Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

экзамен

  • 1 экзамен

    і́спит, -у, екза́мен, -у

    Русско-украинский словарь > экзамен

  • 2 выдерживать

    выдержать
    1) видержувати, видержати, здержувати, здержати, витримувати, витримати, витривати, викрепити, втерпіти. [Земля не здержить мене. Корабель витримав не одну бурю. Не втерпів і розповів про все];
    2) в. горе, страдание - терпіти, витерпіти, перетерпіти, стерпіти, викрепити, витривати. Нет сил выдержать - невидержка. Не могу выдержать - невидержка мені, йому и т. д.;
    3) выдерживать стиль, тон, характер - додержувати, додержати чого. [Додержав своєї теорії повною мірою (Грінч.). Пильно додержано етнографічної вірности (О. Пчілка)];
    4) в. экзамен - складати (скласти, здавати, здати) іспит, екзамен. Выдержанный (о человеке) - витривалий, витресуваний; (о стиле и пр.) - додержаний, (о вине) видержаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдержать
    (кого-что) витри́мувати, ви́тримати, виде́ржувати, ви́держати (кого-що); ( удерживать) зде́ржувати, здержа́ти (кого-що); ( соблюдать) дотри́мувати, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( экзамен) склада́ти, скла́сти (що)

    Русско-украинский словарь > выдерживать

  • 3 испытание

    1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), спробунок (-нку), випроба; (процесс) випробування; срвн. Проба 1. [Його любов і вірність вийдуть з честю з якої хочеш проби (Куліш). Се велике горе! Велика проба, браття! (Л. Укр.)]. На -ние - на спробу, на спиток. По -нии - по спробі, по спитку, спробувавши. Дни -ний - дні (с)проби, (бедствий) дні лиха, дні злигоднів. [У дні проби і міри (Франко)]. Тяжёлые -ния нашего времени - тяжкі спроби сучасности (Єфр.). Время -ния до получения места - спроба, спиток, (стаж) стаж (-жу). Брать на -ние что - брати на (с)пробу, на спиток що. Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что - піддавати, піддати пробі, спробі, суворій (тяжкій) спробі кого, що. -ние строительных материалов - спроба, випробування (неок. випробовування и випробування) будівельних матеріялів, спроба над будівельними матеріялами (Крим.). Комиссия для -ния строительных материалов - комісія для випробування (для випробовування) будівельних матеріялів. -ние лошадей - випроба коней;
    2) (бедствие) пригода, лиха пригода. -ния - злигодні (-нів). -ния судьбы - а) (пробы, искушения) спроби долі (від долі); б) (бедствия) злигодні долі;
    3) (экзамен) іспит (-ту). [Іспит на учительку (Кониськ.)]. -ние на степень доктора - іспит на доктора. Подвергать кого -нию (экзамену) - піддавати іспитові кого, вивіряти кого;
    4) дослідження, неок. досліджування чого (напр. природи); см. Исследование 1;
    5) хим. - випробування, (опыт) дослід (-ду), (разложение) розклад (-ду), аналіза (-зи).
    * * *
    1) ( действие) випро́бування, (неоконч.) випробо́вування, випро́бування, ви́проба; переві́рка и пере́вірка; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; ( проба) про́ба, спро́ба

    \испытание ние материа́лов — техн. випро́бування (ви́пробування) матеріа́лів

    подверга́ть \испытание нию, брать на \испытание ние — (проверять качество, пригодность) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, випро́бувати

    2) ( экзамен) і́спит, -у

    \испытание ние по матема́тике — і́спит з матема́тики

    3) ( тягостное переживание) випро́бування; ( невзгоды) зли́годні, -нів

    Русско-украинский словарь > испытание

  • 4 конкурсный

    конкурсовий, конкурсний. -ное управление - конкурсове управління. -ный экзамен - конкурсовий (конкурсний) іспит.
    * * *
    ко́нкурсний

    Русско-украинский словарь > конкурсный

  • 5 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 6 передерживать

    передержать
    1) передержувати, передержати, перетримувати, перетримати кого, що, де. -вать долее положенного, приготовляя или делая что-л. - перепускати, перепустити що;
    2) (укрывать беглых, чужие вещи) переховувати, переховати, передержувати, передержати;
    3) (издержать лишнее) пере(ви)трачувати, пере(ви)тратити. Передержанный - передержаний, перетриманий; перепущений и т. д. Передерживаться - передержуватися, бути передержаним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - передерж`ать
    1) перетри́мувати, перетрима́ти, переде́ржувати, передержа́ти
    2) фото переде́ржувати, передержа́ти
    3) ( экзамен) пересклада́ти, перескла́сти
    4) ( укрывать) перехова́ти

    Русско-украинский словарь > передерживать

  • 7 передержка

    1) см. Передерживание;
    2) перехованка (конокрадів);
    3) перевитрата (грошей);
    4) (повторный экзамен) перепит;
    5) (в картах) - см. Передёргивание;
    6) (извращение) перекручування, перекручення.
    * * *
    I
    1) переде́ржання, переде́ржування, перетри́мування
    2) фото переде́ржання, переде́ржування
    3) ( переэкзаменовка) пересклада́ння, переекзамено́вування
    4) (прятание кого-л.) переде́ржання, переде́ржування, перехо́вування
    II
    1) ( в картах) пересми́кування
    2) ( извращение) перекру́чення, перекру́чування

    Русско-украинский словарь > передержка

  • 8 пересдавать

    -сдать (карты) перездавати, перездати (карти), роздавати, роздати наново.
    * * *
    несов.; сов. - пересд`ать
    1) перездава́ти, перезда́ти
    2) ( экзамен) пересклада́ти, перескла́сти

    Русско-украинский словарь > пересдавать

  • 9 приёмный

    приймальний. -ёмный день - приймальний день. -ёмный покой - см. Покой. -ёмный зал - вітальна заля (Крим.). -ёмная комната - см. Приёмная. -ёмная больничная книга - вписова книга для хворих. -ёмная ложка - порційна ложка. -ёмный экзамен - вступний іспит. -ёмный отец - названий батько. -ёмная мать - названа мати. -ёмный сын - син прибраний, а также см. Приёмыш. -ёмная дочь - приймачка, годованка.
    * * *
    назва́ний; ( служащий для приёма) прийма́льний; ( вступительный) вступни́й

    приёмная дочь — назва́на дочка́; прийма́чка

    приёмная коми́ссия — прийма́льна комі́сія

    \приёмныйая мать — назва́на ма́ти

    приёмная ста́нция — радио прийма́льна ста́нція

    приёмные испыта́ния — вступні́ і́спити

    Русско-украинский словарь > приёмный

  • 10 сдавать

    несов.; сов. - сдать
    1) здава́ти (здаю́, здає́ш), зда́ти (здам, здаси́) и мног. поздава́ти; ( о морозе) ' пересіда́тися, пересі́стися, -ся́деться

    не \сдавать ва́ть те́мпов — не здава́ти те́мпів

    \сдаватьть внаём — здава́ти, зда́ти вна́йми, найма́ти, найня́ти и мног. понайма́ти

    \сдавать тъ ору́жие — склада́ти, скла́сти збро́ю

    2) (экзамен, зачёт) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти
    3) (подаваться, худеть, увядать) марні́ти, змарні́ти, подава́тися, пода́тися; (чахнуть) ми́ршавіти, зми́ршавіти

    не́рвы сда́ли — не́рви сплохува́ли (подали́ся)

    он си́льно сдал по́сле боле́зни — він ду́же пода́вся (осу́нувся, змарні́в) пі́сля хворо́би

    4) (уступать, сдаваться) поступа́тися, поступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся, здава́тися, зда́тися
    5) см. походить II

    Русско-украинский словарь > сдавать

См. также в других словарях:

  • ЭКЗАМЕН — ЭКЗАМЕН, экзамена, муж. (лат. examen). Проверочное испытание по какому нибудь учебному предмету. Курсовые экзамены. Государственные экзамены (выпускные экзамены в высшем учебном заведении, производимые особой комиссией, назначаемой… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЭКЗАМЕН — (лат. examen), испытание, задавание вопросов для определения степени чьих либо познаний. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ЭКЗАМЕН испытание познаний. Полный словарь иностранных слов, вошедших в… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • экзамен — См …   Словарь синонимов

  • экзамен —     ЭКЗАМЕН, испытание …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЭКЗАМЕН — ЭКЗАМЕН, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЭКЗАМЕН — муж., лат. испытанье; предложенье вопросов, для узнания степени чьих либо сведений. Не для знания, для экзамена, учимся, менный, нский, к испытанью относящийся. Экзаменовать кого, пытать, испытывать, расспрашивая узнавать степень сведений его. ся …   Толковый словарь Даля

  • ЭКЗАМЕН — (от лат. ехатеп испытание) англ. ехатеп; нем. Ехатеп/ Prufung. 1. Проверка знаний, умений, силы и т. д. 2. Проверочное испытание учащихся по части курса или полному курсу к. л. дисциплины; по окончании учебного заведения; для получения ученой… …   Энциклопедия социологии

  • ЭКЗАМЕН — (от лат. eхamen – взвешивание, испытание). Форма итогового контроля, широко принятая во всем мире. Э. бывают вступительными, переводными, выпускными. Форма проведения экзамена может быть письменной или устной. На экзаменах по иностранному языку… …   Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам)

  • ЭКЗАМЕН — (от лат. exāmen исследование, испытание) одна из традиционных форм проверки знаний и умений по какому л. учебному предмету. Э. может быть письменным и устным. Используется при завершении определенного этапа обучения (напр., переводные и выпускные …   Российская энциклопедия по охране труда

  • экзамен — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? экзамена, чему? экзамену, (вижу) что? экзамен, чем? экзаменом, о чём? об экзамене; мн. что? экзамены, (нет) чего? экзаменов, чему? экзаменам, (вижу) что? экзамены, чем? экзаменами, о чём? об… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Экзамен — При написании этой статьи использовался материал из Энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона (1890 1907). Это статья об оценке знаний человека. Об одноименных фильмах см. Экзамен (фильм). Экзамен (лат. examen; латинское слово,… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»