-
1 притулити
= притулитися; док. див. притуляти, притулятися -
2 притулити
см. притулювати -
3 притулити
prytułytyдієсл. -
4 притулити
пакладацьукладаць -
5 притуляти
-
6 przytulić
притулити, пригорнути -
7 прилагать
приложить1) прикладати и прикладувати, прикласти и приложити, притулювати и притуляти, притулити, (во множ.) поприкладати и -кладувати, поприложувати, попритулювати що до чого - см. Прикладывать 1. [Останніми часами знов до нас вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.). Це я свою власну погану мірку прикладаю до всіх (Крим.)]. -гать свои знания к делу, к практике - знання свої до діла (до життя), до практики прикладати. -жить прозвище - приложити (притулити) прізвище. [Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Гр.)]. -жить руку - підписати(ся), підпис положити. Руку -жил - рукою власною підписався. -жить печать - приложити, притиснути печатку. Ума не -жу - ради собі не дам. Он ни к чему рук не -гает - він і за холодну воду не береться;2) (прибавлять) додавати, додати, докладати, докласти и доложити, (присоединять) долучати, долучити що до чого. [Про кожну розкаже, ще й свого докладе (Грінч.)]. -жить документы к прошению - додати (долучити) документи до прохання. -ложи ещё рублик - іще карбованчика додай, доклади; срв. Прибавлять. -гать, -жить к чему старание, труд, руки - докладати, докласти и доложити, додавати, додати рук, праці до чого. [Схотілося й собі докласти рук, попрацювать (Грінч.). До всього треба робітникові доложити своїх рук (Єфр.). Додай рук, то вимиєш до діла (Полт.)]. -гать силу, усилия - докладати сили, зусиллів. Приложенный -1) прикладений, приложений, притулений;2) доданий, докладений и доложений, долучений.* * *несов.; сов. - прилож`ить1) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти2) ( применять) застосо́вувати, застосува́ти, приклада́ти, прикла́сти; (старания, силы) доклада́ти, докла́сти -
8 приютить
кого прихистити, пригорнути, притулити кого, дати кому притулок, прихилище и т. д. - см. Приют. [Одна дитина тільки з шістьох зосталася, - і того ніде притулити і прогодувати (Г. Барв.)]. Он -тил меня у себя во время моего несчастия - він прихистив мене в себе за мого лиха. -тить как гостя - пригостити кого. [Степана, по давній приязні до його батька, хотів-би пригостити в себе в хаті (Л. Укр.)].* * *(кого) да́ти приту́лок (кому); притули́ти (кого); диал. прихисти́ти (кого) -
9 Пристро[а]ивать
пристроить1) (к зданию) прибудовувати, прибудувати; приставляти, приставити; (из кирпича, камня) примуровувати, примурувати; (из хвороста) пригороджувати, пригородити;2) (к делу, на должность, в школу, положить где) приміщати, приміщувати, примістити, примощувати, примостити, притуляти, притулити, притаковити, притакувати, притокмити, утокмити кого, що куди. [Насилу примістили його поганеньким писарчуком (Шевч.). Коли-б мені хоч тих безщасниць притулити, а Антосьо і сам собі дорогу проб'є (Свидн.). Свої клунки я біля ваших примостив. Чи притокмив ти їх у те «училище»? (Шевч.)]. -ть в замужество - заміж віддати, за люди віддати. Пристроенный -1) (о здании) прибудований, примурований, пригороджений;2) приміщений, примощений, притулений, притокманий. -ться -1) (о здании) прибудовуватися, прибудуватися, (из кирпича, камня) примуровуватися, примуруватися, (из хвороста) пригороджуватися, пригородитися;2) (на службу и т. д. сесть где) приміщатися, приміщуватися, приміститися, на посаді осісти, примощуватися, примоститися, притулятися, притулитися (де, куди), притокмитися, утокмитися, притаковуватися, притаковитися (куди); (к делу) (диал.) устрявати, устряти в роботу. [Скінчили університет і розійшлись по світах, по посадах усяких поосідали (Доман.). Примостивсь на службу за невелику плату. Ляхи староства в короля повипрошували, до вподоби собі притакувалися і над тубольцями гору взяли (Куліш)]. -ся выйдя замуж - віддатися, заміж піти, за люди піти. -
10 притулитися
-
11 prop
1. n1) стояк, підпора; опора; підставка; стовп; кілочок2) підтримка, опора3) pl розм. ноги, підпірки4) plгірн. кріплення; стояки5) амер., розм. шпилька для краватки6) (скор. від proposition) мат. теорема7) (скор. від propeller) розм. пропелер; рушій8) (скор. від property) реквізит2. v1) підпирати; підтримувати (тж prop up)2) притуляти, приставляти (до чогось)3) гірн. закріпляти (стояками)4) підтримувати, допомагати5) груб. ударити, збити з ніг6) раптом зупинитися на повному ходу (про коня)* * *I n1) стояк, підпірка, розкіс, підкіс; кілочок ( для підв'язування рослин); гipн. кріплення; кріпильний ліс; підставка2) опора, підтримка3) pl; cл. ногиII v1) підпирати, оснащувати підпірками, підтримувати ( prop up); притулити ( до чого-небудь); гipн. закріплювати ( стояками)2) підтримувати, допомагати ( prop up)3) жapг. ударити; звалити, збити з ніг4) aвcтpaл. раптово зупинитися на повному ходу ( про коня)III n; pl; мист.1) cкop. вiд property IV2) бутафор; реквізиторIV сл.; жарг.; скор. V ав.; спец.; скор. від propeller VI скор. від properly VII n; сл.шпилька для краватки; брошкаVIII n; pl; сл."черепашки" ( азартна гра) -
12 slope
1. n1) нахил, схил, похилість; спадon the slope — косо, похило
2) скат, укісsteep slope — крутий (стрімкий) скат
3) гірн. похила виробка, бремсберг4) військ. положення з гвинтівкою на плече5) розм. зникнення; втеча2. adj поет.похилий, пологий, спадистий3. adv поет.похило, полого, спадисто4. v1) мати нахил2) опускатися полого (часто slope down)3) підніматися полого (часто slope up)4) хилитися, схилятися5) ставити похило; нахиляти6) скошувати, зрізувати косо7) розм. тікати; ушитися8) розм. виїхати, не заплативши за помешканняslope about — блукати (тинятися) без діла
slope arms! — військ. (рушницю) на плече! (команда)
* * *I n1) схил; спадистість; нахилon the slope — косо, похило
2) схил, скат, укіс3) елк. крутість характеристики4) гipн. похила виробка5) вiйcьк. положення з гвинтівкою на плечеII a; поет. III v; сл.ушитися, втекти ( slope off); з'їхати, не сплативши за квартируIV adv; поет. V v1) мати ухил; похило підніматися або опускатися (часто slope up, slope down); хилитися, схилятися2) (на) хилити; притулити або поставити похило3) вiйcьк. взяти на плече ( гвинтівку)4) скошувати, зрізати; робити ( що-небудь) похилим -
13 prop
I n1) стояк, підпірка, розкіс, підкіс; кілочок ( для підв'язування рослин); гipн. кріплення; кріпильний ліс; підставка2) опора, підтримка3) pl; cл. ногиII v1) підпирати, оснащувати підпірками, підтримувати ( prop up); притулити ( до чого-небудь); гipн. закріплювати ( стояками)2) підтримувати, допомагати ( prop up)3) жapг. ударити; звалити, збити з ніг4) aвcтpaл. раптово зупинитися на повному ходу ( про коня)III n; pl; мист.1) cкop. вiд property IV2) бутафор; реквізиторIV сл.; жарг.; скор. V ав.; спец.; скор. від propeller VI скор. від properly VII n; сл.шпилька для краватки; брошкаVIII n; pl; сл."черепашки" ( азартна гра) -
14 slope
I n1) схил; спадистість; нахилon the slope — косо, похило
2) схил, скат, укіс3) елк. крутість характеристики4) гipн. похила виробка5) вiйcьк. положення з гвинтівкою на плечеII a; поет. III v; сл.ушитися, втекти ( slope off); з'їхати, не сплативши за квартируIV adv; поет. V v1) мати ухил; похило підніматися або опускатися (часто slope up, slope down); хилитися, схилятися2) (на) хилити; притулити або поставити похило3) вiйcьк. взяти на плече ( гвинтівку)4) скошувати, зрізати; робити ( що-небудь) похилим -
15 пакладаць
викластивстановитизастелитиздатикластинакриватинакритипокладатипокластиположенняположитипоміщенийпоставитипостелитипритулитипритулятипроставитискладатискластиставитистелити -
16 укладаць
викластивстановитидворищежитлозастелитиздатикластимістечкомісценакриватинакритиоселяпокладатипокластиположенняположитипоміщенийпосадапоставитипостелитипритулитипритулятипроставитирезиденціярозміститирозміщатирозміщуватисадибасидінняскладатискластиставитистелити -
17 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
18 помещать
поместить містити (міщу, містиш) (реже поміщати), помістити що, приміщувати и приміщати, примістити, уміщати, умістити, з(а)міщати, з(а)містити, примощувати, примостити, умощувати, умостити, притулювати и притуляти, притулити кого, що куди, (о мн.) попи[пов]міщувати, попри[пов]мощувати, попритулювати кого, що. [Де він те все містив - хто його знає (Осн.). У нас так тісно, що не знаю, де вас і примістити. Ной примостив у маленькому ковчегові всіх звірів на світі (Крим.)]; (в книге, журнале, письме и т. д.) містити, вміщувати, вмістити. [Тут (у книзі) я містив дуже невеличку частину того, що говорено (Грінч.)]. -стить статью, исследование в журнале - вмістити статтю, розвідку в журналі. -щать, -стить кого на квартире - ставити, поставити на кватиру, на станцію (Свидн.) кого в кого. В нашем доме -ли много безработных - у нашому будинкові примістили багато безробітних. -тить деньги в банк - покласти гроші до банку. -тить в школу - (від)дати, записати кого до школи. -тить на службу - примістити (замістити) кого на службу. Помещённый - поміщений, приміщений, у[з]міщений. [Відомості, вміщені (подані) в газеті, неправдиві]. В журнале -ны его последние произведения - в журналі вміщено його останні твори. Помещаемый (в книге, журнале) - вміщуваний, подаваний (у книзі, у журналі). [Нижче подавані вірші…].* * *несов.; сов. - помест`ить1) (предоставлять место чему-л.) приміща́ти, примісти́ти, поміща́ти, помісти́ти; ( размещать) розташо́вувати, розташува́ти, розміща́ти и розмі́щувати, розмісти́ти; притуля́ти и приту́лювати, притули́ти; ( ставить) ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити; ( класть) кла́сти, покла́сти2) ( публиковать) уміща́ти и умі́щувати, умісти́ти3) ( определять) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти; ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти -
19 прижимать
прижать1) тиснути, притискати, притискувати, притиснути, тулити, притуляти, притулювати, притулити, (о мног.) попритулювати, (к сердцу, груди) пригортати, пригорнути, (придавить) придушувати, придушити, причавлювати, причавити що до чого. [Не могла говорити, притискала рукою серце і важко дихала (Коцюб.). Втішно притискає рибку до серця (Л. Укр.). Діти, що тулять обличчя до колін матірок (Коцюб.). Обнимав Олесю в танцях і пригортав до себе (Неч.-Лев.). Притиснули дверима хвіст собаці (Звиног.). Причавив дверима пальця]. -мать, -жать уши - щулити, прищулювати, прищулити, прищурювати, прищурити вуха. -жать к стене (переносно) - загнати в тісний кут кого, напнути кого. -жать (о морозе) - притиснути, потиснути. [Який мороз притиснув. Коли студінь потисне, не хвилює вода (Франко)];2) см. Притеснять, Угнетать. Прижатый -1) притиснутий, притулений, (к сердцу, груди) пригорнутий, (придавленный) придушений, причавлений, (об ушах) прищулений, прищурений. -жатый к стене - припертий до стінки;2) см. Притеснённый, Угнетённый.* * *несов.; сов. - приж`ать1) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти; (к груди, к сердцу) пригорта́ти, пригорну́ти и попригорта́ти, притуля́ти, притули́ти и попритуля́ти; ( припирать) припира́ти, припе́рти ( уши - о животных) прищу́лювати и щу́лити, прищу́лити, прищу́рювати, прищу́рити2) ( притеснять) ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, пригно́блювати, пригноби́ти -
20 призирать
призревать, призреть кого пі[е]клуватися, попіклуватися, опікуватися ким и про кого, брати, взяти кого на своє піклування, на свою опіку, клопотатися, поклопотатися про кого и ким, дбати, подбати про кого, (приютить) давати, дати притулок кому, притулити, прихистити кого.* * *см. призревать
- 1
- 2
См. также в других словарях:
притулити — див. притуляти … Український тлумачний словник
притулити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попритуляти — я/ю, я/єш і рідко поприту/лювати, юю, юєш, док., перех. Притулити все чи багато чого небудь до чогось … Український тлумачний словник
притулений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до притулити. || приту/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який притулився до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
ухоплюватися — (вхо/плюватися), ююся, юєшся, недок., рідко, ухопи/тися (вхопи/тися), оплю/ся, о/пишся, док. 1) Швидко й міцно взятися рукою (руками) за кого , що небудь. || Міцно притулити руку (руки) до чого небудь. 2) Виявити особливе зацікавлення ким , чим… … Український тлумачний словник
пришибувати — причепити, притулити [IV] пришибувати (329) (польсь. przyszybować з нім. schieben) [MО,III] … Толковый украинский словарь
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови
зачиняти — 1) = зачинити (двері, вікно тощо), закривати, закрити; прикривати, прикрити, причиняти, причинити, притуляти, притулити (перев. нещільно); прихиляти, прихилити (тихо, плавно); захлопувати, захлопнути (різко, швидко, зі стуком) 2) див. замикати … Словник синонімів української мови
обіймати — I = обійняти (обхоплювати руками чи рукою кого н., виражаючи любов, ніжність, приязнь тощо), обнімати, обняти, о(б)гортати, о(б)горнути, обвивати, обвити, оповивати, оповити, повивати, повити, о(б)хоплювати, о(б)хопити, пригортати, пригорнути… … Словник синонімів української мови
прикласти — I = прикладати (щось упритул до чого н.), притулити, притуляти, притулювати, приставити, приставляти, припасувати, припасовувати; притиснути, притискати, притискувати (щільно) II ▶ див. додавати I, 1), пристосовувати I, 1) … Словник синонімів української мови
притискати — I = притиснути (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого / що н. до кого / чого н.), притискувати, притуляти, притулити, тулити, пригортати, пригорнути, горнути, припирати, приперти, причавлювати, причавити; у[в]пирати, у[в]перти (одним… … Словник синонімів української мови