Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

приводить+в+состояние

  • 1 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 2 тревожить

    триво́жити; ( беспокоить) турбува́ти, непоко́їти, бенте́жити, збенте́жувати, клопота́ти; (с оттенком "пугать") споло́хувати; ( волновать) хвилюва́ти; ( приводить в состояние беспокойства) ґвалтува́ти

    \тревожить воображе́ние — хвилюва́ти (триво́жити, бенте́жити) уя́ву

    Русско-украинский словарь > тревожить

  • 3 доводить

    несов. доводи́ть, сов. довести
    дово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого)

    Русско-украинский политехнический словарь > доводить

  • 4 доводить

    несов. доводи́ть, сов. довести
    дово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого)

    Русско-украинский политехнический словарь > доводить

  • 5 возмущать

    -ся, возмутить, -ся
    1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;
    2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];
    3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;
    4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].
    * * *
    несов.; сов. - возмут`ить
    1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити
    2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти
    3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти

    Русско-украинский словарь > возмущать

  • 6 доводить

    довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.
    * * *
    несов.; сов. - довест`и
    1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́

    доводи́ть, довести́ до све́дения — дово́дити, довести́ (ста́вити, поста́вити) до ві́дома

    2) несов. техн. дово́дити

    Русско-украинский словарь > доводить

  • 7 настраивать

    техн., несов. настра́ивать, сов. настро́ить
    1) ( приводить в рабочее состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти, налашто́вувати, налаштува́ти
    2) (музыкальный инструмент, приёмник, телевизор и т. п.) настро́ювати, настро́їти, ладна́ти, наладна́ти; ( регулировать) реґулюва́ти, відреґулюва́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > настраивать

  • 8 настраивать

    техн., несов. настра́ивать, сов. настро́ить
    1) ( приводить в рабочее состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти, налашто́вувати, налаштува́ти
    2) (музыкальный инструмент, приёмник, телевизор и т. п.) настро́ювати, настро́їти, ладна́ти, наладна́ти; ( регулировать) реґулюва́ти, відреґулюва́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > настраивать

  • 9 налагоджувати

    I налаг`оджувати
    вчт; техн. отла́живать
    II нал`агоджувати
    техн. нала́живать, настра́ивать ( приводить в рабочее состояние), обла́живать ( налаживать), сла́живать, устра́ивать ( налаживать - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > налагоджувати

  • 10 приводити

    доводи́ть (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё), приводи́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > приводити

  • 11 вгонять

    вогнать
    1) заганяти, загонити, загнати; (о многих) позаганяти. [Позаганяти телята в двір];
    2) (вбивать) вганяти, угнати, увігнати, забивати, забити, вбивати, вбити, вгороджувати, вгородити. [Загнати клин (Конис.). Угнав його по коліна в землю (Чуб.). Мов ніж угородив у серце (Мир.)];
    3) (в гроб, чахотку и т. д.) доводити, довести до чого, впроваджувати, впровадити до чого. [Ой, козаченьку, впровадив ти дівчиноньку до гроба]. Вогнать что-л. в руку, ногу - підколоти чим руку.
    * * *
    несов.; сов. - вогн`ать
    1) уганя́ти, увігна́ти; ( загонять) заганя́ти и заго́нити, загна́ти и мног. позаганя́ти и позаго́нити
    2) (во что - приводить-в какое-л. состояние) уганя́ти, увігна́ти (в що); дово́дити, довести́, (до чо́го)

    Русско-украинский словарь > вгонять

  • 12 восстанавливать

    см. Восстановлять.
    * * *
    несов.; сов. - восстанов`ить
    1) ( приводить в прежнее состояние) відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти, поно́влювати и поновля́ти, понови́ти; ( отстраивать) відбудо́вувати, відбудува́ти
    2) ( кого в чём) поно́влювати и поновля́ти, понови́ти
    3) ( враждебно настраивать) підбу́рювати, підбу́рити, підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти
    4) хим. відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти

    Русско-украинский словарь > восстанавливать

  • 13 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 14 небрежение

    1) (действие) - а) нехтування, занехаювання, занедбування, недбання; гайнування; б) недбання, нехтування. Срв. Небречь; в) (неохранение) неохорона, необорона, (несохранение) незберегання, (недосмотр) недогляд (-ду);
    2) о ком, о чём, к кому, к чему (нерадение, незаботливость) - недбання про кого, про що, нехтування (оконч. знехтування) ким, чим и кого, чого, занехаювання (оконч. занехаяння), занедбування (оконч. занедбання) кого, чого, (невнимание) неуважність, неувага до кого, до чого, (равнодушие) байдуж(н)ість; (небрежность) недбалість, недбальство, (редко) недбайність (-ости) (про кого, про що). [Нехтування народнім добром (Київ). Неуважність до свого народу (Доман.). Недбайність про народ і державу (Л. Укр.)]. С -нием делать что - недбало (недбайливо, неуважно) робити що;
    3) (состояние) занедбаність, занехаяність, занедбання, занехаяння. Оставлять, оставить в -нии кого, что - занехаювати (занедбувати, нехтувати), занехая(я)ти (занедбати) кого, що. [Нехтував своє тіло (Грінч.)]. Оставаться (быть), остаться в -нии - занехаюватися, занедбуватися, бути занехаюваним, занехаяним, занедбуваним, занедбаним. [Занехаювались старі звичаї (Грінч.)]. Приводить, привести в -ние что - занехаювати (занедбувати), занеха(я)ти (занедбати) що;
    4) (пренебрежение, презрение) зневага, погорда до кого, до чого.
    * * *
    недба́ння; ( пренебрежение) не́хтування; ( невнимание) неува́жність, -ності, неува́га; в

    \небрежение нии [быть, находи́ться] — зане́дбуватися, -буюся, -буєшся, занеха́юватися, -ха́ююся, -ха́юєшся, бу́ти зане́дбаним (занеха́яним); с

    \небрежение нием — недба́ло, неува́жно

    Русско-украинский словарь > небрежение

  • 15 обряжать

    обрядить
    1) (мёртвого) рядити, нарядити, споряджати, спорядити, обряджати, обрядити (покійника). [У холодну могилу споряджають його (Тесл.)];
    2) (приводить что в должный вид, состояние) порати, упорати, попорати що, поратися коло чого, попоратися, упоратися коло чого, з чим. [Упорав нивку. Корови подоїла, худобу попорала. В хаті і в дворі з усім упоралась]. -дить убитую на бойне скотину - оббілувати і розібрати.
    * * *
    несов.; сов. - обряд`ить
    1) обряджа́ти, обряди́ти; споряджа́ти, споряди́ти; диал. зряджа́ти, зряди́ти
    2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; ( приготовлять) готува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; (ходить за скотом, обрабатывать землю) по́рати, упо́рати и попо́рати
    3) ( убитое животное) спец. білува́ти и оббіло́вувати, оббілува́ти, несов. збілува́ти; ( разделывать) розбира́ти, розібра́ти и порозбира́ти

    Русско-украинский словарь > обряжать

  • 16 повергать

    повергнуть валити, звалити, повалити, скидати, скинути кого, що, кидати, кинути кого, що и ким, чим; во что - вкидати, вкинути кого в що, (редко, устар.) повергати, повергти, повергнути (у Куліша). [Звалив його собі під ноги. Один твій погляд скине лже- пророків (Л. Укр.). Ще раз нечистий дух кинув ним об землю і тоді покинув його (Св. П.). Це його дуже вкинуло в тугу (Звин.)]. -гать просьбу к стопам чьим - складати прохання до ніг чиїх, кому. -гать трофеи к ногам победителя - складати, скласти трофеї переможцеві до ніг. Расточительность -гла его в нищету - марнотратство вкинуло його в злидні. Поверженный и повергнутый - звалений, повалений, скинений, скинутий, кинутий, кинений на (об) що. -ный на землю, в прах - повалений на землю, -ний у порох.
    * * *
    несов.; сов. - пов`ергнуть
    1) вали́ти, повали́ти, зва́лювати, звали́ти; поверга́ти, пове́ргнути и пове́ргти; ( бросать) ки́дати, ки́нути; ( опрокидывать) перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти
    2) (приводить в какое-л. состояние) вкида́ти, вки́нути, ки́дати, ки́нути; ( о чувствах) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити

    Русско-украинский словарь > повергать

  • 17 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 18 пришибать

    пришибить
    1) прибивати, прибити, забивати, забити кого, що чим. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили (Метл.)]. Доской ногу -шиб - дошкою ногу прибив (забив);
    2) (ошеломить) прибити, приголомшити, (образно) приснопити кого, прив'ялити кого. [Ця звістка приголомшила його (Звин.). Коли не кулаком, то словом приснопить (Г. Барв.). Чоловік так і прив'ялить словом (Г. Барв.)]. Это несчастие его совсем -шибло - це нещастя його зовсім прибило, приголомшило. Гречу морозом -шибло - гречку морозом прибило;
    3) докінчити, уколошкати; см. Приканчивать 2. Пришибленный -
    1) прибитий, забитий;
    2) прибитий, приголомшений. [Ходить як прибитий (приголомшений) (Звин.)]. Срв. Прибивать 3, Прибитый. -ться -
    1) прибиватися, бути прибитим, забиватися, бути забитим;
    2) бути прибитим, приголомшеним.
    * * *
    несов.; сов. - пришиб`ить
    1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти, ( оглушать) приголо́мшувати, приголо́мшити
    2) (перен.: приводить в угнетённое состояние) приголо́мшувати, приголо́мшити; прибива́ти, приби́ти

    Русско-украинский словарь > пришибать

  • 19 разделывать

    несов.; сов. - разд`елать
    1) роби́ти (роблю́, ро́биш), зроби́ти; ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, -люю, -люєш, оброби́ти и мног. пообробля́ти и пообро́блювати; ( тушу животного) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти; ( потрошить) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш

    \разделывать вать гря́дки — обробля́ти гря́дки

    \разделывать лать под дуб — зроби́ти (пофарбува́ти) під дуб

    2) (несов.: делать, исполнять что-л. залихватски) шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш, рі́зати (рі́жу, рі́жеш), жа́рити; (выделывать что-л. необычное) виробля́ти и виро́блювати, -люю, -люєш, витворя́ти и витво́рювати, -рюю, -рюєш, викома́рювати, -рюю, -рюєш
    3) (ругать, бранить) розпіка́ти, розпекти́, -печу́, -пече́ш, пробира́ти, пробра́ти, -беру́, -бере́ш, шпе́тити (шпе́чу, шпе́тиш), ви́шпетити, -шпечу, -шпетиш и пошпе́тити; ( отчитывать) вичи́тувати, -тую, -туєш, ви́читати
    4) ( сильно избивать) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти; обробля́ти, оброби́ти, розмальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, розмалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш
    5) ( расширять) спец. розши́рювати, -рюю, -рюєш и розширя́ти, розши́рити и мног. порозши́рювати и порозширя́ти
    6) (приводить в первоначальное положение, состояние) розробля́ти, розроби́ти

    Русско-украинский словарь > разделывать

  • 20 сознание

    1) свідо́мість, -мості; (состояние человека, противоположное беспамятству) прито́мність, -ності; быть без

    \сознание ния — бу́ти неприто́мним; бу́ти в нетя́мі

    быть в \сознание нии — бу́ти прито́мним

    жить в нии чьём — жи́ти в па́м'яті чиї́й

    лиши́ться ния (потеря́ть \сознание ние) — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

    привести́ в \сознание ние — см. приводить

    приходи́ть, прийти́ в \сознание ние — прито́мніти, оприто́мніти, ста́ти прито́мним сов., прихо́дити, прийти́ до па́м'яті (до тями; до тямку); очу́нювати, очу́няти, сов. очу́нятися, очу́матися, оча́патися, очу́титися

    2) ( осознание) усвідо́млення, свідо́мість

    \сознание ние свое́й оши́бки — усвідо́млення (свідо́мість) своє́ї по́ми́лки

    3) ( в чём - признание) призна́ння, зізна́ння (в чому), визнання́ (чого)

    \сознание ние в преступле́нии — призна́ння (зізна́ння) в зло́чині

    \сознание ние свое́й вины́ — визна́ння (осознание: усвідо́млення, свідо́мість) своє́ї прови́ни

    Русско-украинский словарь > сознание

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • приводить в состояние готовности — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN alert …   Справочник технического переводчика

  • приводить — См …   Словарь синонимов

  • состояние — См. добро, имущество, положение, сословие быть в состоянии что л. сделать, в состоянии легкого опьянения, приводить в цветущее состояние, расстроить состояние... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.:… …   Словарь синонимов

  • Состояние исступления (фильм) — Состояние исступления State Of Grace Жанр драма, криминал, триллер …   Википедия

  • Состояние исступления — State Of Grace …   Википедия

  • приводить в цветущее состояние — См …   Словарь синонимов

  • приводить в определённое состояние — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN conditioncnd …   Справочник технического переводчика

  • Приводить в божеский вид — кого, что. Разг. Приводить в порядок, нормальное состояние, в надлежащий, подобающий вид кого либо или что либо. Вот теперь можно и себя привести в божеский вид, сказал Кузьма… Он развязал мешок, достал бельё, кожаные тапочки и начал не спеша… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Приводить в божеский (христианский) вид — что. Разг. Приводить в надлежащее состояние, упорядочивать что л. Глухов 1988, 132; БТС, 1454 …   Большой словарь русских поговорок

  • Состояние и признаки одежды и обуви — Имена существительные     ЛОХМО/ТЬЯ, высок. ру/бище, разг. обно/ски, разг. отре/пье, разг. отре/пья, разг. рвань, разг. рваньё, разг. тря/пки, разг. тряпьё.     Очень старая, ветхая, изношенная или изорванная одежда. Имена прилагательные… …   Словарь синонимов русского языка

  • Приводить — несов. перех. 1. Ведя, доставлять куда либо, помогать прийти куда либо. отт. разг. Производить на свет, рождать (о животных). 2. Управляя движущимся предметом, доставлять его куда либо, доводить до какого либо места. 3. Имея направление, давать… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»