-
1 предлагать
матем., несов. предлага́ть, сов. предложи́тьпропонува́ти, запропонува́ти -
2 предлагать
матем., несов. предлага́ть, сов. предложи́тьпропонува́ти, запропонува́ти -
3 предлагать
предложить1) пропонувати, запропонувати кому що, (приглашать) запрошувати, запросити кого що зробити, (с оттенком: приказывать) загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що зробити. [Тоді він йому загадав: або йди або зоставайся (Звин.)]. Он -жил мне ехать с ним - він запропонував мені їхати з собою. -жить кому поесть - запропонувати кому, запросити кого поїсти. Мне -гают службу, место - мені пропонують службу, посаду, мене запрошують на службу, на посаду. Мне -гают купить землю - мені пропонують купити землю. -гать кому руку и сердце - пропонувати кому руку і серце. -жить кому высказаться по поводу чего-л. - запросити кого висловитися з приводу чого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. -гаю вам немедленно по получении сего отправиться в… - пропоную (наказую) вам негайно, одержавши цього листа, вирядитися до… Он -жил ему убираться прочь - він загадав йому забиратися геть;2) подавати, подати, (редко) предкладати, предкласти и предложити кому що, давати, дати кому що. -гать чьему-л. вниманию что-л. - подавати (подати) що до чиєї уваги (кому до уваги). -гать что-л. на рассмотрение общего собрания - подавати що на обміркування загального зібрання. -гать кому свои услуги, себя к услугам кого - подавати себе до послуг (до услуги) кому, пропонувати (предкладати) кому свої услуги. [Дознавшись про Підкову, побачився з ним, привітав його новим щастям і подав себе до услуги (Куліш). Вольф явивсь до них перший, предкладаючи їм свої услуги (Франко)]. -гать тост - підносити (піднести) тост за кого. -жить кому-л. вопрос - задати (поставити) кому питання. -гать цену - давати (ціну). [Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять (Грінч.)]. Предлагаемый - пропонований; загадуваний; подаваний, предкладаний, даваний. Предложенный - запропонований; загаданий; поданий, предкладений, предложений. [Загальні виводи, які ми можемо зробити з поданого тут матеріялу (Грінч.)]. -ться - пропонуватися, бути запропонованим; загадуватися, бути загаданим; подаватися, бути поданим, предкладатися, бути предкладеним, предложеним, даватися, бути даним. Такие вещи не -гаются - таких речей не пропонують. Материал, который здесь -гается - матеріял, що тут подається.* * *несов.; сов. - предлож`итьпропонува́ти, запропонува́ти; ( приглашать) запро́шувати, запроси́ти; ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, зага́дувати, загада́ти -
4 предложить
-
5 предложить
сов. от предлагать -
6 предложить
сов. от предлагать -
7 возбуждать
возбудить1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.* * *несов.; сов. - возбуд`ить1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити -
8 вызываться
вызваться (сделать что-либо) охоче братися (взятися) зробити що, визиватися, визватися (Квітка, Куліш), охотитися, зохотитися. Это вызывается многими причинами - це виходить (випливає) з багатьох причин.* * *несов.; сов. - в`ызваться1) (добровольно браться за что-л.) визива́тися, ви́зватися, бра́тися, узя́тися; ( предлагать свои услуги) зголо́шуватися, зголоси́тися2) страд., несов. виклика́тися, визива́тися; приклика́тися; спричиня́тися, спричи́нюватися; поро́джуватися; збу́джуватися -
9 выставлять
выставить виставляти, виставити; а теснее -1) вистановляти, вистановити. [Вистановила подвійні вікна. Повистановляй квіти під дощ];2) вистромлювати, вистромити, висувати, висунути, витикати, виткнути, вихиляти, вихилити. [Виткну голову в вікно]; (язык) висолоплювати, висолопити (язика); (зубы) вищиряти, вищирити (зуби), вискаляти вискалити (зуби). Выставлять вперёд, напр. живот - випинати, випнути, вип'ясти; (обнаженную часть тела) витріщити. [З дірки голе коліно витріщилося];3) -лять свидетелей - ставити (становити) свідків;4) (дверь, подняв ее с петель рычагом) виважувати, виважити;5) (на вид) ставити, поставити перед очі;6) (чем) становити чим. [Я себе не становлю розумною];7) (флаг, знамя) викидати, викинути. Выставленный - виставлений, вистромлений, висунений и т. д.* * *несов.; сов. - в`ыставитьвиставля́ти, ви́ставити и мног. повиставля́ти; ( высовывать) вистро́млювати и вистромля́ти, ви́стромити и мног. повистро́млювати и повистромля́ти, витика́ти, ви́ткнути и мног. повитика́ти; (преим. предлагать для решения, обсуждения) висува́ти и висо́вувати, ви́сунути и мног. повисува́ти и повисо́вувати -
10 заявлять
заявить кому1) (сообщать) заявляти, заявити кому, завідомляти, завідомити кого, освідчувати, освідчити кому, ознаймувати, ознаймити кого, (предлагать) загадувати, загадати кому. [Моя любая дитино, заявляю тобі свою волю (Стор.). По закону 1781 р. пани повинні були пристати на викуп, як тільки про це їм селяни загадають (Доман.). В «Крашанці» Куліш ознаймує; що всі українські історичні джерела брехливі (Грінч.)];2) (проявлять) виявляти, виявити, проявляти, проявити. -ть себя чем - заявлятися, заявитися чим, визначатися, визначитися як хто, як що; (сторонником ч.-л.) признаватися, признатися до чого. -ть себя, о себе (обнаруживать своё присутствие) - показуватися, показатися кому, зголошуватися, зголоситися у (до) кого, подавати, подати свій голос, об'являтися, об'явитися, оповіщатися, оповіститися ким (через кого), чим, озиватися, озватися. [Хто хоче працювати в комісії, має зголоситися у (до) секретаря. Досі зголосилося нових членів дев'ятеро. Коли-б не Галичина, то (українство) фізичної не мало-б змоги подавати свій голос, як окрема нація (Єфр.). Піп нічим не об'являвсь, і Раїса трохи заспокоїлась (Коцюб.). Дає почин тій індивідуалістичній поезії, що останніми часами починає у нас озиватись (Єфр.)];3) (документ) засвідчувати, засвідчати, засвідчити. Заявленный - заявлений, завідомлений, освідчений; виявлений, проявлений; зголошений; засвідчений. Проживает с незаявленными документами - мешкає з незасвідченими документами. Незаявленный жилец - незаявлений (незголошений) пожилець.* * *несов.; сов. - заяв`ить1) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш2) ( показывать) пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти -
11 предложение
1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, оконч. запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, оконч. подання, предкладення, предложення; см. Предлагать. -ние услуг - пропонування послуг;2) (то, что предложено) пропозиція. По -нию правления - за пропозицією, з пропозиції управи. Поддержать -ние - підтримати пропозицію. Мирные -ния - мирові пропозиції;3) постачання. Спрос и -ние - попит і постачання;4) (руки) сватання, гал. освідчення. Сделать -ние кому - (гал.) освідчитися кому, посвататися, (через сватов) послатися до кого;5) грам. - речення. [Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (Єфр.)]. Вводное -ние - вставне речення;6) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад (-ду).* * *I1) ( действие) пропонува́ння, запропонува́ння; запро́шення, запро́шування2) (то, что предлагается) пропози́ція; ( приглашение) запро́шення; ( приказание) нака́з, -у3) ( руки и сердца) осві́дчення; диал. осві́дчини, -чинсде́лать \предложение — осві́дчитися
4) эк. пропонува́ннязако́н спро́са — и
II грам., лог.предложе́ния — зако́н по́питу і пропонува́ння
ре́чення -
12 предписывать
предписать что кому приписувати, приписати, наказувати, наказати (на письмі), (диктовать) диктувати, продиктувати, проказувати, проказати що кому. [Лікар приписав мені сувору дієту. Так наказує (приписує) закон. Переможець диктує (проказує) важкі умови переможеному]. -вать законы - диктувати (проказувати) закони. Предписываемый - приписуваний, наказуваний кому від кого. Предписанный - приписаний, наказаний. -сано всем быть на съезде - наказано (приписано) всім бути на з'їзді. -ться - приписуватися, наказуватися, бути приписаним, наказаним. -ется вам комиссариатом - приписується (наказується) вам від комісаріяту. -валось вам - наказувано (приписувано), було наказувано вам.* * *несов.; сов. - предпис`ать1) ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти; ( предлагать) пропонува́ти, запропонува́ти; (перен.: диктовать) диктува́ти, продиктува́ти2) (назначать соблюдение чего-л.) припи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; ( прописывать) пропи́сувати, прописа́ти -
13 приглашать
пригласить1) запрошувати, запрошати, запросити, запрохувати, запрохати, (о мн.) позапрош[х]увати, спрошувати, спросити, (звать, зазывать) кликати, покликати, закликати, закликати (о мн. позакликати), зазивати, зазвати кого до кого, до чого, на що, (проходящих мимо) завертати, завернути, (церемонно) вітати, завідувати, завітати кого до кого, у що, (призывать к чему) призволяти, призволити, заволати, присоглашати, присогласити кого до чого. [Запросив гостя на вечерю. Підходжу й запрохую: подивіться крізь моє шкло (Корол.). Янко спрошує гості на весілля (Федьк.). На хліб на сіль людей закликають (Макс.). Думав зазивати його до себе, а він і сам зайшов до мене (Звин.). Треба доктора покликати (Крим.). Удова… всіх козаків у двір завертала (Дума). Титарівну у танець вітає (Шевч.). Просили мене і завітували до себе (М. Вовч.). Король Едвард шотландців призволяє лихую зваду залишити (Л. Укр.). Ви-ж сами присогласили мене до прямоти та до щирости (Крим.)]. -сить к соблюдению тишины - закликати до спокою, запросити бути тихо;2) (привлекать) присоглашати, присогласити, затягати, затягти кого до кого, куди, у що [Хмельницький присоглашає хана, щоб нам поміг (Тобіл.)];3) (предлагать упрашивая) припрох[ш]увати, припросити кого до чого. [Гостей до страви припрохували]. Приглашённый - запроханий, запрошений, закликаний, покликаний. -нный обед, -нный вечер - см. Званый. -нные гости - прохані гості.* * *несов.; сов. - приглас`итьзапро́шувати, запроси́ти и позапро́шувати; запро́хувати, запроха́ти, присоглаша́ти, присогласи́ти; ( упрашивать) припро́шувати и припро́хувати и припроша́ти, припроси́ти; ( просить) проси́ти, попроси́ти, проха́ти, попроха́ти; ( созывать) напро́шувати, напроси́ти и понапро́шувати, напро́хувати, напроха́ти и понапро́хувати, спро́шувати, спроси́ти -
14 призывать
призвать1) кого куда, к чему - закликати, закликати, прикликати, прикликати, кликати и покликати, покликати кого куди, до чого, до кого. [Закликає до милосердя (О. Лев.). В боротьбі за свою індивідуальність особа людська кличе собі на допомогу всі засоби свого розуму (Єфр.). Сказав прикликати собі слуг тих (Єванг.). Лицарський дух покликав усю Польщу до бороття з азіятами (Куліш)]. -вать к чему - закликати кого до чого. -вать к исполнению долга - закликати (кликати) до виконування обов'язку. -вать к порядку - кликати (покликати), закликати (закликати) до порядку кого. -вать к оружию - кликати, закликати до зброї;2) -вать, -звать кого к себе, к кому - прикликати, прикликати, кликати, покликати, покликати, закликати, закликати, звати, призвати кого до себе, до кого; см. Звать, Приглашать. -вать в свидетели кого, что - свідчитися (посвідчитися) ким чим, посилатися (послатися) на кого, на що. [Не зрадник я! Я свідчусь богом - ні (Грінч.). Свідчився циган своїми дітьми (Приказка). На всіх сусідів посилаюся, що я не злодій]. -ваю в свидетели моей невиновности небо и землю - свідчуся небом і землею, що я не винний. -вать к отбыванию воинской повинности - призивати, кликати до відбування військової служби (до війська) (собственно: кликати до війська = призывать в войска). Бог его -вал (он умер) - бог покликав (узяв) його до себе. -зывать имя божие - божкати, узивати бога. Призванный - закликаний, покликаний, прикликаний до чого, до кого, призваний до кого. -зван к чему (самою природою) - покликаний до чого. [Я почуваю, що я покликаний до якоїсь ширшої й вищої діяльности (Неч.-Лев.)]. -ный в войска, к отбыванию воинской повинности - призваний, покликаний до війська, до відбування військової служби. -ться - закликатися, прикликатися, бути закликаним, покликаним. Он -вается в суд, к суду - його тягнуть до суду, кличуть на суд.* * *несов.; сов. - призв`ать1) приклика́ти и диал. прикли́кувати, прикли́кати, призива́ти, призва́ти; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути2) (обращаться с призывом, предлагать) заклика́ти, закли́кати; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути3) ( на военную службу) призива́ти, призва́ти -
15 Предлагание
пропонування, подавання, предкладання, давання. Срв. Предлагать.
См. также в других словарях:
предлагать — алгоритм • демонстрация предлагать вариант • демонстрация предлагать метод • демонстрация предлагать подход • демонстрация предлагать помощь • модальность, обещание предлагать работу • обладание, каузация предлагать способ • демонстрация… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
предлагать — Представлять, давать, прочить, рекомендовать, советовать, сулить, отдавать (передавать) на чью волю (на чье усмотрение); подавать, потчевать, угощать. Мне предлагают (меня приглашают) занять это место (или: мне предлагают это место). Ему дают за… … Словарь синонимов
ПРЕДЛАГАТЬ — ПРЕДЛАГАТЬ, предложить что, пред кем, церк. класть, ставить перед кем. И предложи хлебы и даяше учеником своим, Марк. | Ныне: что, кому, отдавать на чью волю, усмотренье, желая согласить на что; представлять, соглашать, делать предложенье,… … Толковый словарь Даля
ПРЕДЛАГАТЬ — ПРЕДЛАГАТЬ, предлагаю, предлагаешь. несовер. к предложить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
предлагать — ПРЕДЛОЖИТЬ, ожу, ожишь; оженный; сов., кому. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
предлагать — ▲ давать возможность ↑ делать выбор предложение (внести #. поступило #. получать #. принять #. отклонить #). предлагать выдвигать в качестве альтернативы; создавать возможность выбора кому л. (# помощь). делать предложение. указание. выдвигать (# … Идеографический словарь русского языка
предлагать руку — свататься, предлагать руку и сердце, просить руки, делать предложение Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
предлагать свои услуги — См. навязываться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. предлагать свои услуги набиваться, навязываться Словарь русских с … Словарь синонимов
предлагать сердце — ▲ предлагать ↑ женщина, вступить в брак делать [сделать] предложение кому. предложить [предлагать] руку . просить руки кого, чьей. чем кто не пара кому? чем мы не пара? отказать [отказывать] в руке кому. отказать от руки (устар). сватовство обряд … Идеографический словарь русского языка
предлагать взятку — давать взятку, подкупать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
предлагать явиться — вызывать, требовать, приглашать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов