Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

откуда-л

  • 1 откуда

    отколь, -ле
    1) відкіль, відкіля, відки, звідки, звідкіль, звідкіля, де. -да-то - (з)відкільсь, (з)відкілясь, (з)відкись, десь. Неоткуда. Ниоткуда - нізвідки. Не откуда - не звідки, не звідкіля… -да бы ни было - хоч-би відки, відкіля(б) було. -да ни возьмись - де не взявсь. Чорт знает -да - ка(т)-зна звідки;
    2) (с какого времени) відколи; (с чего) через що, з чого.
    * * *
    нареч.
    зві́дки, звідкіля́, звідкі́ль, відкіля́, відкі́ль

    Русско-украинский словарь > откуда

  • 2 откуда-то

    нареч.
    зві́дкись, звідкіля́сь, звідкі́льсь, відкіля́сь, відкі́льсь

    Русско-украинский словарь > откуда-то

  • 3 откуда-либо

    нареч.; тж. отк`уда-нибудь
    зві́дки-не́будь, зві́дкись, звідкіля́сь, звідкі́льсь

    Русско-украинский словарь > откуда-либо

  • 4 Притолочься

    откуда) см. Притащиться.

    Русско-украинский словарь > Притолочься

  • 5 взяться

    узятися. В. за руки - побратися за руки, зчепити руки. В. за что - стати, вхопитися, приступитися до чого, заходитися коло чого. [Як до чого став - уся душа його в роботі (М. Вовч.)]. В. энергично, настойчиво - завзятися на що, прихопитися до чого. В. за дело - взятися (стати) до роботи. [До чужої роботи взявсь]. В. сделать что - піднятися зробити. [Піднявся він це діло зробити за-для громади]. Откуда ни возьмись - де (не) взявсь. Откуда ни возьмётся - де не вирветься, видереться, візьметься, вискіпається.
    * * *
    узя́тися, мног. побра́тися; (приняться за что-л., начать что-л.) заходи́тися (роби́ти що, коло чого), прикла́стися (до чого), прийня́тися (за що, до чого), запо́ратися (ко́ло чого), заповзя́тися (роби́ти що)

    Русско-украинский словарь > взяться

  • 6 дно

    дно (мн. дена, дна; ум. денце, денечко; ув. днище); під (р. поду). [Під вичищати (в колодязі) (Григор.)]. Дно экипажа - подення. Дно судна, плоскодон. лодки - підошва. Дно печи - печище, черінь (р. -ня); (наиб. углубление дна в колодце) ковбашечка, [Ковбашечкою зветься саме дно криниці, де найглибше (Звин.)]. Вверх дном - догори ногами, шкереберть, перевертом [Усе догори ногами поперевертав. Усе піде шкереберть. Перевертом усе перевернулося]. На дне - на дні, на споді, (реже) на споді. [Та воно в мішку, на самому споді]. На дно, ко дну - на дно, на спід. Итти ко дну - (в песне) на спід потопати. Водка уж на дне - горілки тільки й є, що на споді, горілці видко денце. Не имеющий дна (о посуде) - безденний. [Безденний горщик. Безденна миска]. Вынимать, вынуть дно откуда - роздинати, розіднити що, віддинати, відіднити. Вынуть донья откуда - повіддинати що. Вставлять, вставить дно куда - днити, задинати, сов. заднити, приднити що. Вставить донья куда - позадинати що. Переменять, переменить дно в чём - перединати, переднити що. [Корабель заднили та й на Дунай пустили (песня). Переднив бочку].
    * * *

    золото́е дно — золоте́ дно

    идти́, пойти́ ко дну — іти́, піти́ на дно

    Русско-украинский словарь > дно

  • 7 извлекать

    извлечь
    1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];
    2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;
    3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.
    * * *
    несов.; сов. - извл`ечь
    1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти

    \извлекать чь на свет — ви́тягти (ви́тягнути, ви́добути) на сві́тло [де́нне]

    2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати
    3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь при́быль — ма́ти (дістава́ти, діста́ти) прибу́ток

    \извлекать чь уро́к — ма́ти (діста́ти, здобу́ти, ви́нести) нау́ку

    4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш
    5) мат. добува́ти, добу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь ко́рень — добува́ти, добу́ти ко́рінь

    Русско-украинский словарь > извлекать

  • 8 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 9 исходить

    изойти
    1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];
    2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];
    3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];
    4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];
    5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];
    6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;
    7) (везде побывать) - см. Исхаживать.
    * * *
    I см. исхаживать II несов.
    1) (выходить откуда-л.), вихо́дити
    2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити
    3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

    \исходитьть из предположе́ния — вихо́дити з припу́щення

    III несов.; сов. - изойт`и
    1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

    \исходить ть, \исходить ти́ кри́ком — схо́дити, зійти́ кри́ком; сов. скрича́тися

    2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти
    3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

    Русско-украинский словарь > исходить

  • 10 обрываться

    оборваться
    1) уриватися, увірватися, урватися, рватися, порватися, зриватися, зірватися;
    2) (откуда) уриватися, урватися, обриватися, обірватися. [Урвалася з драбини];
    3) (о голосе, песне, смехе, разговоре) уриватися, урватися, рватися, порватися, перетинатися, перетятися, зриватися, зірватися. [Розмова рвалася];
    4) обдиратися, обідратися, обдертися, обшарпуватися, обриватися, обірватися. [Чи бачиш, як ми обідрались? (Котл.). Пообшарпувалися, пообривалися, як старці].
    * * *
    I несов.; сов. - оборв`аться
    1) обрива́тися, обірва́тися, урива́тися, увірва́тися и урва́тися; ( отрываться) відрива́тися, відірва́тися; (несов.: порваться) порва́тися
    2) (срываться, падая откуда-л.) зрива́тися, зірва́тися и позрива́тися, обрива́тися, обірва́тися и пообрива́тися; урива́тися, увірва́тися и урва́тися
    3) (перен.: прекращаться, прерываться) урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірва́тися, несов. порва́тися
    4) (несов.: обноситься) обноси́тися; ( ободраться) обде́ртися, обідра́тися; ( обтрепаться) обша́рпатися
    5) страд. (несов.) обрива́тися; відрива́тися; зрива́тися; рва́тися; обску́буватися; обшмато́вуватися, обша́рпуватися; обдира́тися; обрива́тися, урива́тися; урива́тися, обрива́тися; обрива́тися
    II
    обрива́тися; обко́пуватися, око́пуватися

    Русско-украинский словарь > обрываться

  • 11 отколь

    и отколе
    1) відкіль, відкіля, (з)відки. См. Откуда;
    2) (о времени) відколи.
    * * *
    диал. см. откуда

    Русско-украинский словарь > отколь

  • 12 бежать

    1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;
    2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.
    * * *
    1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́
    2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися

    Русско-украинский словарь > бежать

  • 13 броситься

    кинутися, метнутися, майнути, шатнути, -ся. [Кинувся шукати. Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати. (Мирн.). Метнулася я та двері попричиняла (М. Вовч.) Стороженька поснула, я молода на улицю майнула. І красти бублики шатнули школярі (Греб.)]. Броситься и стать впереди - вихватитися. Б. в сторону - уломити (метнутися) набік. [Вовк от-от нажене зайця, а той убік як уломить, вовк і зостанеться]. Б. на кого или к кому - кинутися, верг(ну)тися. Б. догонять кого - скочити за ким. [Скочив Виговський з Паволочи за тими татарами (Куліш)]. Попытаться бр. к кому, чему - сунутися, порватися. [Він до челяди сунеться - і челядь пропала (Шевч.). Ой порвався козак Нечай до тугого лука]. Б. в воду - шубовсьнути. Б. искать - шарнути. Б. в глаза - впасти в око, в очі. Б. бежать, догонять - кинутися (пуститися, вдаритися), тікати (бігти навздогін). Б. бежать куда, во что, откуда (о множ.) - сипнути, сипонути, пороснути, шугнути. [Школярі сипонули в школу (Грінч.). Люди так і шугнули од тих дверей (М. Вовч.)]. Б. искать - скидатися (збігатися) шукати. [Скидалися шукати - не знайшли]. Б. стремительно (как мяч) - кинутися опукою. [Онилка так і кинулася до мене опукою (Г. Барв.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > броситься

  • 14 вываливать

    -ся, вывалить, -ся вивалювати, -ся, вивалити, -ся, вивертати, -ся, вивернути, -ся, викидати, -ся, викинути, -ся; (выпадать, выпасть) випадати, випасти, повипадати. [Мені всі зуби геть повипадали (Крим.)]. Вываливать язык - висолоплювати, висолопити (язика). Вываленный - вивалений, вивернутий, висолоплений.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ывалить
    (валя, удалять откуда л.) вива́лювати, ви́валити и мног. повива́лювати

    \вываливать язык — висоло́плювати, ви́солопити язика́ (язи́к), вива́лювати, ви́валити язика́ (язи́к)

    II несов.; сов. - в`ывалять
    (валяя, пачкать в чем-л.) вива́лювати, ви́валяти и мног. повива́лювати, вика́чувати, ви́качати и мног. повика́чувати, сов. уваля́ти, укача́ти

    Русско-украинский словарь > вываливать

  • 15 вывод

    1) (откуда-либо) - виводіння, вивід (р. виводу);
    2) (пятен) вибавлювання;
    3) висновок, виснов. [Логічний висновок. Висновок з того - ось який]. Делать, сделать вывод - робити (зробити) висновок, висновувати, виснувати.
    * * *
    1) ( действие) ви́ведення
    2) ( заключение) ви́сновок, -вку
    3) техн. ви́від, -воду

    Русско-украинский словарь > вывод

  • 16 выправлять

    I. выправить
    1) виправляти, виправити. [Виправив свою повість. Виправив коректуру]. Срв. Выпрямлять;
    2) виправляти, виправити. [Виправив собі пашпорт].
    II. -ся, выправить, -ся см. Выпрямливать, -ся, выпрямить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыправить
    1) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти; ( выравнивать) вирі́внювати, ви́рівняти
    2) (высвобождать что-л. откуда-л.) виправля́ти, ви́правити; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти; ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати

    Русско-украинский словарь > выправлять

  • 17 высвобождать

    -ся, высвободить -ся визволяти, -ся, визволити, -ся, відзволяти, -ся, відзволити, -ся, видобувати, -ся, видобути, -ся, (упираясь) випручувати, -ся, випручати, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысвободить
    1) (освобождать от чего-л., откуда-л.) вивільня́ти и виві́льнювати, ви́вільнити, звільня́ти, звільни́ти; ( делать свободным) визволя́ти, ви́зволити
    2) ( извлекать) вивільня́ти и виві́льнювати, ви́вільнити; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти; ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( выпрастывать) випру́чувати, ви́пручати

    Русско-украинский словарь > высвобождать

  • 18 выскакивать

    выскочить, выскокнуть
    1) вистрибувати, вистрибати, вистрибнути, вискакувати, вискочити, виска[і]кнути, виплигувати, виплигнути, цибати, вицибнути, вигулькнути;
    2) вихоплюватися, вихопитися, вихвачуватися, вихвачатися, вихватитися, вирватися. [Вихопився з хати в чому сидів. Поперед війська не вихвичайсь. Не виривайся з своїм словом - сиди тихо];
    3) выскочить в - вилізти на, вискікнути в. [Пособив йому вилізти на старшину (вискікнути в старшини)];
    4) -ить на теле - нарядитися. Як що-небудь нарядиться зверха на тілі, то це називається чиряк].
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыскочить
    виска́кувати, ви́скочити и ви́скокнути и мног. повиска́кувати; ( выпрыгивать) випли́гувати, ви́плигнути и мног. повипли́гувати, вистри́бувати, ви́стрибнути и мног. повистри́бувати; (быстро, неожиданно появляться откуда-л.) вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися, вихва́чуватися, ви́хватитися и мног. повихва́чуватися, вирива́тися, ви́рватися и мног. повириватись
    II несов.; сов. - в`ыскакать
    ( на лошади) виска́кувати, ви́скочити, вихо́плюватися, ви́хопитися

    Русско-украинский словарь > выскакивать

  • 19 высматривать

    высмотреть
    1) см. Выглядывать;
    2) см. Выглядеть 2;
    3) глядіти, наглядати, нагле[я]діти, пильнувати, назирати, назорити, пантрувати, випантрувати, визирати, визирити, виглядати, виглядіти що; (осмотреть) видивлятися, видивитися в чому. [Вовк гусячий табунчик назорив (Греб.). Пантрує,- чи не можна потягти чого. Прибігає до костьола, глядить свою пані (Рудан.). Визирають доброї нагоди. Скрізь ми там видивилися (Куліш)]. Притти чтобы высмотреть - прийти на виглядки, на підгляди, на розгляди, на визирки. Высматривая - визираючи, визирцем, визирці;
    4) высмотреть - см. Выняньчить. Высмотренный - вигляджений, визорений, назорений, виняньчений.
    * * *
    несов.; сов. - высмотреть
    1) (осматривая, находить, замечать) вигляда́ти, ви́глядіти, видивлятися, ви́дивитися; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти, сов. назори́ти
    2) ( старательно разглядывать) видивля́тися, ви́дивитися; ( осматривать) огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, обгляда́ти, обгля́нути; ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, розгля́нути
    3) (несов.: смотреть, выглядывая откуда-л.) вигляда́ти, визира́ти

    Русско-украинский словарь > высматривать

  • 20 высовывать

    -ся, высовать, -ся, высунуть, -ся висовувати, -ся, висувати, -ся, висунути, -ся, витикати, -ся, виткнути, -ся, вистромлювати, -ся, вистромити, -ся, вихиляти, -ся, вихилити, -ся. [Вистромився з дверей. Вихилявся з-по-за його спини]. -ать, -уть язык - висолоплювати, висолопити язик (язика).
    * * *
    несов.; сов. - в`ысунуть
    висува́ти и висо́вувати, ви́сунути и мног. повисува́ти и повисо́вувати; ( вытыкать) вистро́млювати и вистромля́ти, ви́стромити и мног. повистро́млювати и повистромля́ти, витикати, ви́ткнути и мног. повитика́ти; (голову, туловище откуда) вихиля́ти и вихи́лювати, ви́хилити; ( язык) висоло́плювати, ви́солопити

    Русско-украинский словарь > высовывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • откуда — откуда …   Орфографический словарь-справочник

  • откуда-то — откуда то …   Орфографический словарь-справочник

  • откуда б ни — откуда бы ни …   Орфографический словарь русского языка

  • ОТКУДА — ОТКУДА, нареч. 1. вопросительное. Из какого места? Откуда он приехал? || Из какого источника, почему, по какой причине? «Откуда бы ему, сухопутному, так любить море?» А.Н.Толстой. Откуда он это знает? 2. относительное. Из того места, из которого …   Толковый словарь Ушакова

  • ОТКУДА — ОТКУДА, местоим. и союзн. Из какого места, из какого источника. О. он идёт? О. ты это узнал? О. ветер дует (также перен.: беспринципно применяясь к обстоятельствам, к чужим мнениям, взглядам). Возвращайся туда, о. приехал. • Откуда ни возьмись… …   Толковый словарь Ожегова

  • откуда — отнюдуже, из каких мест, откудова, каким ветром занесло, отколе, чей, откуда родом, отколь, отонудуже Словарь русских синонимов. откуда откудова (прост.); отколе, отколь (устар.) • каким ветром занесло кого (разг. шутл.) Словарь синонимов… …   Словарь синонимов

  • ОТКУДА-ТО — ОТКУДА ТО, нареч. Из какого нибудь места, неизвестно откуда. «Откуда то издали доносился мягкий голос матери.» Максим Горький. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ОТКУДА-ТО — ОТКУДА ТО, местоим. Из какого н. места, источника. Откуда то донеслись голоса. Откуда то узнали, что ты приехал. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • откуда-то — нареч, кол во синонимов: 2 • неизвестно откуда (2) • откуда ни возьмись (10) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • откуда —   Откуда ни возьмись неизвестно откуда (о внезапном появлении).     Откуда ни возьмись, навстречу моська им. Крылов …   Фразеологический словарь русского языка

  • ОТКУДА — ОТКУДА, откудова, см. отколь. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»