Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

на+берег

  • 41 мутить

    мучивать
    1) (делать мутным) каламутити, колотити, с[за]каламучувати, сколочувати, мутити, бовтати; срв. Замутить 3, Помутить. [Що це ти тут каламутиш берег мій? (Глібів). Два голуби воду пили, а два колотили (Пісня). Дітвора бовтає воду (Луб.)];
    2) (возмущать, бунтовать) хвилювати, баламутити, колотити, каламутити, мутити, ворохобити, бунтувати. [По селах людей баламутять (Кониськ.). Так колотить усіма, як вир водою (Приказка). Колотила Пилипиха в нас у хаті (М. Вовч.). Мутив, як на селі москаль (Котл.)]. -тить общество (народ) - баламутити громаду (народ), колотити громадою (миром), каламутити в громаді, народ бунтувати. [Не вспів у село війти, вже й каламутить миром (Тобіл.). Почне каламутити в громаді (Грінч.). Отой Гуща народ бунтував (Коцюб.)];
    3) (тошнить) нудити, вадити, млоїти, (диал.) канудити. [Правда ваша: наїдались, а вам тепер вадить (Шевч.)]. Меня -тит - мені нудно (млосно, вадить), мене нудить (млоїть, канудить). На душе, на сердце -тит - на душі, на серці млосно (нудно).
    * * *
    1) ( жидкость) каламу́тити, колоти́ти
    2) (перен.: вызывать беспокойство; подстрекать) баламу́тити, збу́рювати, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти
    3) (безл.: тошнить) нуди́ти и ну́дити

    Русско-украинский словарь > мутить

  • 42 наводнение

    1) (действие) на[за]воднювання, затоплювання, заливання, оконч. на[за]воднення, затоплення, залиття (-ття) водою. Искусственное -ние пустыни - штучне на[за]воднювання (на[за]воднення) пустелі;
    2) (половодье) повідь (-води), повінь (-вени), водопілля (-лля), (ливень, потоп) залива; срв. Водополье, Паводок, Половодье. [Тоді повстає велика повідь і ріка виступає з берегів (Л. Укр.). Повінь, що напливає з усіх боків (Франко). Україна зробилась об'єктом цілої заливи урядових заходів (Рада)].
    * * *
    1) по́відь, -воді, по́вінь, -вені; диал. па́відь
    2) ( действие) зато́плення, наво́днення, (неоконч.) зато́плювання, наво́днювання; залиття́, (неоконч.) залива́ння; напо́внення, наво́днення, (неоконч.) напо́внювання

    Русско-украинский словарь > наводнение

  • 43 недалеко

    и Недалеко нрч.
    1) недалеко, (ум. недалечко), неподалеку, (ум. неподалечку), (пров.) неподалеці, неподалець, (вблизи) поблизу, (близко) близько. [Він живе недалеко (Київ). Довбишів двір був недалеко (Н.-Лев.). Махніть навпрошки, - це недалечко (А. Любч.). Тут поблизу лежить людина (Крим.). Побачивши так близько берег той (Грінч.)]. -ко от кого, от чего - недалеко (ум. недалечко) від кого (редко кого), чого (редко від чого), неподалеку (ум. неподалечку) кого, чого, (пров.) неподалеці від кого, від чого, (друг от друга ещё) неподалець з ким, (вблизи) близько, поблизу кого, чого. [Недалеко Стародуба стали відпочити (Рудан.). Став возик недалечко од мене (М. Вовч.). Недалечко села пасеться свиня (Рудч.). Неподалечку нас майнула постать (Корол.). Той другий дуб, - од першого неподалеці, - і той обтрушено (Борз.). Ми неподалець з ними живемо (Новомоск.). Близько ліжка неньки спали в колисці (діти) (Л. Укр.)]. -ко уйти (уехать) (перен.) - недалеко заїхати;
    2) сказ. безл. предл. - недалеко. [Недалеко до кінця (П. Тичина). До Жилянської вулиці було недалеко (В. Підмог.)]. До берега -ко - до берега недалеко. -ко от счастья, от тюрьмы - недалеко від (до) щастя, від (до) в'язниці. -ко и праздник - скоро (незабаром) і свято. -ко ходить за примером - недалеко йти (ходити) по приклад; недалеко шукати прикладу.
    * * *
    тж. недалек`о; нареч.
    недале́ко

    \недалеко ко идти́ (ходи́ть) [за приме́ром] — недалеко́ іти́ (ходи́ти) [за прикладом]

    \недалеко ко́ уйти́ (уехать) — перен. недале́ко піти́ (поїхати)

    Русско-украинский словарь > недалеко

  • 44 неумолимо

    нрч. невблаганно, (редко) невпроханно, (устар.) невмолимо. [Життя безупинно і невблаганно йде на мене, як хвиля на берег (Коцюб.). За рікою вітер невблаганно нагина дугою дерева (Сосюра)].
    * * *
    нареч.
    невблага́нно, невмоли́мо

    Русско-украинский словарь > неумолимо

  • 45 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 46 низменный

    1) (о местности) низинний, низовинний, низький, долішній, низькодільний, дільний, подолистий, (диал.) принадливий, принадистий. [Уздовж низинних берегів (Ставн.). Низовинне побережжя (Герин.). Геть та геть поміж низькими берегами пробивалась устріч течії «Софала» (Кінець Неволі). У нас всі городи понад берегом, подолисті (Чигиринщ.). Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні (Сл. Гр.)]. -ная местность - низинна (низовинна) місцевість, низина, низовина, низькоділ (- долу); срв. Низменность 1;
    2) (низкорослый) низькорослий, низький;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (неблагородный) нешляхетний, низькодухий; срв. Низкий 3. Из -ных побуждений - з низьких мотивів.
    * * *
    1) низови́нний, низи́нний; диал. припа́дливий; ( низкий) низьки́й
    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( подлый) пі́длий; ( недостойный) негі́дний

    Русско-украинский словарь > низменный

  • 47 нисходить

    низойти сходити, зійти (вниз), (ц.-слав.) низходити, низійти, (спускаться) спускатися, спуститися, (свыше - при абстрактном субъекте) спливати, сплисти и спливти; (о ночи ещё) сходити, зійти, западати, запасти, (наступать) надходити, надійти. [Помалу спокій став сходити до нього (Васильч.). На тихий берег ніч зійшла (Грінч.). З високости спливала на одиноке серце ласка (Коцюб.). Ніч западала над стародавнім Римом (М. Левиц.)]. -дить с горы - сходити (спускатися) з гори. Солнце -дит к закату - сонце схиляється на захід. -дить, -ти к нуждам ближнего - зглядатися, зглянутися на потреби ближнього, прихилятися серцем (мати прихильне око), прихилитися серцем до потреб ближнього. Нисходя к мольбам чьим - прихиляючися до благань чиїх, (образнее) прихиляючи вухо до благань чиїх, зглядаючися (зглянувшися) на благання чиї. -дя к человеческой слабости - зглядаючися (зглянувшися, зважаючи, зваживши) на людську слабосильність, потураючи людській слабосильності.
    * * *
    несов.; сов. - низойт`и
    1) сходи́ти, -джу́, -диш [вниз] и зіходи́ти [вниз], зійти́, -йду́, -йдеш [вниз]; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся)

    Русско-украинский словарь > нисходить

  • 48 ноша

    ноша, ношанка; (тяжесть, бремя) тягар (-ря), вага, (увязанная) пака, пакунок (-нка), (охапка) оберемок (-мка) (чого). [Підхопив мішок з сіллю, кинув собі на плече і поніс на берег; але скинув на пісок свою ношу (Коцюб.). Носильник, що ніс був якогось тягаря на спині (Крим.)]. Вы с -шею? - ви щось несете (з собою)? Без -ши - порожнем, без ноші. -ша дров - оберемок дров. Брать людей под -шу - наймати носильників (носіїв), наймати людей нести що. Своя -ша не тянет - свій тягар не тяжить. Чужая -ша не тянет - чужий тягар не тяжить, чужий клопіт не болить.
    * * *
    но́ша; (тяжесть, бремя) тяга́р, -я

    своя́ \ноша ша не тя́нет — посл. свій тяга́р не тяжи́ть

    Русско-украинский словарь > ноша

  • 49 обрез

    1) (грань, ребро) край, берег. С золотым -зом - з золотими берегами;
    2) (нож для обрезки книг) ніж (р. ножа), різак;
    3) (полубочье) переріз (-різу), зрізок (-зка), шаплик, ширітвас;
    4) рана от обреза - уріз, урізане. В обрез - без лишку. Было в обрез (чего-либо) - було без лишку, тільки вистачило, насилу вистачило.
    * * *
    1) обрі́з, -у
    2) ( о винтовке) обрі́з, -а, одрі́з; відріза́н, обріза́н, одріза́н, одрі́зка; диал. куна́к, -а
    3) ( о кадке) диал. перері́з, -а
    4) ( порез) порі́з, -у

    в \обрез — в обрі́з, без ли́шку, без надли́шку

    Русско-украинский словарь > обрез

  • 50 обрывистый

    кручуватий, стрімкий, крутобокий, зарвистий, урвистий. [Зарвистий берег]; (ещё о береге) крутобережжя, круча (-чі). С -ми берегами - крутоберегий, крутобережний. С -ми горами - крутогорий. Обрывисто - стрімко, кручувато, крутобережно, крутобережисто, зарвисто, відрубом. [Покрівля на хаті з двох боків спуском, а з двох одрубом (Тесл.)].
    * * *
    1) обри́вистий, урви́стий, ури́вистий; ( отвесный) стрімки́й, стрімча́стий; ( крутой) крути́й, крутобо́кий; ( с отвесными склонами) крутоя́рий, крутого́рий; диал. обі́рваний, пропа́сний
    2) ( прерывистый) ури́вчастий, ури́вистий, обри́вистий

    Русско-украинский словарь > обрывистый

  • 51 опушка

    1) (меховая) (об)лямівка хутряна; (узкая) брам;
    2) (леса) узлісся, підлісся, залісок, узлісок (-ска), надулісся, берег (край) ліса.
    * * *
    I
    1) ( действие) опу́шення, опу́шування
    2) ( меховая обшивка) опу́шка
    II
    ( леса) узлі́сся, узлі́сок, -ску

    Русско-украинский словарь > опушка

  • 52 отлогий

    пологий, положистий, спадистий, спаховий, спо[а]ховатий, спо[а]ховастий, спусковатий, згористий, повільний, похилий, схилистий, покотистий. -гий и длинный - протяжний, потяглий. [Полога гора. Спадистий берег]. -гий с обеих сторон - пологий, спадистий и т. д. з обох боків, на обидва боки.
    * * *
    поло́гий; ( отложистый) поло́жистий, розло́гий, розло́жистий; ( покатый) спа́дистий

    Русско-украинский словарь > отлогий

  • 53 переваливать

    перевалить
    1) что куда - перекидати, перекидати и поперекидати що куди, перетягати, поперетягати що куди. -лить землю, сено - перекидати землю, сіно. -лить брёвна, лес - перекидати, поперетягати бервення, деревню, колоддя. -вать, -лить что-л. через что - перевалювати (перевалити), перевертати (перевернути), (о мног.) поперевалювати, поперевертати що через що;
    2) через что - переходити, перейти, переступати, переступити, перекидатися, перекинутися, перехоплюватися, перехопитися через що, (плывя) перепливати, перепливти через що, минати, минути що. -лить через горный хребет - перейти, перекинутися, перехопитися, через гірський кряж. Лодка -лила на другой берег - човен переплив на той бік. Ему уже за семьдесят -лило - йому вже за сімдесять перейшло (переступило, перескочило). [Віку його дійсне ніхто таки й не знав: може йому й за сотню цілу перескочило (Кониськ.)]. -лило за полночь - звернуло з півночи. Переваленный - перекиданий.
    * * *
    I несов.; сов. - перевал`ить
    1) перева́лювати, перевали́ти; ( перебрасывать) перекида́ти, переки́нути; ( переворачивать) переверта́ти, переверну́ти
    2) (несов.: о походке) перева́люватися; колива́ти [з ноги́ на но́гу]
    3) ( перегружать) перева́лювати, перевали́ти, переванта́жувати, переванта́жити
    4) (переходить, миновать) перева́лювати, перевали́ти, перехо́дити, перейти́
    II несов.; сов. - перевал`ять
    1) (несов.: повалить) переваля́ти, повали́ти
    2) (несов.: в снегу, в грязи) переваля́ти, ви́валяти
    3) (шерсть, войлок) спец. перева́лювати, перевали́ти

    Русско-украинский словарь > переваливать

  • 54 плавник

    у рыбы) пливець (-вця), перо, крило. [Пливе риба та й велика, тільки видно пера].
    * * *
    I
    ( у рыб) плаве́ць, -вця́, плавни́к, -а; перо́, пірце́
    II
    (обломки деревьев, выбрасываемые на берег) плавни́к, -у

    Русско-украинский словарь > плавник

  • 55 подмывать

    подмыть
    1) (снизу или слегка) підмивати, підмити, (о мног.) попідмивати. [Попідмивай корови, а тоді й доїтимеш]. -мой пол - змий, витри поміст, підлогу;
    2) (берег и т. д.) підмивати, мити, підмити, підточувати, підточити, підмулювати, підмулити що, (о мног.) попідмивати, попідточувати, попідмулювати. [Тече річка, гори підмиває (Рудч.). Підмило греблю. Повінь хатину підмулила (Маков.)];
    3) -вает (безл.) кого-л. (что-л. сделать) - кортить, мулить кому или кого, свербить кого, охота бере кого, так і тягне кого (щось зробити). [А мене так і кортить розказати йому чисту правду (Звин.)]. Подмытый - підмитий, підточений, підмулений, (о мног.) попідмиваний, попідточуваний, попідмулюваний чим.
    * * *
    несов.; сов. - подм`ыть
    1) підмива́ти, підми́ти и попідмива́ти
    2) (кого - несов.: влечь, тянуть) безл. корті́ти (кому, кого), порива́ти, тягну́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > подмывать

  • 56 подрываться

    подорваться
    1) підриватися, піді(о)рватися;
    2) (порохом и т. п.) підриватися, підірватися, підсаджуватися, підсадитися, бути підірваним, підсадженим; (взрываться) висаджуватися, висадитися, бути висадженим в повітря;
    3) (о силах, здоровьи) підриватися, підірватися, під[у]вережуватися, під[у]вередитися, (о мног. попідвереджуватися), порушатися, порушитися. [Вони потроху звикатимуть до праці, не підтриватимуться на тяжкій роботі (Єфр.)].
    II. Подрывать, подрыть - підривати, підрити, (подкапывать) підкопувати, підкопати, (о мног.) попідривати, попідкопувати, (норами) піднорювати, підноряти, піднорити, (о мног.) попіднорювати (о кротах) покротити. [Свині попідривали яблуні. Вода піднорює берег. Кроти всю землю попіднорювали (попідривали)]. Подрытый - підритий, попідриваний, підкопаний, попідкопуваний, піднорений, попіднорюваний. -ваться, подрыться - підриватися, підритися, попідриватися, підкопуватися, підкопатися, попідкопуватися, піднорюватися, піднорятися, підноритися, попіднорюватися. Он всё -ется под меня - він усе риє під (на) мене.
    * * *
    I несов.; сов. - подорв`аться
    1) підрива́тися, підірва́тися и попідрива́тися; (надрывать здоровье, силы) підвере́джуватися, підвереди́тися и попідвере́джуватися
    2) страд. (несов.) підрива́тися; виса́джуватися в пові́тря; збавля́тися
    II несов.; сов. - подр`ыться
    1) підрива́тися, підри́тися и попідрива́тися; підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися
    2) (перен.: вредить интригами, происками) підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися

    Русско-украинский словарь > подрываться

  • 57 поселяться

    поселиться
    1) селитися, поселитися, оселятися, оселитися, осаджуватися, осадитися, сідати, (о)сідати(ся), осісти(ся) на чому, (о мног.) пооселюватися, посідати, поосідати(ся), сідати, сісти осадою. [Селилися наші на Амурі (Крим.). Инші по пущах селами сідали (Куліш). Татарський берег Славутиці осіло козацтво (К. Кр.). Вони осілись на Україні (Єфр.). Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику (Стор.). Сідайте осадами й торгуйте (Св. П.)]. -ться густо - загуститися. -ться в гнезде - у[за]гніжджуватися, у[за]гніздитися, окукоблюватися, окукобитися, окублюватися, окублитися;
    2) между ними -лился раздор - між ними зайшов нелад, проміж них пішли чвари. Поселившийся - осілий. Вновь -шийся - новоселець (-льця).
    * * *
    несов.; сов. - посел`иться
    1) оселя́тися и осе́люватися, осели́тися, поселя́тися, посели́тися; обселя́тися, обсели́тися, осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися; оса́джуватися, осади́тися
    2) страд. (несов.) оселя́тися, поселя́тися; обселя́тися: сі́ятися; виклика́тися

    Русско-украинский словарь > поселяться

  • 58 потоплять

    потопить
    1) топити, по[у]топити, затопляти, затопити, (о мн.) потопити, (всё) витопити кого, що в чому. [Дітей потоплю, і сама утоплюсь. Судна порозбивало й потопило в морі (Куліш). Хвиля човен затопила]. -пил он меня совсем! - втопив мене цілком (до решти)! Потопляемый - затоплюваний. Потопленный - по[за]топлений;
    2) (заливать) затопляти, затоплювати, затопити, заливати, залити (напр. берег, луг); срв. Заливать.
    * * *
    несов.; сов. - потоп`ить
    топи́ти и потопля́ти, потопи́ти; ( затоплять) затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти

    Русско-украинский словарь > потоплять

  • 59 предел

    межа, границя, грань, рубіж (-бежа), берег, (конец) край, кінець (-нця). -дел жизни - кінець життя. -лы - межі, (переносно) береги; обруб, (объём) обсяг чого. Расширить -лы государства - розсунути межі держави. -лы власти - обсяг влади. В -лах чего - в межах, в обрубі, в обсягу чого. [Замість історичних коронних країв треба поробити країни в межах кожної національности (Грінч.). Відповідаєте за все, що станеться в обрубі вашого села (Франко)]. В -лах нашего рассмотрения - в межах, в обсягу нашого розгляду. За -лами чего - по-за межами чого, поза чим. [Я тепер по-за вашою владою]. За -лами возможного - по- за межами можливого (Франко). Выйти из -лов - ступити, перейти через край (через міру), зайти за край чого, вийти по-за межі чого. Выйти из -лов благопристойности - перейти межі звичайности. Это переходит за -лы возможного - це переходить межі можливости, міру можливости. Всему есть -дел - всьому єсть край. Достичь (своего) -ла - дійти краю. До крайних -лов - до краю. [Ненависть його дійшла до краю (Крим.)]. Положить -дел чему-л. - край покласти чому, берега дати чому. Положить -дел своему честолюбию - покласти край своєму честолюбству.
    * * *
    1) (рубеж, межа) межа́; ( граница) грани́ця
    2) (местность, страна) край, род. п. кра́ю, краї́на
    3) ( последняя грань) межа́, грани́ця; ( конец) край, кіне́ць, -нця
    4) мат. грани́ця

    Русско-украинский словарь > предел

  • 60 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

Страницы

См. также в других словарях:

  • БЕРЕГ — муж. (беречь, оберегать?) взаимные пределы земли и воды; смежный с водою край, полоса земли, суши; как противное воде, морю, реке, берег ·знач. суша, земля, материк. | Всякая грань, край, обрубистый предел, уступ. Берег виден, говорят с моря.… …   Толковый словарь Даля

  • Берег надежды (балет) — Берег надежды Берег надежды Композитор Андрей Петров Автор либретто Юрий Слонимский Хореограф Игорь Бельский …   Википедия

  • Берег скелетов — Берег Скелетов: Берег Скелетов  прибрежная зона в пустыне Намиб Берег Скелетов роман Джона Марша (John H. Marsh) англ. Skeleton Coast (1944) Берег Скелетов  название русского перевода романа Джеффри Дженкинса «A Twist of Sand»… …   Википедия

  • Берег правый, берег левый — Rive droite, rive gauche Жанр драма Режиссёр Филипп Лабро Продюсер Ален Терзян …   Википедия

  • Берег москитов — The Mosquito Coast …   Википедия

  • Берег Утопии (пьеса) — Берег Утопии The Coast of Utopia Автор: Том Стоппард Язык оригинала: английский Переводчик: А. Островский, С. Островский Серия: The Best of Иностранка Страниц …   Википедия

  • Берег Утопии — The Coast of Utopia …   Википедия

  • Берег утопии — The Coast of Utopia Автор: Том Стоппард Язык оригинала: английский Переводчик: А. Островский, С. Островский Серия: The Best of Иностранка Страниц …   Википедия

  • БЕРЕГ — диссика. Разг. Ирон. Зарубежные страны. Балдаев 1, 33. /em> Диссик диссидент. Берег хрястел (захряс). Дон. О большом количестве чего л., кого л. СДГ 3, 183. Маткин берег (заберег)! Кар. (Ленингр.), Перм., Пск. Выражение досады, удивления,… …   Большой словарь русских поговорок

  • Берег Кемпа — …   Википедия

  • Берег Ласситера — …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»