    заси́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заси́дітися, -джуся, -ди́шся

    Русско-украинский словарь > засиживаться

  • 13 нагрязнить

    набруднити; (грязными ногами) нанести, (о мног.) понаносити грязюки (болота); накаляти, набагнити; (насорить) насмітити. Ребёнок -нил - дитина накаляла (уробилася). Нагрязнённый - набруднений; накаляний, набагнений; насмічений.
    * * *
    набруднити; ( нанести грязи) нанести (мног. понаносити) грязі (разг. грязю́ки; сору: бру́ду)

    Русско-украинский словарь > нагрязнить

  • 14 назола

    (грусть) смуток (-тку), сум (-ку), журба; (досада) досада. В -лу кому - на злість (на прикрість) кому.
    * * *
    диал.
    1) (тоска, печаль) ту́га, сму́ток, -тку, журба́; ( досада) доса́да
    2) ( о навязчивом человеке) сльота́ (разг.), зола

    Русско-украинский словарь > назола

  • 15 наклад

    1) см. Накладка 1;
    2) (расход) наклад (-ду), (убыток) утрата, шкода. [Без накладу зиску не буде (Номис). Не хочеш утрати, - не лізь ні в куми, ні в свати (Приказка). Шкода нікому не мила (Номис)]. В -лад, в -ладе, с -дом - з утратою. Быть, остаться в -ладе - програти; не заробити, а проробити; не заробити, а ще й свого доложити (докласти); бути з утратою, втратити; (шутл.) шилом патоки вхопити. [Не заробив я на тому крамі, а проробив (Богодух.). Думав заробити, та не то не заробив, а ще й своїх доложив (Канівщ.)]. Если возьмётся за это дело, то не будет в -де - якщо за цю справу візьметься, то не програє. Барыш с -дом на одних санях ездят - де зиск, там і втрата;
    3) стар. - см. Лихва 2.
    * * *
    I тип.
    накла́д, -у и на́клад
    II
    ( убыток), диал. накла́д, -у и накла́д (разг.); ( потеря) втра́та

    в \наклад д кому́ — ( в убыток) з утра́тою для ко́го

    быть (остава́ться, оста́ться) в \наклад де — бу́ти (залиша́тися, залиши́тися) в на́кладі, програва́ти, програ́ти, втрача́ти, втра́тити (втра́чу, втра́тиш), несов. бу́ти з утра́тою

    Русско-украинский словарь > наклад

  • 16 накопительский

    власти́вий скна́рі (разг. скаре́ді), скна́ри (род. п.); скарёди (род. п.)

    Русско-украинский словарь > накопительский

  • 17 напрямик

    нрч.
    1) (кратчайшим путём) на(в)простець, на(в)прямець, просто, прямо, на(в)прямки, прямцем, на(в)прошки, (диал.) простяком, навправці, навпрість. [Весніє, і сонце світить навпростець (Сосюра). Ворона напростець літає (Номис). Напрямець тільки ворони літають (Номис). Як річка замерзне, так ходимо просто (Київщ.). Напрямки підеш, то хутко дійдеш (Звин.). Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду (Номис). Прямцем до пекла (Котл.). Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хіба завтра (Основа 1861). Я побігла до криниці навпрошки городами (Проскурівщ.). Він їхав до нас простяком (Новомосковщ.). Ішли пішки навправці (Франко). До ялиці було навпрість кроків двісті (Франко)]. Итти -мик - іти навпростець, простувати, прямувати; срв. Направляться 3. [Хто простує, той удома не ночує (Приказка)];
    2) (начистоту) просто, прямо, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки, на прямоту, (откровенно) щиро, відверто, (без стеснений, фамил.) без сорома (сорому) казка. [Так просто йому й чеше (Лубенщ.). Скажу тобі просто (щиро), що ти погано зробив (Мирг.). Кожен не хотів проти тих людей навпростець виступати (Грінч.). Кажи мені навпрямець (Мова). Сміліші - так ті так напростець і стануть казати (Квітка). Я йому напрямки так і сказав (Звин.). Говорити на прямоту вигідніш (Крим.)]. Резать, не стесняясь, -мик - чесати без сорома казка, чесати руба. [Він руба так і чеше, до краю договорює (Звин.)].
    * * *
    нареч. разг.; тж. напрямк`и, напрям`ую
    1) навпросте́ць, напрямки́; навпрошки́ навпрямки́, напрямець, на́впрост навпрямці́; пря́мо, про́сто
    2) (перен. без утайки) пря́мо, навпросте́ць, напрямки́; навпрямки́, напряме́ць, на́впрост навпрямці́; ( откровенно) щи́ро, відве́рто

    Русско-украинский словарь > напрямик

  • 18 наружу

    нрч. на-около, наверх, на поверх, (не только во двор) надвір; (со стороны двора) знадвору; (внешне) назовні; срв. Наружно. [Важке страждання, що не могло пробитись на- около рухом або словами (Короленко). Ця людина перетравила в собі стільки багатющого матеріялу і так блискуче виявила його наверх, що… (Рада). Всі його хитрощі вийшли наверх (Київ). Собака вийшов з халабуди надвір (Брацл.). Двері відчиняються надвір (на- около) (Київ). Не зважаючи на показний спокій, щось гризе в середині, щось пробивається надвір (Короленко). Тин нахилився знадвору (Сл. Ум.). Кохання нікому, крім закоханих, нецікаве; воно навіть відражає, коли десь необережно назовні виявиться (В. Підмог.)].
    * * *
    нареч.
    назо́вні; ( наверх) наве́рх; ( во двор) надвір

    весь \наружу жу с кем — відве́ртий з ким, не прихо́вує (не кри́є) свої́х почутті́в (думо́к) від ко́го, не хова́ється (не кри́ється) з думка́ми (з почуття́ми) від ко́го

    всё \наружу жу у ко́го — (о чувствах, переживаниях) все зве́рху в ко́го

    вы́вести \наружу жу — перен. ви́вести на світ [разг. божий] (на сві́тло де́нне)

    высунуться \наружу жу — ви́сунутися назо́вні (надві́р)

    шу́ба ме́хом \наружу жу — шу́ба ху́тром назо́вні (наве́рх)

    Русско-украинский словарь > наружу

  • 19 насоветовать

    кому чего нарадити, нараяти кому чого. Насоветованный - нараджений, нараяний. -ться - нарадитися, нараятися.
    * * *
    (кому) нара́дити, -джу, -диш (кому), нара́яти (кого, кому); ( посоветовать) пора́дити, разг. пора́яти (кому, кого)

    Русско-украинский словарь > насоветовать

  • 20 насыпать

    наспать что
    I. насипати и насинати, наспати, висипати и висинати, виспати що, досипатися и досинатися, доспатися до чого, (о мног.) понасип[н]ати и т. п. Наспанный - наспаний, виспаний. -ться - насиплятися и насип[н]атися, висиплятися и висип[н]атися, попоспати (досхочу), (о мног.) понасиплятися, понасип[н]атися и т. п.
    II. Насыпать, насыпать -
    1) что, чего на что, куда - насипати, насипати, (о мног.) понасипати и понасипувати що, чого на що, куди; специальнее: (насаривать соломой и т. п.) натрушувати, натрусити, (пылью, мукой и т. п. ещё) напорошувати, напорошити чим, (о мног.) понатрушувати, понапорошувати. [Насипав жита в засік (Київщ.). Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Номис). Діти понасипали піску в сінях (Брацл.)]. -ть полный мешок чего - насипати, насипати повний мішок чого, насипати, насипати мішок чим. [Понасипай мішки просом (Грінч.)]. -ть чего в уровень с краями - насипати, насипати чого вщерть (вкрай), (выше краёв) насипати, насипати з наспою чого, вивершувати, вивершити, звершити що. [Насипав мірку жита та ще й звершив (Сл. Гр.)]. -ть зерна (домашней птице) - насипати, насипати зерна, посипати, посипати кому. [Вимети хату! внеси дрова! посип індикам! (Шевч.)];
    2) (вал, курган и т. п.) насипати, насипати, висипати, висипати, (редко, зал.) усипати, усипати, (о мног.) понасипати и понасипувати и т. п. що. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Та висип-же, мила, високу могилу (Метл.). Давай вали висипати та канави рити (Рудан.). І могилу вже усипав (Федьк.)]. Насыпанный -
    1) насипаний, понасип(ув)аний; натрушений, напорошений, понатрушуваний, понапорошуваний;
    2) насипаний, висипаний, усипаний, понасип(ув)аний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) насипатися, бути насипуваним, насипаним, понасип(ув)аним и т. п. [Висипано високу могилу (М. Вовч.). І коли ті вали повисипувані? (Драг.)];
    2) (возвр. з.) насипатися, насипатися, понасипатися; натрушуватися, натруситися, понатрушуватися, напорошуватися, напорошитися, понапорошуватися. [Скрізь понасипалося борошна (Харківщ.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (сыпля) насипатися, попосипати (досхочу), (о мног.) понасипатися; б) (сыплясь) насипатися, попосипатися (досхочу), (о мног.) понасипатися и т. п. Срв. Сыпать.
    * * *
    I несов.; сов. - насып`ать
    1) насипа́ти, наси́пати, -плю, -плеш и мног. понасипа́ти; ( всыпать) уси́пати, усипа́ти; ( посыпать) поси́пати, посипа́ти
    2) (сооружать, возводить) насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, висипа́ти, ви́сипати и мног. повисипати
    3) (сов.: побить) уси́пати
    II насып`ать
    разг.; несов.; сов. - насп`ать
    насипа́ти, наспа́ти, -сплю́, -спи́ш

    Русско-украинский словарь > насыпать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • разг. — разг. разговорный разг. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • разг. — разг. разговорное слово или выражение (§13) Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • разг. — разг. (abbreviation) разговорное слово или выражение Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • разг. поисковая скважина на новой площади (разг.) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN blue sky exploratory well …   Справочник технического переводчика

  • разг.-сниж. — разг. сниж. разговорно сниженный о стилистической окраске разг …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • разг.-фам. — разг. фам. разговорно фамильярное выражение разг. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • разг. — разговорный …   Учебный фразеологический словарь

  • разг. — разговорное, разговорная (форма) …   Русский орфографический словарь

  • разг. — разговорный …   Этимологический словарь Ситникова

  • разг. — разговорное слово (выражение) разговорный …   Словарь сокращений русского языка

  • разг.-сниж. — разговорно сниженное …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»