-
1 say
1. n1) висловлювання, думка, словоto have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку
2) авторитет, впливto have the say — амер. мати право остаточно вирішувати (щось)
2. v (past і p.p. said)1) говорити, сказатиI mean to say that... — цим я хочу сказати, що...
to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь
to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися
2) виражати, висловлювати3) твердити, повідомляти; говорити, казатиhe is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак
4) говорити, гласитиthe text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)
5) висловлювати (мати) думку, вважатиhe says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити
I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться
what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?
6) наводити докази (аргументи); свідчитиit doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний
to have nothing to say for oneself — розм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист
7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say one's prayers — молитися, читати молитви
8) припускати, гадатиlet us say — скажімо, наприклад
well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?
9) поет. висловлюватисяsay away — висловлюватися; розважити душу
say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!
I say!, амер. say! — послухайте!
I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!
so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!
says you! — розм. брехня!
I should say so! — ще б пак!, звичайно!
I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!
you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!
I dare say — гадаю, сподіваюсь
that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні
no sooner said than done — сказано — зроблено
the less said the better — чим менше слів, тим краще
* * *I [sei] n1) висловлення, вислів, думка, слово2) авторитет, впливII [sei] v( said)1) говорити, сказатиI'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати
2) стверджувати (що, нібито), повідомляти3) говоритиthe law says... — закон говорить..., за законом...
5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say mass — служити месу /обідню/
7) допускати; припускати8) icт.; пoeт. висловитисяIII [sei] adv1) приблизно, біля2) наприклад -
2 farewell
I n прощання- to take farewell of попрощатися- to make one's farewell попрощатисяII adj прощальний- farewell dinner прощальний обід- farewell speech прощальна промова -
3 farewell
1. nпрощанняto take farewell of, to make one's farewells — попрощатися
2. adjпрощальний3. vпрощатися4. intпрощавай (те)!; щасливої дороги!farewell to the holidays — прощавайте, свята!
* * *I nпрощання; прощальний прийом гостей ( перед від'їздом)II a III v IVint прощай! -
4 leave
I1. n1) дозвілto get (to obtain) leave to do smth. — одержати дозвіл зробити щось
2) відпустка3) військ. звільнення4) прощання; розставання5) вихідна позиціяleave allowance — військ. відпускна платня
2. vпокриватися листямIIv (past і p.p. left)1) піти, поїхати; від'їжджати; переїжджати3) залишати, кидати4) забувати5) відкладати; переносити6) заповідати7) залишати після смерті8) залишати невикористаним9) залишатися10) надати, доручити11) передавати, залишати12) припинятиleave it at that! — розм. облиште!, годі!
13) проходити мимо, минатиleave behind — а) забувати, залишати (десь); б) випереджати, переважати
leave off — переставати (робити щось); припиняти; кидати (звичку); зупинятися
leave out — пропускати; не включати, не враховувати
to leave oneself wide open — амер. поставити себе під удар
to leave smb. alone — давати комусь спокій, не чіпати когось
* * *I [liːv] n1) дозвілby /with/ your leave — з вашого дозволу; вiйcьк. звільнення
2) прощання; розставанняII [liːv] v( left)1) іти, вийти, піти, (по)їхати, відходити; ( for) направлятися, їхати ( куди-небудь)2) залишати, полишати; залишати після себе; забути, забувати3) залишати; кидати4) залишати в якому-небудь положенні або стані5) відкладати, переносити6) заповісти, залишити у спадок; залишати після смерті8) отримувати, залишатися в залишку9) надати, доручити10) передавати, залишати11) дозволяти; відпускати, випускати, не тримати; не втримувати; перестати триматися12) проходити повз, минатиIII [liːv] = leaf II 1 -
5 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
6 tribute
1. n1) данинаto lay under tribute, to lay a tribute on — накласти данину
to pay a tribute to smb. — а) платити данину комусь; б) віддавати належне комусь, вихваляти когось
2) нагорода, підношенняtribute work — гірн. праця на паях
2. v гірн.працювати на паях* * *I [tribjuːt] n1) даньto lay a tribute on smb — обкласти кого-н. даню.
to pay a tribute to smb — платити дань кому-н. [див.; тж. 2]; зобов'язання платити дань; положення данника
to bring /to lay/ smb under tribute — робити кого-н. своїм данником; підношення, нагорода (особ. піднесені публічно)
2) належне, дань; честьa tribute of admiration [of love] — дань захоплення [любові]
to be a tribute to smb 's common sense — робити честь чиєму-н. здоровому глузду
to pay a tribute to smb — віддавати кому-н. дань (любові, пошани, захоплення) [див.; тж. 1]
to pay a last tribute to smb — віддати кому-н. останню шана; попрощатися з ким-н.
3) горн. пай, часткаII [`tribjuːt] v1) віддавати належне (чому-н.)2) горн. працювати на паях -
7 tribute
I [tribjuːt] n1) даньto lay a tribute on smb — обкласти кого-н. даню.
to pay a tribute to smb — платити дань кому-н. [див.; тж. 2]; зобов'язання платити дань; положення данника
to bring /to lay/ smb under tribute — робити кого-н. своїм данником; підношення, нагорода (особ. піднесені публічно)
2) належне, дань; честьa tribute of admiration [of love] — дань захоплення [любові]
to be a tribute to smb 's common sense — робити честь чиєму-н. здоровому глузду
to pay a tribute to smb — віддавати кому-н. дань (любові, пошани, захоплення) [див.; тж. 1]
to pay a last tribute to smb — віддати кому-н. останню шана; попрощатися з ким-н.
3) горн. пай, часткаII [`tribjuːt] v1) віддавати належне (чому-н.)2) горн. працювати на паях
См. также в других словарях:
попрощатися — а/юся, а/єшся, док. 1) з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. || Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням. || з чим, перен. Залишити щось… … Український тлумачний словник
попрощатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкланюватися — ююся, юєшся, недок., відкла/нятися, яюся, яєшся, док. 1) тільки недок. Вклонятися у відповідь на чий небудь уклін, вітання. 2) тільки док., рідко. Попрощатися, кланяючись … Український тлумачний словник
попроститися — ощу/ся, ости/шся, док., діал. 1) Попрощатися з ким небудь. 2) Попросити пробачення … Український тлумачний словник
попрощати — а/ю, а/єш, док., перех., діал., рідко. Попрощатися з ким небудь. || перен. Залишити кого , що небудь, поїхати звідкись, розлучитися з кимсь … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
розпрощатися — а/юся, а/єшся, док. Попрощатися перед розставанням. || перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого небудь. •• Розпроща/тися зі сві/том (життя/м) умерти … Український тлумачний словник
проводити — I = провести (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), провадити, проводжати, провадити, відпроваджувати, відпровадити; виряджати, вирядити (у дорогу, у гості, у похід); відводити, відвести II ▶ … Словник синонімів української мови
попроститися — дієслово доконаного виду попрощатися з ким небудь; попросити побачення діал … Орфографічний словник української мови
проводити — дієслово недоконаного виду проводити дієслово доконаного виду провести; попрощатися з ким небудь; вирядити в дорогу рідко … Орфографічний словник української мови
пожегнати — пожегнати, пожекгнати, пожегнать благословляти, благословити, попрощатися, побажати, перехрестити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів