-
1 одяг
чверхній одяг — overcoat, outer clothing
одяг для відпочинку — leisure wear, resort wear
одяг масового виробництва — ready-for-wear garment, ready-made garment, ready-to-wear garment, ready-to-wear
одяг одноразового використання — disposables, disposable
2) тех. revetment -
2 одяг
-
3 одяг
-уоде́жда, одея́ние; одёжа; оде́жды (мн. ч.); (совокупность предметов, носимых поверх белья) пла́тье; (церк.) облаче́ние -
4 одяг
vêtement, habit, tenue -
5 одяг
ტანსაცმელი, ტანისამოსი, სამოსი -
6 одяг
адзежаадзежынаадзеннеадзеньнеапранаццаапранацьапрануццаапрануцьвопраткакажушынасукенка -
7 одяг
urba, kiyim -
8 захисний одяг
( робочий тощо) protective clothing -
9 носити арештантський одяг
Українсько-англійський юридичний словник > носити арештантський одяг
-
10 смугастий одяг
( ув'язнених) striped clothing -
11 тюремний одяг
-
12 формений одяг
-
13 цивільний одяг
-
14 носильний одяг
everyday clothes; wear -
15 Бережи одяг поки новий, а здоров'я доки молодий
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Бережи одяг поки новий, а здоров'я доки молодий
-
16 обшарпати
( одяг) to fray -
17 верхній
1) ( який знаходиться зверху) upper; overhead, topверхній брус (рами) — head, ( дверної рами) headpiece, ( каркасної перегородки) head piece
верхній індекс — superscript, upper index
верхній леєр мор. — life line
верхній лист полігр. — overlay
верхній поверх — top ( upper) floor
верхній шар гірн. — top layer; hat
верхній шар ґрунту с.-г. — topsoil
верхній ярус — upper deck, ( лісонасадження) overstory, ( вафельної печі) top plate
2) ( близький від витоків річки) up-river, upper3) ( про одяг) outer; overверхній одяг — outer clothing, overclothes
4) муз. high -
18 обноситися
1) ( зносити весь свій одяг) to be out at elbows, to have worn out all one's clothes2) ( про одяг) to become shabby, to wear out -
19 скидати
= скинути1) ( кидати вниз) to fling (to throw, to cast) down, to drop; ( вантаж) to dumpскидати бомби ав. — to drop bombs
скидати вершника з сідла — to throw (to unhorse, to unseat, to spill, to buck off) a rider
скидати на купу — to pile, to heap
2) (одяг, взуття) to take off, to throw offскидати шкіру (про змію) — to cast (to slough, to throw off) the skin
3) ( позбавляти влади) to overthrow4)скидати маску — to unmask, to throw off a mask; to take off a disguise
скидати на диск комп. — to flush
-
20 широкий
1) ( не вузький) broad, wide ( також про одяг)2) (безмежний, неосяжний) broad3) ( значний за обсягом) big, large-scaleширокий діапазон — wide range, ( частот) broad band
4) (масовий, численний) general, widespreadширокого застосування фарм. — broad-spectrum
5) ( щедрий) generous6)жити на широку ногу — to live grandly, to live in a grand style
См. также в других словарях:
одяг — у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. •• Ве/рхній о/дяг одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін. Технологі/чний о/дяг комплект одягу та взуття, призначений для тих, хто працює у чистому… … Український тлумачний словник
одяг — (сукуп виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), одежа, у[в]брання, у[в]бір, туалет; стрій, однострій (зазв. військовий); одежина, манаття, ряднина, плаття; ґардероб (про сукуп таких виробів для однієї людини); костюм (звичайно… … Словник синонімів української мови
одяг богослужбовий — Спеціальний одяг, який одягають священно та церковнослужителі для здійснення богослужіння; ризи мн.; облачення ми.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священнослужителя повсякденний — Спеціальний одяг, який священнослужитель носить увесь час, коли не здійснює богослужіння та на який одягає богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священний — див. богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг — [о/д аг] гу, м. (ў) о/д аз і, мн. гие, г іў … Орфоепічний словник української мови
одяг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
богослужбовий одяг священнослужителя — Одяг, у який одягається священнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
богослужбовий одяг церковнослужителя — Одяг, у який одягається церковнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
одяг фортифікаційний — Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею … Архітектура і монументальне мистецтво
одяг до покривання Святих Дарів — Те саме, що покрівці священні … Словник церковно-обрядової термінології