Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

изнашивать

  • 1 изнашивать

    износить что (одежду и т. п.) зношувати, зносити, поносити, сходжувати, сходити, (о мн.) позношувати, поносити, посходжувати, походити що (одежу), (об обуви ещё) стоптувати, стоптати, потоптати, постоптувати що (взуття), (много изнашивать) виношувати, виносити, (обувь) витоптувати, витоптати, повитоптувати що. [І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила (Метл.). Без розкоші, без любови зношу свої чорні брови (Шевч.). Не берім цієї матерії, що це я сходив, бо бачиш: один місяць походив та й порвав (Звин.). Що матка дала, поносила усе чисто (Рудч.)]. -сить сапоги - сходити, стоптати чоботи. -ться - зношуватися, зноситися (о мн. поноситися) виношуватися, виноситися сходжуватися, сходитися, (об обуви) стоптуватися, стоптатися, (о мн.) потоптатися; бути зношеним, поношеним, сходженим, стоптаним, потоптаним; (об организме) виснажуватися, виснажитися, знесилюватися, знесилитися; (о машинах и т. п.) спрацьовуватися, спрацюватися, вироблятися, виробитися. [Зносилася свита (Сл. Гр.). Це сукно швидко зношується (Київщ.)]. Совсем -сился - геть обносився, обідрався; см. Обнашиваться 2. -ситься (похилеть) - виснажитися, змарніти. Изношенный - зношений, поношений, сходжений, стоптаний, (об организме) виснажений, знесилений, (о машине, механизме и т. п.) спрацьований. -ное платье - зношене (сходжене) вбрання. -ное лицо - виснажене, змарніле лице (обличчя).
    * * *
    несов.; сов. - износ`ить
    зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и поноси́ти и мног. позно́шувати, вино́шувати, ви́носити, -ношу, -носиш; сов. сходи́ти, уходи́ти; ( обувь) сто́птувати, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и потопта́ти; (машину, орудие) спрацьо́вувати, -вую, -вуєш, спрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( организм) висна́жувати, ви́снажити

    Русско-украинский словарь > изнашивать

  • 2 износить

    I. -ся см. Изнашивать, -ся.
    II. изнести что виносити, винести, (о мн.) повиносити що. -ться - виноситися, бути винесеним. Изнесённый - винесений.
    * * *

    Русско-украинский словарь > износить

  • 3 перенашивать

    переносить
    1) переносити, (о мног.) попереносити, попереношувати, переносити; см. Переносить 1. Исподволь и один всё -носишь - поволі і сам усе (по)переносиш. Носить вам и не -сить - носити вам та й не переносити. -нашивать ребёнка - переношувати дитину. -ся - переноситися, попереношуватися, бути переношеним. Переношенный - (о мног.) переношений, попереношуваний;
    2) (об одежде) - см. Изнашивать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - перенос`ить
    1) перено́шувати, перено́сити и поперено́сити
    2) ( изнашивать) зно́шувати, зноси́ти и позно́шувати, несов. поноси́ти
    3) ( ребёнка - о беременной) перено́шувати, переноси́ти

    Русско-украинский словарь > перенашивать

  • 4 вынашивать

    выносить носити, виносити, доносити. [Ні одної дитини не виносила,- всі тройко поскидала]. Выношенный - доношений. [Недоношена дитина].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыносить
    вино́шувати, ви́носити; ( изнашивать) зно́шувати, зноси́ти

    Русско-украинский словарь > вынашивать

  • 5 заигрывать

    заиграть
    1) загравати, заграти. [Музики заграли. Сонечко заграло]. -ть кого - перегравати, переграти кого. [Він на скрипці усіх переграє (заигрывает)];
    2) -вать с кем - (шутить) жартувати з ким, (возиться) мизкатися з ким, (ухаживая) женихатися до кого, (шалить) жирувати з ким, (подделываться) загравати з ким, лабузнитися до кого. Чи з ким иншим мизкаєшся з нудьги та з похмілля? (Шевч.). ІОзефович загравав з українством (Крим.). Загнибіді кинулася в вічі Христинина врода, і вік почав лабузнитись до неї (Мирн.)]. См. Играть.
    * * *
    I несов.; сов. - заигр`ать
    1) (часто играя, изнашивать) заграва́ти, загра́ти; ( карты) заяло́жувати, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш
    2) ( делать избитым) заяло́жувати, заяло́зити, заграва́ти, загра́ти
    II
    ( с кем) заграва́ти, -граю́, -грає́ш залиця́тися (до кого, на кого, коло кого, з ким)

    Русско-украинский словарь > заигрывать

  • 6 затаскивать

    затащить кого, что куда
    I. затягати, затягти, заволікати, заволокти, затаскувати, затаскати, затирювати, затирити, сов. затарабанити, затарганити, заперти, (вульг. задеть) забухторити, (о мног.) позатягати, позаволікати и т. д. кого, що куди. [Козаченька вбито, затягнено в жито (Пісня). Собаки вже десь і ягня затаскали (Мнж.). Коні як поперли сани, то й не знаю, куди-б заперли, якби люди не зупинили (Сл. Гр.)]. Затащённый - затягнений, заволочений, затасканий и т. д. -ться - затягатися, затягтися, заволікатися, заволоктися, затаскуватися, затаскатися, бути затягненим, заволоченим, затасканим и т. д., (забресть) заплентатися куди.
    II. Затаскивать, затаскать (одёжу) - затягувати, затягати, затаскувати, затаскати, заношувати, заносити, завожувати, завозити (одежу); срвн. ещё Занашивать. Затасканный - затяганий, затасканий, заношений, завожений. -ная мысль, -ное выражение - затягана (заношена) думка, затяганий (заяложений) вислов, (гал.) утертий, оклепаний вислов. -ться - затягуватися, затягатися, затаскуватися, затаскатися и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - затаскать
    1) (истрёпывать, изнашивать) зата́скувати, затаска́ти и мног. позата́скувати, сов. затяга́ти; зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш; ( загрязнять) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш
    2) (перен.: опошлять) заяло́жувати, заяло́зити
    3) (сов.: измучить, таская из одного места в другое) затяга́ти
    II несов.; сов. - затащ`ить
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (уносить куда-л. далеко) зата́скувати, затаска́ти и мног. позата́скувати, сов. запе́рти, -пру́, -пре́ш

    Русско-украинский словарь > затаскивать

  • 7 изрывать

    изорвать
    I. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;
    2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.
    II. Изрывать, изрыть -
    1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];
    2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - изорв`ать
    рва́ти, порва́ти; ( драть) де́рти, -ру́, -ре́ш, поде́рти, дра́ти (деру́, дере́ш), подра́ти; ( обдирать) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти; ( изнашивать) ша́рпати, поша́рпати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти и мног. перешматува́ти
    II несов.; сов. - изр`ыть
    1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти
    2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати

    Русско-украинский словарь > изрывать

  • 8 исстирывать

    несов.; сов. - исстир`ать
    1) витрача́ти у проце́сі прання́, ви́тратити (-трачу, -тратиш) у проце́сі прання́; ( измыливать) зми́лювати, зми́лити
    2) (портить, изнашивать стиркой) запира́ти, запра́ти, -перу́, -пере́ш и мног. позапира́ти
    3) ( подвергать стирке) пра́ти и випира́ти, ви́прати, -перу, -переш

    Русско-украинский словарь > исстирывать

  • 9 истаптывать

    истоптать
    1) (копытами, ногами) стоптувати, стоптати, то[у]пцювати, сто[у]пцювати, ґрасувати, зґрасувати (землю, траву), (истолачивать) столочувати, столочити (траву, пашню), (сбивать топча) збивати, збити, (бегая) згарцювати, (измять топча) місити, змісити, (о мн.) постоптувати, постолочувати, потоптати, потолочити що; срвн. Вытаптывать. [Мою червону китайку під ноги стоптав (Пісня). І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? (Основа). Ой у полі жито копитами збито (Пісня). Гнат кинув Олександру на землю, змісив її ногами (Коцюб.). Коні баштан згарцювали (Мнж.)];
    2) (загрязнять ногами пол) ступувати, ступати, потупати, ґрасувати, зґрасувати (поміст), (о мн.) поґрасувати, послідити, (реже) друбцювати, здрубцювати, угоцати; срвн. Исследить. [Потупали землю в хаті (Житом. п.). Зґрасували всеньку підлогу (Липовеч.). Бач, як угоцали долівку (Кролев. п.)];
    3) (обувь) стоптувати, стоптати, сто[у]пцювати, (исшаркать) човгати, зчовгати, (о мн.) постоптувати (чоботи). [Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав (Номис). Зчовгав уже батькові чоботи, у школу ходячи (Берд. п.)]. Истоптанный -
    1) стоптаний, зґрасований, столочений;
    2) ступаний, зґрасований;
    3) стоптаний, зчовганий, (о мн.) постоптувані (напр. чоботи). -ная обувь - см. Истопок. -ться -
    1) стоптуватися, столочуватися, бути стоптаним, столоченим, зґрасованим;
    2) (об обуви) стоптуватися, стоптатися, сто[у]пцюватися, зчовгатися.
    * * *
    несов.; сов. - истопт`ать
    1) ( приминать ногами) топта́ти, -пчу́, -пчеш, потопта́ти, вито́птувати, ви́топтати, -топчу, -топчеш, сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (преим. траву, посевы) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и толо́чити, столо́чи́ти и потоло́чи́ти; диал. ґрасува́ти, зґрасува́ти
    2) (следить, натаптывать) зато́птувати, затопта́ти, сов. насліди́ти, -сліджу́, -слі́диш и -сліди́ш, натопта́ти
    3) ( изнашивать обувь) сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; топта́ти, потопта́ти, підто́птувати, підтопта́ти, відто́птувати, відтопта́ти, вито́птувати, ви́топтати
    4) ( исхаживать) сто́птувати, стопта́ти

    Русско-украинский словарь > истаптывать

  • 10 истачивать

    источить
    1) (стачивать) згострювати, згострити, (на ток. станке) сточувати, сточити, (о мн.) позгострювати, посточувати що (напр. ножі, пили);
    2) см. Вытачивать;
    3) (о шашле и переносно: изъедать) точити, сточити, поточити, розточувати, розточити, переточувати, переточити, (о мн.) попереточувати кого, що. [Одвірки шашіль сточив (М. Грінч.). Бодай вас сточило, як шашіль сволок (Коцюб.). Бач, як поточило дерево - мабуть шашіль (Сл. Гр.). Вони (зайди) вас розточать живих, так як мене розточили (Франко). Черви переточили дерево (Сл. Гр.)]. Черви сыр -ли - черва сир поточила;
    4) (перен. о горе, тоске) точити, сточити. Источенный - згострений, сточений, (о мн.) позгострювані, посточувані; (изъеденный и перен.) сточений, поточений, розточений, переточений. [Минав сірі плити, поточені дощами та вітрами (Коцюб.). Хоча серце замучене, поточене горем… (Шевч.)]. -ться -
    1) (острением) згострюватися, згостритися, сточуватися, сточитися;
    2) (о дереве и т. п.) точитися, бути сточеним, розточеним.
    * * *
    несов.; сов. - источ`ить
    1) ( изнашивать точением) сто́чувати, сточи́ти и мног. посто́чувати
    2) (изъедать, продырявливая) точи́ти, поточи́ти, сто́чувати, сточи́ти; перето́чувати, переточи́ти, труби́ти, -бить, перетруби́ти; диал. розто́чувати, розточи́ти

    Русско-украинский словарь > истачивать

  • 11 обшлёпывать

    несов.; сов. - обшлёпать
    (загрязнять - одежду, обувь) задри́пувати, задри́пати и позадри́пувати; (изнашивать, истрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати; ( обувь) обчо́вгувати, обчо́вгати

    Русско-украинский словарь > обшлёпывать

  • 12 снашивать

    I несов.; сов. - снос`ить
    зно́шувати, -шую, -шуєш, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати и поноси́ти, -ношу́, -но́сиш; ( одежду) вино́шувати, ви́носити, -ношу, -носиш; (обувь) сто́птувати, -тую, -туєш, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и мног. посто́птувати, сов. потопта́ти; см. изнашивать
    II несов.; сов. - снос`ить
    ( приносить в одно место) зно́сити (зно́шу, зно́сиш), знести́ и мног. позно́сити

    Русско-украинский словарь > снашивать

  • 13 трепать

    1) ( что - рвать) рва́ти (що); ( о ветре) тріпа́ти (що, чим); ( тормошить) термо́сити, то́рсати (що); ( дёргать) ша́рпати (що, за що); метля́ти (чим; що)

    ве́тер тре́плет по́лы — ві́тер рве (ша́рпає, трі́пає) по́ли; ві́тер метля́є по́лами (по́ли)

    2) (волосы, гриву) куйо́вдити; (за волосы, уши - в наказание) скубти́, ску́бати и скуба́ти, ску́бтися, скуба́тися
    3) ( колотить) товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотлоши́ти, ту́зати, чухра́ти; ( о животных) термо́сити; ( рвать) рва́ти
    4) ( трясти) тріпа́ти; ( трепыхать) стрі́пувати
    5) ( изнашивать) зно́шувати; ( запускать) занеха́ювати; ( истрёпывать) обтрі́пувати, обша́рпувати, обті́пувати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розша́рпувати

    \трепать кни́ги — розтрі́пувати (розша́рпувати, рва́ти) книжки́ (кни́ги)

    \трепать о́бувь — зно́шувати (де́рти) взуття́

    \трепать хвосты́ — ( слоняться) шве́ндяти, шве́ндятися, тиня́тися, ве́штатися; ( распутничать) тяга́тися

    6) ( о лихорадке) ті́пати
    7) ( похлопывать) плеска́ти (плещу́, пле́щеш и пле́скаю, пле́скаєш), попле́скувати, поплі́скувати
    8) ( болтать) плеска́ти [язико́м], моло́ти (мелю́, ме́леш) [язико́м], телі́пати [язико́м], тріпа́ти [язико́м]
    9) (лён, коноплю) тіпа́ти, те́рти; ( шерсть) чухра́ти

    Русско-украинский словарь > трепать

См. также в других словарях:

  • изнашивать — См …   Словарь синонимов

  • ИЗНАШИВАТЬ — ИЗНАШИВАТЬ, износить одежду, истаскать, носить на себе до ветху. Дай Бог износить, да еще много перекроить! о обнове. Малые дети съесть, а большие износить не дадут. Хоть теперь износи, хоть на праздники побереги. Каково ручки скроят, таково… …   Толковый словарь Даля

  • ИЗНАШИВАТЬ — ИЗНАШИВАТЬ, изнашиваю, изнашиваешь. несовер. к износить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • изнашивать — ИЗНАШИВАТЬ(СЯ) см. износить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • изнашивать до дыр — стаптываться, изнашивать, снашивать, сбиваться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ИЗНАШИВАТЬ, ЦСЯ — ИЗНАШИВАТЬ, СЯ см. износить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Изнашивать — I несов. перех. 1. Приводить в негодность одежду, обувь в результате носки. 2. Приводить в негодность машины, механизмы и т.п. в процессе работы, длительного использования. II несов. перех. Истощать чьи либо силы, здоровье. Толковый словарь… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • изнашивать — изн ашивать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • изнашивать — (I), изна/шиваю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • изнашивать — см. Износить …   Энциклопедический словарь

  • изнашивать — Состояние и признаки одежды и обуви …   Словарь синонимов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»