-
1 зверху
-
2 зверху
-
3 зверху
zwerhuприсл. -
4 зверху
ზემოდან -
5 зверху
töpeden; töpede, töpesinde -
6 вверху
зверхууверсеугары -
7 вгорі
зверхунадпауверсеугары -
8 угорі
зверхунадпауверсеугары -
9 верхній
1) ( який знаходиться зверху) upper; overhead, topверхній брус (рами) — head, ( дверної рами) headpiece, ( каркасної перегородки) head piece
верхній індекс — superscript, upper index
верхній леєр мор. — life line
верхній лист полігр. — overlay
верхній поверх — top ( upper) floor
верхній шар гірн. — top layer; hat
верхній шар ґрунту с.-г. — topsoil
верхній ярус — upper deck, ( лісонасадження) overstory, ( вафельної печі) top plate
2) ( близький від витоків річки) up-river, upper3) ( про одяг) outer; overверхній одяг — outer clothing, overclothes
4) муз. high -
10 ешелонувати
( в глибину) to distribute in depthешелонувати по висоті (знизу) — to step up; ( зверху) to step down
-
11 згори
тж. зверхуfrom above; from the top -
12 знімати
= зняти1) to take away, to remove; ( діставати зверху) to take down; ( одяг) to take off; ( рукавички) to pull off, to draw off; (сметану, накип) to skimзнімати кайдани — to unshackle, to unfetter
2) ( відтворювати) to make, to take, to record; ( фотографувати) to photograph, to take a photographзнімати копію — to make a copy, to copy
3) розм. ( наймати) to take, to rentзнімати в оренду — to lease, to take on lease
4) ( врожай) to gather (in); to pick5) ( звільняти)знімати з роботи — to dismiss, to discharge
6)7) to remove; (усувати, скасовувати) to cancel, to lift, to raiseзнімати напругу — to dump, to relieve a stress
знімати обмеження — to liberalize, to lift restrictions, to end restrictions, to raise restrictions, to remove restrictions
-
13 зносити
-
14 на
I прийм.1) (при позначенні місця: зверху, на поверхні чогось) on, upon2) (при позначенні місцевостей, регіонів, вулиць) in; (при позначенні закладів, занять тощо) atна березі — on shore, ashore; on the beach; on the (river-)bank
на вулиці — in the street; out of doors, outdoors
на безпечній відстані — clear (of), at a safe distance ( from)
на невеликій відстані — at a short distance, a short way off; at close range, in close proximity (to)
4) ( при позначенні напрямку) to, towardsкласти на місце — to put back in place, to replace
на схід від — to the east of, eastward(s) of
5) ( при позначенні часу) on, at; ( протягом) during; ( при позначенні строку) for; ( при позначенні крайнього строку) by, towardsна початок 20-го ст. — by 20th century
на другий день — ( the) next day
на той час — by that time, by then
на цей час — by this, by now
7) ( при позначенні хвороби) with8) (згідно з, відповідно до) by, in, toна мою думку, на мій погляд — in my opinion
9) (y значенні "для") for10) ( при позначенні одиниці виміру) by11) ( при множенні і діленні) by12) ( при позначенні результату ділення) in, into, toрізати на шматки — to cut in ( into) pieces
13) ( при позначенні кількісної різниці) byна метр коротший — a metre shorter, shorter by a metre
14) ( при позначенні засобів до існування) on15) ( при позначенні засобу пересування) by16) (при позначенні зміни, переходу до іншого стану) into, to17)на щастя — fortunately, luckily
на біду (на жаль) — unfortunately, unluckily, unhappily, alas
на вагу — by weight; specific gravity
на вибір — for choice, of one's choice, at one's discretion
на віру — on trust, on faith
на всіх вітрилах — under/in full sail, with all sails set
на всякий випадок — just in case, to make sure; to be on the safe side
на голодний шлунок — on an empty stomach/belly
на душу (населення) — per head, per capita
на межі — on the verge of, on the brink of
на око — approximately, by eye
на моїй совісті — on ( upon) my conscience
IIна вигляд — by sight/appearance; in appearance, by sight, to judge from appearances
( візьми) here; here you are; here, take it -
15 напис
чinscription, superscription; lettering; ( на екрані) caption; (на монеті, медалі) legendнапис на клавіші комп. — key-top marking
передатний напис фін. — endorsement
-
16 чушка
-
17 соціалізм
СОЦІАЛІЗМ ( від лат. socialis - суспільний) - 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів; у загальному сенсі виражає усуспільнення, егалітаризацію, прагнення до рівності, що виявлялося на різних етапах історії та за різних форм політичного устрою і режиму. Втім, намагання абсолютизувати тенденції соціалізації, створити на їх основі соціальний проект докорінної перебудови суспільства та його реалізувати виявилися хибними; соціалізація є комплементарною по відношенню до інших, не менш вагомих тенденцій (індивідуалізація, лібералізація, корпоратизація, монополізація та ін.), які стимулюють розвиток, винаходять і поширюють нові цивілізаційні здобутки, активізують (мотивують) найбільш здібних та енергійних членів суспільства, хоча в той же час підсилюють прояви нерівності та несправедливості тощо. 2) Впливова ідейно-політична течія сучасності, що репрезентована низкою версій - від респектабельної соціал-демократії до жорстко-тоталітарних різновидів ідеології. С. як ідея тривалий час існував у вигляді певної соціально-філософської традиції утопічного ґатунку, характерної для творів Мора, Кампанелли, Фур'є, Сен-Симона, Оуена та ін. Од поч. XIX ст. С. почав кристалізуватись як невід'ємна складова частина емансипаторської метаідвології розвитку, в рамках якої базисна тріада "великих ідеологій" виконувала низку специфічно розбіжних, але необхідних функцій, а саме; лібералізм забезпечував динаміку, інноваційний пошук, рух до змін; консерватизм надавав інституціональної усталеності ліберальному пошуку, зберігав ціннісну спадкоємність і культурну самобутність суспільства; С. забезпечував репрезентацію інтересів більшості населення країн, які переживали стрімкі зміни і багатомірну перебудову всього суспільного організму. У цьому сенсі С. уособлює ідеологічну "чутливість" до становища й інтересів трудящого населення, звичайних пересічних громадян, які піклуються про належні умови існування. Функціонально С. виступає формою критики умов і якості соціального розвитку з точки зору інтересів більшості. У XIX ст. С. як ідейно-політична течія набув виразного модернізаційного спрямування, породженого індустріалізмом. У ЗО - 40-х рр. виникає марксизм як теоретично оформлена версія С. на індустріальній стадії суспільства. Од серед. XIX ст. починає розвиватися народницький С. (однією з наріжних ідей народницької доктрини було запобігти розвиткові капіталізму із притаманними йому ризиками і негараздами), різні течії анархістського С. тощо. В ідейному русі з того часу співіснували й боролися поміж собою різні форми революційного С. та С. реформістського (або реформаторського). Поступово (особливо з колапсом соціалістичної системи) роль і вплив революціонаризму у соціалістичному русі зводиться нанівець. До впливових течій соціалістичної орієнтації у сучасному світі належать: деякі форми соціал-демократії, різновиди демократичного С., ліберального С., християнського С., неомарксизму та ін. 3) Форма соціального порядку (устрою) в державі, коли принципи С. (суспільна власність, відсутність експлуатації, загальність праці, соціальні гарантії тощо) декларуються як основоположні принципи існування і функціювання соціуму. Досвід "реального" С. у XX ст. неоднозначний і суперечливий. З одного боку, С. продемонстрував певні мобілізаційні можливості за умов, коли існувала потреба здійснити "стрибок" індустріалізації, ліквідації неписьменності та ін. У рамках цих процесів С. відігравав роль своєрідної інструментальної ідеології, маніпулятивного гасла, що маскувало реальну сутність - тотальне одержавлення суспільства задля здійснення як модернізаційних, так і стабілізаційних заходів. Історичний досвід свідчить про те, що спроби створити суспільство на "засадах справедливості", згідно із заздалегідь розробленим проектом, не життєздатні. Зорієнтоване на розподіл і перерозподіл, споживацтво та утриманство, суспільство С. не в змозі запобігти занепаду виробництва, застою і дефіциту. Намагання централізовано ("зверху") подолати нерівність і несправедливість призводять до того, що нерівність відроджується у ще більш кричущих формах, а несправедливість набуває потворних форм. 4) Термін "С." стосується також соціально-політичних рухів діяльності політичних партій та організацій, які взяли на озброєння різні версії соціалістичної ідеології і намагаються здобути владу (або впливати на неї) з метою реалізації своїх принципів та інтересів.В. Заблоцький
См. также в других словарях:
зверху — I присл. 1) У верхній, горішній частині чого небудь, угорі; прот. внизу. •• Неха/й бу/де зве/рху чиє нехай буде так, як хочеться комусь. 2) Поверх кого , чого небудь. 3) На поверхні чого небудь. 4) Зовні; прот. всередині. || перен. На перший… … Український тлумачний словник
зверху — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця зверху 2 прийменник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
продування зверху — Syn: продувка зверху … Словарь синонимов металлургических терминов
продувка зверху — Syn: продування зверху … Словарь синонимов металлургических терминов
розливання зверху — Syn: розливка зверху … Словарь синонимов металлургических терминов
розливка зверху — Syn: розливання зверху … Словарь синонимов металлургических терминов
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
буріння багатовибійне — бурение многозабойное multi hole drilling, branched hole drilling *Mehrsohlenbohren, Zweigbohren – похило скероване буріння, яке передбачає проходження основного стовбура з подальшим забурюванням і проходженням в його нижній частині додаткових… … Гірничий енциклопедичний словник
падати — аю, аєш, недок. 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати (про… … Український тлумачний словник
Holodomor — The Holodomor ( uk. Голодомор) is the famine that took place in Soviet Ukraine during the 1932 1933 agricultural season when the devastating famines also took place in several other regions of the USSR. The Holodomor ravaged the rural population… … Wikipedia
Collectivization in the Ukrainian Soviet Socialist Republic — Holodomor topics Historical background Famines in Russia and USSR · Soviet famine of 1932–1933 Soviet government Institutions: All Union Communist Party (Bolshevik) · Communist Party (Bolshevik) of Ukraine · … Wikipedia