-
1 гулять
1) ( прогуливаться) passeggiare, andare a spasso2) ( свободно перемещаться) spostarsi liberamente, volare3) ( быть свободным от работы) essere libero dal lavoro, aver festa4) ( кутить) bisbocciare, far baldoria, divertirsi5) ( быть в любовных отношениях) intendersela, farsela* * *несов. (сов. прогулять)1) passeggiare vi (a), andare a spassoгуля́ть с детьми — passeggiare coi bambini
по комнатам гуля́ет ветер — il vento corre per le stanze / prende d'infilata le stanze
2) разг. ( иметь выходной день) aver festaмы гуля́ли два дня — abbiamo fatto due giorni di festa
гуля́ть на свадьбе — banchettare a un matrimonio
••гуля́ть по рукам — passare di mano in mano
* * *v1) gener. andare a spasso, gozzovigliare, passeggiare, sberlingacciare2) jocul. vagabondare -
2 гулять
1. несов.совершать прогулкуйөрөү2. несов. разг.иметь выходнойбуш тороу, ял итеү3. несов. прост.күңел асыу, типтереү, әйттереү4. несов. с кем; прост.йөрөү, йөрөшөүир-ат менән ҡатын-ҡыҙға ҡарата -
3 гулять
1) se promener2) ( быть без дела) разг. musarder vi3) ( веселиться) разг. s'amuser; faire la noce ( кутить) -
4 гулять
несов. (сов. прогулять)1) passeggiare vi (a), andare a spassoпо комнатам гуляет ветер — il vento corre per le stanze / prende d'infilata le stanze2) разг. (иметь выходной день) aver festa3) прост. far baldoria ( веселиться); gozzovigliare vi (a) ( кутить)гулять на свадьбе — banchettare a un matrimonio••гулять по рукам — passare di mano in mano -
5 гулять
1) se promenerребёнку ну́жно бо́льше гуля́ть — l'enfant a besoin de plus de grand air
гуля́ть с соба́кой — promener le chien
гуля́ть в лесу́ — se promener dans la forêt
2) ( быть без дела) разг. musarder viмы гуля́ли два дня — nous avons eu deux jours de repos
3) ( веселиться) разг. s'amuser; faire la noce ( кутить)гуля́ть на сва́дьбе — s'amuser à la noce
* * *v1) gener. être en balade, badauder, bagoter, bringuer, faire la ribouldingue, parcourir les bois, se promener, faire une virée2) colloq. faire la bamboula, faire la noce, ripailler, godailler3) obs. cascader4) derog. s'amuser5) belg. promener -
6 ике көн ял итеү
гулять два дня -
7 two
1. n двойка, цифра 22. n два предмета или человека; параby two, in twos, two and two — по два; по две; по двое; попарно
one! two! — раз!, два!
3. n второй размерin the second chapter, in chapter two — во второй главе
4. n два годаhalf past two, two thirty — половина третьего, два тридцать
5. n два часа6. n двухдолларовая банкнота или бумажкаin two twos — немедленно, в два счёта
to have had one or two — быть навеселе, быть под хмельком
that makes two of us — он в этом не одинок или вы в этом не одиноки; это и мой случай
one or two — один или два; один-два
a day or two — день или два; день-два
7. num два; второйone, two, three … — раз, два, три …
8. num приблизительно дваСинонимический ряд:1. double (adj.) binary; both; couple; double; duo; pair; team; twain2. twice as much (adj.) duplicated; paired; second; twice as much; twin; twofold -
8 front
[frʌnt] 1. сущ.1)а) перёд, передняя частьThe teacher asked him to come up to the front of the classroom. — Учитель попросил его выйти к доске.
to cut to the front of the line — амер. пролезть без очереди
The restaurant car is at the front of the train. — Вагон-ресторан находится в голове поезда.
He was sitting in first class, so he probably was in the bathroom near the front of the plane. — У него было место в первом классе, поэтому он наверное был в туалете, расположенном в носовой части самолёта.
Anne sat in the front in the passenger seat while Adam was in the back with Abigail. — Энн сидела впереди, а Адам c Абигейл - сзади.
2) лицо, лицевая сторонаHe said, "Kaye, what's on the front of the postcard?" — Он сказал: "Что изображено на открытке, Кей?"
3) грудь; животHe rolled over on to his front. — Он перевернулся на живот.
4)а) грудь (рубашки и т. п.); перёдI undid the buttons on the front of my shirt. — Я расстегнул пуговицы на груди рубашки.
б) манишкаSyn:dicky 1. 1) а)The front of the museum is very impressive. — Главный фасад музея впечатляет.
The front of the house faces north. — Дом обращён фасадом на север.
The intricately decorated western front of the cathedral is a masterpiece of French Flamboyant Gothic. — Западный фасад кафедрального собора, отличающийся прихотливым узором оконных проёмов, является шедевром французской пламенеющей готики.
Syn:I'll go out the front, and you go out the back. — Я выйду через парадный ход, а ты через чёрный.
7)а) обложка (книги, журнала)б) первые страницы ( книги), первая полоса ( газеты)8)а) (to show / put on a front) притворяться, делать видJoni's parents tried to make the best of the situation and put on a good front for Joni but they too were disappointed. — Родители Джони старались найти выход из сложившейся ситации и всем своим видом показывали Джони, что всё хорошо, но и они были разочарованы.
б) брит. дерзость, нахальство; смелостьNone of them had the front to pronounce that. — Ни у кого не хватило духа сказать это вслух.
Syn:9)а) воен. фронт; передовые позиции, передоваяto hold a front of ten miles — оборонять фронт, протяжённостью десять миль
The eventuality of a war with two fronts was foreseen. — Была предусмотрена вероятность войны на два фронта.
The war correspondent spent two days at the front. — Военный корреспондент провёл на фронте два дня.
б) метео фронт, граница10) брит. набережная; приморский бульвар11) фронт, сплочённость; фронт, объединение ( обычно общественно-политическое)popular / the people's front — народный фронт
12) фронт, область, сфераon the home front — "на домашнем фронте"
13)They kept a shop as a front for dealing in stolen goods. — Они держали магазин, служивший прикрытием для торговли краденым.
б) подставное лицо (лицо, возглавляющее что-либо номинально)Syn:14)а) поэт. чело, лобSyn:б) уст. лицоSyn:••- in front
- in front of 2. прил.1)а) переднийб) театр. относящийся к просцениумуSyn:2) лингв. переднеязычный3. гл.1) (front on / onto) выходить на что-л., на какую-л. сторону, быть обращённым к чему-л., по направлению к чему-л.The rooms fronted onto Athol Street. — Комнаты выходили на Этол стрит.
Syn:2)а) находиться напротив (чего-л.)The house was fronted by a garden. — Перед домом был сад.
Syn:б) встречать широкой грудью, фронтом; сопротивляться, противостоятьSyn:в) воен. формировать фронт3)а) украшать переднюю часть чего-л.б) отделывать, облицовыватьThe building was to be fronted with stone. — Здание предполагалось отделать камнем.
4) муз. стоять на сцене в первом ряду, быть фронтменом, лидером (группы и т. п.); "вести" оркестр, ансамбль5) лингв.а) произносить переднеязычные звуки; произносить звуки с тенденцией делать их более переднеязычнымиб) палатализовать, палатализовыватьSyn: -
9 front
frʌnt
1. сущ.
1) а) поэт. лоб;
лицо, лик, чело;
личина, внешний вид, внешнее (часто то, которое обманчиво) Syn: face, forehead б) прям. перен. фасад;
притворство, блеф Syn: facade, bluff в) передняя сторона чего-л to come to the front ≈ выдвинуться a car stopped in front of the house ≈ перед домом остановилась машина in front of smb.'s eyes ≈ на чьих-л. глазах don't say it in front of the children ≈ не говори об этом при детях The store was a front for illegal drug sales. ≈ Магазин служил прикрытием для нелегальной продажи наркотиков. in front of at the front of Ant: back г) накладная челка д) манишка;
часть сорочки, которая не закрыта пиджаком, фраком и т.п.;
передняя часть женской одежды
2) а) мужество, смелость;
наглость, бесстыдство None of them had the front to pronounce that. ≈ Ни у кого не хватило наглости сказать это вслух. Syn: effrontery, impudence б) поведение( часто мужественное) to put on, put up a front ≈ вести в себе a bold, brazen front ≈ мужество Syn: behaviour
3) а) воен. фронт, передовые позиции, передовая;
авангард The war correspondents spent two days at the front. ≈ Военный корреспондент провел на фронте два дня. There has been no activity on this front. ≈ На этом фронте не было боевых действий. б) метеор. фронт, граница cold front ≈ холодный фронт occluded front ≈ окклюдированный фронт stationary front ≈ стационарный фронт warm front ≈ теплый фронт в) набережная, приморский (или вдоль реки) бульвар river front ≈ набережная реки sea front ≈ морская набережная to walk along the sea front ≈ гулять по морской набережной on a front ≈ на набережной Syn: frontage г) перен. фронт, сплоченность;
фронт, объединение (обычно общественно-политическое) united front ≈ единый фронт popular( the people's) front ≈ народный фронт д) фронт, область, сфера home front ≈ домашняя сфера political front ≈ политическая сфера on the home front ≈ "на домашнем фронте" ∙ to have the front to do smth. ≈ иметь наглость сделать что-л. to present/show a bold front ≈ не падать духом to put a bold front on it ≈ проявить мужество
2. прил.
1) а) передний( в различных смыслах) front line б) театр. относящийся к просцениуму Syn: fore, first
2) фон. переднеязычный front vowels ∙ front bench
3. гл.
1) выходить на что-л., какую-л. сторону, быть обращенным к чему-л., по направлению к чему-л. (обычно с предлогом for) The rooms fronted to Athol Street. ≈ Комнаты выходили на Этол стрит. Syn: face, look
2) а) стоять, находиться, висеть и т.д. напротив чего-л. The house was fronted by a garden. ≈ Перед домом был сад. б) встречать широкой грудью, фронтом, сопротивляться, противостоять;
воен. формировать фронт (в различных смыслах) front for the mob Syn: confront, oppose ∙ Syn: face
3) а) украшать переднюю часть чего-л. б) отделывать, облицовывать The building was to be fronted with stone. ≈ Здание предполагалось отделать камнем.
4) муз. стоять на сцене в первом ряду, быть фронтменом, лидером (группы и т.п.) ;
"вести" оркестр, ансамбль
5) о речи и фонетике а) произносить переднеязычные звуки;
произносить звуки с тенденцией делать их более переднеязычными б) палатализовать, палатализовывать Syn: palatalize перед;
передняя сторона - look to your * смотри вперед - the table of contents is in the * of the book оглавление находится в начале книги - * armour( военное) лобовая броня передний план - to come to the * выйти на передний план, выдвинуться;
обратить на себя внимание. занять ведущее место;
бросаться в глаза - to bring to the * выявлять;
делать очевидным;
способствовать развитию, продвижению фасад;
(лицевая) сторона - the fine * of a house красивый фасад дома что-л, служащее фасадом, прикрытием (для нелегальной организации) ;
"крыша" - * man подставное лицо - * organization организация, служащая вывеской ( для нелегальной деятельности) (риторически) лоб, чело;
лик (разговорное) лицо - * to * лицом к лицу( военное) фронт - at the * на фронте - to go to the * идти на фронт - to be invalided back from the * вернуться с фронта инвалидом - * line линия фронта, передний край фронт, объединение, сплоченность - the people's * народный фронт - united * единый фронт прибрежная полоса набережная;
приморский бульвар - to walk on the * прогуливаться по набережной накрахмаленная манишка накладка из волос - false * челка-накладка из чужих волос грудь и передние лапы (у животного) зрительный зал;
аудитория (геология) фас сброса (метеорология) фронт в сочетаниях: - in * of перед;
в присутствии;
впереди > false * лживость, стремление обмануть > to change * изменить позицию > to present /to show, to put on/ a bold * мужественно переносить, не падать духом;
нагло держаться > to have the * to do smth. набраться нахальства сделать что-л > up * в зале, в аудитории;
среди публики;
на первом плане;
на первом месте;
открыто, не таясь > to finance such projects up * оказывать таким мероприятиям открытую финансовую поддержку;
вперед, авансом > to offer $ 40,000 up * предложить 40000 долларов в качестве аванса > out * в зале, в аудитории;
среди публики;
на первом плане;
на первом месте передний - * tooth передний зуб, резец - * view вид спереди - * elevation передний фасад;
вид спереди - * door парадная дверь, парадное - * seat место в первом ряду;
переднее место (в автомобиле), место рядом с водителем - * garden сад перед домом - * screen( автомобильное) переднее стекло - * (wheel) drive( автомобильное) привод на передние колеса (фонетика) переднего ряда - * vowels гласные переднего ряда служащий прикрытием, "крышей" (для нелегальной организации) выходить на, быть обращенным на - the house *s the square дом выходит на площадь находиться, быть расположенным перед (чем-л), впереди (чего-л) - to * about оборачиваться лицом в другую сторону - a lawn *ing the house лужайка, находящаяся перед домом украшать фасад - *ed with stone облицованный камнем служить фасадом, "крышей" (для нелегальной организации) - *ing for vested interests прикрывая корыстные интересы большого бизнеса (устаревшее) встречать лицом к лицу( врага) in ~ of перед, впереди;
a car stopped in front of the house перед домом остановилась машина ~ фасад;
передняя сторона (чего-л.) ;
to come to the front выдвинуться in ~ of (smb.'s) eyes на (чьих-л.) глазах;
don't say it in front of the children не говори об этом при детях front выходить на;
быть обращенным к;
the house fronts on (или towards) the sea дом выходит на море ~ поэт. лицо, лик;
чело ~ набережная;
приморский бульвар;
to have the front to do (smth.) иметь наглость (сделать что-л.) ~ накладка из волос ~ накрахмаленная манишка ~ фон. переднеязычный;
front vowels гласные переднего ряда ~ передний ~ противостоять ~ фасад;
передняя сторона (чего-л.) ;
to come to the front выдвинуться ~ фронт, сплоченность (перед лицом врага) ;
united front единый фронт;
popular (или the people's) front народный фронт ~ воен. фронт;
передовые позиции ~ page первая полоса( в газете) ~ page титульный лист ~ фон. переднеязычный;
front vowels гласные переднего ряда ~ набережная;
приморский бульвар;
to have the front to do (smth.) иметь наглость (сделать что-л.) front выходить на;
быть обращенным к;
the house fronts on (или towards) the sea дом выходит на море in ~ of перед, впереди;
a car stopped in front of the house перед домом остановилась машина in ~ of (smb.'s) eyes на (чьих-л.) глазах;
don't say it in front of the children не говори об этом при детях ~ фронт, сплоченность (перед лицом врага) ;
united front единый фронт;
popular (или the people's) front народный фронт popular ~ народный фронт to present (или to show) a bold ~ не падать духом;
to put a bold front on it проявить мужество to present (или to show) a bold ~ не падать духом;
to put a bold front on it проявить мужество sea ~ приморская часть города;
приморский бульвар, набережная ~ фронт, сплоченность (перед лицом врага) ;
united front единый фронт;
popular (или the people's) front народный фронт -
10 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
11 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
12 go
1. [gəʋ] n (pl goes [gəʋz]) разг.1. ход, ходьба; движениеcome and go - хождение туда и сюда /взад и вперёд/
the boat rolled gently with the come and go of small waves - лодка мягко покачивалась на мелких волнах
to be on the go - быть в движении /в работе/
he is always on the go - он всегда в движении; он никогда не сидит без дела
he has two books on the go at the moment - в настоящее время он работает (одновременно) над двумя книгами
2. обстоятельство, положение; неожиданный поворот делa near go - опасное /рискованное/ положение; ≅ быть на волосок от гибели /провала, разорения и т. п./
here's a pretty go!, what a go! - ≅ весёленькая история!, хорошенькое дельце!
it's a queer /rum/ go - странное дело
3. попыткаto have a go at - попытаться, рискнуть, попытать счастья
she was staying for another go - она осталась, чтобы сделать ещё одну попытку
let's have another go at this problem - давай ещё раз попробуем разобраться в этом деле
he had several goes at the examination before he passed - он не смог сдать экзамен с первого захода
4. 1) приступ2) порция ( еды или вина)3) что-л. выполненное за один раз5. сделка, соглашениеit's a go! - идёт!, по рукам, решено!, договорились!
6. разг. энергия, воодушевление; рвение; увлечение7. разг. успех; удача; успешное предприятиеto make a go of it - амер. добиться успеха, преуспеть
he is convinced that he can make a go of it - он уверен, что добьётся в этом деле успеха
no go - бесполезный, безнадёжный
it's no go! - не пойдёт!, невозможно!
8. редк. походка9. ход ( в игре); бросок ( в спортивных играх)10. карт. «мимо» ( возглас игрока в криббидж)♢
to give smb. the go - дать кому-л. сигнал или разрешение действовать; ≅ дать «добро»quite /all/ the go - последний крик моды; предмет всеобщего увлечения
first go - первым делом, сразу же
at a go - сразу, зараз
the great [little] go - студ. последний [первый] экзамен на степень бакалавра гуманитарных наук ( в Кембридже и Оксфорде)
2. [gəʋ] a амер. разг.he was a drag on me from the word go - с самого начала он был для меня обузой
быть в состоянии готовности; работать (безотказно) (об аппаратуре и т. п.)you are go for landing - ≅ разрешается посадка
3. [gəʋ] v (went; gone)she was suddenly in a go condition - она внезапно почувствовала, что готова ко всему
I1. идти, ходитьto go slowly [quickly] - идти медленно [быстро]
to go slow - а) идти медленно, не торопиться; б) быть осмотрительным; [ср. тж. ♢ ]
cars go on the road - по дороге едут /ездят/ машины
to go upstairs [downstairs] - подыматься [спускаться] по лестнице
they went over the river - они перешли /переправились через/ реку
he went to visit /to see/ her - он пошёл навестить /проведать/ её
to go in single file [in pairs] - идти по одному [парами]
you go first - а) вы идите первым /вперёд/; б) проходите, пожалуйста; в) ваш первый ход
2. направляться, следовать; ехать, поехатьto go to the country - поехать за город /в деревню, на дачу/ [см. тж. ♢ ]
to go abroad - поехать за границу [см. тж. ♢ ]
to go to France [to London] - поехать во Францию [в Лондон]
to go on a journey - поехать в путешествие; совершать путешествие
to go for a ride /a drive/ - поехать /отправиться/ на прогулку (особ. верхом, на велосипеде, в автомобиле)
to go on a visit - поехать /отправиться/ с визитом; поехать погостить
to go to a party - пойти в гости /на вечеринку, на вечер/
to go on a tour - а) отправиться /пуститься/ в путешествие; б) отправляться на гастроли /в турне/
to go (some) places - амер. разг. ездить /ходить/ по разным местам
3. 1) ездить, путешествовать, передвигаться (каким-л. способом)to go by land [by water] - ехать по суше [по воде]
to go by train [by bus, by tram, by rail, by steamer] - ехать поездом [автобусом, трамваем, по железной дороге, пароходом]
to go in a carriage [in a motor-car, in a ship, in a tram, in a trolley-bus] - ехать в экипаже [в автомобиле, на пароходе, в трамвае, в троллейбусе]
to go on foot - ходить /идти/ пешком
2) ходить, курсировать4. 1) уходить, уезжатьwe came at six and went at nine - мы пришли в шесть, а ушли в девять
it is time for us to go - нам пора уходить /идти, уезжать/
I'll be going now - ну, я пошёл
I must be going now, I must be gone - теперь мне нужно уходить
she is gone - она ушла /уехала/, её нет
be gone!, get you gone! - уходи!
2) отходить, отправлятьсяwhen does the train go? - когда отходит поезд?
the train goes from platform 5 - поезд отходит от платформы №5
one, two, three - go!, ready, steady, go! - внимание... приготовиться... марш!
5. 1) двигаться, быть в движенииI'd prefer to sit the way the train is going - я бы предпочёл сидеть по ходу поезда
to set smth. going - привести что-л. в движение
2) двигаться с определённой скоростьюthe train was going (at) fifty miles an hour - поезд шёл со скоростью 50 миль в час
to go at full drive /tilt/ - идти полным ходом
6. 1) работать, действовать, функционировать (о машине и т. п.)my watch is going too fast [slow] - мои часы слишком спешат [отстают]
the engine went beautifully all day - весь день машина работала превосходно
how do I make the washing machine go? - как включить стиральную машину?
2) жить, действовать, функционировать ( о человеке)he manages to keep going - он как-то тянет, ему удаётся держаться
7. 1) тянуться, проходить, пролегать, простиратьсяmountains that go from east to west - горы, тянущиеся /простирающиеся/ с востока на запад
how far does the road go? - далеко ли тянется эта дорога?
2) дотягиваться; доходитьI want a rope that will go from the top window to the ground - мне нужна верёвка, которую можно опустить с верхнего этажа до земли
8. 1) протекать, проходитьtime goes quickly - время идёт быстро /летит/
vacation goes quickly - не успеваешь оглянуться, а отпуск кончился
2) протекать; завершаться каким-л. образомhow is the evening going? - как проходит вечер?
how did the interview go? - как прошло интервью?
I hope all goes well with you - надеюсь, что у вас всё хорошо
how did the voting go? - как завершилось голосование?; каковы результаты голосования?
nobody knows how matters will go - никто не знает, как пойдут дела
what made the party go? - что обеспечило успех вечера?
9. 1) исчезать; проходить2) исчезнуть, пропастьhis hat has gone - у него исчезла /пропала/ шляпа
where's my pen? It's gone (off my desk) - где моя ручка? Она исчезла (с моего стола)
10. распространяться; передаваться11. передаваться (по телеграфу и т. п.)this message will go by mail /by post, in the post/ - это сообщение пойдёт по почте
12. иметь хождение, быть в обращении13. (обыкн. to) идти (на что-л.); брать на себя (что-л.); решаться (на что-л.)to go to a lot of [great] trouble to do smth. - приложить много [массу] усилий, чтобы сделать что-л.
he will not even go to the trouble of doing that - он не захочет даже и попытаться сделать это
to go so far as to say that! - дойти до того, чтобы сказать это!
14. 1) податься; рухнуть; сломаться, расколотьсяthe platform went - трибуна рухнула /обрушилась/
first the sail went and then the mast - сперва подался парус, а затем и мачта
there goes another button! - ну вот, ещё одна пуговица отлетела!
the fuse [bulb] went - перегорела пробка [лампочка]
the engine in the old car finally went - мотор в старой машине окончательно пришёл в негодность
2) потерпеть крах, обанкротиться3) отменяться, уничтожатьсяthis clause of the bill will have to go - эта статья законопроекта должна быть отменена /не должна быть принята/
whatever is not done yet must simply go - всё, что не сделано, придётся оставить как есть
4) (обыкн. с must, can, have to) отказываться; избавлятьсяthe car must go, we can't afford it - от машины придётся отказаться, она нам не по карману
15. 1) быть расположенным, следовать в определённом порядке2) храниться, находиться (где-л.); становиться ( на определённое место)where is this carpet to go? - куда постелить этот ковёр?
3) (into, under) умещаться, укладываться (во что-л.)the thread is too thick to go into the needle - нитка слишком толстая, чтобы пролезть в иголку
how many pints go into a gallon? - сколько пинт содержится в одном галлоне?
4) (обыкн. to) равняться16. заканчиваться определённым результатомI don't know whether the case goes for me or against me - я не знаю ещё, удастся ли мне выиграть процесс
which way will the decision go? - как всё решится?
17. 1) гласить, говоритьI don't exactly remember how the words go - я точно не помню, как это там сказано
how does the story go? - что там дальше в рассказе?
the story goes that he was murdered - говорят, что его убили
2) звучать (о мелодии и т. п.)the tune goes something like this... - вот как, примерно, звучит этот мотив
how does that song go? - напомните мне мотив этой песни
ducks go❝quack❞ - утки делают «кряк-кряк»
the guns went❝boom❞ - «бабах!» грохнули пушки [см. тж. III А 2, 4)]
18. 1) звонитьI hear the bells going - я слышу, как звонят колокола
2) бить, отбивать время19. умирать, гибнутьshe is gone - она погибла, она умерла
my grandmother went peacefully in the night - моя бабушка тихо скончалась ночью
after George went, she moved into a smaller house - когда Джордж умер, она переехала в дом поменьше
he is dead and gone - разг. он уже в могиле
20. 1) пройти, быть принятым2) быть приемлемымhere anything goes - разг. здесь всё сойдёт; здесь ты можешь делать, что твоей душе угодно
21. разг. выдерживать, терпеть22. справляться, одолеватьI can't go another mouthful - я больше ни глотка ( или куска) не могу съесть
23. ходить определённым шагомto go narrow [wide] - идти узким [широким] шагом ( о лошади)
to go above the ground - уст. ходить, высоко подымая ноги
24. спариватьсяII А1. 1) участвовать ( в доле)to go halves [shares, snacks, амер. fifty-fifty, уст. snips], to go share and share alike - делить поровну /пополам/; принять участие наравне (с кем-л.)
2) амер. разг. ставить (какую-л. сумму); рисковать (какой-л. суммой)how much do you go? - а) сколько вы ставите?; б) на сколько вы спорите?
2. 1) пропадать, слабеть (о слухе, сознании и т. п.)my voice has gone because of my cold - от простуды я потеряла голос /у меня сел голос/
2) разг. износиться ( об одежде)3. редк.1) сохраняться ( о пище)butter goes better in the refrigerator - масло сохраняется лучше в холодильнике
2) носиться (о ткани, одежде и т. п.)4. быть ритмичными ( о стихах)5. получать ( пособие)to go on the parish - получать приходское пособие по бедности, жить за счёт прихожан
to go on the dole - получать пособие по бедности; перейти на пособие
II Б1. to be going to do smth.1) собираться, намереваться сделать что-л.we were going to France but we changed our minds - мы хотели поехать во Францию, но передумали
she is going to spend holidays at a rest-home - она решила провести свои каникулы в доме отдыха
he is not going to be cheated - он не допустит, чтобы его обманули
2) ожидаться (о каком-л. событии)I'm going to be sick! - меня сейчас вырвет!
she felt she was going to be ill - она чувствовала, что заболевает
2. to go and do smth. разг. взять да сделать что-л.; пойти и сделать что-л.to go and fetch smb., smth. - сходить за кем-л., чем-л.
you've gone and torn my dress - ну вот, вы порвали мне платье
there now! if I haven't gone and lost my ticket! - и надо же было мне потерять билет!
3. to go about smth. /doing smth./1) заниматься чем-л.she went about her work with energy - она энергично занималась своими делами
we must go about it carefully - а) это надо делать осторожно; б) за это надо браться осторожно
2) приниматься за что-л.how does one go about getting seats? - что нужно делать, чтобы достать билеты /места/?
he didn't know how to go about building a boat - он не знал, как подступиться к строительству лодки
4. to go at smth. энергично взяться за что-л.let's go at this problem in a different way - давайте попробуем решить эту проблему по-другому
he went at his breakfast as if he'd never eaten for a week - он набросился на завтрак так, будто не ел целую неделю
5. to go at smb. набрасываться, бросаться на кого-л.6. to go against smth.1) двигаться против чего-л.to go against the tide - плыть против течения [см. тж. ♢ ]
2) идти вразрез с чем-л., противоречить чему-л.she went against her mother's wishes - она не послушалась своей матери; она поступила наперекор своей матери
3) юр. оспаривать что-л.; спорить против чего-л.7. to go against smb. быть против кого-л.; не подходить кому-л.it goes against me - это противно мне, это противоречит моим убеждениям
8. to go behind smth. пересматривать, рассматривать заново, изучать (основания, данные)9. to go beyond smth. выходить за пределы чего-л., превышать что-л.10. to go by /on/ smth.1) судить по чему-л.2) руководствоваться чем-л., следовать чему-л.it is a good rule to go by - вот хорошее правило, которым следует руководствоваться
I shall go entirely by what the doctor says - я буду делать всё, что говорит врач
we were just going on what you yourself had said - мы как раз действовали в соответствии с тем, что вы сами говорили
that's all the police had to go on to catch the killer - вот и все улики, которые были у полиции и по которым она должна была поймать убийцу
11. to go after smth., smb. домогаться чего-л., кого-л.he is going after Jane - он ухаживает /бегает/ за Джейн
12. to go for smb.1) разг. наброситься, обрушиться на кого-л.suddenly the lion went for his keeper - внезапно лев набросился на служителя
my wife went for me because I was late for dinner - жена выругала меня за то, что я опоздал к обеду
2) слыть кем-л.; быть принятым за кого-л.he went for an old man among the youth - молодёжь принимала его за старика /считала его стариком/
3) разг. увлекаться кем-л.; влюбиться в кого-л.I don't go for men of his type - мне такие мужчины, как он, не нравятся
13. to go for smth.1) разг. заменить что-л., сойти за что-л.this synthetic material may easily go for pure wool - эта искусственная ткань может легко сойти за чистую шерсть
2) стремиться к чему-л.; добиваться чего-л.will you go for the prize? - ты будешь бороться за призовое место?
when you offer him sweets he goes for the biggest one - когда ему предлагают конфеты, он всегда тянется за самой большой
3) увлекаться чем-л.do you go for modern music? - вы любите современную музыку?
14. to go for /at/ á certain sum of money продаваться по определённой ценеto go for nothing - продаваться за бесценок [см. тж. II Б 15]
the books went for a shilling [for so little] - книги были проданы за шиллинг [так дёшево]
there were good coats going at £50 - по 50 фунтов продавали хорошие пальто
going for £10!, going!, going!, gone! - продаётся за 10 фунтов!, 10 фунтов - раз!, 10 фунтов - два!, 10 фунтов - три! продано (за 10 фунтов)
15. to go to /in/ smth. расходоваться, уходить на что-л.half our money goes on food and clothes for the children - половина наших денег уходит на еду и одежду для детей
his time goes in watching television - он всё своё время тратит на телевизор
to go for nothing - пропасть, уйти впустую [см. тж. II Б 14]
16. to go to smth., smb.1) обращаться к чему-л., на кого-л.his eyes went to her - он взглянул на неё, он обратил свой взгляд на неё
2) прибегать к помощи; обращаться (к кому-л.)to go to law /to court/ - обращаться в суд
to go to law with smb. - возбуждать дело в суде против кого-л.
17. to go to smth. становиться кем-л.to go to the stage - стать актёром, пойти в актёры
to go to the streets - стать проституткой, пойти на панель
to go to school - ходить в школу; стать учеником, учиться в школе
to go to college [to the university] - стать [быть] студентом, учиться в колледже [в университете]
18. to go to smb.1) быть проданным кому-л.the house went to the one who made the highest offer - дом продали тому, кто предложил самую высокую цену
going to the gentleman in the third row! going, going, gone! - продано джентльмену в третьем ряду! продано - раз!, продано - два!, продано - три!
2) доставаться кому-л.19. to go through smth.1) тщательно, пункт за пунктом разбирать что-л.2) проделать, сделать что-л.let's go through the rehearsal without any interruptions - давайте проведём репетицию без всяких помех
3) пройти, быть принятым где-л. (о проекте, предложении)the plan must go through several stages - план должен пройти несколько инстанций
4) испытывать что-л., подвергаться чему-л.the country has gone through too many wars - эта страна перенесла слишком много войн
5) выдержать столько-то изданий ( о книге)6) обыскивать, обшаривать что-л.he went through his pockets looking for the key - он обыскал все карманы в поисках ключа
7) растратить, израсходовать (состояние, деньги и т. п.)he quickly went through his fortune [his savings] - он быстро растратил /промотал/ своё состояние [свои сбережения]
20. to go into smth.1) тщательно разбирать что-л., вникать во что-л.; расследовать, рассматривать что-л.to go into details /particulars/ - вдаваться в подробности
2) избирать (профессию и т. п.)to go into business - избрать карьеру делового человека; стать дельцом
to go into Parliament [into the Cabinet] - стать членом парламента [кабинета министров]
3) вступить в организацию, стать членом общества4) надеватьshe goes into woollen stockings in September - с сентября она начинает носить шерстяные чулки
21. to go before /to/ smb., smth.1) предстать перед кем-л., чем-л.you will go before the board of directors - вы предстанете перед советом директоров
2) передавать на рассмотрение кому-л., чему-л.your suggestion will go before the committee - о вашем предложении доложат комиссии
can this question go direct to the minister? - нельзя ли этот вопрос поставить непосредственно перед министром?
22. to go with smb.1) сопровождать кого-л., идти вместе с кем-л.shall I go with you? - хотите я пойду с вами?
2) быть заодно, соглашаться с кем-л.23. to go with smth.1) подходить к чему-л., гармонировать с чем-л.; соответствовать чему-л.the blue scarf goes well with your blouse - этот голубой шарф красиво сочетается с вашей блузкой
2) относиться к чему-л., быть связанным с чем-л.five acres of land go with the house - продаётся дом с прилегающим к нему участком в пять акров
3) быть связанным с чем-л.; соответствовать чему-л.the salary that goes with an office - жалованье, соответствующее занимаемой должности
24. to go without smth.1) обходиться без чего-л.2) не иметь чего-л.to go without money - не иметь денег, быть без денег
25. to go by /under/ á name быть известным под каким-л. именемto go by /under/ the name of... - быть известным под именем...
he went under a pseudonym - он был известен под псевдонимом, он носил псевдоним
26. to go under smb.'s name приписываться кому-л. ( об авторстве)that play generally goes under the name of Shakespeare - обычно эту пьесу приписывают Шекспиру
27. 1) to go to make up smth. составлять что-л., входить в состав чего-л.items which go to make up the total - пункты, из которых складывается целое
2) to go to the making of smth., smb. быть необходимым для чего-л., кого-л.what qualities go to the making of a pilot? - какие качества необходимы пилоту?
dressings that go to making a good salad - приправа, необходимая, чтобы приготовить вкусный салат
28. to go into á state приходить в какое-л. состояние29. to go into á condition входить в какое-л. положениеto go into anchor - мор. становиться на якорь
to go into the assault - воен. идти в атаку
to go into bivouac - воен. располагаться биваком
to go into the curve - а) войти в поворот ( бег); б) входить в вираж ( велоспорт)
30. ... as smth., smb. goes... как что-л. заведено...;... как другиеas things go - разг. при сложившихся обстоятельствах, как это водится, в нынешних условиях
that's not bad as things go - при существующем положении вещей это не так уж плохо
31. to go to show that... свидетельствоватьit all goes to show that he cannot be trusted - всё это свидетельствует о том, что ему нельзя доверять
your behaviour goes to prove that... - ваше поведение служит доказательством того, что...
32. smth. is going иметься, продаваться, подаваться и т. п.come along, there are ices going - идём скорее, подают мороженое
I'll have what's going - дайте мне, что у вас есть
are there any jobs going? - здесь есть работа?
are there any houses going? - здесь продают(ся) дома?
III А1. в сочетании с последующим герундием выражает действие, соответствующее значению герундия:to go (out) hunting /shooting/ - отправляться /ходить/ на охоту
to go out fishing [duck-shooting] - отправляться на рыбную ловлю [охотиться на уток]
to go shopping - отправляться за покупками; ходить по магазинам
he goes frightening people with his stories - он постоянно пугает людей своими рассказами
don't go doing that! - разг. не смей делать этого!
don't go saying that! - разг. не болтай ерунды!
1) находиться в каком-л. положении или состоянииto go free - быть свободным /незанятым/
to go hungry /empty/ - (вечно) быть /ходить/ голодным
to go armed - быть /ходить/ вооружённым, носить оружие
the differences between them go deep - их разногласия имеют глубокие корни
to go in fear (of smth.) - жить в вечном страхе (перед чем-л.)
to go strong - держаться, сохранять силу, не сдаваться
to be six months gone (with child) - быть на седьмом месяце (беременности)
to go native см. native II 2
2) делаться, становитьсяto go bad - испортиться; сгнить, прогнить, протухнуть
to go dry - высыхать, становиться сухим [см. тж. ♢ ]
she /her hair/ is going grey - она седеет
to go mad /mental/ - сойти с ума
to go queer in the head - а) помешаться; б) почувствовать головокружение
to go wrong - а) сбиться с пути, встать на ложный путь; ошибаться; поступать неправильно; б) не выйти, не получиться; в) испортиться, перестать работать; разладиться; г) испортиться, протухнуть ( о пище)
he went hot and cold - его бросало то в жар, то в холод
a man gone ninety years of age - человек, которому за 90
to go Conservative - стать /сделаться/ консерватором
to go apprentice - сделаться подмастерьем /учеником/
3) оставаться в каком-л. положенииto go unpunished - быть /оставаться/ безнаказанным
to go free /scot-free/ - оставаться свободным
4) издавать внезапный или отчётливый звукto go pop - выстрелить, грохнуть, бахнуть
to go snap - треснуть; с треском сломаться
to go flop - а) хлопнуться, плюхнуться; б) потерпеть неудачу, провалиться
to go fut, to go phut - а) лопнуть; б) сорваться, провалиться, лопнуть; потерпеть крах, неудачу; кончиться ничем; в) испортиться, сломаться
to go patter - а) стучать ( о каплях дождя); б) семенить ножками ( о ребёнке)
♢
to go to bed /to sleep/ - ложиться спать
to go to bye-bye - детск. идти бай-бай
to go the round of - а) совершать обход; б) циркулировать (о слухах и т. п.); переходить или передаваться из уст в уста
to go foreign - мор. жарг. уйти в заграничное плавание
to go far - а) хватить надолго; those potatoes won't go far when there are 10 people to feed - картофеля надолго не хватит, раз надо кормить целых десять человек; б) зайти далеко; перейти границы (принятого, допустимого); you've gone too far! - ну, это ты хватил!, в) многого добиться; the boy is clever and will go far - мальчик умный и многого добьётся
to go a long /good, great/ way - а) далеко пойти; б) далеко зайти, хватить через край; в) хватить надолго, быть достаточным (о деньгах, продуктах)
far gone - а) в последней стадии ( болезни); б) совершенно безумный; в) сильно пьяный; опьяневший
as /so/ far as it goes - поскольку дело касается, что касается, что до
it will go hard /ill/ with him - ему придётся плохо /туго/
to go smb. better - превзойти /перещеголять, затмить/ кого-л.
to go dry - амер. а) запретить продажу спиртных напитков; б) отказаться от употребления спиртных напитков; стать трезвенником; [см. тж. III А 2, 2)]
to go wet - амер. а) разрешить продажу спиртных напитков; б) начать пить
to go steady - иметь постоянного возлюбленного /-ую возлюбленную/
to go bail - а) юр. становиться поручителем, поручиться или внести залог (за кого-л.); б) разг. ручаться
go bail that... - ручаюсь, что...
to go downhill - а) катиться по наклонной плоскости; б) ухудшаться (о здоровье, материальном положении)
to go abroad - получить известность [см. тж. I 2], распространиться ( о слухах)
to go to the country - распустить парламент и назначить новые выборы [см. тж. I 2]
to go to Canossa - пойти в Каноссу, публично унижаться (перед кем-л.), испрашивая прощение
to let /to leave/ go - а) выпускать из рук; б) (от)пускать, выпускать; освобождать; let me go! - отпустите меня!; в) пропускать; г) перестать думать, выбросить из головы
let it go at that! - довольно!, будет!, пусть это так и останется!
I've let my music go - я запустил музыку, я перестал заниматься музыкой
to let judgement go by default - юр. заочно решить в пользу истца ( ввиду неявки ответчика)
go easy /slow/! - осторожнее!, потише! [ср. тж. I 1]
to go easy on smth. - амер. быть тактичным в отношении чего-л.; проявлять осторожность в отношении чего-л.
to go solid - амер. полит. жарг. придерживаться одного мнения, действовать единодушно
to be going some - амер. быстро /успешно/ продвигаться вперёд
to be going strong - а) быть полным сил; процветать; б) поступать безрассудно /опрометчиво/
to go one's (own) way /gate/ - идти своим путём, действовать самостоятельно, поступать по-своему
to go with the current /the tide, the stream, the crowd/ - плыть по течению
to go with the times /the tides/ - идти в ногу со временем
to go against the stream /the tide/ - а) идти /плыть/ против течения; б) работать в неблагоприятных условиях; действовать, преодолевая сопротивление /оппозицию/; [см. тж. II Б 6 1)]
to go on one's marks - спорт. выходить на старт
as you go!, as she goes! - мор. так держать!
to go down the drain - быть истраченным впустую [см. тж. drain I ♢ ]
to go over the top - а) воен. разг. идти в атаку ( из траншей); б) ринуться в атаку, начать решительно действовать, сделать решительный шаг
to let oneself go - дать волю своим чувствам; разойтись, увлечься
to go off the deep end - а) волноваться, приходить в возбуждение; б) амер. действовать сгоряча, принять необдуманное решение
to go out of one's mind /senses/ - а) сойти с ума, рехнуться, лишиться рассудка; б) быть вне себя от волнения
to go off one's head /груб. chump, nut/, to go round the bend - сойти с ума, помешаться, рехнуться, спятить; обезуметь, вести себя как безумный
to go off at a tangent - сорваться, странно себя повести или высказаться
to go off the hooks - а) умереть, протянуть ноги; б) сойти с ума, рехнуться, спятить; в) сбиться с пути, свихнуться
to go out of the world - умереть, покинуть бренный мир
to go the way of all the earth /flesh/, to go beyond the veil, to go home, to go to one's last /long/ home, to go to glory, to go to heaven, to go to one's long rest, to go to one's own place, to go over to the majority умереть, скончаться, разделить участь всех смертных, отправиться на тот свет, отправиться к праотцам, уйти на покой, покинуть этот бренный мир
to go west - а) закатываться ( о солнце); б) умереть, скончаться; в) исчезнуть, пропасть
to go (all) to pieces /rack and ruin, smash/ - а) развалиться; разбиться вдребезги, разлететься на части /на куски/; б) подорвать своё здоровье, выйти из строя; в) обанкротиться; вылететь в трубу; трещать по всем швам; г) погибнуть, пропасть
to go to blazes /to hell, to pot, to the devil, to the dogs/, to go to pigs and whistles - разориться; погибнуть; вылететь в трубу; провалиться, пойти ко всем чертям, пойти прахом
go to blazes /to Bath, to hell, to Jericho, to pot, to the devil, to thunder, to Hanover, to Halifax, to Putney, to Tunbridge, to grass/! - пошёл к чёрту!, убирайся к чёрту!
go fly a kite!, go jump in the lake!, go lay an egg!, go lay a brick!, go sit on a tack - амер. груб. проваливай!, не мешай!
to go the pace - а) мчаться, нестись во весь опор; б) прожигать жизнь, вести бурный образ жизни
to go all out - а) напрягать все силы, стараться изо всех сил; ≅ из кожи вон лезть; б) бежать изо всех сил
to go out of hand - а) выходить из повиновения; б) действовать тотчас же /немедленно, без подготовки/; в) амер. действовать опрометчиво /необдуманно, неосторожно/; проявлять несдержанность; г) завершать, оканчивать
to go all /to great/ lengths - идти на всё
to go the whole hog - а) делать (что-л.) основательно, доводить ( дело) до конца; б) ни перед чем не останавливаться, идти на всё
to go (home) to smb.'s heart - опечалить /огорчить/ кого-л.
to go home - а) доходить до сердца; найти отклик в душе; б) доходить до сознания
to go on a bat /the batter, the bend, the bust, the spree, the razzle-dazzle/ - закутить, запить, загулять
you may go farther and fare worse см. fare II ♢
go while the going's good - убирайтесь подобру-поздорову /пока не поздно/
to go it - а) действовать энергично; прилагать все усилия; б) говорить очень откровенно; в) обрушивать артиллерийский огонь
go it! - ≅ давай, давай!, валяй! ( выражает поощрение к действию)
to go it alone - действовать в одиночку, брать на себя всю ответственность
if no one can help, I'll go it alone - если никто не может помочь, я буду действовать сам /я сделаю всё сам/
to go it blind - действовать вслепую; поступать опрометчиво
go along with you! - а) проваливайте!; убирайтесь; б) хватит!, не несите вздора!
there you go! - ну (вот) поехал(а)!, опять (выражает досаду, недовольство)
there he [she] goes! - ≅ полюбуйтесь на него [на неё]!, хорош [хороша]!, как разошёлся [разошлась]!, нечего сказать!, ну и картина! ( восклицание удивления или неодобрения)
don't you go all polite on me! - откуда такая вежливость?
there it goes! - ≅ смотри(те)!, слушай(те)! (восклицание, чтобы привлечь внимание слушателя)
here goes! - а) ну, начали!; б) была не была!
go by! - карт. пас!
that /it/ goes for all of us - тут мы все заодно; мы все так считаем /думаем/
it /that/ goes without saying - само собой разумеется, совершенно очевидно
how goes it? - как дела?; как поживаете?; что слышно новенького?
how goes the world with you? - как идут у вас дела?
to go a-begging /begging/ - а) не иметь спроса /рынка/; б) быть вакантным ( о должности)
to go a-wool-gathering - быть рассеянным, витать в облаках
to go against the grain /the hair/ - быть не по вкусу /не по душе, не по нутру/; раздражать
to go to seed - а) пойти в семена; перестать развиваться; б) прийти в упадок; в) морально опуститься
go like this with your left foot! - сделай левой ногой так!
to go like blazes - мчаться, нестись во весь опор
to go like sixty /split/ - амер. мчаться, нестись во весь опор
-
13 two
1. [tu:] n1) двойка, цифра 2 (тж. the figure of two)for Geneva dial double two - чтобы связаться с Женевой, наберите две двойки
2) два предмета или человека; параby two, in /by/ twos, two and two - по два; по две; по двое; попарно
3) двойка ( в различных играх)4) второй размер5) два года ( о возрасте)at two - в два года, в двухлетнем возрасте
6) два часа7) двухдолларовая банкнота или бумажка8) два доллара, шиллинга, рубля и т. п.; две марки, кроны и т. п.♢
in two - а) надвое; to cut in two - разрубить пополам; б) врозь, отдельноin two twos - немедленно, в два счёта
to have had one or two - быть навеселе, быть под хмельком /на взводе/
that makes two of us - он в этом не одинок или вы в этом не одиноки; это и мой случай
it is a game at which two can play, two can play at that game - посмотрим, чья возьмёт /кто из нас одержит верх/
2. [tu:] numtwo in distress makes sorrow less - посл. разделённое горе - половина горя
1) (число) дваhalf past two, two thirty - половина третьего, два тридцать
two boys [girls] - два мальчика [две девочки]
one! two! - раз!, два!
two and two make four - два плюс /и/ два - четыре
2) (номер) два; (номер) второй3) приблизительно два♢
to put two and two together - а) оценить обстановку, сообразить что к чему; б) догадаться /смекнуть/, в чём дело -
14 a
I f. (lettera dell'alfabeto italiano)1.а"a" come Ancona — "а", как в слове Анкона
"a" maiuscola — прописное (большое) "а"
2.•◆
dalla "a" alla "zeta" — от "а" до "я" (от начала до конца)di serie A — (anche fig.) первой (высшей) категории (первосортный)
squadra di serie A — (sport.) команда первой категории
non ci debbono essere cittadini di serie A e di serie B! — не должно быть граждан первого и второго сорта!
II prep. (ad, al, allo, agli, alle, ai)non dice né a né ba — не мычит и не телится! (не говорит ни бе, ни ме; молчит, как воды в рот набрал!)
1.1) (compl. di termine)2) (stato in luogo) в (во) + prepos., на + prepos., за + strum.ci siamo fermati a qualche chilometro da Firenze — мы остановились за несколько километров до Флоренции (в нескольких километрах от Флоренции)
3) (moto a luogo) в (во) + acc., за + acc., на + acc.loro andarono a destra e noi a sinistra — они поехали направо, а мы - налево
4) (compl. di tempo)a mezzogiorno — в двенадцать часов дня (lett. в полдень)
all'alba — на заре (на рассвете, чуть свет)
5) (modo)ad alta voce — вслух (avv.)
a poco a poco — мало по малу (colloq. помаленьку)
6) (età) в + acc.a trent'anni — в тридцать лет (в возрасте тридцати лет, в тридцатилетнем возрасте)
morì a sessant'anni — он умер, когда ему было шестьдесят лет (в шестьдесять лет, в возрасте шестидесяти лет, в шестидесятилетнем возрасте)
7) (mezzo)8) (fine)a che scopo? — к чему? (зачем; colloq. куда, на что)
a che ti servono tutti questi libri? — к чему (зачем; colloq. куда, на что) тебе столько книг?
9) (prezzo, misura)10) (causa)a sentire quella notizia cambiò umore — услышав эту новость, он помрачнел
a sentire lui tutti lo invidiano — послушать его, все ему завидуют
hai fatto bene a telefonarmi — ты хорошо сделал, что позвонил мне
11) (+ prep., + avv.)vicino a — рядом с + strum.
davanti a (di fronte a) — перед (рядом с) + strum. (мимо + gen.)
dietro a — за + strum. (позади + gen.)
intorno a — вокруг + gen.
in mezzo a — среди (посреди) + gen.
a favore di — за + acc. (в пользу + gen.)
al di là di — по ту сторону + gen.
oltre a — кроме + gen.
fino a — (вплоть) до + gen.
2.•◆
a tuo favore — в твою пользуalla fine di — в конце + gen.
a bizzeffe — полно (невпроворот avv., gerg. навалом)
a causa di — по причине + gen.
a dispetto di — невзирая на + acc.
a metà — наполовину (avv.)
alla svelta — наскоро (avv.)
a priori — заведомо (априори) (avv.)
a turno — a) (uno per volta) по очереди; b) (a turno) посменно (avv.)
a dire il vero, sono stanco — по правде говоря, я устал
a vederla è difficile dire di che nazionalità sia — на первый взгляд трудно определить, кто она по национальности
-
15 go
1. n разг. ход, ходьба; движениеthe boat rolled gently with the come and go of small waves — лодка мягко покачивалась на мелких волнах
on the go — на ходу; на ногах
passing go — решающий ход в настольной игре «го»
2. n разг. обстоятельство, положение; неожиданный поворот делtell me how things go ? — расскажите мне, как идут дела?
3. n разг. попыткаto have a go at — попытаться, рискнуть, попытать счастья
4. n разг. приступ5. n разг. порция6. n разг. сделка, соглашение7. n разг. разг. энергия, воодушевление; рвение; увлечение8. n разг. разг. успех; удача; успешное предприятиеto make a go of it — добиться успеха, преуспеть
he is convinced that he can make a go of it — он уверен, что добьётся в этом деле успеха
9. n разг. редк. походка10. n разг. ход; бросок«мимо»
quite the go — последний крик моды; предмет всеобщего увлечения
first go — первым делом, сразу же
at a go — сразу, зараз
11. a амер. разг. быть в состоянии готовности; работать12. v идти, ходить13. v направляться, следовать; ехать, поехатьto go on a journey — поехать в путешествие; совершать путешествие
to go on a visit — поехать с визитом; поехать погостить
14. v ездить, путешествовать, передвигатьсяto go at a crawl — ходить, ездить или двигаться медленно
15. v ходить, курсировать16. v уходить, уезжатьwe came at six and went at nine — мы пришли в шесть, а ушли в девять
I must be going now, I must be gone — теперь мне нужно уходить
she is gone — она ушла, её нет
17. v отходить, отправлятьсяto go gunning — охотиться, ходить на охоту
18. v двигаться, быть в движенииgo along — идти, двигаться
go forth — быть опубликованным, изданным
19. v двигаться с определённой скоростьюto go along — двигаться дальше; идти своей дорогой
to go nap — поставить всё на карту, идти на большой риск
20. v работать, действовать, функционировать21. v жить, действовать, функционироватьhe manages to keep going — он как-то тянет, ему удаётся держаться
22. v тянуться, проходить, пролегать, простиратьсяmountains that go from east to west — горы, тянущиеся с востока на запад
go by — проходить, проезжать мимо
23. v дотягиваться; доходитьto go to the races — ходить на скачки; ходить на бега
go about — расхаживать, ходить туда и сюда; слоняться
24. v протекать, проходитьvacation goes quickly — не успеваешь оглянуться, а отпуск кончился
I hope all goes well with you — надеюсь, что у вас всё хорошо
how did the voting go? — как завершилось голосование?; каковы результаты голосования?
25. v исчезать; проходить26. v исчезнуть, пропастьthe key has gone somewhere — ключ куда-то распространяться; передаваться
27. v передаваться28. v иметь хождение, быть в обращенииto go out of curl — быть выбитым из колеи; утратить форму
to go to oblivion — быть преданным забвению, быть забытым
29. v идти; брать на себя; решатьсяto go snacks — делить поровну; делиться ; брать свою долю
30. v податься; рухнуть; сломаться, расколотьсяfirst the sail went and then the mast — сперва подался парус, а затем и мачта
there goes another button! — ну вот, ещё одна пуговица отлетела!
31. v потерпеть крах, обанкротитьсяto go phut — лопнуть, потерпеть крах
go to smash — разориться; обанкротиться
to go to smash — разориться, обанкротиться
to go bust — остаться без копейки, обанкротиться
32. v отменяться, уничтожаться33. v отказываться; избавляться34. v быть расположенным, следовать в определённом порядкеto go by the title of … — быть известным под именем …
35. v храниться, находиться; становиться36. v умещаться, укладыватьсяthe thread is too thick to go into the needle — нитка слишком толстая, чтобы пролезть в иголку
37. v равняться38. v заканчиваться определённым результатом39. v гласить, говоритьthe story goes that he was murdered — говорят, что его убили
properly speaking, you ought to go — собственно говоря, вы должны уйти
40. v звучатьthe tune goes something like this … — вот как, примерно, звучит этот мотив
41. v звонитьI hear the bells going — я слышу, как звонят колокола
42. v бить, отбивать время43. v умирать, гибнутьshe is gone — она погибла, она умерла
to go to rack and ruin — обветшать; разрушиться; погибнуть
44. v пройти, быть принятымto take a turn, to go for a turn — пройтись
to go for a trot — быстро пройтись, пробежаться
45. v быть приемлемым46. v разг. выдерживать, терпеть47. v справляться, одолевать48. v ходить определённым шагомgo and see — заходить; зайти; навещать; навестить
go to see — заходить; зайти; навещать; навестить
49. v спариватьсяСинонимический ряд:1. energy (noun) birr; energy; hardihood; pep; potency; tuck2. fling (noun) crack; fling; pop; shot; slap; stab; try; whack; whirl3. occurrence (noun) circumstance; episode; event; happening; incident; occasion; occurrence; thing4. success (noun) arrival; flying colors; prosperity; success; successfulness5. time (noun) bout; hitch; innings; shift; siege; spell; stint; time; tour; trick; turn; watch6. vigor (noun) bang; drive; getup; get-up-and-go; punch; push; snap; starch; vigor; vitality7. agree (verb) accord; agree; check; check out; cohere; comport; conform; consist; consort; correspond; dovetail; fit in; harmonise; harmonize; jibe; march; quadrate; rhyme; square; tally8. bear (verb) abide; bear; brook; digest; endure; lump; stand; stick out; stomach; suffer; support; sustain; swallow; sweat out; take; tolerate9. become (verb) become; come; get; grow; wax10. decline (verb) decline; deteriorate; fade11. depart (verb) depart; exit; get away; get off; leave; pop off; pull out; push off; quit; retire; retreat; run along; shove off; take off; withdraw12. die (verb) cash in; conk; decease; demise; die; drop; expire; go away; go by; pass away; pass out; peg out; perish; pip; succumb13. disappear (verb) disappear; dissolve; vanish14. enjoy (verb) enjoy; like; relish15. fit (verb) belong; fit16. give (verb) bend; break; break down; buckle; cave; cave in; collapse; crumple; fold up; give; yield17. go on (verb) continue; go on; maintain; persist18. go with (verb) go with; suit19. happen (verb) befall; betide; chance; develop; do; fall out; hap; happen; occur; rise; transpire20. make (verb) head; make; set out; strike out21. move (verb) move; travel; walk22. offer (verb) bid; offer23. proceed (verb) advance; cruise; elapse; fare; hie; journey; pass; proceed; progress; push on; wend24. resort (verb) apply; recur; refer; repair; resort; resort to; turn25. run (verb) carry; extend; lead; range; reach; run; stretch; vary26. set (verb) bet; gamble; lay; risk; set; stake; venture; wager27. spend (verb) conclude; consume; exhaust; expend; finish; run through; spend; stop; terminate; use up; wash up28. succeed (verb) arrive; click; come off; come through; flourish; go over; make out; pan out; prosper; prove out; score; succeed; thrive; work out29. work (verb) act; function; operate; perform; workАнтонимический ряд:appear; approach; arrive; become; break down; clash; come; endure; enter; fail; improve; lack; live; persist; quit; regress; remain; rest; stand; stay -
16 идти
идтинесов1. πηγαίνω, πάω, μεταβαίνω/ βαδίζω (шагать) / ἔρχομαι (от-куда-л.):\идти вперед προχωρώ· \идти назад ὁπισθοχωρώ· \идти за чем-л. ἀκολουθώ κάποιον \идти медленно (быстро) βαδίζω ἀργά (γρήγορα)· \идти в ногу συμβαδίζω, δέν μένω πίσω· \идти гуськом πηγαίνω σέ φάλαγγα κατ' ἄνδραν \идти домой πηγαίνω στό σπίτι· \идти из дому ἔρχομαι ἀπό τό σπίτι· \идти пешком πηγαίνω πεζός, πάω μέ τά πόδια· \идти в школу πηγαίνω σχολείο· \идти по дороге πηγαίνω στό δρόμο·2. (отправляться) ξεκινώ, φεύγω, ἀναχωρώ:поезд идет в два часа дня τό τραίνο φεύγει στίς δύο τό ἀπόγευμα· пароход идет через час τό ἀτμόπλοιον ἀναχωρεί μετά μία ὠρα· \идти гулять πηγαίνω περίπατο·3. (приближаться):поезд идет τό τραίνο φτάνει· весна идет ἐρχεται ἡ ἄνοιξη·4. (пролегать) ὁδηγώ, διέρχομαι, περνώ / ἐκτείνομαι, ἐξαπλοῦμαι, ἐξαπλώνομαι (простираться):эта дорога идет к городу αὐτός ὁ δρόμος ὁδηγεί στήν πόλη·5. (выходить, выделяться) βγαίνω, τρέχω:пар (дым) идет βγαίνει ἀτμός (καπνός)· вода идет из крана τό νερό τρέχει ἀπ' τή βρύση· кровь идет τρέχει αίμα· от цветов идет сильный запах τά λουλούδια ἀναδίνουν δυνατή μυρωδιά·6. (об осадках) πέφτω, πίπτω:идет снег πέφτει χιόνι, χιονίζει· идет дождь πέφτει βροχή, βρέχει·7. (о времени) περνώ:дни идут быстро οἱ μέρες περνοῦν γρήγορα· ему́ идет пятый год περπατάει στά πέντε, εἶναι πέντε χρονών8. (происходить) γίνομαι, λαμβάνω χώραν, συνεχίζομαι:иду́т переговоры γίνονται διαπραγματεύσεις· идут уроки γίνονται μαθήματα·9. (поступать) είσέρχομαι, μπαίνω, πηγαίνω:\идти на военную слу́жбу μπαίνω στό στρατό· \идти в институ́т μπαίνω στό Ίνστιτοῦτο·10. (находить сбыт) πουλιέμαι:товар не идет τό ἐμπόρευμα δέν πουλιέται (или δέν Εχει ζήτηση)·11. (о механизмах) δουλεύω, πηγαίνω:как иду́т ваши часы? πῶς πηγαίνει τό ὠρολόγι σας;·12. (употребляться) ἀπαιτοῦμαι, χρειάζομαι:на это платье идет шесть метров γι ' αὐτό τό φόρεμα χρειάζονται ἔξι μέτρα ὑφασμα· тряпье идет на изготовление бумаги τά κουρέλια πηγαίνουν διά τήν κατασκευή χαρτιοῦ·13. (быть к лицу) πηγαίνω, ταιριάζω, ἀρμόζω (προς):шляпа не идет мне τό καπέλλο δέν μοῦ πηγαίνει·14. (о спектакле, кино и т. п.) παίζομαι:сегодня идет «Пиковая дама» σήμερον παίζεται ἡ «Ντάμα Πίκα»·15. (в игре) παίζω, κάνω κίνηση:вам \идти ἡ σειρά σας νά παίξετε· \идти с десятки ἀνοίγω μέ τό δεκάρι· \идти пешкой κινώ πιόνι· ◊ \идти на-, перекор ἐνεργώ στό πείσμα, ἀντίθετα· \идти наудачу πηγαίνω στήν τύχη (или στά κουτουροῦ)· \идти вразрез с чем-л. πηγαίνω ἀντίθετα, ἐνεργώ σέ ἀντίθεση μέ...· \идти на риск ριψοκινδυνεύω· \идти ко дну́ πηγαίνω στον πάτο· \идти на врага βαδίζω κατά τοῦ ἐχθροῦ· \идти в гору перен παίρνω τήν ἀνιοῦσαν, προκόβω· \идти и а у́быль ἐλαττώνομαι· \идти на преступление κάνω ἔγκλημα· \идти своей дорогой τραβώ τόν δρόμο μου· \идти на усту́пки κάνω ὑποχωρήσεις· \идти на посадку ἀβ. πάω νά προσγειωθώ· \идти на все κάνω τό πάν \идти на попятный ὑποχωρώ· не \идти в счет δέν μπαίνω στό λογαριασμό· это не идет у меня из головы δέν μοῦ βγαίνει ἀπ' τό μυαλό· о чем речь идет? περί τίνος πρόκειται;, περί τίνος γίνεται λόγος;· как иду́т дела? πώς πἄνε οἱ δουλειές;· дела иду́т хорошо́! οἱ δουλειές πᾶνε καλά!· куда ни шло! разг ἀς εἶναι, ἔστω!· идет! (ладно) ἔχει καλώς!, ἐν τάξει! -
17 andare
1. v.i.2) (funzionare) работать, действовать, функционировать3) (essere destinato) предназначаться + dat. для + gen., полагаться + dat. (o non si traduce)4) (occorrere) надо, следует, полагаетсяva detto che... — надо сказать, что..., следует признать, что...
5) (copula) быть (al presente non si traduce)6) (volere)non mi va che mi prendano in giro! — я не хочу, чтобы надо мной смеялись!
andare a fondo — a) (annegare) затонуть; b) (fig. fallire) обанкротиться (прогореть); c) (fig. scoprire la verità) докопаться до истины
andare in fumo — a) сгореть; b) (fig. svanire) улетучиться (испариться)
andare avanti — a) (procedere) продолжать; b) (fig. progredire) делать успехи
andare indietro — a) идти назад (пятиться); b) (fig. regredire) деградировать
andare lontano — a) идти далеко; b) (fig. avere successo)
andare in collera (su tutte le furie) — рассердиться (разозлиться, прийти в ярость)
lasciar andare: lascialo andare! — отпусти его!
lasciar andare: lascia andare! — перестань (прекрати, брось)!
andare in cerca di... — разыскивать + acc.
al Piccolo va in scena "Re Lear" — в "Пикколо" идёт "Король Лир"
2. andarsene v.i.1) уходить, уезжатьvattene! — вон отсюда! (проваливай!, убирайся отсюда!)
2) (morire) уйти из жизни, умереть3. m.хождение (n.)4.•◆
come va? — как дела?come va la vita? — как жизнь? (как поживаешь?, как поживаете?)
sta lavorando a tutto andare — он работает, не покладая рук
andare di corpo — испражняться (colloq. ходить по большому)
ti va bene giovedì mattina? — тебя устраивает, если мы встретимся в четверг утром?
lei ci va a nozze coi pettegolezzi! — её хлебом не корми, дай посплетничать!
continua così, che vai forte! — так держать!
se non vado errato... — если не ошибаюсь...
vallo a capire! — поди, разберись!
va ora in onda... — передаём...
stasera va in onda la Carmen — сегодня будут передавать "Кармен"
io andrei sul sicuro e prenderei un filetto — я не хочу рисковать: закажу филе
va' all'inferno (a quel paese, a morì ammazzato)! — пошёл к чёрту! (иди ты ко всем чертям!, пошёл ты знаешь куда!; пошёл к чёртовой матери!, пошёл на фиг!)
5.•chi va piano va sano e va lontano — тише едешь, дальше будешь
dimmi con chi vai e ti dirò chi sei — скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты
chi va con lo zoppo impara a zoppicare — с кем поведёшься, от того и наберёшься
См. также в других словарях:
гуля́ть — яю, яешь; деепр. гуляя и (разг. устар.) гуляючи; несов. 1. Ходить, не торопясь, для отдыха, удовольствия; прогуливаться. На другой день Вера долго гуляла около дома. Чехов, В родном углу. Николушке нельзя нынче гулять: очень холодно. Л. Толстой,… … Малый академический словарь
Мария Николаевна (великая княжна) — Эта статья о дочери Николая II; о дочери Николая I см.: Мария Николаевна (дочь Николая I). Мария Николаевна … Википедия
Чернявская-Бохановская, Галина Федоровна — Чернявская Бохановская Г. Ф. [(1854 1936). Автобиография написана в марте 1926 г. в Ленинграде.] Родители. Отец мой, Федор Михайлович Чернявский, принадлежал к поместному дворянству Екатеринославской губернии. Родился в 1827 г., умер в 1908 г.… … Большая биографическая энциклопедия
Олимпик (лайнер) — «Олимпик» RMS Olympic … Википедия
Скрябина, Ариадна Александровна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Скрябина. Ариадна Скрябина Сарра Фиксман (Кнут) … Википедия
Достоевский, Федор Михайлови — писатель, родился 30 октября 1821 г. в Москве, умер 29 января 1881 г., в Петербурге. Отец его, Михаил Андреевич, женатый на дочери купца, Марье Федоровне Нечаевой, занимал место штаб лекаря в Мариинской больнице для бедных. Занятый в больнице и… … Большая биографическая энциклопедия
Лещь — Abramis brama (L.) Обыкновенный лещ самый главный и важный представитель своего рода, к которому принадлежат также сырть, клепец, синец и густера. Все эти рыбы отличаются более или менее сжатым телом, очень высоким и вместе узким … Жизнь и ловля пресноводных рыб
Саддам Хусейн — араб. صدام حسين عبد المجيد التكريتي … Википедия
Саддам Хусейн Абд аль-Маджид ат-Тикрити — Саддам Хусейн صدام حسين عبد المجيد التكريت Саддам Хусейн в 2000 году … Википедия
Саддам Хуссейн — Саддам Хусейн صدام حسين عبد المجيد التكريت Саддам Хусейн в 2000 году … Википедия
Саддам ат-Тикрити Хусейн — Саддам Хусейн صدام حسين عبد المجيد التكريت Саддам Хусейн в 2000 году … Википедия