душ-человек

1) люди́на; ( лицо) осо́ба; ( душа) душа́; ( мужчина средних лет) дя́дько

2) ( дворовый) ист. двора́к, -а, дворови́й, -о́го; ( крепостной) кріпа́к, -а; ( слуга) служни́к, -а, слуга́; ( комнатный из крепостных) козачо́к, -чка́

3) (в трактире, ресторане) дорев. офіціа́нт

1) ( внутренний мир) anima ж., psiche ж., animo м., cuore м.

••

2) ( характер) anima ж., carattere м.

3) ( вдохновение) animazione ж., ispirazione ж., passione ж.

4) ( о человеке) persona ж., anima ж.

5) ( вдохновитель) anima ж., animatore м.

6) ( единица населения) abitante м.

7) ( крепостной крестьянин) anima ж., servo м. della gleba

••

* * *

1) ( внутренний мир) anima, animo m

2) ( о характере) anima, cuore m

3) перен. (вдохновитель чего-л.) anima, animatore m, ispiratore m

4) ( человек) persona, anima

••

* * *

1) gener. anima, animo, testa

2) liter. core, cuore, petto

3) poet. alma

ж

1. ἡ ψυχή:

2. (единица населения) τό ἄτομο[ν], ὁ κάτοικος / ὁ κολήγος, ὁ δουλοπάροικος, ἡ ψυχή (крепостной крестьянин):

душ||а́

animo;

♦ в глубине́ \душаи́ profundanime;

ско́лько \душае́ уго́дно kiom animo deziras (или volas);

жить \душа в \душау vivi konkorde;

не име́ть ни гроша́ за \душао́й esti malriĉa, esti sen groŝo en poŝo;

у него́ \душа в пя́тки ушла́ lia animo forkuris en la pinton de la piedo.

* * *

ж. (вин. п. ед. ду́шу)

1) alma f, ánimo m

2) ( человек) alma f; habitante m ( как единица населения)

3) перен. ( вдохновитель) alma f

••

* * *

ж. (вин. п. ед. ду́шу)

1) alma f, ánimo m

2) ( человек) alma f; habitante m ( как единица населения)

3) перен. ( вдохновитель) alma f

••

* * *

1) gener. buche, espìritu, habitante (как единица населения), interior, pecho, ánimo, alma, ànima, ànimo

2) liter. (вдохновитель) alma

ж

1. ҷон, рӯҳ, дил; душа и тёло ҷону (рӯҳу) тан

2. табиат, фитрат, сиришт; человек открытой душй одами кушодадил; низкая душа одами паст-фитрат; рбокая душа одами тарсончак; чуткая душа одами ҳассос (меҳрубон); душа -человек одами хуб, ҷони одам, одами тилло

3. шавқу завқ, рағбат, ҳавсала; с душой бо шавқу завқ, аз таҳти дил, бо ғайрат; раббтать с душой бо шавқ кор кардан; с душой исполнить песню сурудро бо шавқу завқ хондан; без душибе шавқу завқ, бе ҳавас, бе рағбат, бе ҳавсала; работать без душй бе ҳавсала кор кардан; в егб игре нет души вай бе рагбат бозӣ мекунад

4. перен. усгп. (сущность) моҳият, ҷавҳар

5. перен. ҷону дил; душа общества ҷону дили маърака

6. разг. кас, одам, ҷонзод; ҷон; на улице ни душй дар кӯча ҷонзоде нест; по сколько с душй? сари касе чандӣ?; ни одна душа не узнает ягон кас намефаҳмад; в семье пять душ дар оила панҷ сар хӯранда ҳаст; реальный доход на душу населения даромади реалӣ (ҳақиқӣ) ба ҳар сари аҳолӣ

7. ист. (крепостной) деҳкони крепостной // мн. души (подати, налоги) андоз, хироҷ

8. обращ. разг. (обычно со сл. «моя») ҷон, ҷони ҷан, ҷонакам; душа моя! ҷони ман!, ҷонакам! <> бумажная душ-а бюрократ, коғазбоз; коғазпараст; заячья душа одами тарсончак (буздил); мёртвые души ист. ҷонҳои мурда; чернильная душк бюрократ, коғазбоз, расмиятчй; душа нараспашку одами кушодадил; душой и телом бо ҷону дил; ни душой ни телом не виноват заррае гуноҳ надорад; в душ ё 1) (мысленно) ботинан, -дар дили худ 2) (по склонностям) табиатан; в глубинё душ-й дар замири дил; для душй барои дилхушй; до [глубины] душй то пардаи дил; рассказ взволновал меня до глубины душй ҳикоя то замири дил таъсир кард; за милую душу 1) (охотно) бо ҷону дил, аз таҳти дил 2) (не задумываясь) даррав; зур, дар як лаҳза; он и обманет за милую душу ӯ дар як лаҳза фиреб ҳам медиҳад; на душ е дар дил; на душ е у меня стало вёсело и спокбйно дилам шоду хотирам ҷамъ шуд; на душё кошки скребут у кого-л. дили касеро гургон тала мекунанд; от [всей] душй аз таҳти дил, аз дилу ҷон, аз сидқи дил; по душ ам поговорить (разговориться и т. п.) самимона (аз таҳти дил) гап задан; разговор по душам сӯҳбати самимӣ; по -ё кому дилҳоҳ, дилписанд, маъқул; не по душ ё кому номаъқул, маъқул не; от глубины (полноты) душ-й аз самими қалб, бо камоли майл; душа болйт у кого-л. дили кас месӯзад; душа надрывается дил пор.а мешавад, дил торс мекафад; душа не лежит к кому-чему-л. ба касе, чизе дил об намехӯрад; душа не на месте дил беқарор аст; душ а не принимает прост. дил намекашад; душа переболела дил сӯхт, ҷигар кабоб шуд; душа разрывается [на части] дил реш (об)мешавад; душа ушла (ухбдит) в пятки у кого талхакаф (гурдакаф, дил-каф) шудан; душй не чаять в ком-л. аз ҷон азизтар донистан; болеть -душой за кого-что, о ком-чём аз дилу ҷон ғам хурдан, дилсӯзӣ кардан; брать (хватать) за душу кого ба ҳаяҷон овардан, дилро об кардан, мутаассир кар-дан; вдохнуть душу во что рӯҳ бахшидан, ҷон дамондан; брать грех на душу гуноҳро ба гардан гирифтан; висёть над душой безор кардан, ба ҷсзн расондан, шилқин шудан; влезть (залезть) в душу кому-л. 1) роздони касе шудан 2) ақли касеро рабудан 3) бо ҳар роҳ ба мағзи пӯсти касе даромадан; вложить душу во что-л. бо майлу рағбат (меҳр монда) коре кардан; войтй в душу к кому-л. дили касеро дуздидан; вывернуть душу кого, чью безобита (мушавваш) кардан; вывернуть душу [наизнанку] перед кем дили худро кушодан, дилро холӣ кардан; вымотать [всю] душу кому аз ҷон безор кардан, ба ҷон расондан; вынуть душу уст. рӯҳан азоб додан, дил хун кардан; вытрясти душу из кого дӯғ зада тарсондан; вытянуть [всю] душу безор кардан, аз ҷон сер кардан; вышибить дӯшу изкого груб. прост. зада куштан; жить душа в душу дӯстона зиндагӣ кардан; заглянуть в душу кому-л. рози касеро фаҳмида гирифтан; излить (открыть) душу кому дил холӣ кардан, рози дил гуфтан; кривить душой дурӯғ гуфтан, бевиҷдонӣ кардан; отвестй душу 1) мурод ҳосил кардан 2) дил холй кардан, дарди дил гуфтан; отдать богу душу аз олам гузаштан, ба худо амонатиро супурдан; отдохнуть -душ ой (сердцем) дами беғам задан; отпустй душу на покаяние уст. 1) (пощади) омурзиш мехоҳам (металабам) 2) (оставь в покое) ба ҳолам гузор;

переболеть душой хуни дил (ҷигар) шудан; перевернуть [всю] душу кого, чью, кому хуни дил (ҷигар) кардан; положить душу за кого-что ҷон додан, фидо шудан; положить душу на что бо дилуҷон кардан; стоять над душ-ой чьей, у кого мехи ҷафо барин ба сарн касе истодан; в чём [только] душ а держится ҷонаш ба лаб омадааст; за душой есть (имеется) у кого дар бисоташ ягон чиз дорад; за душой нет чего-л. у кого дар бисоташ чизе надорад; за душой у него нет ни копейки (ни гроша) вай ягон тин ҳам надорад; как бог на душу положит пеш омад, хуш омад; с душй ворбтит прост. дил беҳузур мешавад, нафрати кас меояд, дили кас беҷо мешавад; сколько \душае угодно бы кадри дилхоҳ

1.

2. \Ч-106 получить, дать, понять и т. п. (obj) (to receive, give, understand etc) absolutely nothing

not a damn thing.

• ЧЕРТА < БЕСА> ЛЫСОГО highly coll

[NPaccus; these forms only; fixed WO]

=====

1. [Interj]

⇒ nothing of the kind, absolutely not (used to express vehement disagreement, rejection, usu. when sharply objecting to sth.):

- like < the> hell (one does <will etc>)!;

- no way (not a chance) in hell!;

- hell, no!

     ♦ "Мы проворно поворачивались, мы думали: достаточно изменить способ производства - и сразу изменятся люди. А - чёрта лысого! А - нисколько не изменились. Человек есть биологический тип! Его меняют тысячелетия!" (Солженицын 10). "We made a very quick turnaround, we thought it was enough to change the mode of production and people would immediately change with it. But did they? The hell they did! They didn't change a bit. Man is a biological type. It takes thousands of years to change him" (10a).

2. беса лысого получить, дать, понять и т.п. [obj]

⇒ (to receive, give, understand etc) absolutely nothing:

- not a damn thing.

     ♦ "Продай мне душ одних, если уж ты такой человек, что дрожишь из-за этого вздору". - "Чёрта лысого получишь! Хотел было, даром хотел отдать, но теперь вот не получишь же!" (Гоголь 3). "SeU me your souls by themselves, if you're the sort of man who gets worked up over such nonsense." "You won't get a damn thing from me. I was going to let you have them for nothing, but now you shan't have them" (3a).

• ЧЕРТА < БЕСА> ЛЫСОГО highly coll

[NPaccus; these forms only; fixed WO]

=====

1. [Interj]

⇒ nothing of the kind, absolutely not (used to express vehement disagreement, rejection, usu. when sharply objecting to sth.):

- like < the> hell (one does <will etc>)!;

- no way (not a chance) in hell!;

- hell, no!

     ♦ "Мы проворно поворачивались, мы думали: достаточно изменить способ производства - и сразу изменятся люди. А - чёрта лысого! А - нисколько не изменились. Человек есть биологический тип! Его меняют тысячелетия!" (Солженицын 10). "We made a very quick turnaround, we thought it was enough to change the mode of production and people would immediately change with it. But did they? The hell they did! They didn't change a bit. Man is a biological type. It takes thousands of years to change him" (10a).

2. черта лысого получить, дать, понять и т.п. [obj]

⇒ (to receive, give, understand etc) absolutely nothing:

- not a damn thing.

     ♦ "Продай мне душ одних, если уж ты такой человек, что дрожишь из-за этого вздору". - "Чёрта лысого получишь! Хотел было, даром хотел отдать, но теперь вот не получишь же!" (Гоголь 3). "SeU me your souls by themselves, if you're the sort of man who gets worked up over such nonsense." "You won't get a damn thing from me. I was going to let you have them for nothing, but now you shan't have them" (3a).

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1) anima, animo (m.)

2) persona

3) (stor.) servo della gleba

4)

5) ispiratore (m.), animatore (m.)

разговор \Д-380 - a heart-to-heart (talk)

f (33; '­у; pl. st.) Seele; Gemüt n, Charakter m; Gefühl n; Menschenseele, Mensch m, Mann m; Person (с Р pro), Kopf m (на В pro); fig. Quintessenz, Mittelpunkt m; ehm. Leibeigene(r) m; F Herz n, Schatz m; душа- человек F eine Seele von einem Menschen; в душе innerlich; по душам offen, vertraulich; F не по душе (Д) et. ist nicht nach jemandes Sinn; всей душой, от ( всей) души von (ganzem) Herzen; душой и телом mit Leib u. Seele; до глубины души bis ins Innerste от глубины души aus tiefstem Herzen; душа болит (у Р/от Р jemandem) brennt et. auf der Seele; болеет душой (И/за В et.) liegt jemandem am Herzen; брать od. хватать за душу ( В jemandem) ans Herz gehen; F вытрясти душу (у Р jemanden) zu Tode quälen; есть за душой (у Р jemand) besitzt...; жить душа в душу ein Herz u. e-e Seele sein; душа не лежит (у Р/к Д) jemand hat für (A) nichts übrig; как Бог на душу положит F wie es einem gerade einfällt; тяжело на душе (у Р jemandem) ist schwer zumute od. ums Herz; сколько душе угодно nach Herzenslust

* * *

душа́ f (´-у; pl. st.) Seele; Gemüt n, Charakter m; Gefühl n; Menschenseele, Mensch m, Mann m; Person (с Р pro), Kopf m (на В pro); fig. Quintessenz, Mittelpunkt m; ehm. Leibeigene(r) m; fam Herz n, Schatz m;

душа́-челове́к fam eine Seele von einem Menschen;

в душе́ innerlich;

по душа́м offen, vertraulich;

fam не по душе́ (Д) et. ist nicht nach jemandes Sinn;

всей душо́й, от (всей) души́ von (ganzem) Herzen;

душо́й и те́лом mit Leib und Seele;

до глубины́ души́ bis ins Innerste;

от глубины́ души́ aus tiefstem Herzen;

душа́ боли́т (у Р/от Р jemandem) brennt et. auf der Seele;

боле́ет душо́й (И/за В et.) liegt jemandem am Herzen;

брать oder хвата́ть за́ душу (В jemandem) ans Herz gehen;

fam вы́трясти ду́шу (у Р jemanden) zu Tode quälen;

есть за душо́й (у Р jemand) besitzt …;

жить душа́ в ду́шу ein Herz und eine Seele sein;

душа́ не лежи́т (у Р/к Д) jemand hat für (A) nichts übrig;

как Бог на́ душу поло́жит fam wie es einem gerade einfällt;

тяжело́ на душе́ (у Р jemandem) ist schwer zumute oder ums Herz;

ско́лько душе́ уго́дно nach Herzenslust

* * *

<-и́>

ж Seele f

душа́ моя́! (обраще́ние) mein(e) Liebe(r)!

все́й душо́й mit Leib und Seele

в глубине́ души́ innerlich, im Grunde des Herzens

жить душа́ в ду́шу ein Herz und eine Seele sein

излива́ть кому́-л. ду́шу jdm sein Herz ausschütten

ско́лько душе́ уго́дно so viel das Herz begehrt, nach Herzenslust

* * *

1) gener. Geist, Gemüt, Herz, Herz -ens, Innerste, Kopf, Köpf, Psyche, Seele

2) liter. Innere

3) poet. Busen

4) lat. Animus

5) psych. Pneuma, Spiritus agens

• личность

• сердце

• lélek

* * *

1) lélek

2) ( человек) fő, lélek(szám)

3) ( сердце) szív, érzés; kedv

1. soul

2. ( человек):

искривить скривляти, скривити, покривити, викривляти и викривлювати, викривити, (линию) закривляти, закривити, (черту) кривуляти, скривулити, (безобразно) карлючити, скарлючити, (о мн.) поскривляти, пови[поза]кривляти, покривуляти, покарлючити. [Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило (Номис). Ходи по-людськи, а то чоботи повикривляєш (Київщ.)]. -вить политическую линию - викривити політичну лінію. - вить лицо - викривити обличчя, (своё) скривитися. Искривлённый - с[по]кривлений, викривлений; закривлений, скарлючений. -ные души - викривлені душі. -кое здание - скривлений, кривобокий будинок. -ные пальцы - карлючкуваті пальці. -ные сапоги - покривлені чоботи, підкривки (-ків). -ные уста - скривлені уста. -ная физиономия - викривлене обличчя. Человек с -ным ртом - криворотий, кривоустий.

* * *

несов.; сов. - искрив`ить

1) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, викривля́ти, ви́кривити, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти; сов. покриву́лити

2) перен. викривля́ти, ви́кривити

мелькнуть

1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];

2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];

3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];

4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - мелькн`уть

1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти

2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

нав'язливий и (редко) нав'язкуватий, настирливий, настирний, нала[і]зливий, влізливий, причепливий, учепливий, учепистий, уїдливий. [Стриманість людини, яка не бажала показати себе настирливою (Корол.). Втекти від настирливої причепливої баби (Н.- Лев.). Настирний осінній дощ (Грінч.). Влізлива думка так і преться в голову (Крим.). Учепистий хлопець (Сл. Гр.). На душі ваготіла в'їдлива гадка (Крим.)]. -вый человек - см. Навяза. Внушить кому -вую мысль - навіяти кому настирливу думку, (шутл.) забити кому кілка в голову. -вый мотив - причепливий мотив.

* * *

1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];

2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];

3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);

4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.

* * *

ненаситний, неситий, невситимий, (алчный) ненатлий, захланний, (жадный) зажерливий, жаденний, жаднючий, (ненаедчивый) ненаїдний, ненаїсний, (прожорливый) прожерливий, пажерливий, проїсний, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Очі його ненаситні на багатство (Куліш). В її крові горіла ненаситна жадоба життьової розкоши (Франко). Розпадеться луда на очах ваших неситих (Шевч.). Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели (Шевч.). Чому-ж його злоба несита їсть (Самійл.). О, гадино! моєї муки тобі, несита, ще не досить? (Л. Укр.). Жадоба тая несита: все-б зажер собі (Грінч.). Невситиме бажання (Крим.). Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало (Мирг.). Оцей піп у нас дуже захланний (Кобеляч.). Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Г. Барв.). Ненажерливою пам'яттю письменника всичує в себе всю цю картину (Коцюб.). Ненажерливе мусулманське духівництво (Крим.)]. -ная утроба - ненаситна утроба, (глотка, грубо) ненатла (ненажерлива) пелька. -ный человек - ненаситна (невситима) людина, ненажера; срв. Ненажора, Ненасыть.

* * *