-
1 мовчати
примусити мовчати — to silence, to hush, to muzzle, to reduce to silence
-
2 мовчати
молча́ть; безмо́лвстновать, ( воздерживаться от разговора) храни́ть молча́ние, пома́лкивать -
3 мовчати
taire (se) -
4 мовчати
mowczatyдієсл. -
5 мовчати
დუმილი -
6 мовчати
-
7 мовчати
indememek, susmaq -
8 примушувати мовчати
(в т. ч. назавжди) silenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > примушувати мовчати
-
9 tie
мовчати -
10 milczeć
мовчати -
11 сус-
мовчати О, Г, К, СГ. -
12 нишкнуть
мовчати, (а)ні пари з уст не пустити, (а)ні писнути, (а)ні пікнути. -ни! - мовчи! цить! мовчи та диш! (а)ні пари з уст! ні писни! ні пікни! ані чичирк! -нуть, вы! - мовчіть (цитьте, тихо), ви!* * *мовча́ти; ні (ані́) па́ри з уст [не пусти́ти], ні (ані) пи́снути, ні (ані) пі́кнути\нишкнуть ни! — мовчи́!, цить!, ні (ані́) па́ри з уст!
-
13 индэме-
мовчати ВН, СБ, СМ-У, К, СГ; т'ерек тэ йердэ лафланый — т'ерекмеэн йердэ лафланмай да, индэмей дэ говорить, де треба — де не треба, не говорить і мовчить Б; индэмез мовчазний О, К, СГ; гӱльмез падшаан индэмез хызы мовчазна дочка царя-несміяна СГ; индэме, тынма помовч, не подавай голосу Б, К. -
14 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
15 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
16 промалчивать
промолчать про[пере]мовчувати, про[пере]мовчати, мовчати, помовчати якийсь час. -чать всё время - вимовчати. -ть вместо ответа - змовчувати, змовчати, промовчувати, про[и]мовчати.* * *несов.; сов. - промолч`ать1) промо́вчувати, промовча́ти, перемо́вчувати, перемовча́ти, несов. ви́мовчати, примо́вчати2) (несов.: молчать в течение определённого времени) мовча́ти [ці́лу годи́ну], промо́вчати, ви́мовчати -
17 молчание
мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся веселий регіт, а тепер така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важке мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробове мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробове мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии - пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние - поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав'язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние - перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцем; срв. Молча. [Міщани тихцем розходяться (Куліш)].* * *мовча́ння, мо́вчанка и мовча́нка; ( тишина) ти́шав молча́нии — ( молча) мо́вчки
обойти́ (пройти́) молча́нием — замо́вчати, обійти́ (збу́ти) мовча́нням; ( промолчать) промо́вчати
-
18 молчать
малчивать1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.* * *мовча́ти\молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!
-
19 keep
1. n розм.1) прокорм; годування; утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес5) іст. фортеця6) ув'язнення7) охорона, варта8) тех. контрбуксаfor keeps — назавжди; остаточно
you can have it for keeps — можете вважати це своїм, дарую це вам
2. v (past і p.p. kept)1) тримати, мати, зберігати2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати, володіти5) мати для послуг (покоївку тощо)6) утримувати, мати на утриманні; забезпечуватиto keep parents, to have parents to keep — мати на утриманні батьків
to keep a mistress — утримувати (мати) коханку
7) мати в продажу (асортименті)we do not keep postcards — у нас не буває листівок, ми не продаємо листівок
8) затримувати, не відпускати9) охороняти, захищати, утримувати10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися11) не старіти, зберігати новизну12) залишатися (в якомусь місці)to keep at home — сидіти вдома; не виходити з дому
13) рухатися (в якомусь напрямі)15) відзначати, святкувати16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)19) відвідувати (церкву, лекції тощо)20) функціонуватиschools keep today — сьогодні у школах є заняття; сьогодні школи працюють
21) примушувати когось продовжувати робити щось22) утримуватися (від чогось — from smth.)24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щосьkeep back! — назад!, не підходити!, відійдіть!
keep down — продовжувати сидіти (лежати, не вставати)
keep down! — не вставати!, лежати!, не піднімайся!
keep in! — не виходьте!, не висовуйтеся!
keep off — триматися на відстані, не наближатися
keep off! — назад!, відійдіть!, не підходити!
keep your hand off! — руки геть!, руками не чіпати!
keep on! — продовжуйте!, далі!
to keep on at smb. about smth. — приставати до когось з чимсь
keep out — триматися поза (чимсь); не заходити
keep under — стримувати, затамовувати, угамовувати
keep up — триматися на попередньому рівні, не змінюватися
to keep company with smb. — розм. гуляти з кимсь
to keep one's head cool — зберігати спокій, не розгублюватися
to keep one's mouth shut — мовчати, помовчувати
to keep the ball rolling — енергійно продовжувати справу, підтримувати веселу розмову (веселий настрій тощо)
to keep the pot boiling — заробляти на життя, підробляти
to keep one's head above water — зводити кінці з кінцями; не залізати в борги
to keep on ice — амер. відкладати в довгий ящик
to keep one's end up — відстоювати свої позиції, стояти на своєму
keep at it! — не здавайся!, тримайся!
to keep silent — не шуміти, не рухатися
to keep well — почувати себе добре, не хворіти
to keep smb. awake — не давати комусь спати
to keep smb. (a) prisoner — тримати когось у полоні (в ув'язненні)
to keep smb. going — підтримувати когось матеріально
* * *I [kiːp] n1) прокорм, харчування, утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl гра на інтерес5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця6) тex. контрбукса7) pl; гipн. кулаки для посадки клітіII [kiːp] vfor keeps — назавжди; остаточно
( kept)1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником6) мати в продажу, в асортименті7) затримувати, не відпускати8) охороняти, захищати9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застаріватиIIIkeep her so! — мop. так тримати!
4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь станіkeepsilence! — не шуміти, замовкніть!
-
20 muzzle
1. n1) пика, морда2) намордник3) військ. жерло, дуло4) тех. сопло5) респіратор, протигаз2. v1) надівати намордник2) примушувати мовчати; затикати рота3) обнюхувати (про тварин)4) дім. напиватися5) мор. підбирати (вітрило)* * *I n1) морда, рило ( тварини)2) намордник3) вiйcьк. дуло, дуловий зріз, жерло4) тex. сопло; насадок5) вiйcьк.; жapг. респіратор, протигазII v2) змушувати мовчати, затикати рота3) обнюхувати ( про тварин)4) мop. підбирати ( парус)III v; діал.1) = muzz II2) напиватися
См. также в других словарях:
мовчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Нічого не говорити. 2) Не розказувати, не говорити про кого , що небудь; зберігати в таємниці. 3) перен. Не видавати звуків, не порушувати тиші. || Не діяти (про апарати, які подають звукові сигнали, про вогнепальну зброю… … Український тлумачний словник
мовчати — [моўча/тие] моуўчу/, чи/ш, чиемо/, чиете/; нак. чи/, моуўч і/т … Орфоепічний словник української мови
мовчати — (нічого не говорити; зберігати щось у таємниці); замовчувати, замовчати (з певною метою обминати мовчанкою щось); помовчувати, помовчати, помовкувати (ухиляючись, утримуючись від розмов) … Словник синонімів української мови
мовчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Билык, Ирина Николаевна — Ирина Билык Ірина Білик Ирина Билык (2005) … Википедия
помовчувати — і рідко помо/вкувати, ую, уєш, недок., розм., помовча/ти, чу/, чи/ш, док. 1) Мовчати, ухиляючись, утримуючись від розмов. || Не видавати звуків, не порушувати тиші. 2) тільки недок. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що небудь, не… … Український тлумачний словник
гу-гу — гу/, виг. Звуконаслідування, що передає гудіння вітру та звуки предметів, які гудуть, гуготять. •• Ні (ані/) гу гу/ мовчати, не сказати жодного слова … Український тлумачний словник
змовчувати — ую, уєш, недок., змо/вчати, чу, чиш, док. 1) неперех.Не говорити, не заперечувати; мовчати. 2) перех. і за кого – що. Не розповідати про щось, замовчувати, приховувати що небудь … Український тлумачний словник
мовчазний — а/, е/. 1) Який не любить багато говорити, схильний мовчати; неговіркий. || Який мовчить, не вступає в розмову. || перен. Не сповнений звуками; безмовний. || Який не супроводжується словами, розмовами. 2) Якого розуміють без слів … Український тлумачний словник
мовчан — а/, ч. Те саме, що мовчун. •• У мовчана/ гра/ти мовчати … Український тлумачний словник
мовчанка — рідше мо/вчанка, и, ж., розм. Те саме, що мовчання 1), 2). •• У мовча/нку гра/ти мовчати … Український тлумачний словник