ни+один+не

раз, одного разу, одного часу, одного дня, якось. -жды утром, вечером - одного ранку, одного вечора. -жды в воскресенье - одної неділі.

* * *

1) ( один раз) оди́н раз, раз

2) ( как-то раз) одно́го ра́зу, оди́н раз, раз, яко́сь и я́кось, я́ко́сь-то; ( когда-то) коли́сь, коли́сь-то; ( в один из дней) одно́го дня

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

перебросить перекидати, перекинути, перемітувати, переметнути що куди. [Нехай-би бив, а то й через тин хотів перекинути. Один не докинув, а другий перекинув]. -сить мост через реку - міст через річку перекинути. -сить мешок через плечо - перекинути, перечепити мішок через плече, закинути сакви за плечі. Переброшенный - перекинутий, поперекиданий. Перебросать - перекидати, поперекидати, покидати що. [Вже перекидали ми дрова, що тепер робити?]. -сать лопатою зерно (для просушки) - перелопатити зерно. -санный - перекиданий, перелопачений.

* * *

перекатить, перекатать

1) перекочувати, перекотити, (во множ.) поперекочувати що куди, що через що. -катите бочку, -катайте бочки под навес - перекотіть бочку, поперекочуйте бочки під повітку. Один не докатил, другой -тил - один не докотив, другий перекотив;

2) сов. перекотити, переїхати;

3) (бельё) перекачувати, перекачати, поперекачувати, перемаґльовувати, перемаґлювати, поперемаґльовувати, (всё) покачати, помаґлювати. [Треба перекачати сорочку, бо щось погано викачана. Покачала всі сорочки];

4) побити, вибити, перешмагати. [Скільки не було їх там - усіх перешмагав нагаєм];

5) (на санях и т. п.) сов. перекатати, покатати (всіх одного по одному). Перекаченный - перекочений. Перекатанный - поперекочуваний; перекачаний, перемаґльований, покачаний и т. д. [Чи всі вже сорочки покачані?].

* * *

1) (перемещать с одного места на другое всё, многое) переко́чувати, перекоти́ти и попереко́чувати

2) ( бельё) перека́чувати, перекача́ти, несов. покача́ти

3) (несов.: на машине, лодке) поката́ти; переката́ти

1) перехід (-ходу) через що, від чого до чого, чого в що, переступ (через що) від чого до чого (обычно в отвлечён. знач.). [Перехід через гори, через річку, через міст. Нема льоду, нема льоду, нема переходу; коли тобі люба мила, бреди через воду. Перехід до нового ладу. Перехід від достатків до злиднів. Раптовий перехід від тепла до холоду. Перехід довгого «о» в «і»]. -ход в другую религию, партию - перехід в иншу віру, в иншу партію, до иншої віри, до иншої партії;

2) (марш, расстояние суточной ходьбы) ходка, перехід, день ходу. [В одну ходку дійду до Харкова, бо ніколи спочивати (Змієв. п.)]. Войскам оставался один -ход до крепости, войска были в одном -де от крепости - військові залишалося (було) один день ходу до фортеці. Переходы (коридоры) - переходи. [У цьому будинкові багато переходів усяких, часом навіть заблудиш серед їх].

* * *

перст, палець (-льця). Один как перст - сам як палець, одним-один як пучка.

* * *

подразнить дражнити (часом, часто), подражнити, дрочити (часом, часто), подрочити, дратувати (часом, часто), подратувати кого, дражнитися (часом, часто) з ким, з кого, дрочитися (часом, часто) з кого, дратуватися з ким. [Та, ну, вже не дратуйся: давай дітям гостинця. Він дражнився з нею (Неч.-Лев.). Ти дрочишся з мене]. -ся (о мног.) - дражнити, дрочити (часом, часто) один (одне) одного, дражнитися, дрочитися, подражнитися, подрочитися. Они -нились, да оба и разревелись - вони подрочились, та й обоє розплакались. Мы с ним друзья, а таки иногда -ваемся - ми з ним приятелі, а таки часом дражнимо (дрочимо) один одного или дражнимось (дрочимось).

* * *

подстрекнуть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) підбивати, підбити кого на що, підохочувати, підохотити кого до чого, підструнчувати, підструнчити, підструнювати, підструнити, піджиг[ґ]увати, піджиґнути, підштрикувати, підштрикнути кого чим; срв. Побуждать, Поощрять. [Сатана зна, чим підштрикнути (Квітка)]. -кать друг друга - підохочувати один (одне) одного. -нуть чьё-л. любопытство - збудити, підштрикнути чиюсь цікавість. -ть кого против кого (возбуждать) - намовляти, намовити, підмовляти, підмовити, направляти, направити, підбурювати и підбуряти, підбурити кого проти кого и на кого, підструнчувати, підструнчити, підстрючувати, підстрючити, підстрочувати, підстрочити, під'юджувати, юдити, під'юдити кого проти кого, на кого; срв. Возбуждать 2, Подговаривать (против кого). [І почав людей юдити на Степана. Під'юдив мене на вас. Це він його підстрочив]. -ть к чему (подущать на что) - призводити, призвести до чого и на що, призвід (направу, понуку) давати, дати кому до чого, підводити, підвести кого до чого и на що, піджиґувати, піджиґнути, наштирювати, наштирити, підштрикувати, підштрикнути, підш[с]тирувати, підш[с]тирити кого на що, підштовхувати, підштовхнути до чого, намошторювати, намшторити, підцюкнути кого на що, до чого (робити що). [Вона його на все лихе призводить (Київщ.). Не той злодій, хто руками бере, а той, хто призвід дає (Київщ.). Нас на тоє підвела. А баби все наштирують (Коцюб.). Один одного підштовхував до війни з козаками (Куліш). Підцюкнула нечиста сила].

* * *

несов.; сов. - подстрекн`уть

1) (к чему-л. недозволенному, преступному) підбу́рювати, підбу́рити (кого на що, до чого); ( побуждать) підбива́ти, підби́ти (кого на що); ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити (кого до чого, на кого-що), піддро́чувати, піддрочи́ти (кого на що), підстру́нчувати, підстру́нчити (кого чим); ( подзадоривать) підохо́чувати, підохо́тити (кого до чого); ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити (кого на що, до чого); ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти (на що, до чого)

2) ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти

крій (р. крою). [Убрання на йому елегантського крою]. Все на один -рой - усі на один копил.

* * *

поторсати, потермосити, посіпати, пошарпати кого; срв. Тормошить. -шить друг друга - пошарпатися (один з одним). [Один з одним пошарпалися, а не бились].

* * *

1) пото́рсати, потермо́сити, поша́рпати

2) (перен.: побеспокоить) посми́кати, поша́рпати

(манера, образец) кшталт (-ту), шталт, штиб (-бу), штем, штиль (-лю), стать (-ти), (стиль) стиль; (способ) спосіб (-собу), роб (-бу), побит (-ту); срв. Манера, Стиль. Письмо не того -шиба - писання не того штибу (Ном.). Все одного -шиба люди - всі на один кшталт (шталт і т. д.), всі на один копил роблені, всі одним миром мазані. Делать что-л., каким.-л. -бом - робити що на якийсь кшталт и т. д., робити якимсь робом, побитом, способом. Икона греческого -ба - образ грецького стилю. Рисовать на греческий -шиб - малювати на грецький кшталт (спосіб, штиб). Чёрносотенного -ба - чорносотенного штибу. Дама высокого -ба - високого штибу (високого коліна) дама. На свой -шиб - на свій копил, на свій штиб, роб.

* * *

1) (манера, повадка) штиб, -у

2) ( стиль) стиль, -лю

пощупать мацати (иноді, злегка), помацувати, помацати, лапати (иноді, злегка), полапувати, полапати, (один раз) мацнути, лапнути кого, що за що, у чому; (себя, друг друга) помацуватися, помацатися, полапуватися, полапатися, (один раз) мацнутися, лапнутися. [А дайте я помацаю вам руку (Куліш). Полапала за ребро. Полапав у гаманці, в кешені]. -пал себе голову - помацався за голову. [Помацується за ніздрі (пощупывает себе ноздри) та й поглядає на пальці, чи не йде кров з носа (Свидн.)].

* * *

прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.

* * *

несов.; сов. - приб`авить

1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;

2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];

3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;

4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;

5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].

* * *

1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́

2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу

пристегнуть

I. 1) прищібати, прищібнути, пристібати, пристебнути; (многое, одно к другому) спинати, поспинати. [Будуть поспинані п'ять килимів один до одного (Св. Пис.)];

2) (припрягать) припрягати, припрягти, прибичовувати, прибичувати. Пристёгнутый - прищебнутий, прищебнений, пристебнутий, пристебнений. -тые друг к другу (во множ.) - поспинані один з одним:

2) припряжений, прибичований.

II. Пристёгивать, пристегать - (о шитье) пристьобувати, пристьобати; приштаповувати, приштапувати. Пристёганный - пристьобаний, приштапований.

* * *

1) (прикреплять, застёгивая) пристіба́ти, пристебну́ти

2) ( припрягать) припряга́ти, припрягти́, підпряга́ти, підпрягти́

3) (перен.: упоминать, преим. некстати) приплу́тувати, приплу́тати, прито́чувати, приточи́ти; ( впутывать) вплу́тувати, вплу́тати

4) (перен.: прибавлять) додава́ти, дода́ти; ( о деньгах) накида́ти, наки́нути

притеснить

1) что, кого к чему - притискати, притис(ну)ти, (припирать) припирати, приперти що, кого до чого; см. Притискивать, Прижимать. Неприятеля -ли к реке - ворога приперли до річки;

2) кого (угнетать) - пригноблювати и пригнобляти, гнобити, пригнобити, утискати и утискувати, утиснути, притис(ну)ти, стискати, стис(ну)ти кого, (утеснять) утісняти, тіснити и тиснути, утіснити, гнітити, пригнічувати, пригнітити кого, налягати, налягти на кого, нас і насідати, насісти на кого або кого, пристязати, прис(у)тяжити, прикручувати, прикрутити кого; срв. Угнетать, Прижимать. [Треба було панам польським не дозволяти гнобити український народ (Загірн.). Тіснять убогого (Еккл.). Міщан стискала шляхта по городах (Куліш). Він ніколи не утискав Макара (Єфр.). Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого (Номис). Один одного їсть один одного насідає (Мирн.), Дуже присутяжив людей (Грінч.)]. Притеснённый -

1) притиснений и притиснутий, припертий до чого;

2) пригноблений, утиснений и утиснутий, пригнічений від кого. -ная нация - пригноблена нація. -ться -

1) притискатися, бути притисненим и притиснутим;

2) пригноблюватися и пригноблятися, утискуватися и утискатися, утіснятися, гнітитися, пригнічуватися, бути пригнобленим, утисненим, гпригніченим від кого.

* * *

несов.; сов. - притесн`ить

1) (известное время) продзвонити; (в один колокол) проба(ла)мкати, пробо[е ]вкати. [На великдень продзвонили три дні];

2) (отзвонить) продзвонити, передзвонити, видзвонити; (в один колокол) проба(ла)мкати, пробо[е]вкати, однокр. бамкнути, бо[е]вкнути. [Годинник в залі продзвонив дванадцять (Н.-Лев.). Передзвонили до вечірні. Аж поки дзвін видзвонить одинадцяту (Куліш)]. -нил третий звонок - продзвонено втретє, передзвонили в третій дзвін;

3) розголосити, роздзвонити, розляпати язиком скрізь [Йому сказали, а він по всьому селу роздзвонив (Ум.)].

* * *

(хлопать себя) ляскати (сов. ляснути) себе. [Ляснув себе по щоці (Квітка)]; (бить друг друга взаимно) лупцювати, (гріти) один одного, лупцюватися. [Лупцюють один одного, аж чуби мокрі]. Жвакнуться (шлёпнуться) - жвакнути.

I. порядження и порядіння, згодження и згодіння, поєднання; срв. Наподряжать.

II. Наподряд, нрч.-

1) (от сщ. Подряд) - з (під)ряду. Отдавать, отдать работу -ряд - віддавати, віддати роботу з (під)ряду. Брать работу -ряд - брати роботу з (під)ряду, рядитися робити що. [Рядимося вугіль із станції возити (Київщ.)];

2) (от сщ. Ряд) - уряд, поряду, поспіль; срв.

II. Подряд, Сряду. Все -ряд - усі поспіль (уряд), (все решительно, все как один) геть-чисто всі, усі як один, усі як на підбір. [Усі огірочки як на підбір - зелені та тверді (Луб.)]. Брать -ряд - брати вряд. [Не вибирайте, беріть уряд! (Богодух.)].

1) (на-бок) набік, на один бік. С[На]клоняться, с[на]клониться -ну - похилятися, похилитися (набік, на один бік), (пров.) перехняблюватися, перехнябитися. [Низько-низько похилилась наша рідна хата (Грінч.). Хата стара, вже аж перехнябилась (Харківщ.). Очіпок їй на одно вухо перехнябився (Богодух.)];

2) на чужину, між чужі люди; на заробітки. Идти, ходить зарабатывать -ну - іти, ходити на заробітки, ходити по заробітках, заробляти не вдома.