Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

одежду

  • 21 подкладывать

    техн., несов. подкла́дывать, сов. подложи́ть
    підклада́ти, підкла́сти; ( снизу - ещё) підбива́ти, підби́ти; ( одежду - ещё) підшива́ти, підши́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > подкладывать

  • 22 лицювати

    техн. лицева́ть ( одежду)

    Українсько-російський політехнічний словник > лицювати

  • 23 підшивати

    техн. подбива́ть (подшивать снизу, изнутри), подкла́дывать ( одежду - ещё), подта́чивать ( подшивать), подшива́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > підшивати

  • 24 вставка

    1) (в рукопись, в разговор) вставка; (в одежду) вставка, надстава, штучка, уштуковане;
    2) (при инкрустировании: вставка в дерево металла, кости и пр.) впускання (гал.); (в деревянный брус и пр.) доточене (р. -ного), втічка;
    3) см. Вставление.
    * * *
    1) ( действие) вста́влення, уставля́ння
    2) ( объект) вста́вка, вкла́день, -дня

    Русско-украинский словарь > вставка

  • 25 выкладывать

    выкласть и выложить
    1) викладати, викласти; (выгружать) виладовувати, виладувати;
    2) обкладати, обкласти, обмуровувати, обмурувати цеглою, камінням;
    3) облямовувати, облямувати, обшивати, обшити (одежду);
    4) см. Валошить;
    5) вираховувати, рахувати, вирахувати, обрахувати, порахувати; розмірковувати, розміркувати.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыложить
    1) виклада́ти, викласти и ви́ложити; ( выстилать) обклада́ти, обкла́сти
    2) ( отделывать обшивкой) облямо́вувати, облямува́ти, обшива́ти, обши́ти; ( обкладывать) виклада́ти, ви́класти и ви́ложити, обклада́ти, обкла́сти
    3) (несов.: высчитывать) обчи́слювати, обчисля́ти, вирахо́вувати, вилі́чувати
    4) ( кастрировать) диал. виклада́ти, ви́класти, валаша́ти, ви́валашати

    Русско-украинский словарь > выкладывать

  • 26 выпачкать

    -ся чем умазати, -ся в що, вимазати, -ся, обмазати, -ся, забруднити, -ся, закаляти, -ся, укаляти, -ся, вбрати, -ся. [Ви в глину вбралися]; специальнее: (на лице) - замурзати, -ся; (мукой) уборошнити, -ся; (грязью) задрипати, -ся, забрьохати, -ся, обталапати, -ся; (нечистотами) уробити, -ся; (травою) визеленити, -ся, позеленити -ся; (дёгтем, салом и т. п.) засмальцювати, -ся, заялозити, -ся; (валяясь) укачати, -ся; (блевотинами) заблювати, -ся, ублювати, -ся. Выпачканный - умазаний, вимазаний, забруднений, и т. д. [В мене руки - вмазані]. См. Вымазаться.
    * * *
    забрудни́ти и мног. позабру́днювати, побрудни́ти, ви́бруднити, зама́зати и мног. позама́зувати, замасти́ти; закаля́ти, покаля́ти, скаля́ти, зароби́ти; (преим. лицо) заму́рзати, обму́рзати, замазу́рити; ( забрызгать одежду) забрьо́хати; ( загадить) запаску́дити, спаску́дити и мног. попаску́дити

    Русско-украинский словарь > выпачкать

  • 27 донашивать

    доносить
    1) доношувати, доношати, доносити, (сов.) доносити. [Доносили, доносили та й не доносили]. Доношенный (о ребёнке) - часовий. [Не часова дитина знайшлася: мати впала дуже, то воно й народилося аж на місяць раніш];
    2) (одежду, обувь) доношувати, доносити, доходжувати, доходити [Доходювали свої сюртуки, щоб надіти рясу й підрясник (Свидн.)] (о мног. - подоношувати), (износить) поносити. [Дівочу одежу поносила, а тепер справляти нема за що].
    * * *
    несов.; сов. - донос`ить
    доно́шувати, доноси́ти

    Русско-украинский словарь > донашивать

  • 28 дотаскивать

    дотаскать, дотащить
    1) дотягати, дотягти, доволікати, доволокти, доцуплювати, доцупити, доперти, дотарабанити. [Ледві ноги доволік (Шевч.). Пшона мішок коли-б хто поміг доперти до хутора (Куліш)];
    2) одежду дотаскать - см. Донашивать, доносить.
    * * *
    I несов.; сов. - дотаск`ать
    доно́шувати, доноси́ти; дота́скувати, дотаска́ти
    II несов.; сов. - дотащ`ить
    дотяга́ти и дотя́гувати, дотягти́ и дотягну́ти; ( доволакивать) доволіка́ти, доволокти́ и доволочи́ти

    Русско-украинский словарь > дотаскивать

  • 29 заголять

    заголить заголювати, заголити, (поднимая одежду) задублювати, задубити, (о мног.) позаголювати, позадублювати.
    * * *
    несов.; сов. - загол`ить
    заго́лювати, заголи́ти

    Русско-украинский словарь > заголять

  • 30 заголяться

    заголиться заголюватися, заголитися, (поднимая одежду) задублюватися, задубитися, підійматися, піднятися, (о мног.) позаголюватися, позадублюватися, попідійматися. [Коли москаль каже «сухо», задубись по вухо (Прислів'я)].
    * * *
    несов.; сов. - загол`иться
    заголюватися, заголитися, -голю́ся, -го́лишся

    Русско-украинский словарь > заголяться

  • 31 замачивать

    замочить
    1) замочувати, замочити, (платье внизу ещё) забовтувати, забовтати, задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати чим; (росой) зарошувати, заросити; (уриной) замочувати, замочити (вульг.) засцикати, засцяти що; (коноплю) мочити, помочити (коноплі); (о мн.) позамочувати, позабовтувати, позадрипувати и т. д. [І риби не зловив, собі штани замочив (Чуб. III)]. -вать бочку - замочувати бочку;
    2) (о дожде) намочувати, намочити, помочити, (слегка) за[при]кроплювати, за[при]кропити;
    3) (выпить немного) закроплюватися, закропитися, замочуватися, замочитися. Замоченный - замочений, забовтаний, задрипаний, забрьоханий; зарошений, закроплений; засцяний; (дождём) намочений, помочений, (слегка) за[при]кроплений.
    * * *
    несов.; сов. - замоч`ить
    1) замо́чувати, замочи́ти, -мочу́, -мо́чиш и мног. позамо́чувати, сов. помочи́ти; ( росой) заро́шувати, зароси́ти, -рошу́, -ро́сиш и мног. позаро́шувати, обро́шувати, оброси́ти, сов. пороси́ти; (сов.: одежду) диал. забе́йкати
    2) ( опускать в воду для обработки) замо́чувати, замочи́ти и мног. позамо́чувати; ( коноплю) мочи́ти, помочи́ти

    Русско-украинский словарь > замачивать

  • 32 застёгивать

    -ся, застегнуть, -ся застібати, -ся, застебнути, -ся, защібати, -ся, защебнути, - ся, запинати, -ся, зап'ясти, -ся, (о мн.) позастібати, -ся и т. д. [Циновним ґудзем застебнувся (Котл.). Дала їм усім білі сорочки і новими стьожками позастібала (Чуб.)]. Защебнув свиту на гаплики. Солдат на всі ґудзики запинається (Сл. Гр.). -нуть при помощи пряжки - зашпінкувати (гал.). Застёгнутый - застебнений и застебнутий, защебнутий, зап'ятий.
    * * *
    I несов.; сов. - застегн`уть
    застіба́ти, застебну́ти, -стебну́, -сте́бнеш и мног. позастіба́ти, защіба́ти и защі́бувати, защебну́ти, -щебну́, -ще́бнеш; ( одежду) запина́ти, запну́ти и мног. позапина́ти
    II несов.; сов. - застег`ать
    ( засекать) засіка́ти, засікти́, -січу́, -січе́ш; сов. зашмага́ти

    Русско-украинский словарь > застёгивать

  • 33 затыкаться

    I. починатися тканням.
    II. Затыкаться, заткнуться -
    1) затикатися, заткнутися, позатикатися чим; бути заткненим чим;
    2) застромлюватися, застромитися, позастромлюватися за що; бути застромленим за що;
    3) (подбирать одежду) підтикатися, підіткнутися, (о мног.) попідтикатися.
    * * *
    несов.; сов. - заткн`уться
    1) затика́тися, заткну́тися
    2) затика́тися, заткну́тися, застро́млюватися, -люється и застромля́тися, застроми́тися, -ро́миться, засо́вуватися, -со́вується и засува́тися, засу́нутися

    Русско-украинский словарь > затыкаться

  • 34 измызгать

    (пол, одежду) змизкати (підлогу, одежу). [Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз змизкаєш (Черн. п.)]. Измызганный - змизканий. -ться - змизкатися. См. Истаскать, -ся, Исшаркать -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > измызгать

  • 35 изнашивать

    износить что (одежду и т. п.) зношувати, зносити, поносити, сходжувати, сходити, (о мн.) позношувати, поносити, посходжувати, походити що (одежу), (об обуви ещё) стоптувати, стоптати, потоптати, постоптувати що (взуття), (много изнашивать) виношувати, виносити, (обувь) витоптувати, витоптати, повитоптувати що. [І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила (Метл.). Без розкоші, без любови зношу свої чорні брови (Шевч.). Не берім цієї матерії, що це я сходив, бо бачиш: один місяць походив та й порвав (Звин.). Що матка дала, поносила усе чисто (Рудч.)]. -сить сапоги - сходити, стоптати чоботи. -ться - зношуватися, зноситися (о мн. поноситися) виношуватися, виноситися сходжуватися, сходитися, (об обуви) стоптуватися, стоптатися, (о мн.) потоптатися; бути зношеним, поношеним, сходженим, стоптаним, потоптаним; (об организме) виснажуватися, виснажитися, знесилюватися, знесилитися; (о машинах и т. п.) спрацьовуватися, спрацюватися, вироблятися, виробитися. [Зносилася свита (Сл. Гр.). Це сукно швидко зношується (Київщ.)]. Совсем -сился - геть обносився, обідрався; см. Обнашиваться 2. -ситься (похилеть) - виснажитися, змарніти. Изношенный - зношений, поношений, сходжений, стоптаний, (об организме) виснажений, знесилений, (о машине, механизме и т. п.) спрацьований. -ное платье - зношене (сходжене) вбрання. -ное лицо - виснажене, змарніле лице (обличчя).
    * * *
    несов.; сов. - износ`ить
    зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и поноси́ти и мног. позно́шувати, вино́шувати, ви́носити, -ношу, -носиш; сов. сходи́ти, уходи́ти; ( обувь) сто́птувати, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и потопта́ти; (машину, орудие) спрацьо́вувати, -вую, -вуєш, спрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( организм) висна́жувати, ви́снажити

    Русско-украинский словарь > изнашивать

  • 36 истаскивать

    истаскать
    1) витягати, витягти що звідки; см. Вытаскивать;
    2) (одежду, обувь) тягати, стягати, зношувати, зносити, (пров.) халястати, схалястати що (одежу, взуття), (обувь ещё) стоптувати, стоптати (взуття); см. Истаптывать 3. [Чисто (совсем) стягала нову хустку, свиту (Поділля). Свою свиту схалястала то сердиться, що в мене ще нова (Звин.)]. Истасканный - (об одежде) зношений, потяганий, схалястаний, (об обуви) стоптаний. -ное платье - зношене (потягане) вбрання. -ный человек - стоптана, підтоптана, потріпана людина. -ться -
    1) (изнашиваться) тягатися, стягатися, зношуватися, зноситися, (об обуви) стоптуватися, стоптатися;
    2) (перен. о челов.) стоптуватися, стоптатися, потріпатися, (распуститься) зледащіти; см. Исшататься.
    * * *
    несов.; сов. - истаск`ать
    1) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати; ( обувь) сто́птувати, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и мног. посто́птувати, підто́птувати, підтопта́ти; (сов.: истрепать) потріпа́ти
    2) (перен.: о словах, мыслях) зата́скувати, затаска́ти, заяло́жувати, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

    Русско-украинский словарь > истаскивать

  • 37 истрёпывать

    истрепать
    1) (избить в мохры) - см. Исхлестать. -пать рукава - обстріпати, пообстріпувати рукави. -пать юбку (внизу) - оббити спідницю;
    2) (об одёже) шарпати, пошарпати, потріпати, халястати, схалястати; см. Истаскивать 2;
    3) (лён, посконь) витіпувати, витіпати, потіпати (льон, плоскінь). См. Трепать. Истрёпанный - (об одёже: поношенный) пошарпаний, потріпаний, схалястаний. -ная книга - пошарпана, потріпана, (извне) обшарпана, об(с)тріпана книга. [Темніють оберемки школярських букварів: старі, розбиті, обтріпані (Васильч.). Обшарпані палятурки (Васильч.)]. -ное лицо - потріпане обличчя. -ться -
    1) см. Исхлёстываться;
    2) шарпатися, пошарпатися, зношуватися, зноситися; см. Истаскиваться 1, Изнашиваться.
    * * *
    несов.; сов. - истреп`ать
    1) ша́рпати, поша́рпати, тріпа́ти, потріпа́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и мног. пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати, обстрі́пувати, обстрі́пати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати, розша́рпувати, розша́рпати и мног. порозша́рпувати; (одежду, обувь) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати, сов. поноси́ти; ( рвать) де́рти, -ру, -ре́ш и драти (деру́, дере́ш), поде́рти и подра́ти, рва́ти, порва́ти
    2) (перен.: утомлять, измучивать) ша́рпати, поша́рпати; тріпа́ти, потріпа́ти; ( выматывать) вимо́тувати, ви́мотати, висо́тувати, ви́сотати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити

    \истрёпывать па́ть не́рвы — поша́рпати (потріпа́ти, вимотати, ви́сотати) не́рви

    Русско-украинский словарь > истрёпывать

  • 38 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 39 кропать

    1) партачити. [Який з його кравець - партачить а не шиє (Київщ.)];
    2) базграти. -пать стихи - базграти (писати) нікчемні вірші, ліпити віршики, стуляти рими.
    * * *
    1) диал. ( шить одежду) ши́ти; ( чинить) лата́ти
    2) перен. ирон. парта́чити, парто́лити, ля́пати; (плохо писать ирон.) дря́пати, ба́зграти, ліпи́ти, ліпа́чити; диал. лампі́жити

    Русско-украинский словарь > кропать

  • 40 лицевать

    -ся
    1) (выглаживать, ровнять) личкувати, -ся, рівняти, -ся, вирівнювати, -ся; (полировать) лощити, -ся, ґлянсувати, -ся. [Личкує каміння мірошник (Канів.)];
    2) (облицовывать) лицювати, -ся, облицьовувати, -ся;
    3) (перелицовывать) лицювати, -ся, перелицьовувати, -ся. [Сім раз відрізали - довга, сім раз лицювали - нова (Номис)];
    4) (товар) личкувати (крам);
    5) (очерчивать) о(б)креслювати, -ся и о(б)креслити, -ся, обводити, -ся. Лицованный -
    1) личкований;
    2) (об одежде) лицьований, перелицьований.
    * * *
    1) ( одежду) лицюва́ти, перелицьо́вувати
    2) ( облицовывать) облицьо́вувати

    Русско-украинский словарь > лицевать

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»