манить

1. <по­> winken, herbeiwinken;

2. F <вз­> locken, anlocken

 maanitella

gener. (поманить)(кого) mest ar pirkstu (k[adash]dam)

1. signal

(adj. & vt. & n.) علامت، نشان، راهنما، اخطار، آشکار، مشخص، با علامت ابلاغ کردن، با اشاره رساندن، خبر دادن، سیگنال، علامت دادن

2. beckon

(vt.) اشاره، اشاره کردن (باسریادست)، با اشاره صدا زدن

3. attract

(vt.) جلب کردن، جذب کردن، مجذوب ساختن

4. have an attraction

gener. atraer la mirada

gener. pascer di veno

манить; anlocken, verlocken

Идиоматическое выражение. Основное слово:

йӓнг

выма́нивать, вы́манить

ellogi, trompakiri.

* * *

сов., вин. п.

1) разг. ( заставить выйти) hacer salir; atraer (непр.) vt ( con astucia)

2) прост. ( получить хитростью) arrancar vt, lograr vt, obtener (непр.) vt ( por engaño)

* * *

сов., вин. п.

1) разг. ( заставить выйти) hacer salir; atraer (непр.) vt ( con astucia)

2) прост. ( получить хитростью) arrancar vt, lograr vt, obtener (непр.) vt ( por engaño)

* * *

1) colloq. (çàñáàâèáü âúìáè) hacer salir, atraer (con astucia)

2) simpl. (получить хитростью) arrancar, lograr, obtener (por engaño)

привлечь

1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];

2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.

* * *

несов.; сов. - привл`ечь

1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]

2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти

F, < выманить> herauslocken; (у Р/В jemandem et.) ablisten, abluchsen; impf. abzulisten trachten

* * *

выма́нивать fam, <вы́манить> herauslocken; (у Р/В jemandem et.) ablisten, abluchsen; impf. abzulisten trachten

* * *

<-ю, -ешь> нсв, вы́манить св

1. (кого-л.) herauslocken

2. (что-л. хи́тростью) sich etw erschleichen

* * *

1) gener. auslocken (j-m) (что-л. у кого-л.), ablocken (что-л. у кого-л.), entlocken (что-л. у кого л.), erlisten, erschleichen, herauslocken, hervorlocken

2) colloq. ablotsen (что-л. у кого-л.), abluchsen (j-m) (что-л. у кого-л.), (мошеннически) erschwindeln

3) avunc. (j-m) abknöpfen (что-л. у кого-л.), abluchsen (что-л. у кого-л.), ergaunern

1) ( заставить выйти) faire sortir vt, attirer vt (par ruse)

2) ( что-либо хитростью) extorquer vt, soutirer vt

* * *

1) gener. escamoter

2) colloq. délester (деньги), ratiboiser

* * *

* * *

beckon (манить, подзывать, подманивать, кивать, делать знак)

beck (манить, кивать, делать знаки рукой)

wag (махать, качать, качаться, болтать, махнуть, кивать)

nutate (колебаться, кивать, качаться)

nid-nod (кивать, клевать носом)

niddle-noddle (кивать, клевать носом)

, < выудить> herausangeln; F abknöpfen; herauskriegen

* * *

выу́живать, <выу́дить> herausangeln; fam abknöpfen; herauskriegen

* * *

<-ю, -ешь> нсв, вы́удить св

прх herausangeln; перен разг (вы́манить) ergaunern

* * *

1) gener. (j-m etw.) aus der Nase ziehen (у кого-л.; что-л.), angeln (что-л.), entlocken (что-л. у кого-л.), erlisten, herausfischen (тж. перен.)

2) colloq. abzwacken (что-л. у кого-л.), ergaunern, fischen, herausangeln, (j-m) weggabeln (что-л. у кого-л.), auffischen

3) sl. schnörren (напр., деньги)

4) liter. herausfischen

сов., см. манить I

1. прич. см. манить

2. прил. alluring