-
81 toady
I n1) нахлібник; лизоблюдhe was a toady in the presence of those he regarded as his superiors — він раболіпствував перед тими, кого вважав вищим за себе
2) = toadeater IIIυ лестити; підлабузнюватися; (to) підлещуватися; вислужуватися; підлабузнюватисяto toady to smb — підлабузнюватися перед кем-н.
-
82 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
83 vanity
n.1) суєта, метушливість, суєтність; марнота; the vanity of worldly wealth марність мирського багатства; all is vanity of vanities усі суєта суєт2) марнославство; injured /wounded/ vanity уражене марнославство, ображене самолюбство; to feed smb.’s - лестити кому-н., догоджати ким-н.3) дамська сумочка (особл. вечірня); пудрениця з пресованою пудрою; компактний набір косметики; косметична сумочка, “косметичка”’4) модна річ5) сл. туалетний столик6) рел. (язичницький) ідол -
84 обольщать
обольстить1) (обманывать лестью) улещувати, улещати, лестити, улестити, облещувати, облестити кого чим, словами мастити. См. Облещать. [Лестив моє серце найкращими речами (Куліш). Як стали говорити, словами мастити, - мусів-же я з коня встати, горілки купити]. -щать ласковыми словами - голубити словами, речами ласкавими;2) (заманывать, соблазнять), зваблювати, вабити, звабити, знаджувати, знадити, спокушати, спокусити, манити, зманити, підманювати, підманити, оманювати, оманити, підходити, підійти, зводити, звести кого. [Звабив (спокусив) він мене грішми великими. Знаджує багатством та життям у розкошах. Манив надіями. Оманює людей нездійсненними мріями. Підійшов мене словами лестивими. Чорт не спить, а людей зводить]. -щать, -стить девушку - зводити, звести, підманювати, підманити дівчину; (переносно) завити, покрити дівчину; (вообще женщину) спокушати, спокусити; призводити, призвести до гріха з ким. Обольщённый -1) у[об]лещений;2) зваблений, знаджений, спокушений, зманений, підманений, оманений, зведений. -ная девушка - зведениця, покритка. Быть -ной кем - покритися з ким.* * *несов.; сов. - обольст`ить1) спокуша́ти, спокуси́ти, зва́блювати и ва́бити, зва́бити, зна́джувати, зна́дити, баламу́тити, збаламу́тити2) (соблазнять девушку, женщину) зво́дити, зве́сти и позво́дити -
85 Зальстить
1) кому - почати (стати) лестити кому, лестощами підходити кого;2) кого - залестити кого, лестощами підійти кого. -
86 Нальщать
нальстить налещувати, лестити, налестити, пополестифти, наговорити лестощів кому. -ститься -1) (льстя) налеститися;2) (льстясь) наласитися, наласуватися, навабитися, нанадитися на що, на кого. -
87 pochlebiać
[похлєбячь]v.ndk -
88 запобігати
1. ögüni almaq; evelden yol bermemek, evelden yoq etmek, saqlamaq (відвертати)2. yaltaqlanmaq (лестити) -
89 запобігти
1. ögüni almaq; evelden yol bermemek, evelden yoq etmek, saqlamaq (відвертати)2. yaltaqlanmaq (лестити) -
90 йалтахлан-
лащитися, підлещуватися, лестити, підлизуватися, підлабузнюватися Б, О, К.
См. также в других словарях:
лестити — лестити, льстити обманути, обдурити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
лестити — (кому й без додатка нещиро вихваляти кого / що н.), у[в]лещувати, у[в]лещати, у[в]лестити, підлещувати, підлещати, підлестити, підлещуватися, підлеститися (до кого й без додатка), облещувати, грати язиком, світити в очі, співати дифірамби, кадити … Словник синонімів української мови
лестити — лещу/, лести/ш, недок. 1) кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого , що небудь. || Говорити кому небудь приємності, компліменти. 2) кому, чому. Давати насолоду, бути приємним … Український тлумачний словник
лестити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
похлібовати — лестити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
льстити — лестити, льстити обманути, обдурити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
льстить — Древнерусское – льстити. Слово ведет свое происхождение из древнерусского и старославянского языков. Первоисточником было слова «льсть» – «лесть». Родственными являются: Украинское – лестити. Белорусское – лесиць. Болгарское – лестя. Производные … Этимологический словарь русского языка Семенова
велѣти — ВЕЛ|ѢТИ (513), Ю, ИТЬ гл. 1.Велеть, приказывать: и пооучаимъ сѩ въ иноу книжьныимъ словесьмъ. творѩще волю ихъ ˫ако же велѩть. да и вѣчьны˫а жизни достоини боудемъ. Изб 1076, 4 об.; Сего ради на вьсѩкомь мѣстѣ молити сѩ ве||лить ап(о)лъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
заскакувати — ую, уєш, недок., заско/чити, чу, чиш, док. 1) неперех. Стрибаючи, переміщатися, проникати куди небудь, опинятися десь. || Швидко рухаючись, потрапляти куди небудь, у щось. || Рухаючись, потрапляти куди небудь не на своє місце. 2) неперех., розм.… … Український тлумачний словник
лестун — а/, ч., заст. Той, хто любить лестити … Український тлумачний словник
надскакувати — ую, уєш, недок., надско/чити, чу, чиш, док., розм. 1) Швидко наближатися, підбігати. 2) біля кого, перен. Домагаючись чиєїсь прихильності, догоджати, лестити кому небудь, увиватися біля когось … Український тлумачний словник