-
1 следовать инструкции
доде́ржуватися інстру́кції, дотри́муватися інстру́кціїРусско-украинский политехнический словарь > следовать инструкции
-
2 следовать инструкции
доде́ржуватися інстру́кції, дотри́муватися інстру́кціїРусско-украинский политехнический словарь > следовать инструкции
-
3 соблюдать
несов.; сов. - соблюст`и1) ( что) дотри́мувати, -мую, -муєш, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( придерживаться) дотри́муватися, дотри́матися, доде́ржуватися, доде́ржатися (чого); ( сохранять) зберіга́ти, зберегти́, -режу́, -режеш (що)не \соблюдать ти́ ме́ры — не дотри́мати (не доде́ржати) мі́ри, перебра́ти мі́ру
\соблюдать да́ть зако́н — дотри́мувати (дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися) зако́ну
\соблюдать да́ть меру́ в чём — зна́ти мі́ру (дотри́мувати мі́ри, доде́ржувати мі́ри) в чо́му
\соблюдать да́ть нейтралите́т — дотри́мувати (дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися) нейтраліте́ту
\соблюдать да́ть поря́док — дотри́мувати (дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися) поря́дку, зберіга́ти поря́док
2) (смотреть, наблюдать за кем- чем-л.) диал. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, припильнува́ти -
4 сдерживать
несов.; сов. - сдерж`ать( кого-что)1) стри́мувати, -мую, -муєш, стри́мати, зде́ржувати, -жую, -жуєш, зде́ржати (кого-що); (останавливать, замедлять) приде́ржувати, приде́ржати (кого-що); ( задерживать) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати (кого-що); (не давать проявляться, обнаруживаться) тамува́ти, -му́ю, -му́єш и утамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, утамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, (о голосе, движении) сти́шувати, -шую, -шуєш, сти́шити, прити́шувати, прити́шити (що); ( успокаивать) угамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, угамува́ти, -му́ю, -му́єш (кого-що), гамува́ти, погамува́ти и загамува́ти (що); (свои слёзы) упиня́ти, упини́ти (упиню́, упи́ниш) (що)\сдерживатьть себя́ — см. сдерживаться 1)
2) (блюсти, соблюдать) дотри́мувати, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого)\сдерживатьть сло́во (обеща́ние, кля́тву) — дотри́мувати, дотри́мати (доде́ржувати, доде́ржати) сло́ва (обіця́нки, кля́тви); сов. спе́внити сло́во (обіця́нку, кля́тву)
-
5 следовать
1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тисяпродолже́ние \следовать дует — см. продолжение
2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)\следоватьть инстру́кции — доде́ржуватися (дотри́муватися) інстру́кції
\следоватьть сове́там врача́ — слу́хати пора́д лі́каря
\следовать дуя стари́нным обы́чаям — доде́ржуючись (дотри́муючись) старода́вніх зви́чаїв
3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́из ска́занного \следовать дует — зі ска́заного вихо́дить (виплива́є)
4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти5)дует — (безл.: нужно) слід; ( надлежит) нале́жить; ( полагается) годи́ться, випада́[є]; (надо) тре́ба
вало бы — ва́рто б, варт би, слід би
\следовать дует сказа́ть — тре́ба (слід) сказа́ти
как \следовать дует в знач. — вводн. сл. як слід, як годи́ться, як нале́жить; ( хорошо) поря́дно
как — и
\следовать вало ожида́ть — см. ожидать 2)
6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш -
6 сохранять
несов.; сов. - сохран`ить1) ( сберегать) зберіга́ти, зберегти́, -режу́, -режеш, хорони́ти, -роню́, -ро́ниш и схороня́ти, схорони́ти, редко дохо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, дохова́ти; (удерживать; запечатлевать в памяти, уме) захо́вувати, захова́ти, сов. схова́ти\сохранять ни́ть — в па́мяти
ве́рность кому́ — зберегти́ в па́м'яті ві́рність кому́
\сохранять ни́ть за собо́й пра́во — зберіга́ти (залиша́ти) за собо́ю пра́во
\сохранять ни́ть споко́йствие — бу́ти (залиша́тися) спокі́йним, зберіга́ти спо́кій
2) ( что - соблюдать) дотри́мувати, -мую, -муєш, дотри́мати, доде́ржувати, -жую, -жуєш, доде́ржати (чого), зберіга́ти, зберегти́ (що); (не изменять - о порядке, обычаях) уде́ржувати, уде́ржати, несов. держа́ти, -жу́, -жиш и -жи́ш (що)\сохранять ня́ть мир — доде́ржувати ми́ру
\сохранять ня́ть порядок — зберіга́ти поря́док, дотри́мувати (доде́ржувати) поря́дку
-
7 хранить
2) ( прятать) хова́ти\хранить в та́йне (в секре́те) — трима́ти (держа́ти) в таємни́ці, ута́ювати
3) ( что - соблюдать) дотри́мувати, доде́ржувати (чого), зберіга́ти (що)\хранить споко́йствие — дотри́мувати (доде́ржувати) спо́кою, зберіга́ти спо́кій
\хранить сло́во — дотри́мувати (доде́ржувати) сло́ва
\хранить тради́ции — зберіга́ти тради́ції
\хранить — молча́ние см. молчание
4) (оберегать, охранять) охороня́ти, схороня́ти, оберіга́ти; ( защищать) борони́ти -
8 наблюдать
астр., метеор., физ.спостеріга́ти, постеріга́ти; ( следить за чем-л) сте́жити; ( надзирать) нагляда́ти, назира́ти; ( присматривать - ещё) догляда́ти, пильнува́ти; ( соблюдать) дотри́мувати, дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися -
9 сохранять
-
10 наблюдать
астр., метеор., физ.спостеріга́ти, постеріга́ти; ( следить за чем-л) сте́жити; ( надзирать) нагляда́ти, назира́ти; ( присматривать - ещё) догляда́ти, пильнува́ти; ( соблюдать) дотри́мувати, дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися -
11 сохранять
-
12 блюсти
держати, додержувати, доглядати, пильнувати, шанувати. [Держати закон, умову. Підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (М. Вовч.)].* * *1) дотри́мувати, дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися, пильнува́ти, ( охранять) охороня́ти, обороня́ти, оберіга́ти -
13 выдерживать
выдержать1) видержувати, видержати, здержувати, здержати, витримувати, витримати, витривати, викрепити, втерпіти. [Земля не здержить мене. Корабель витримав не одну бурю. Не втерпів і розповів про все];2) в. горе, страдание - терпіти, витерпіти, перетерпіти, стерпіти, викрепити, витривати. Нет сил выдержать - невидержка. Не могу выдержать - невидержка мені, йому и т. д.;3) выдерживать стиль, тон, характер - додержувати, додержати чого. [Додержав своєї теорії повною мірою (Грінч.). Пильно додержано етнографічної вірности (О. Пчілка)];4) в. экзамен - складати (скласти, здавати, здати) іспит, екзамен. Выдержанный (о человеке) - витривалий, витресуваний; (о стиле и пр.) - додержаний, (о вине) видержаний.* * *несов.; сов. - в`ыдержать(кого-что) витри́мувати, ви́тримати, виде́ржувати, ви́держати (кого-що); ( удерживать) зде́ржувати, здержа́ти (кого-що); ( соблюдать) дотри́мувати, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( экзамен) склада́ти, скла́сти (що) -
14 наблюдение
1) (действие) - а) спостерегання и (реже) постерегання, примічання, оконч. спостереження, постереження, примічення; б) наглядання, назирання, надзирання, стеження, кмічення, пильнування, достерегання, доглядання, дозирання. Срв. Наблюдать. Доступный -нию - приступний спостереженню, спостережний;2) (что узнано) спостереження, (редко) постереження.[«Нема серця в нас», - таким гірким докором кінчає поет свої спостереження над життям (Рада). Ти нагадуєш мені моє власне постереження (Куліш)]. Астрономические -ния - астрономічні спостереження. Сделать -ние - зробити спостереження. Проверять свои -ния - перевіряти свої спостереження;3) (надзор) нагляд, догляд (-ду), дозір (-зору), призор (-ру). [Почало ставати якось моторошно під дозором тих очей без людського виразу (Франко). Я бачу, що то вже за мною призор такий (Козелеч.)]. Иметь общее -ние за чем - мати загальний догляд за чим (нагляд за или над чим). [Правління Академії має загальний догляд за непорушністю і цілістю будинків Академії та її установ (Стат. Ак. Наук)]. Быть, состоять под -нием - бути (перебувати) під доглядом (під наглядом, під дозором, під призором).* * *1) ( действие) спостере́ження, (неоконч.) спостеріга́ння; сте́ження; нагляда́ння, на́гляд, -у, назира́ння, надзира́ння; доглядання, до́гляд, -у, пильнува́ння; доде́ржання, (неоконч.) доде́ржуваннясостоять (быть) под \наблюдение нием — бути (перебувати) під на́глядом (під до́глядом)
3) ( результат рассматривания у изучения) спостере́женняпо мои́м \наблюдение ниям — за моїми спостереженнями
-
15 поддерживать
поддержать (в прямом и перен. смысле) піддержувати, піддержати, підтримувати, підтримати; підмагати, підмогти кого, духу піддавати, піддати кому, підпирати, підперти кого, стояти за ким. [Щирим словом, співчуттям загоїла рани сердечні, підтримала (Коцюб.). Підпирали своєю повагою церковні братства (Куліш). Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені (М. Вовч.)]. -живать, -жать в беде, в нужде - заратовувати, заратувати, запомагати, запомогти кого, підмагати, підмогти, спромагати, спромогти, підбичувати кого чим. [Грішми заратуйте на подушне. Запомагав зубожене козацтво (Куліш). Я запоміг їх худобою, землею. Чоловік погорів - підбичуйте його. Узграничні пани спромагали козаків зброєю (Куліш)]. -живать, -жать кого войском - підсилювати, підсилити, посилкувати кого військом. -жать жизненную силу в ком - підживляти, підживити, оживити кого. -живать разговор - підтримувати розмову. -жать вялый разговор - підживити розмову. -живать огонь - підживляти, підтримувати вогонь. -живать жизнь чью - (опис.) держати на світі кого. [Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш (Квітка)]. -живать надежду - гріти надію. [Нехай радіє, поки надія серце гріє (Шевч.)]. -живать родственные отношения - родичатися з ким. -живать переписку с кем - листуватися з ким. -живать порядок - додержувати ладу. -живать дружбу с кем - у приязні бути з ким. -живать раздор - підживляти розбрат, сварки. -живать иск - підпирати позов. - живать здание от разрушения - берегти будівлю від руйнації. Поддержанный - піддержаний, підтриманий, підсилений и т. д.* * *несов.; сов. - поддерж`атьпідтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати; (порядок, обычаи) доде́ржувати, доде́ржати, уде́ржувати, уде́ржати; (в беде, нужде диал.) підмага́ти, підмогти́ -
16 следование
на пути́ \следование ния войск — на шляху́ ру́ху військ
по́езд да́льнего \следование ния — по́їзд дале́кого прямува́ння
2) (кому-чему) слі́дування (кому-чому); наслі́дування (кого-чого); доде́ржування, доде́ржання, дотри́мування, дотри́мання (чого) -
17 соблюдение
дотри́мання, доде́ржання, дотри́мування, доде́ржування; зберіга́ння, збере́ження -
18 сохранение
1) збере́ження, схоро́нення; зберіга́ння, захова́ння; дотри́мання, доде́ржання, збере́ження, дотри́мування, доде́ржування, зберіга́ння\сохранение ние эне́ргии — збереження (зберіга́ння) ене́ргії
зако́н \сохранение ния эне́ргии — физ. зако́н збере́ження ене́ргії
2) ( хранение) схов, -у, схо́ванкаотда́ть на \сохранение ние — відда́ти на схов (на схо́ванку, до схо́ву, до схо́ванки)
-
19 строго
перен.суво́ро; стро́го; шти́вно\строго го вести́ себя́ — стате́чно пово́дитися
\строго го воспреща́ется — суво́ро забороня́ється
\строго го говоря́ — в знач. вводн. сл. жарг. то́чно (стро́го) ка́жучи
\строго го-на́строго — суво́ро-пресуво́ро, ду́же суво́ро, якнайсуво́ріше
\строго го соблюда́ть пра́вила — суво́ро (то́чно) дотри́мувати (дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися) пра́вил
-
20 следовать
1) ( идти следом) іти́ и йти; ( проходить) прохо́дити; ( наступать) настава́ти, надхо́дити; (отправляться, двигаться куда-л - ещё) прямува́ти3) ( придерживаться) дотри́муватися, доде́ржуватися ( чого)4) ( вытекать из чего-л) вихо́дити, виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти5) ( приходиться) припада́ти
См. также в других словарях:
Доде — Доде, Альфонс Альфонс Доде Alphonse Daudet Дата рождения: 13 мая 1840 … Википедия
Доде — (Daudet) Альфонс (1840 г., Ним – 1897, Париж), французский писатель. А. Доде Начал литературную деятельность с поэтических сочинений (сборник «Влюблённые», 1858), но известность вначале получил как журналист. Сотрудничал с газетами «Фигаро»,… … Литературная энциклопедия
Доде — Доде, Леон сын известного французского писателя Альфонса Доде. Лидер французской монархической партии. Во время империалистической войны, несмотря на его крайне реакционные и черносотенные взгляды, Леона Доде одно время прочили в министры… … 1000 биографий
ДОДЕ — (Daudet) Альфонс (1840 1897), французский писатель. В трилогии Необычайные приключения Тартарена из Тараскона (1872 90), опираясь на народные традиции, создал яркий юмористический тип провинциального буржуа сибарита и фанфарона. Книга рассказов и … Современная энциклопедия
Доде — прізвище … Орфографічний словник української мови
Доде А. — Альфонс Доде Alphonse Daudet Дата рождения: 1840 Место рождения: Ним … Википедия
Доде — (Daudet) Альфонс (13.5.1840, Ним, 15.12.1897, Париж), французский писатель. Сын фабриканта. В 1858 опубликовал сборник стихов «Влюблённые». Книга рассказов и очерков о Провансе «Письма с моей мельницы» (1869) принесла Д. литературную… … Большая советская энциклопедия
Доде Альфонс — (Daudet) (1840 1897), французский писатель. В трилогии «Необычайные приключения Тартарена из Тараскона» (1872 90) создал юмористический тип провинциального буржуа, сибарита и фанфарона. Книга рассказов и очерков о Провансе «Письма с моей… … Энциклопедический словарь
Доде Альфонс — Доде (Daudet) Альфонс (13.5.1840, Ним, ‒ 15.12.1897, Париж), французский писатель. Сын фабриканта. В 1858 опубликовал сборник стихов «Влюблённые». Книга рассказов и очерков о Провансе ‒ «Письма с моей мельницы» (1869) ‒ принесла Д. литературную… … Большая советская энциклопедия
Доде Альфонс — (Daudet) Доде (Daudet) Альфонс (1840 1897) Французский писатель романист. Автор трилогии Необычайные приключения Тартарена из Тараскона (1872 1890). Афоризмы, цитаты • Сколько таких господ, на библиотеках которых можно было бы наклеить, как на… … Сводная энциклопедия афоризмов
ДОДЕ (Daudet) Альфонс — (1840 97) французский писатель. В трилогии Необычайные приключения Тартарена из Тараскона (1872 90) создал юмористический тип провинциального буржуа сибарита и фанфарона. Книга рассказов и очерков о Провансе Письма с моей мельницы (1869).… … Большой Энциклопедический словарь
