-
21 прикладывать
приложить (и прикласть)1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.* * *несов.; сов. - прилож`ить1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти -
22 припирать
припереть1) (дверь, окно) причиняти, причинити (во множ.), попричиняти що; см. Притворять;2) (прислонять) притуляти и -тулювати, притулити, приставляти, приставити що до чого;3) (подпирать) підпирати, підперти; (прижимать) припирати, приперти, притискувати, притиснути, що чим, до чого. [Підпер двері поліном]. -реть кого к стене - приперти кого до стінки, (переносно) загнати в тісний кут кого, з короткими гужами до кого приступити, узятися;4) (притащить) приперти, притарабанити, притарганити, приволокти, притягти, припхати що куди. Припёртый -1) причинений;2) притулений, приставлений;3) підпертий, припертий;4) припертий, притарабанений и т. д.* * *несов.; сов. - припер`еть1) припира́ти, припе́рти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути2) ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти; припира́ти, припе́рти3) ( приволакивать) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти, приволіка́ти, приволокти; несов. припе́рти, припха́ти, притараба́нити4) (прибывать, приходить) приволіка́тися, приволокти́ся, несов. притягти́ся, притягну́тися, припе́ртися, припха́тися, притараба́нитися -
23 приравнивать
приро[а]внять1) рівняти, зрівняти (гал. рівнати, зрівнати), вирівнювати, вирівняти (гал. вирівнати) що (напр. дорогу, шлях);2) см. Прилаживать 1, Пригонять 4;3) рівня[а]ти що з чим, що до чого и проти чого, прирівнювати, прирівня[а]ти кого, що до кого, до чого, приподобляти, приподобити, приміняти, примінити, (фам.) тулити, притулювати, притулити кого, що до кого, до чого. [Рівня ягня проти коня (Номис). З панським свого язика не рівняй (Номис). Прирівняв кішку до собаки (Номис). Не можна й приподобить, що воно за птиця (Кролев. п.). Такий хліб, що не знаєш, до чого його примінити, чи до глини, чи до гною (Київ)]. См. Сравнивать. Приравненный -1) зрівня[а]ний, вирівня[а]ний;2) см. Прилаженный, Пригнанный;3) прирівня[а]ний, приподоблений до кого, до чого.* * *I несов.; сов. - приравн`ять(к кому-чему) рівня́ти ( з ким-чим и до кого-чого) и прирі́внювати, прирівня́ти, дорі́внювати, дорівня́ти (до кого-чого)II несов.; сов. - прировн`ять( делать ровным) прирі́внювати, прирівня́ти, підрі́внювати, підрівня́ти -
24 приревновать
приревнувати, прикласти, притулити кого до кого. [Я з природи не ревнивий, тільки приревнувавши ревнував до краю (Куліш). Приклала до свого чоловіка дівку. Притулив мене до тебе (Звин.)].* * *приревнува́ти -
25 приставлять
приставить1) (поставить вплоть, близко что к чему) приста(но)вляти, приставити, пристановити. [Приста(но)вила драбину до стіни. Приставила горщик до жару];2) притуляти, притулити. [Притулив пістоль до лоба]; (пришить, прикрепить) приста(но)вляти, приста(но)вити. [Бережи голову, бо другої не приставиш (Ном.)];3) (прибавлять, расширять) пристановляти, пристановити, примощувати, примостити. [Пристановила ще пілку, щоб ширша спідниця була. Примостив дошку до ослону та й ліг];4) (кого к какой-либо работе) становити, поставити, приста(но)вляти, приста(но)вити, (о мн.) поприста(но)вляти до чого за кого. [Хто-ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять (Мил.). Сьогодні уперше нас поставлено до роботи (М. Вовч.). Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини (Г. Барв.)]. Приставленный - приста(но)влений; притулений; примощений; поста(но)влений. -ться - приста(но)влятися, приста(но)витися, притулятися, притулитися и т. д.* * *несов.; сов. - прист`авить1) приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти; ( прислонять) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти2) спец. дото́чувати, доточи́ти -
26 Изревновать
1) з(а)ревнувати кого до кого, (диал.) притулити чию душу до кого; см. Приревновать;2) замучити ревнощами кого. -ться - звестися, замучитися ревнощами, заздрощами. -
27 Наслонять
наслонить что на что натулювати и натуляти, натулити, нахиляти, нахилити що на що, притулювати и притуляти, притулити, прихиляти, прихилити що до чого. Наслонённый - натулений, нахилений, притулений, прихилений. -ться - натулюватися, натулитися; бути натулюваним, натуленим и т. п. -
28 Присланивать
и Прислонять прислонить1) приставляти, приставити, притулювати и притуляти, притулити, прихиляти, прихилити, припирати, приперти що до чого, о(б)пирати, о(б)перти що об що и на що. [Скинув з плеча самопал і припер його до стіни печери (Маковей)]. -нить печь - заслонити, затулити піч. Прислоненный -1) приставлений, притулений, прихилений, припертий до чого, о(б)пертий об що и на що. [Побачив гірничий дзюбак опертий о стінку штольні (Франко)];2) (о печи) заслонений, затулений. -
29 przytulić
[пшитулічь]v.dk -
30 пакладаць
викластивстановитизастелитиздатикластинакриватинакритипокладатипокластиположенняположитипоміщенийпоставитипостелитипритулитипритулятипроставитискладатискластиставитистелити -
31 укладаць
викластивстановитидворищежитлозастелитиздатикластимістечкомісценакриватинакритиоселяпокладатипокластиположенняположитипоміщенийпосадапоставитипостелитипритулитипритулятипроставитирезиденціярозміститирозміщатирозміщуватисадибасидінняскладатискластиставитистелити -
32 przycisnąć
1. притиснути; придавити;2. натиснути;3. притулити;4. пригнобити, утиснути (перен.) -
33 przygarnąć
1. пригорнути, притулити;2. згорнути
- 1
- 2
См. также в других словарях:
притулити — див. притуляти … Український тлумачний словник
притулити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попритуляти — я/ю, я/єш і рідко поприту/лювати, юю, юєш, док., перех. Притулити все чи багато чого небудь до чогось … Український тлумачний словник
притулений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до притулити. || приту/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який притулився до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
ухоплюватися — (вхо/плюватися), ююся, юєшся, недок., рідко, ухопи/тися (вхопи/тися), оплю/ся, о/пишся, док. 1) Швидко й міцно взятися рукою (руками) за кого , що небудь. || Міцно притулити руку (руки) до чого небудь. 2) Виявити особливе зацікавлення ким , чим… … Український тлумачний словник
пришибувати — причепити, притулити [IV] пришибувати (329) (польсь. przyszybować з нім. schieben) [MО,III] … Толковый украинский словарь
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови
зачиняти — 1) = зачинити (двері, вікно тощо), закривати, закрити; прикривати, прикрити, причиняти, причинити, притуляти, притулити (перев. нещільно); прихиляти, прихилити (тихо, плавно); захлопувати, захлопнути (різко, швидко, зі стуком) 2) див. замикати … Словник синонімів української мови
обіймати — I = обійняти (обхоплювати руками чи рукою кого н., виражаючи любов, ніжність, приязнь тощо), обнімати, обняти, о(б)гортати, о(б)горнути, обвивати, обвити, оповивати, оповити, повивати, повити, о(б)хоплювати, о(б)хопити, пригортати, пригорнути… … Словник синонімів української мови
прикласти — I = прикладати (щось упритул до чого н.), притулити, притуляти, притулювати, приставити, приставляти, припасувати, припасовувати; притиснути, притискати, притискувати (щільно) II ▶ див. додавати I, 1), пристосовувати I, 1) … Словник синонімів української мови
притискати — I = притиснути (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого / що н. до кого / чого н.), притискувати, притуляти, притулити, тулити, пригортати, пригорнути, горнути, припирати, приперти, причавлювати, причавити; у[в]пирати, у[в]перти (одним… … Словник синонімів української мови
