приказание

наказ, приказ, розказ (-зу), розказання; см. Приказ. [Ніколи приказу твого не переступив (Єванг.). Я волі й розказанню його королівської милости противен бути не хочу. (Ор. Левиц.)]. По -нию - з наказу чийого. Делать по чьёму-л. -нию - робити, чинити з чийогось наказу. Исполнять, -нить чьё -ние - виконувати, виконати чий наказ и т. д.; чинити, учинити волю чию. Впредь до -ния - аж до наказу.

* * *

исполнить 1 а) что - виконувати, виконати, чинити, учинити, робити, зробити, сповняти (зап. повнити), сповнити, виповняти, виповнити, (точно) певнити, спевнити що, (до конца) (зап.) доконувати, доконати чого; б) (исправлять) правити, справляти, справити що (якесь діло); в) (отбывать) відбувати, відбути що (різні повинності); г) (осуществлять) здійснювати, здійснити, справджувати, справдити що; д) (держать, соблюдать) додержувати и держати, додержати що и чого (напр. закон, постанови и закону, постанов). [Цю величну ролю наше письменство і по сей день виконує (Єфр.). Перед цілим світом він не побоїться виконати присуд (Грінч.). Він спитав, чи я закон сповняю й не грішу? (Л. Укр.). Не зламати прийшов я, а сповнити (закон) (Єв.). Коли-б Господь сповнив моє жадання (Куліш). Своє діло правив: коли треба подзвонить, свічки посвітить (Кон.). Вони справляли незмірної ваги громадську функцію (Єфр.). Не можна не справити його наказу (Кон.). Співали дуже серйозно, наче одбували якусь святу повинність (Крим.). Отецький заповіт справдив я чесно (Куліш). Розказ (приказание) мій учиніте, вигубіть всі діти в мойому царстві (Чуб. III). Доконавши сего діла, робітники подалися геть (Франко)]. -нять, -нить приговор постановление, приказ, долг, поручение и т. д. - виконувати, виконати присуд, постанову, наказ, обов'язок, доручення и т. д. -нять служебные обязанности - виконувати службові обов'язки. -нять намерение - виконувати, здійснювати намір. -нять заповеди - виконувати, чинити, справляти, сповняти заповіді, заповіти. [Вони-ж твою заповідь чинили (Св. П.)]. -нять, -нить обещание, слово - виконувати, виконати, справляти, справити, справджувати, справдити обіцянку, слово, (сдержать) додержувати, додержати, доконати обіцянки, слова [Рабини справили свою обіцянку (Кон.). Вже де достав, то достав, а свого слова додержав (Н.-Лев.). Справдити обітницю поспішайсь (Грінч.)]. Не -нять обещания - не додержувати обіцянки, (насм.) робити з губи халяву. -нить пьесу - виконати п'єсу. -нить угрозу - здійснити, справдити погрозу. -нить условие - виконати умову. -нять обычай, обряды - виконувати, справляти звичаї, обряди, (с оттенк. сохранять, блюсти) додержувати, пильнувати звичаїв, обрядів. - нять, -нить чью-л. волю, желание - уволяти (-ляю, -ляєш), уволити (-лю, -лиш), чинити, учинити, робити, зробити, виконувати, виконати чию волю, бажання. [Мати й не подумала вволяти синову волю (Крим.). Вволіть мою волю в останній цей час (Грінч.). І він отсе тепер вволив мої бажання (Самійл.). Чини-ж мою волю (Шевч.). Вчиніть мою волю (Липовеч.). Ой, ви чумаченьки, ой, ви молоденькі, зробіть мою волю (Пісня)]. -нять, -нить повинности - відбувати, відбути повинності (відбутки);

2) чем (наполнять) сповняти, сповнити, виповняти и виповнювати, виповнити чого и (реже) чим; срвн. Наполнять. [Сповнив їх серце мудрощами (Св. П.). Смуток сповнив ваше серце (Св. П.)]. Исполняемый - виконуваний, справлюваний, здійснюваний, справджуваний, додержуваний. Исполненный -

1) виконаний, справлений, відбутий, здійснений, справджений, сповнений, спевнений; додержаний; (о воле, желании ещё) уволений, учинений. Это будет -нено в точности - це буде виконано достотно. Это не может быть -нено - цього не можна виконати, зробити; це не здійсненна річ;

2) чем - сповнений, виповнений, повний чого и (реже) чим. [Душа його була сповнена поезії (Крим.)]. -ный скорби, радости - сповнений скорботи, радости.

* * *

1) (приказание) команда, наказ (-зу);

2) (войсковая часть) команда;

3) (пожарная часть) пожежна команда, пожежна сторожа, пожарня (-ні).

* * *

и Остановляться остановиться спинятися, спинитися, зупинятися, зупинитися, ставати, стати, запинятися, запинитися, впинятися, впинитися, припинятися, припинитися, перепинятися, перепинитися, переставати, перестати, (внезапно) затинатися, затнутися, (о многих) поспинятися, позупинятися, поставати и т. д. Он шёл, не -вался - він ішов, не спинявся (не ставав). Велите кучеру -виться - накажіть візникові спинитися (зупинитися, стати). Говори, не -вайся - говори, не зупиняйся. Не -ваясь - не спиняючись (не зупиняючись), без відпочинку, без перерви. Он работает не -ваясь - він працює (робить) не спиняючись (без упину). Сердце (дыхание) в груди -вилось - серце (віддих) у грудях запинилося, дух забило. Часы -вились - годинник став. Я -вился здесь на несколько дней - я спинився тут на (де)кілька днів. Я -вился в гостинице - я став у готелі. -виться на ночлег - стати на ніч, стати ночувати. -виться лагерем, биваком - отаборитися, оташуватися, отакомитися, отокуватися, окошитися, кошем, табором стати. Войско получило приказание -виться - військо здобуло наказ стати (спинитися). -виться со стадом - отирлуватися. Работа -вилась - робота припинилася (запинилася, стала). Мельница -вилась, не работает - млин став, не меле (не працює). Разговор -вился - розмова стала (припинилася, перепинилася), (внезапно) затнулася, урвалася. Он -вился, не договорив слова - він затнувся (запинився), не доказавши слова. На чём мы -вились? - на чому ми спинилися (стали)? -вимся на этом подробнее - спинімося на цьому докладніше. Барометр -вился на хорошей погоде - барометр став на годині. Он на этом не -вится - на цьому він не стане. Он ни перед чем не -вится - він ні перед чим не спиниться (нічим не впиниться). [Шляхта не впинялася ні вірою, ні мовою (Куліш)]. -виться, наткнувшись на препятствие - затинатися, затнутися. -виться неподвижным (от страха) - прикипіти до місця. Остановись! остановитесь! - спинись! спиніться! стій! стійте! Остановленный - спинений, зупинений, запинений и т. д.

* * *

несов.; сов. - останов`иться

повторить повторяти и повторювати, повторити, (слова) переказувати, переказати, удруге казати, сказати, удруге робити, зробити що. [Я часто казав тобі і переказую знов і знов, що ненавиджу його (Куліш)]. -рять слово в слово - переказувати слово за словом, від слова до слова. -рять вкратце - переказувати коротко що. -рять вслед за кем (произнося слова) - проказувати, проказати за ким. [Українське громадянство могло проказати за невмирущим Кобзарем: «Ми чесно йшли…» (Єфр.)]. -рить много раз - подесятерити. [Я вже говорив і подесятерив, щоб так не робили (Неч.-Лев.)]. -рять всё одно и то же - своє правити, (вульг.) одно товкти, одно човпти. [Хоч що йому кажи, а він своє править. Чоловік одно човпе. Все товче, що я їй світ зав'язав]. -рять приказание - вторувати наказа, поновляти наказа. -рять роль, урок (приготовляя) - повторювати, удруге переходити (перечитувати) ролю, завдання. -рить задачу, об'яснение - повторити, переказати завдання, пояснення. Эхо -ряет звуки, слова - луна відбиває (віддає, відгукує) звуки, слова. Повторённый - повторений, переказаний, проказаний за ким.

* * *

несов.; сов. - повтор`ить

ствердний, потвердний. -ное приказание - потвердний наказ.

* * *

подтвердить стверджувати и стверджати, ствердити, потверджувати и потверджати, потвердити що чим. [Теофіл усе потвердив, що говорив і перше (Л. Укр.)]. Опыт -дил это предположение - дослід ствердив це припущення. -ждать что-л. присягою, словами, действиями - с[пр]тверджувати що-небудь присягою, словами, вчинками. -ждать на опыте, опытом, на деле, делом - с[по]тверджувати дослідом, ділом. -ждать приказание, постановление - потверджувати наказ(а), постанову. -ждать (повторять) урок - повторювати (повторяти) лекцію (завдання). Подтверждённый - с[по]тверджений. -ться - стверджуватися, ствердитися, потверджуватися, потвердитися. Слух этот, слух об этом не - ждается - ця чутка (поголоска), чутка про це не с[по]тверджується.

* * *

несов.; сов. - подтверд`ить

1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, оконч. запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, оконч. подання, предкладення, предложення; см. Предлагать. -ние услуг - пропонування послуг;

2) (то, что предложено) пропозиція. По -нию правления - за пропозицією, з пропозиції управи. Поддержать -ние - підтримати пропозицію. Мирные -ния - мирові пропозиції;

3) постачання. Спрос и -ние - попит і постачання;

4) (руки) сватання, гал. освідчення. Сделать -ние кому - (гал.) освідчитися кому, посвататися, (через сватов) послатися до кого;

5) грам. - речення. [Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (Єфр.)]. Вводное -ние - вставне речення;

6) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад (-ду).

* * *

1) ( действие) пропонува́ння, запропонува́ння; запро́шення, запро́шування

2) (то, что предлагается) пропози́ція; ( приглашение) запро́шення; ( приказание) нака́з, -у

3) ( руки и сердца) осві́дчення; диал. осві́дчини, -чин

4) эк. пропонува́ння

-ска

1) (действ.) припис (-су), приписання;

2) (приказ) припис, наказ (-зу). [Приписи гігієни (Фр.). Приписи закону (права). Приписи етики (Л. Укр.)]. По -нию врача - з припису (за приписом, з наказу) лікаря. Во исполнение, -ния - виконуючи припис.

* * *

1) ( приказание) нака́з, -у; ( распоряжение) розпоря́дження

2) (предложение соблюдать что-л.) при́пис, -у, приписа́ння, припи́сування