добавлять

несов. добавля́ть, сов. доба́вить

несов. добавля́ть, сов. доба́вить

добавить додавати, додати, (реже) добавляти, добавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, набавляти, набавити. [До всього сказаного додаймо, що… Туди ще добавити треба, а ви одбавляєте! Докину й я дві-три уваги. Карпо прикинув таке слівце, що батько перестав стругати (Неч.-Лев.)]. Добавить сладкого во что - досолодити що, додати підсолоди до чого.

* * *

несов.; сов. - доб`авить

1) додава́ти, дода́ти и мног. пододава́ти, добавля́ти, доба́вити, набавля́ти, наба́вити; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти

2) (говорить, писать в дополнение) додава́ти, дода́ти, добавля́ти, доба́вити; дото́чувати, доточи́ти

см. Добавлять.

* * *

см. добавлять

I. -ся, подмесить, -ся (тесто) підмішувати, -ся, підмісити, -ся, (о мн.) попідмішувати, -ся.

II. подмешать підмішувати, підмітати, домішувати, домішати, (о мн.) попідмішувати, подомішувати, (о жидкости) підколочувати, підколотити (о мн.) попідколочувати чого в що. [Підколотила води в молоко]. Подмешанный - підмішаний, примішаний, (о жидкости) підколочений.

* * *

подпущать, подпустить

1) кого куда, к чему - підпускати, підпустити, припускати, припустити, (о мног.) попід[попри]пускати кого куди, до чого, до кого. [Нікого і близько не підпускав до хати. Припустила теля до корови]. -кать шпильки кому - підшпигувати кого;

2) чего во что (добавлять жидкости) - впускати, впустити чого в що, підбавляти, підбавити чого в що. [Підбавив масла у віск]. Подпущенный - під[при]пущений, (о мног.) попід[попри]пусканий.

* * *

несов.; сов. - подпуст`ить

прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.

* * *

несов.; сов. - приб`авить

1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

сов. от добавлять

техн., несов. надвива́ть, сов. надви́ть

матем., несов. прибавля́ть, сов. приба́вить

1) ( добавлять) додава́ти, дода́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

•

- прибавляться

сов. от добавлять

техн., несов. надвива́ть, сов. надви́ть

матем., несов. прибавля́ть, сов. приба́вить

1) ( добавлять) додава́ти, дода́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

•

- прибавляться

техн. надвива́ть ( добавлять к чему-н - ещё), прису́чивать

восполнить

1) (возмещать недостаток чего-л.) надолужати, надолужувати, сов. надолужити. [До булави треба голови: безголов'я ніякими булавами не надолужиш (Н. Рада)];

2) (добавлять) поповняти, поповнювати, поповнити, доповняти, доповнювати, доповнити. [Дощик накрапає та синього моря доповняє].

* * *

несов.; сов. - восп`олнить

докласть

I. 1) докладати, докласти. [Доклав воза картоплею];

2) (каменную кирпичную кладку) домуровувати, домурувати.

II. Докладывать, доложить - (сообщить) доповідати, доповісти, (уведомлять) ясувати; з'ясувати, (сообщать) доносити, донести. [Гайков усе доповідає кому треба (Грінч.). Наймичка доповіла їй, що це все Тупотун так веселить бесіду (Г. Барв.). Ясую вам, що воював щасливо (Куліш). Газети доносять про відкриття парламентської сесії].

* * *

и Наподдать навіддавати чого.

* * *

несов.; сов. - наподд`ать

1) ( сильно бить) дава́ти (даю́, дає́ш), надава́ти и дати (дам, даси́)

2) (наддавать, усиливать) наддава́ти, надда́ти, піддава́ти, підда́ти; ( добавлять) додава́ти, дода́ти