Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

побуждать

  • 1 побуждать

    побудить кого к чему спонукувати и спонукати, спонукати, підгонити, підігнати, підбуджувати, підбудити. примушувати, примусити, змушувати, змусити, призводити, призвести, поривати, порвати, підіймати, підняти, порушати и -рушувати, порушути, зрушати и зрушувати, зрушити, подвигати, подвигнути; (склонять) підохочувати, підохотити, підраджувати, підрадити, (воспламенять) запалювати, запалити кого до чого и на що. [Підгонюй його військо до походу (Куліш). Шевченкове слово пориває й досі до боротьби за світ і волю (Грінч.). Напевне тебе хтось призводив красти. Як тебе сумління порушило отак зробити? Не знаю, що мене підрадило вкрасти]. Какие причины -дили вас к преступлению? - які причини спонукали (призвели) вас до проступства, зрушили (порушили, підняли) вас на проступство (злочинство)? Что -дило вас оставить службу? - що спонукало (примусило) вас покинути працю? -ди его чем-нибудь заняться делом - піджени (поруш, підохоть) його чим-небудь узятися до діла. Это обстоятельство - дило меня ускорить свой отъезд - ця обставина підігнала (примусила, змусила) мене прискорити свій від'їзд. Побуждаемый - спонукуваний, підгонений, підохочуваний. Побуждённый к чему - спонуканий, змушений, призведений до чого.
    * * *
    несов.; сов. - побуд`ить
    спонука́ти и спону́кувати, спонука́ти; ( активизировать) підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти, подвига́ти, подви́гнути

    Русско-украинский словарь > побуждать

  • 2 подстрекать

    подстрекнуть кого чем, к чему (побуждать, поощрять) підбивати, підбити кого на що, підохочувати, підохотити кого до чого, підструнчувати, підструнчити, підструнювати, підструнити, піджиг[ґ]увати, піджиґнути, підштрикувати, підштрикнути кого чим; срв. Побуждать, Поощрять. [Сатана зна, чим підштрикнути (Квітка)]. -кать друг друга - підохочувати один (одне) одного. -нуть чьё-л. любопытство - збудити, підштрикнути чиюсь цікавість. -ть кого против кого (возбуждать) - намовляти, намовити, підмовляти, підмовити, направляти, направити, підбурювати и підбуряти, підбурити кого проти кого и на кого, підструнчувати, підструнчити, підстрючувати, підстрючити, підстрочувати, підстрочити, під'юджувати, юдити, під'юдити кого проти кого, на кого; срв. Возбуждать 2, Подговаривать (против кого). [І почав людей юдити на Степана. Під'юдив мене на вас. Це він його підстрочив]. -ть к чему (подущать на что) - призводити, призвести до чого и на що, призвід (направу, понуку) давати, дати кому до чого, підводити, підвести кого до чого и на що, піджиґувати, піджиґнути, наштирювати, наштирити, підштрикувати, підштрикнути, підш[с]тирувати, підш[с]тирити кого на що, підштовхувати, підштовхнути до чого, намошторювати, намшторити, підцюкнути кого на що, до чого (робити що). [Вона його на все лихе призводить (Київщ.). Не той злодій, хто руками бере, а той, хто призвід дає (Київщ.). Нас на тоє підвела. А баби все наштирують (Коцюб.). Один одного підштовхував до війни з козаками (Куліш). Підцюкнула нечиста сила].
    * * *
    несов.; сов. - подстрекн`уть
    (кого чем, к чему, на кого-что)
    1) (к чему-л. недозволенному, преступному) підбу́рювати, підбу́рити (кого на що, до чого); ( побуждать) підбива́ти, підби́ти (кого на що); ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити (кого до чого, на кого-що), піддро́чувати, піддрочи́ти (кого на що), підстру́нчувати, підстру́нчити (кого чим); ( подзадоривать) підохо́чувати, підохо́тити (кого до чого); ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити (кого на що, до чого); ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти (на що, до чого)
    2) ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти

    Русско-украинский словарь > подстрекать

  • 3 побудить

    см. Побуждать.
    * * *
    I
    1) побуди́ти; ( разбудить) розбуди́ти и порозбу́джувати, збуди́ти; (разогнать сон - преим. о шуме) пробуди́ти, розбу́ркати и порозбу́ркувати, пробу́ркати
    2) охотн. підня́ти
    II см. побуждать

    Русско-украинский словарь > побудить

  • 4 воздвигать

    -ся и -двизать, -ся, воздвигнуть, ся
    1) (сооружать, созидать) будувати, -ся, збудувати, -ся, вибудувати, -ся, споруджати, -ся, споруджувати, -ся, спорудити, -ся, ставити, -ся, поставитися, -ся, зводити, -ся, звести, -ся, (многое) позводити, -ся [Позводив олтарі (Л. Укр.)]; (создавать из чего) підні[ій]мати, підняти [Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові (Св. Пис.)];
    2) (поднимать, воздымать) піднімати, (підіймати), -ся, підняти, -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підносити, -ся, піднести, -ся, зносити, -ся, знести, -ся;
    3) (побуждать на вражду кого) піднімати кого на кого, на що. [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - воздв`игнуть
    спору́джувати и споруджати, споруди́ти; ( возводить) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, підво́дити, підве́сти и мног. попідво́дити; ( строить) будувати, збудува́ти и побудува́ти, ста́вити, поста́вити; диал. здвига́ти и здви́гувати, здвигну́ти, підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти

    Русско-украинский словарь > воздвигать

  • 5 возмущать

    -ся, возмутить, -ся
    1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;
    2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];
    3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;
    4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].
    * * *
    несов.; сов. - возмут`ить
    1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити
    2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти
    3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти

    Русско-украинский словарь > возмущать

  • 6 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

  • 7 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 8 подбивать

    подбить
    1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;
    2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -
    1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;
    2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - подб`ить
    1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти
    2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити
    3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти

    Русско-украинский словарь > подбивать

  • 9 подвигать

    I. посовати, (усилит.) попосовати. [Попосовав сьогодні важкі скрині, то тепер у спині болить]. -ся - посоватися, порухатися.
    II. подвинуть посувати, посовувати, посунути; (ближе к кому, чему) присувати, присунути до кого, до чого. Что -нуло его на это? - що призвело його до цього? Подвинутый - посунений, посунутий; (ближе) присунений, присунутий; (на что) призведений до чого.
    * * *
    I подвиг`ать
    несов.; сов. - подв`инуть
    1) посува́ти, посу́нути; ( придвигать) підсува́ти и підсо́вувати, підсу́нути
    2) перен. посува́ти [впере́д], посу́нути [впере́д]
    II подв`игать
    посо́вати; подви́гати; ( пошевелить) пору́хати

    Русско-украинский словарь > подвигать

  • 10 подвигнуть

    (на что) подвигнути, порушити на що, до чого. [Я не одного з великодушних римлян подвигнув на спасенне діло (Куліш)]. Подвигнутый - подвигнений. -ся - подвигнутися.
    * * *
    несов. см. побуждать

    Русско-украинский словарь > подвигнуть

  • 11 подвизать

    Русско-украинский словарь > подвизать

  • 12 подталкивать

    I. подтолкать и подтолкнуть
    1) что под что - підштовхувати, підштовхнути, підпихати, підіпхнути (підпихнути) що під що;
    2) -кивать, -нуть кого - підштовхувати, підштовхнути кого. [Підштовхували його ззаду (Васильч.)];
    2) (побуждать, торопить кого) під[над]ганяти, підігнати кого. [Сама вона нічого не надумається зробити, треба її під[над]ганяти (Звин.)]; см. Подганять;
    3) (подстрекать) кого на что, к чему - підштовхувати, підштовхнути кого до чого, на що. [Один одного підштовхував до війни з козаками (Куліш)]; см. Подстрекать. Подтолкнутый -
    1) підштовхнутий, підіпхнутий, (о мног.) попідпиханий;
    2) підігнаний. -ся -
    1) підштовхуватися, підпихатися, бути підштовхнутим, підіпханим;
    2) підганятися, бути підігнаним.
    II. подтолочь чего товкти ще, натовкти ще, втовкти ще чого. [Втовчи-но ще соли].
    * * *
    несов.; сов. - подтолкн`уть
    підшто́вхувати, підштовхну́ти; підпиха́ти, підіпхну́ти

    Русско-украинский словарь > подталкивать

  • 13 понуждать

    понудить понукати, (с)понукувати и спонукати, спонукати, примушувати, примусити, силувати, присилувати, призводити, призвести, приганяти, пригнати, наглити, кого до чого. Нужда его к этому -ла - убозтво його до цього призвело. -дить кого к выполнению обязательства - примусити кого виконати зобов'язання (до виконання зобов'язаннів). -дать кого к работе - приганяти кого до роботи. -дать кого к торопливости - наглити кого до поспіху. Понуждаемый - понукуваний, пертий. [Часто добувався до пустих хат, пертий голодом, і шарив на-потемки по кутах (Франко)]. Понуждённый - спонуканий, примушений, призведений. Понуждающий - спонук(ув)альний, понукувальний.
    * * *
    несов.; сов. - пон`удить
    1) ( побуждать) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати и спонукну́ти; ( принуждать) приму́шувати, приму́сити, си́лувати, приси́лувати, несов. прину́кувати, пону́кувати, принука́ти; ( торопить) підганя́ти и підго́нити, підігна́ти
    2) ( лошадей) поганя́ти, погна́ти, підганя́ти, підігна́ти, несов. пону́кувати

    Русско-украинский словарь > понуждать

  • 14 поощрять

    поощрить кого к чему, на что заохочувати, заохотити, підохочувати, підохотити, поохочувати, поохотити кого до чого, додавати, додати охоти, духу кому до чого, запалювати, запалити, підживляти, підживити, загрівати, загріти кого до чого, понуку давати (дати) кому до чого; (подстрекать) підбуджувати, підбудити, підгонити, підігнати кого до чого и на що; (давать поблажку) понаду (попуск) давати (дати) кому до чого, чому. Соревнование -ряет их к работе - змагання заохочує (підохочує и т. д.) їх до праці. -ряя произвол и беззаконие, правительство привело страну к анархии - даючи понаду (попуск) сваволі та беззаконству, уряд призвів країну до анархії. Поощрённый - заохочений, підохочений, поохочений и т. д. до чого. -ться - бути заохочуваним (заохоченим), підохочуваним (підохоченим) и т. д.; підживлятися чим. Всякое рвение -ряется успехом - усякий запал (усяке завзяття) підживляється з успіху. Это здесь не -ряется (этому не потворствуют) - цьому тут не дають понади, цього тут не похваляють.
    * * *
    несов.; сов. - поощр`ить
    заохо́чувати, заохо́тити; ( содействием побуждать) підохо́чувати, підохо́тити, диал. поохо́чувати, поохо́тити; (поддерживать одобрением, похвалой, наградой) підтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати

    Русско-украинский словарь > поощрять

  • 15 толкать

    несов.; сов. - толкн`уть
    1) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти; несов., прям. ту́зати; (кулаком, палкой) штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти, сту́сати, стусну́ти и усилит., стусону́ти; ( пихать) пха́ти, пхну́ти, штурля́ти, штурну́ти; диал. труча́ти, тру́тити, потру́чувати, потру́чити, сов. совману́ти

    толка́ть в про́пасть — штовха́ти в прі́рву (в безо́дню)

    2) ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти; ( побуждать) спонука́ти и спону́кувати, спонука́ти и спонукну́ти

    ни в зуб толкну́ть — школьн. ні бе ні ме, ні в зуб ного́ю

    Русско-украинский словарь > толкать

  • 16 Заохочувать

    заохачивать, заохотить заохочувати, заохотити, підохочувати, підохотити, поохотити кого, додавати, додати охоти (заохоти) кому до чого; (побуждать) спонукувати, спонукати кого до чого, на що. [Турецька розкіш підохотила торгувати невольником (Куліш). Його жарти додали охоти й иншим пожартувати. Вони її спонукали на добро (Г. Барв.). Спонукував хлопців до діла (Г. Барв.)].

    Русско-украинский словарь > Заохочувать

См. также в других словарях:

  • побуждать — См …   Словарь синонимов

  • Побуждать — см. Возбуждать, побуждать, поощрять …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ПОБУЖДАТЬ — ПОБУЖДАТЬ, побудить кого к чему, понуждать, склонять, понукать, заставлять делать что. Соревнованье побуждает. Побуди его чем нибудь заняться делом. ся, страд. и ·возвр. Иной побуждается желаньем добра, другой суетностью. Побужденье ср. побудка… …   Толковый словарь Даля

  • ПОБУЖДАТЬ — ПОБУЖДАТЬ, побуждаю, побуждаешь (книжн.). несовер. к побудить2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • побуждать — ПОБУДИТЬ 2, ужу (редко), удишь; уждённый ( ён, ена); сов., кого (что) к чему и с неопр. (книжн.). Склонить к какому н. действию. П. действовать. П. к труду. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • побуждать — ▲ вызывать (что) ↑ действие побуждение. побуждать вызывать какие л. действия. побудительный. активация. активировать. расшевелить, ся. всколыхнуть. побудить. раздуть. разжечь. вызвать к жизни. дать жизнь кому. увлечь. подстегивать (# любопытство) …   Идеографический словарь русского языка

  • побуждать — ПОБУЖДАТЬ, несов. (сов. побудить), кого что к чему и с инф. Воздействуя на кого , что л., вызывать (вызвать) у кого л. желание сделать что л.; Син.: побуждать к чему л., подталкивать, склонять; Ант.: удерживать [impf. to induce (to), impel (to),… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • побуждать (другого) — ▲ побуждать ↑ другой, человек побуждение. побуждать кого стараться вызвать чьи л. действия. подвигнуть на что (# на дальнейшее сопротивление). подтолкнуть. подзадоривать (разг). нукать. ну (ну, говори, зачем пришел?. понукать. а ну (# беги скорее …   Идеографический словарь русского языка

  • Побуждать — несов. перех. 1. Склонять к какому либо действию, заставлять, вынуждать кого либо, делать что либо. 2. Торопить, погонять. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • побуждать — побужд ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • побуждать — (I), побужда/ю, да/ешь, да/ют …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»