Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

из+раны

  • 1 воспалять

    воспалить запалювати, запалити, розпалювати, розпалити. [Запалити кого гнівом]. Воспалять раны - роз'ятрювати, роз'ятрити, приятрювати, приятрити, заятрювати, заятрити (рани).
    * * *
    несов.; сов. - воспал`ить
    1) ( возбуждать) запа́лювати, запали́ти, збу́джувати, збуди́ти; ( распалять) розпаля́ти и розпа́лювати, розпали́ти
    2) мед. запа́лювати, запали́ти

    Русско-украинский словарь > воспалять

  • 2 гной

    1) гній (р. гною), а теснее (из раны, нарыва) - бруд. [Бруду багато з чиряка йде], (из глаз) кисляк. [Кисляки на очіх]. Затянуться гноем (о ране) - заснітитися;
    2) см. Навоз.
    * * *
    гній, род. п. гно́ю

    Русско-украинский словарь > гной

  • 3 долечивать

    -ся, долечить, -ся доліковувати, -ся, долікувати, -ся, догоювати, -ся, догоїти, - ся.
    * * *
    несов.; сов. - долеч`ить
    доліко́вувати, долікува́ти; ( раны) дого́ювати, дого́їти

    Русско-украинский словарь > долечивать

  • 4 заращивать

    заростить
    1) (допускать зарости чем-н., позволять вырости чему-н.) зарощувати, заростити, (о мн.) позарощувати що чим; (сорной травой) бур'янити, забур'янити (напр. город, поле); (диким овсом) завівсюжувати, завівсюжити (поле); (допустить покрыться слоем грязи) забруднювати, забруднити, (о мн.) позабруднювати що (начиння (посуду), руки); (о бороде, волосах) запускати, запустити (бороду, (в)уса). Не -вай лугов кустарником - не зарощуй луки чагарником;
    2) (вростить) вростити що у що;
    3) (заживлять) загоювати, загоїти, (о животных, переносно о море) зализувати, зализати, (о мн.) позагоювати, позализувати що. [Його рука поранить і загоїть (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - зараст`ить
    заро́щувати, заростити, рощу, -ро́стиш, ( раны) заго́ювати, заго́їти

    \заращивать вать бо́роду — запуска́ти (відпуска́ти, відро́щувати) бо́роду

    Русско-украинский словарь > заращивать

  • 5 зарубка

    1) ( действие) зару́бування
    2) ( выемка) за́рубка и зару́бка, карб, -у
    3) ( рубец от раны) рубе́ць, -бця́, шрам, -у, карб; диал. бли́зна, зго́їна

    Русско-украинский словарь > зарубка

  • 6 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 7 затягиваться

    затянуться
    1) затягатися и -гуватися, затягтися, (петлёй) зашморгуватися, зашморгнутися, (о мног.) позатягатися и -тягуватися, позашморгуватися;
    2) затягатися, затягтися, заволікатися, заволоктися; (илом) замулюватися, замулитися. Раны -ваются - рани затягаються, гояться. Небо -нулось облаками - небо вкрилося (заволоклося) хмарами, небо захмарилося. -нуться плесенью - вкритися цвіллю, поцвісти, забрезкнути, заснітитися;
    3) длятися, задлятися, затягатися, затягтися, гаятися, загаятися. Дело -нулось - справа затяглася, задлялася;
    4) (трубкой, табачным дымом) затягатися и -гуватися, затягтися (люлькою, тютюновим димом). Затянувшийся - затягнений; (во времени) проволіклий, передержаний, протяглий; срвн. Затягивать. [Передержана війна].
    * * *
    несов.; сов. - затян`уться
    1) затяга́тися и затя́гуватися, -гуюся, -гуєшся, затягти́ся, -тягну́ся, -тя́гнешся и затягну́тися и мног. позатяга́тися и позатя́гуватися; ( петлёй) зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися
    2) страд. несов. затяга́тися, затя́гуватися; зашмо́ргуватися; зволіка́тися; заво́дитися, -диться

    Русско-украинский словарь > затягиваться

  • 8 исцелять

    исцелить
    1) что (сделать целым) - зціляти, зцілити, (о мн.) позціляти що. [Ти розбила, а я зцілю (Сл. Гр.)];
    2) кого, что (излечивать) - зціляти и цілити, зцілити кого від чого, що, вигоювати, вигоїти, кого, що, (о мн.) позціляти, повигоювати кого, що, у[о]здоровляти, у[о]здоровити кого, (раны, муки ещё) згоювати, згоїти (рани, муки); см. Излечивать, Вылечивать. [Мали силу зціляти недуги (Єв.). Благав його, щоб оздоровив сина його (Єв.). Всі муки згою (Самійл.)]. -лить от недугов кого - зцілити від недуг кого. Исцеляющий, прич. - що зціляє, вигоює; как прил. цілющий, зцілющий; см. Исцелительный. Исцелённый - зцілений, вигоєний, у[о]здоровлений.
    * * *
    несов.; сов. - исцел`ить
    зціля́ти, зціли́ти, -лю, -лиш

    Русско-украинский словарь > исцелять

  • 9 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 10 недолечивать

    недолечить недоліковувати, недолікувати кого. Недолеченный - недолікований.
    * * *
    несов.; сов. - недолеч`ить
    недоліко́вувати, -ко́вую, ко́вуєш, недолікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( раны) недого́ювати, -го́юю, -го́юєш, недого́їти

    Русско-украинский словарь > недолечивать

  • 11 перевязывать

    перевязать
    1) (связать поперёк, скрепить) перев'язувати, перев'язати, обвязувати, обвязати, звязувати, звязати, (о мног.) поперев'язувати, позвязувати, пов'язати кого, що чим. [Поперев'язувала старостів рушниками]. -зать рожь в снопы - пов'язати жито в снопи. -зать рану - обвязати, зав'язати, перев'язати рану (позав'язувати рани). -зать волосы лентой - з[по,пере]вязати стрічкою волосся. -зать тюк накрест - звязати пакунок навхрест. -зать бечёвкой - перемотузити;
    2) (связать наново) перев'язувати, перев'язати, (о мног.) поперев'язувати. [Твої снопи треба перев'язувати, бо який візьмеш, то й розсиплеться];
    3) (чулки, сети наново) переплітати, переплести, (о мног.) попереплітати (панчохи, сіті). Перевязанный - перев'язаний, обвязаний, звязаний; поперев'язуваний, пов'язаний; переплетений, перемотужений.
    * * *
    несов.; сов. - перев`язать
    1) перев'я́зувати, перев'яза́ти и поперев'я́зувати; ( раны) диал. перевива́ти, переви́ти и поперевива́ти
    2) ( вязать заново - чулки) перев'я́зувати, перев'яза́ти и поперев'я́зувати, перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти

    Русско-украинский словарь > перевязывать

  • 12 разворачивать

    несов.; сов. - разворот`ить
    1) розки́дати, розкида́ти и мног. порозкида́ти

    \разворачивать ти́ть всё в ко́мнате — розки́дати (порозкида́ти) все в кімна́ті

    \разворачивать ти́ть ка́мни — розки́дати камі́ння

    2) ( разрушать) розверта́ти, розверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. порозверта́ти; ( разваливать) розва́лювати, -люю, -люєш, розвали́ти, -валю́, -ва́лиш и диал. розваля́ти, и мног. порозва́лювати; ( разламывать) розла́мувати, -мую, -муєш, розлама́ти и мног. порозла́мувати; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш) и мног. порозбива́ти

    \разворачиватьть ду́шу — розверта́ти, розверну́ти (розвору́шувати, розворуши́ти) ду́шу, бра́ти (бере́), взя́ти (ві́зьме) за ду́шу

    \разворачивать ти́ть мостову́ю — розлама́ти (розверну́ти; розби́ти) бру́ківку (брук)

    3) ( наносить раны) розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати; (проламывать) проло́млювати, -люю, -люєш и прола́мувати, -мую, -муєш, проломи́ти, -ломлю́, -ло́миш; ( раскалывать) розко́лювати, -люю, -люєш, розколо́ти, -колю́, -ко́леш; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; (сов.: размозжить) розчерепи́ти, -плю́, -пи́ш; ( рассекать) розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти
    4) несов. см. развёртывать

    Русско-украинский словарь > разворачивать

  • 13 язвить

    1) (наносить раны, причинять боль) уража́ти, ра́нити
    2) ( говорить язвительно) говори́ти уї́дливо (ущи́пливо), шпига́ти [слова́ми], уража́ти, жа́лити, щипа́ти

    Русско-украинский словарь > язвить

См. также в других словарях:

  • РАНЫ — РАНЫ, РАНЕНИЯ. Раной (vulnus) называется всякое повреждение тканей организма, связанное с нарушением целости кожи или слизистой оболочки. Однако и при закрытых повреждениях, если нарушена целость покровов какого либо органа, говорят о его ранении …   Большая медицинская энциклопедия

  • Раны — (vilnera) всякое повреждение, связанное с нарушением целостиобщих покровов или слизист. оболочек, чем оно отличается от ссадим(экскориаций), при которых толща покровов не разъединена. Р.характеризуется зиянием наружных покровов, кровотечением и… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • Раны залечить — (иноск.) помочь въ бѣдѣ, заставить забыть горе. Ср. Царь Михаилъ... право... будто съ неба сошелъ примирить всѣ стороны и залечить раны. Марлинскій. Наѣзды. 1 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • раны́м-ра́ но — раным ра но, нареч …   Русское словесное ударение

  • раны́м-ране́нько — раным раненько, нареч …   Русское словесное ударение

  • раны́м-ранёхонько — раным ранёхонько, нареч …   Русское словесное ударение

  • раны́м-ранёшенько — раным ранёшенько, нареч …   Русское словесное ударение

  • Раны — механические травмы покровов тела и подлежащих тканей с нарушением их целости. Различают Р. операционные, боевые, производственные, бытовые; резаные, колотые, рубленые, ушибленные, укушенные, огнестрельные, размозженные; проникающие и… …   Словарь микробиологии

  • Раны — I Раны (vulnus, единственное число; синоним открытое повреждение) нарушения анатомической целости кожи или слизистых оболочек, тканей и органов, вызванные механическими воздействиями. В зависимости от условий возникновения Р. подразделяют на… …   Медицинская энциклопедия

  • Раны — Раны  вызванные механическим воздействием повреждения тканей, сопровождающиеся нарушением целости кожи или слизистых оболочек. В зависимости от механизма травмы и характера ранящего предмета, различают резаные, колотые, рубленые, укушенные,… …   Первая медицинская помощь - популярная энциклопедия

  • РАНЫ —     ♠ ♥ Если вам приснилось, что вас ранили, сон предвещает внезапное несчастье или неблагоприятный поворот дела, которое казалось вполне успешным. Если вы кого то ранили, это значит, что наяву допустите несправедливость по отношению к другу.… …   Большой семейный сонник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»