-
21 palaver
1. n розм.1) нарада; переговори2) балаканина, базікання, теревені3) лестощі, підлещування; неправдива похвальба4) справа, діло; турбота2. v1) балакати, базікати, патякати2) підлещуватися, улещувати, лестити; забивати бакиto palaver smb. into smth. — лестощами схилити когось зробити щось
* * *I n1) нарада, переговори3) занепокоєння; суєта4) лестощі, брехливі похваляння5) справа, турботаII v1) базікати2) лестити; заговорювати зуби -
22 palp
-
23 plaster
1. n1) штукатурка2) пластир3) амер., розм. масло4) амер., розм. паперовий долар; банкнот5) канад., розм. заставнаplaster cast — мед. гіпсова пов'язка
2. v1) штукатурити2) замазувати3) мазати, намазувати, покривати шаром (чогось)4) забруднити5) наклеювати6) грубо лестити7) накладати пластир8) заспокоювати, вгамовувати біль9) компенсувати10) грубо розфарбовувати11) тверднути; тужавіти12) заставляти майно13) військ., розм. обстрілювати14) гіпсувати3. intбух!* * *I n1) бyд. штукатурка ( для внутрішніх робіт); замазка; шпаклівка2) = plaster of Paris3) пластирadhesive /sticking/ plaster — лейкопластир
mustard plaster — гірчичник; те, що полегшує біль, страждання
4) cл. масло5) cл. банкнота, папірець в один долар6) дiaл. заставна7) cл. шпик, хвіст8) cл. повістка; ордер на арештII v1) бyд. (plaster over, plaster up) штукатурити; зашпаровувати; замазувати2) мазати, намазувати; покривати шаром ( чого-небудь); бруднити; наклеювати; грубо лестити (plaster over, plaster up)3) накладати пластир; полегшувати, заспокоювати біль4) компенсувати5) (грубо, неоковирно) прикрашати6) застигати, тверднути, як гіпс7) дiaл. закласти майно ( будинок)8) вiйcьк.; жapг. обстрілювати10) c-г. гіпсувати ґрунт11) cл.; cл. жорстоко бити, карати; руйнувати, спустошувати -
24 salve
I1. n1) мазь2) поет. цілюща мазь, бальзам3) перен. заспокійливий засіб4) амер., розм. грубі лестощі2. v1) поет. прикладати цілющу мазь; зцілювати2) перен. пом'якшувати, заспокоювати (біль тощо)3) лестити, догоджати; улещувати (когось)4) рятувати5) розв'язувати (труднощі тощо)IIint дай боже здоров'я! (вітання)* * *I n1) мазь; кремsalve dressing — пов'язка з маззю; бальзам
2) лестощіII v1) пoeт. прикладати цілющу мазь, лікувати, зціляти; пом'якшувати2) леститиIII [sʒlv] = salvage, III IV [`sʒlvi] -
25 soap
1. n1) мило2) розм. лестощі3) амер., розм. гроші; хабарsoap opera — розм. сентиментальна п'єса, мелодрама; рад., телеб. денна багатосерійна передача (перев. для домогосподарок)
soap suds — мильна піна, мильна вода; змилки
no soap — ні до чого; марно, даремно
2. v2) розм. лестити* * *I n1) мило2) лестощі3) cл.; cл. гроші ( що йдуть на підкуп)4) радіо, тб. "мильна опера", багатосерійна передача ( для домогосподарок); сентиментальна п'єса., мелодрамаII v1) намилювати; милити; намилюватися; милитися2) лестити (soap up, soap down) -
26 soft-soap
v1) мити рідким милом2) розм. лестити, улещувати; підлизуватися* * *v2) лестити, умаслювати, підлизуватися -
27 tickle
1. n1) лоскотання; лоскітto give smb. a tickle — полоскотати когось
2) приємне відчуттяthe dinner was a tickle of the palate — обід був такий смачний, що пальчики оближеш
2. adj1) ненадійний, примхливий2) нестійкий, неміцний, хиткий; який легко рухається3) складний, делікатний4) тонкий, чутливий5) вибагливий, перебірливий, вередливий6) полохливий (про тварину)7) ризикований3. v1) лоскотати; роздратовуватиto tickle smb. with a straw — лоскотати когось соломинкою
2) чухатися, викликати роздратування3) забавляти, тішити, розважати, веселитиto tickle smb. to death — уморити когось сміхом
4) догоджати, давати задоволенняto tickle the ear — лестити (комусь); задобрювати (когось)
to tickle smb.'s palm — давати комусь хабара
5) злегка торкатися (чогось)6) ловити руками (форель)7) спонукати лоскотанням (до чогось — out of, into)she tickled the cat out of the corner — вона лоскотала кота, доки він не вийшов з кутка
to tickle smb. into the grave — перен. звести когось із світу, загнати когось на той світ
* * *I n1) лоскотання; лоскотливий дотикto give smb; a tickle — полоскотати когось; cпopт., легкий дотик биткою до м'яча, "лоскотання" ( у крикеті)
II a; діал.the dinner was a tickle of the palate — обід був такий, що пальчики оближеш
1) ненадійний, примхливий2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий3) педантичний; вибагливий, розбірливий4) полохливий ( про тварин)III v1) лоскотати; дратуватиto tickle smb with a straw — (по)лоскотати когось соломинкою; чесатися; викликати роздратування
2) забавляти; розважати, веселитиto tickle smb to death — вморити когось зі сміху (див.; тж. 3)
3) робити приємність; догоджатиto tickle the ear — лестити ( комусь), підлещувати ( когось)
to tickle smb 's palm — дати комусь хабар, підмазати когось
to tickle smb to death — догодити комусь як не можна краще [див.; тж. 2]
to tickle smb with a satirical poem — полоскотати комусь нерви сатиричним віршем
it tickled his vanity — це лестило йому /його марнославству/
4) легко торкатися ( чогось)5) ловити ( форель) руками ( особливий прийом лову)6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотомto tickle smb into the grave — залоскотати когось до смерті
to tickle smb with the birch — дати комусь скуштувати різок
to be tickled pink — бути в захваті, безумно радуватися
-
28 toady
1. n1) нахлібник; блюдолиз2) підлесник, підлабузник2. adjжаб'ячий; що кишить жабами3. v1) лестити; низькопоклонничати2) підлещуватися; вислужуватися; підлабузнюватися* * *I n1) нахлібник; лизоблюдhe was a toady in the presence of those he regarded as his superiors — він раболіпствував перед тими, кого вважав вищим за себе
2) = toadeater IIIυ лестити; підлабузнюватися; (to) підлещуватися; вислужуватися; підлабузнюватисяto toady to smb — підлабузнюватися перед кем-н.
-
29 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
30 vanity
n1) суєта, суєтність; марність2) марнославство, пихаto feed smb.'s vanity — лестити комусь, догоджати комусь
3) дамська сумочка4) амер. трельяж5) бібл. язичницький ідол◊ vanity publisher — видавець, що публікує книги на кошти авторів
◊ V. Fair — ярмарок марнославства; світ безділля і суєти
* * *n.1) суєта, метушливість, суєтність; марнота; the vanity of worldly wealth марність мирського багатства; all is vanity of vanities усі суєта суєт2) марнославство; injured /wounded/ vanity уражене марнославство, ображене самолюбство; to feed smb.’s - лестити кому-н., догоджати ким-н.3) дамська сумочка (особл. вечірня); пудрениця з пресованою пудрою; компактний набір косметики; косметична сумочка, “косметичка”’4) модна річ5) сл. туалетний столик6) рел. (язичницький) ідол -
31 trowel
I n1) стр. лопатка; кельма2) садовий совок, совочок; лопатка••II vto lay it on with a trowel — перебільшувати, утрирувати; вистачило через край; грубо лестити
1) стр. накладати або розгладжувати кельмою2) накладати густо, товстим шаромto trowel mud into the hole — заповнювати отвір землею; грубо лестити, розсипатися в похвалах
-
32 adulate
улестити, підлабузнюватися, підлещуватися; догоджати; плазувати* * *vлестити; підлабузнюватися -
33 boot lick
v; амер.; сл.лестити, підлабузнюватися, лизати п'яти -
34 bootlick
1. n амер., розм.підлабузник; підлесник (тж bootlicker)2. v амер., розм.лестити; підлабузнюватися, лизати п'яти* * *амер.; сл.; = bootlicker -
35 butter up
phr v -
36 cahoole
v; сл.улещувати, лестити, заманювати -
37 cajole
vлестити, улещувати; умовляти, говорячи лестощі; виманювати* * *v1) (into, from, out of) умовляти за допомогою лестощів2) обманювати -
38 claw
1. n1) кіготь; пазур2) лапа з кігтями3) тех. кулак; зубець, кліщі; обценьки4) клішня2. v1) дряпати; дерти кігтями2) жадібно хапати; загрібати (гроші)3) заст. лестити* * *I [klxː] n1) пазур, кіготь; apx. лапа з пазурами2) клішня3) рука, лапа; pl пальці4) aмep.; жapг. ( the claw) поліцейський, поліція5) тex. кулак; зубець6) тex. виступ; щока ( лещат); розщіп; роздвоєний кінець7) кiнo грейфер8) бoт. базальна частина пелюсткаII [klxː] v1) дряпати, шкрябати; рвати, роздирати пазурами2) хапати ( кігтями); жадібно хапати ( рукою); загрібати ( гроші); рити, рвати, тягти кігтями або пальцями3) чухатися, розчухувати4) мop. лавірувати -
39 conceit
1. n1) пиха; чванливість, зарозумілість2) химерний образ; витончене порівняння (особл. в поезії)2. v заст.фантазувати, вигадувати* * *I n1) марнославство; зарозумілість; чванство2) химерний образ; витончене порівнянняII vapx. -
40 honey
n ж. ім'яХоні* * *I [`heni] n1) мед; мед, насолода2) квітковий сік, медок3) сироп, штучний мед4) ( часто Honey) дорогий, милий; мила, голубонька5) принадність, чудоII [`heni] a1) медовий, медяний; солодкий ( як мед)2) милий, коханий, дорогийIII [`heni] v; іст.; амер.1) говорити лагідно, улесливо, лестити; зваблювати солодкими розмовами2) підлизуватися, прислужуватися ( honey up)
См. также в других словарях:
лестити — лестити, льстити обманути, обдурити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
лестити — (кому й без додатка нещиро вихваляти кого / що н.), у[в]лещувати, у[в]лещати, у[в]лестити, підлещувати, підлещати, підлестити, підлещуватися, підлеститися (до кого й без додатка), облещувати, грати язиком, світити в очі, співати дифірамби, кадити … Словник синонімів української мови
лестити — лещу/, лести/ш, недок. 1) кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого , що небудь. || Говорити кому небудь приємності, компліменти. 2) кому, чому. Давати насолоду, бути приємним … Український тлумачний словник
лестити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
похлібовати — лестити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
льстити — лестити, льстити обманути, обдурити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
льстить — Древнерусское – льстити. Слово ведет свое происхождение из древнерусского и старославянского языков. Первоисточником было слова «льсть» – «лесть». Родственными являются: Украинское – лестити. Белорусское – лесиць. Болгарское – лестя. Производные … Этимологический словарь русского языка Семенова
велѣти — ВЕЛ|ѢТИ (513), Ю, ИТЬ гл. 1.Велеть, приказывать: и пооучаимъ сѩ въ иноу книжьныимъ словесьмъ. творѩще волю ихъ ˫ако же велѩть. да и вѣчьны˫а жизни достоини боудемъ. Изб 1076, 4 об.; Сего ради на вьсѩкомь мѣстѣ молити сѩ ве||лить ап(о)лъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
заскакувати — ую, уєш, недок., заско/чити, чу, чиш, док. 1) неперех. Стрибаючи, переміщатися, проникати куди небудь, опинятися десь. || Швидко рухаючись, потрапляти куди небудь, у щось. || Рухаючись, потрапляти куди небудь не на своє місце. 2) неперех., розм.… … Український тлумачний словник
лестун — а/, ч., заст. Той, хто любить лестити … Український тлумачний словник
надскакувати — ую, уєш, недок., надско/чити, чу, чиш, док., розм. 1) Швидко наближатися, підбігати. 2) біля кого, перен. Домагаючись чиєїсь прихильності, догоджати, лестити кому небудь, увиватися біля когось … Український тлумачний словник