-
1 стиль
Iстиль, -лю\стиль ль руково́дства — стиль; (метод: ме́тод) керівни́цтва
в \стиль ле кого́-чего́ — у сти́лі кого́-чого́
в како́м \стиль ле — в яко́му сти́лі
но́вый — и
IIста́рый \стильль — ( способ летосчисления) нови́й і стари́й стиль
( палочка для письма) ист. стиль, -ля -
2 стиль
-
3 стиль
-
4 стиль
астр.; техн. стиль -
5 новый стиль
нови́й стиль -
6 старый стиль
стари́й стиль -
7 новый стиль
нови́й стиль -
8 старый стиль
стари́й стиль -
9 новий стиль
но́вый стиль -
10 старий стиль
ста́рый стиль -
11 епістиль
техн. эписти́ль -
12 новый
и Нов новий; (поновее, поближе к современности) новітній; (нового времени) новочасний. [Може викую я з його (слова) до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.). Вступає в вік новий душа чиста (П. Тичина). Скажіть якої новітньої казки (Звин.). Новітня сукня (Крим.). Привезли саркофаг до брами новітнього храму (Л. Укр.). Новітні співці відгукнулись на голос той (Вороний). Страшна була людям якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.). Знайшли собі новітнє щастя (Крим.)]. -вые века - нові віки, нова доба. -вый год - новий рік. Встречать -вый год - зустрічати новий рік. С -вым годом! - з новим роком! Поздравлять с -вым годом - см. Поздравлять. -вый завет - новий заповіт (завіт). -вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. - Нова Зеландія, Нова Каледонія и т. п. -вые лица (особы) - нові люди. -вый мир - новий світ. [Світ новий, багряний (Сосюра)]. -вая неделя, церк. - провідний тиждень, проводи (-від и (реже) -дів). -вый порядок, режим - новий порядок (лад), режим. -вый Свет, геогр. - Новий Світ. -вое серебро - нове срібло, мельхіор (-ру). -вое слово (неологизм) - нове слово, новотвір (-твору). -вый стиль - а) (летоисчисления) новий стиль; б) (в искусстве) новий стиль, (модерн) модерний стиль, стиль-модерн. -вый человек - нова людина; (новичок) новак (-ка). Что -вого? - що (чути) нового? Пока -во что кому - поки новина (новинка) що кому. Совершенно -вый - новісінький. По -му - по- новому; по-новітньому. Старый друг лучше -вых двух - за старого приятеля двох нових дають, (та й то не беруть). -вая метла чисто метёт - см. Мести 1.* * *нови́й[вот ещё] \новыйое де́ло! — от (ото́, оце́) [ще] новина́!
\новыйая экономическая поли́тика — см. нэп
Но́вый завет — Нови́й завіт
\новыйый стиль — нови́й стиль
-
13 вкус
1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.* * *1) смак, -у2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра -
14 модерн
модерний (-на, -не), модерн (-ну). Стиль -дерн - стиль-модерн, модерний стиль; (лит. и худож. школа) модерна школа, модерна (-ни). [Якуб Кадрі - письменник з турецької модерни (Крим.)].* * *моде́рн, -устиль \модерн — стиль моде́рн
-
15 пошиб
(манера, образец) кшталт (-ту), шталт, штиб (-бу), штем, штиль (-лю), стать (-ти), (стиль) стиль; (способ) спосіб (-собу), роб (-бу), побит (-ту); срв. Манера, Стиль. Письмо не того -шиба - писання не того штибу (Ном.). Все одного -шиба люди - всі на один кшталт (шталт і т. д.), всі на один копил роблені, всі одним миром мазані. Делать что-л., каким.-л. -бом - робити що на якийсь кшталт и т. д., робити якимсь робом, побитом, способом. Икона греческого -ба - образ грецького стилю. Рисовать на греческий -шиб - малювати на грецький кшталт (спосіб, штиб). Чёрносотенного -ба - чорносотенного штибу. Дама высокого -ба - високого штибу (високого коліна) дама. На свой -шиб - на свій копил, на свій штиб, роб.* * *1) (манера, повадка) штиб, -уна оди́н \пошиб — на оди́н штиб (копи́л, ґату́нок)
2) ( стиль) стиль, -лю -
16 лапидарный
ляпідарний, каменоритний. -ный стиль - ляпідарний стиль.* * *лапіда́рний\лапидарный стиль — лапіда́рний стиль
-
17 слог
I грам.склад, -уIIзакры́тый \слог г — закри́тий склад
высокопа́рный \слог г — високомо́вний (пишномо́вний) стиль
-
18 изысканный
прил. вишуканий, добірний, виборний. [Вишукані образи (Єфр.). Добірне малювання (Р. Край). Добірні вислови (Крим.). Він нашого простого їсти не хоче, йому треба добірної харчі (Звин.)]. -ный слог - добірний стиль, вишуканий стиль. -ный вкус - (утончённый) витончений смак, вишукані вподобання.* * *1) прич. ви́шуканий; зна́йдений; дослі́джений; розві́даний\изысканныйый вкус — ви́тончений смак
3) (в знач. прил.: вычурный, манерный) ви́шуканий -
19 ионический
іонійський.* * *1) ист. іоні́йський\ионический ий диале́кт — лингв. іоні́йський діале́кт
2) архит. іоні́чний\ионический ий о́рдер (стиль) — іоні́чний о́рдер (стиль)
-
20 канцелярский
канцелярський. -кий чиновник, стиль - канцелярський службовець, стиль. - кие принадлежности - канцелярське (писарське) приладдя. -кая волокита - канцелярська тяганина. -кая пошлина - канцелярська оплата. -кая душа - канцелярська душа, канцелюга (общ. р.). -кая крыса (презр. о канц. чиновнике) - канцелярський посіпака (сіпака, сіпачка), - ська віра, канцеляжка (Котляр.).* * *канцеля́рський\канцелярский по́черк — канцеля́рський по́черк
\канцелярский язы́к — канцеля́рська мо́ва
См. также в других словарях:
стиль — стиль, я … Русский орфографический словарь
Стиль — 1. Понятие стиля. С. исторически обусловленное эстетическое единство содержания и многообразных сторон художественной формы, раскрывающее содержание произведения. С. возникает как результат «художественного освоения» определенных сторон социально … Литературная энциклопедия
стиль — [манера] сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? стиля, чему? стилю, (вижу) что? стиль, чем? стилем, о чём? о стиле; мн. что? стили, (нет) чего? стилей, чему? стилям, (вижу) что? стили, чем? стилями, о чём? о стилях 1. Стилем называют… … Толковый словарь Дмитриева
Стиль — Стиль: В Викисловаре есть статья «стиль» Стиль (писало, стило, стилос, стилус лат. … Википедия
СТИЛЬ — стиля, м. [греч. stylos, букв. палочка с острым концом для писания на навощенных дощечках]. 1. Совокупность художественных средств, характерных для произведений искусства какого н. художника, эпохи или нации. Архитектурные стили. Готический стиль … Толковый словарь Ушакова
Стиль — (лат. stilus, stylus, от греч. stэlos остроконечная палочка для письма), устойчивое единство образной системы, выразительных средств, характеризующее художественное своеобразие тех или иных совокупностей явлений искусства, будь то крупная … Художественная энциклопедия
Стиль — СТИЛЬ. Слово стиль первоначально у греков и римлян означало самое орудие письма ту палочку, или стерженек, острым концом которого писали на дощечках, натертых воском, а тупым концом стирали, заглаживали написанное; отсюда совет Горация:… … Словарь литературных терминов
стиль — я, м., ШТИЛЬ я, м. style m., гол.stylus, нем. Styl <лат. stylus слог письма.1. Совокупность признаков, характеризующих искусство определенного времени и направления со стороны идейного содержания и художественной формы. БАС 1. Style, штиль,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
СТИЛЬ — устоявшаяся форма худож. самоопределения эпохи, региона, нации, социальной или творч. группы либо отд. личности. Тесно связанное с эстетич. самовыражением и составляя центр, предмет истории лит ры и искусства, понятие это, однако,… … Энциклопедия культурологии
стиль — Вкус, дух, образ, манера, пошиб, род, школа, жанр; изложение, речь, слог, перо, кисть. В духе древних сочинений. У него бойкое перо, смелая кисть. Ср. . См. язык... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М … Словарь синонимов
СТИЛЬ — (лат. stilus, от греч. stylos палочка для писания). 1) в литературе: образ выражения, слог, своеобразный образ изложения мыслей выдающихся писателей. 2) род грифеля, которым древние писали на навощенных дощечках, нижний конец которого был острый … Словарь иностранных слов русского языка
