-
1 гнать
гнати (я жену), гонити (я гоню), турити, турлити, туряти, виганяти, вигонити, перти. [Поперед себе вражих ляхів облавою пруть]; (быстро, усиленно) гоном гнати, туром гнати; (рысью) клусувати; (сверх сил) перенатужувати, натужати. [Ми, їдучи, не натужали коня]. Гнать водку - горілку гнати, г. курити. Гнать в шею - гнати у три-шия, в потилицю, в три вирви.* * *1) гна́ти, гони́ти2) (притеснять, преследовать) гноби́ти, гна́ти, ути́скувати, утиска́ти3) (выгонять, прогонять) гна́ти\гнатьть в ше́ю (взаше́й) — гна́ти в поти́лицю (в ши́ю, утриши́я, в пле́чі, в три ви́рви)
4) ( изготовлять перегонкой) гна́ти; (спирт, водку) кури́ти -
2 гнаться
гнатися, гонитися, вганяти, -ся, туритися, пнутися за ким [Уганяв за мрією (Грінч.). Бігла лисичка лісом, турилася за куріпками. Пнутися за багатшими (М. Вовч.)], квапитися на що, до чого. [До великого він не квапивсь (Конис.)]. Я за копейкой не гонюсь - я за копійкою не женуся, я на копійку не жаден.* * *1) (преследовать, догонять) гна́тися (жену́ся, жене́шся), гони́тися; гони́ти2) (добиваться чего-л.) гна́тися, гони́тися\гнаться за успехом — гна́тися (гони́тися) за у́спіхом
3) страд. гна́тися, гони́тися; гноби́тися, ути́скуватися, утиска́тися; гна́тися; кури́тися -
3 разгонять
несов.; сов. - разогн`атьрозганя́ти и розго́нити, розігна́ти (розжену́, розжене́ш) и мног. порозганя́ти и порозго́нити; (заставлять разойтись, разбежаться) розто́чувати, -чую, -чуєш, розточи́ти, -точу́, -то́чиш\разгонятьть кровь — розганя́ти, розігна́ти кров
\разгонять гна́ть сомне́ния — розві́яти су́мніви
\разгонять гна́ть тоску́ — розві́яти (розігна́ти) ту́гу
-
4 отгонять
отогнать1) відганяти и відгонити, відігнати (б. вр. віджену, -неш), повідгонити кого куди (від чого), обганяти и обгонити, обігнати, пообганяти кого, що чим. -ть стадо на пастбище - відгонити череду на пашу (на пастовень). -ть мух, оводов - обганяти мухи, оводи. [Коні хвостами обганяють оводів (Греб.)]. -ть оводов от лошади - обганяти коня від оводів, обганяти оводи з коня. -ть от себя мух, собак - обганятися, обгонитися від мух, від собак. Неприятель -гнал у нас весь скот - вороги відігнали (відбили, зайняли) усю нашу худобу;2) (спирт, скипидар и т. п.) переганяти и перегонити, перегнати, попереганяти и поперегонити. Отогнанный - відігнаний; перегнаний.* * *I несов.; сов. - отогн`ать1) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; ( прогонять) проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти; (отбиваться от кого-чего-л.) обганя́ти, обігна́ти, обганя́тися, обігна́тися; (несов.: страхом) віджахну́ти2) ( производить отгонку) спец. відганя́ти, відігна́ти, переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и попереганя́ти и поперего́нитиII несов.кінчи́ти (скінчи́ти) ганя́ти -
5 рассеивать
несов.; сов. - расс`еять1) розсіва́ти и розсі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, розсі́яти\рассеивать се́ивать семена́ — розсіва́ти насі́ння
2) физ. розсі́ювати, розсі́яти\рассеивать се́ивать све́т — розсі́ювати сві́тло
\рассеивать се́ивать эне́ргию — розсі́ювати ене́ргію
3) ( разгонять) розганя́ти и розго́нити, розігна́ти (розжену́, розжене́ш); ( развеивать) розві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, розві́яти; (горе, тоску; тучи) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розіб'є́ш); розто́чувати, -чую, -чуєш, розточи́ти, -точу́, -то́чишве́тер \рассеивать се́ял ту́чи — ві́тер розігна́в (розві́яв, розби́в) хма́ри
войска́ \рассеивать се́яли неприя́теля — війська́ розігна́ли во́рога
\рассеивать се́ять сомне́ния — розві́яти (розігна́ти) су́мніви
4) ( распылять) розпоро́шувати, -шую, -шуєш, розпороши́ти, -рошу́, -ро́шиш\рассеивать се́ять внима́ние — перен. розпороши́ти ува́гу
5) (перен.: развлекать) розважа́ти, розва́жити -
6 разносить
I см. разнашивать II несов.; сов. - разнест`и1) розно́сити, -но́шу, -но́сиш, рознести́ и мног. порозно́сити; (развеивать, разгонять) розві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, розві́яти и мног. порозві́ювати, розганя́ти и розго́нити, розігна́ти (розжену́, розжене́ш) и мног. порозганя́ти; ( разрушать) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'є́ш) и мног. порозбива́ти, розтро́щувати, -щую, -щуєш, розтрощи́ти, -трощу́, -тро́щиш и мног. порозтро́щувати; ( растаскивать) розтяга́ти и розтя́гувати, -гую, -гуєш, розтягти́, -тягну́, -тя́гнеш и розтягну́ти и мног. порозтя́гувати; (сов.: разметать) розмета́ти, -мета́ю, -мета́єш и -мечу́, -ме́чеш\разносить ть, \разносить ти́ слух — розно́сити, рознести́ чу́тку
ве́тер \разносить нёс ту́чи — ві́тер розігна́в (розні́с, розві́яв) хма́ри
пу́шку \разносить сло́ — гарма́ту рознесло́ (разорвало: розірва́ло)
2) (сильно бранить кого-л.) розно́сити, рознести́, шпе́тити (шпе́чу, шпе́тиш), ви́шпетити, -шпечу, -шпетиш3) (безл.: делать пухлым, раздувать) роздува́ти, розду́ти (розідме́ и розду́є) и мног. пороздува́ти; розно́сити, рознести́, розпира́ти, розпе́рти (розіпре́), розганя́ти, розігна́ти -
7 сгонять
I несов.; сов. - согн`ать1) зганя́ти и зго́нити, зігна́ти (зжену́, зжене́ш) и мног. позганя́ти и позго́нити; ( прогонять) проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и мног. попроганя́ти и попрого́нити; ( выгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати, (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиганя́ти и повиго́нити\сгонятьть в ку́чу — зганя́ти, зігна́ти докупи
\сгонять ня́ть сон (тоску́, усталость) — проганя́ти (зганя́ти) сон (нудьгу́, вто́му)
2) ( сплавлять - лес) сплавля́ти, спла́вити, -влю, -виш, несов. гна́ти3) ( выводить - пятна) виво́дити, -джу, -диш, ви́вести, -веду, -ведеш и мног. повиво́дити4) ( сбавлять в весе) спуска́ти, спусти́ти (спущу́, спу́стиш)II сов.1) (заставить побывать где-л.) погна́ти (пожену́, пожене́ш); ( сходить) збіга́ти; ( съездить) з'ї́здити (з'ї́жджу, з'ї́здиш)2) ( сыграть) зігра́ти -
8 срывать
I несов.; сов. - сорв`ать1) зрива́ти, зірва́ти (зірву́, зірве́ш и зі́рвеш) и мног. позрива́ти; (о цветах, плодах) рва́ти несов., ( небольшое количество) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, вирива́ти, ви́рвати; ( сдирать) здира́ти, зідра́ти (здеру́, здере́ш) и зде́рти и мног. поздира́ти\срывать рва́ть го́лову с кого́ — відірва́ти (зірва́ти) го́лову кому́
\срывать рва́ть го́лос — зірва́ти го́лос
\срывать рва́ть заве́су (покро́в) с чего́ — зірва́ти заві́су (покрива́ло) з чо́го
\срывать рва́ть заседа́ние — зірва́ти засі́дання
2) (добиваться чего против чьего-л. желания) зрива́ти, зірва́ти; ( хищнически присваивать) здира́ти, зде́рти\срывать рва́ть поцелу́й — зірва́ти поцілу́нок
3) (гнев, зло) зганя́ти, зігна́ти (зжену́, зжене́ш)II несов.; сов. - срыть\срывать рва́ть злость (се́рдце) на ком — зігна́ти гнів (злість) на ко́му, зігна́ти (зірва́ти) се́рце на ко́му
зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш)срыть до основа́ния — знести́ до ґру́нту (до пня)
-
9 вгонять
вогнать1) заганяти, загонити, загнати; (о многих) позаганяти. [Позаганяти телята в двір];2) (вбивать) вганяти, угнати, увігнати, забивати, забити, вбивати, вбити, вгороджувати, вгородити. [Загнати клин (Конис.). Угнав його по коліна в землю (Чуб.). Мов ніж угородив у серце (Мир.)];3) (в гроб, чахотку и т. д.) доводити, довести до чого, впроваджувати, впровадити до чого. [Ой, козаченьку, впровадив ти дівчиноньку до гроба]. Вогнать что-л. в руку, ногу - підколоти чим руку.* * *несов.; сов. - вогн`ать1) уганя́ти, увігна́ти; ( загонять) заганя́ти и заго́нити, загна́ти и мног. позаганя́ти и позаго́нити2) (во что - приводить-в какое-л. состояние) уганя́ти, увігна́ти (в що); дово́дити, довести́, (до чо́го) -
10 Игнатий
тж. Игн`атІгна́т, Гнат, Ігна́тій -
11 мчаться
мчати(ся), гнати(ся), нестися; (лететь) летіти (лечу, летиш), линути, (бежать) бігти (біжу, біжиш), курити, (катить) котити, катати, (вульг.) чкурити, махати, драти, мести, стригти, садити, (о животн. ещё) улягати. [Як той вітер мчався (Мирн.). Він мчав по тісних вулицях (Коцюб.). Гнався кіньми засідатель (Рудан.). Куди ти женешся, не можеш заждати? (Звин.). Весь у хмарі пилу жене назад (Коцюб.). Коні мов вихор неслися (Франко). Немов стадо скажених вовків летить (Франко). Тільки-б мені на коні тепер бути, - швидко, радіючи, линула-б я (Грінч.). Звідсіль бігтимуть по всіх краях гінці (Черняв.). Із Переяслава до Сомка гонець курить (Куліш). Чи не котить де південний біс пісковим гураґаном (Франко). Коні весело катали в Вільшаницю (Н.-Лев.). Махай додому, бравий мій козаче! (Куліш). Куди це ти так дереш? (Кониськ.). Стриже сіренький (заяц) степом, тільки хвостиком киває, собака за ним так і уляга (Греб.)]. -ться во весь опор - мчати (гнати) чвалом (учвал). [В вчвал жене по втоптаній дорозі препишна чвірка (Франко)]. -ться во весь дух - мчати (летіти, бігти) що (єсть) духу. Пыль -тся по дороге - пил курить дорогою (жене шляхом), курява котить дорогою.* * * -
12 нестись
1) нести́ся; ( мчаться) мча́ти, мча́тися, гна́тися (жену́ся, жене́шся), гна́ти, диал. майнува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( бежать) бі́гти (біжу́, біжи́ш); (со всех ног диал.) уляга́ти; ( лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), поэз. ли́нути2) (распространяться, становиться слышным, известным) нести́ся, розно́ситися, -но́ситься; ( о запахах) ві́яти; ( о звуках) ли́нути3) ( класть яйца - о птицах) нести́ся -
13 подгонять
подогнать1) (кого) підгонити, підганяти, підігнати, приганяти (торопить) наглити, принагляти, принаглити, наганяти, нагнати. [Підганяє, щоб швидче йшов. Усе поспіша і всіх приганя, щоб швидче все справляли. Приставники принагляли їх]. -нять лошадь - підганяти, торкати, підторкувати, підгарячати коня. [Підгарячає коня, щоб до корчми добігти впору (Куліш)];2) (куда, к чему) підгонити, підганяти, підігнати, нагонити, надігнати, приганяти, пригнати куди, до чого. [Пригнали череду до села];3) (пригонять) припасовувати, припасувати, приладновувати, приладнувати, прилаштовувати, прилаштувати; пристосовувати, пристосувати. [Припасував чіп до дірки]. Подогнанный -1) підігнаний, пригнаний;2) (к чему) підігнаний, надігнаний, пригнаний;3) припасований, приладнований, прилаштований; пристосований.* * *несов.; сов. - подогн`ать1) підганя́ти и підго́нити, підігна́ти и попідганя́ти и попідго́нити; ( торопить) ква́пити, поква́пити, наганя́ти и наго́нити, нагна́ти, диал. на́глити (несов.)2) (до нужного размера, формы) припасо́вувати, припасува́ти, приганя́ти, пригна́ти и поприганя́ти, підганя́ти и підго́нити, підігна́ти и попідганя́ти и попідго́нити; ( прилаживать) прила́джувати, прила́дити; диал. допасо́вувати, допасува́ти -
14 понуждать
понудить понукати, (с)понукувати и спонукати, спонукати, примушувати, примусити, силувати, присилувати, призводити, призвести, приганяти, пригнати, наглити, кого до чого. Нужда его к этому -ла - убозтво його до цього призвело. -дить кого к выполнению обязательства - примусити кого виконати зобов'язання (до виконання зобов'язаннів). -дать кого к работе - приганяти кого до роботи. -дать кого к торопливости - наглити кого до поспіху. Понуждаемый - понукуваний, пертий. [Часто добувався до пустих хат, пертий голодом, і шарив на-потемки по кутах (Франко)]. Понуждённый - спонуканий, примушений, призведений. Понуждающий - спонук(ув)альний, понукувальний.* * *несов.; сов. - пон`удить1) ( побуждать) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати и спонукну́ти; ( принуждать) приму́шувати, приму́сити, си́лувати, приси́лувати, несов. прину́кувати, пону́кувати, принука́ти; ( торопить) підганя́ти и підго́нити, підігна́ти2) ( лошадей) поганя́ти, погна́ти, підганя́ти, підігна́ти, несов. пону́кувати -
15 преследовать
1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.* * *( кого-что)1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)\преследовать по суду́ — віддава́ти до су́ду (під суд), переслі́дувати судо́м
2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)\преследовать коры́стные це́ли — ма́ти на меті́ свою́ ко́ри́сть
\преследовать свои́ интере́сы — дба́ти ті́льки (лише́) про свої́ інтере́си
\преследовать цель — ма́ти на меті́, ма́ти мету́, ста́вити собі́ (за) мету́ (мето́ю), добива́тися (домага́тися, добува́тися) мети́
-
16 разгон
1) ( действие) розгі́н, -го́ну, розганя́ння, розігна́ння\разгон н Госуда́рственной ду́мы — розгі́н Держа́вної ду́ми
\разгон н демонстра́ции — розгі́н (розганя́ння, розігна́ння) демонстра́ції
быть в \разгон не — бу́ти в розго́ні
2) ( разбег) розгі́н, ро́збіг, -у и розбі́гвзять \разгон н — набра́ти розго́ну (розгі́н)
с \разгон на (\разгон ну) — з розго́ну, з розбі́гу
3) (промежуток, расстояние между чем-л.) розгі́н\разгон н между столба́ми — розгі́н між стовпа́ми
\разгон н волн — спец. розгі́н хви́ль
-
17 угонять
I несов.; сов. - угн`ать1) гна́ти, погна́ти; ( загонять) заганя́ти и заго́нити, загна́ти и позаганя́ти; ( выгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати и повиганя́ти и повиго́нити; ( отгонять) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти2) ( похищать) кра́сти, укра́сти и покра́сти, викрада́ти, ви́красти и повикрада́ти; ( забирать) забира́ти, забра́ти и позабира́ти3) (сов.: быстро уехать) погна́ти; махну́ти, махону́тиII(сов.: гоняя, утомить) заганя́ти, позаганя́ти; угрі́ти -
18 шея
ши́яве́шаться (кида́ться, броса́ться) на ше́ю кому́ — ві́шатися (ки́датися) на ши́ю кому́
ви́снуть (висе́ть) на ше́е у кого́ — ви́сіти на ши́ї в ко́го
гнать (толка́ть, выта́лкивать) в ше́ю (в три ше́и) — гна́ти (штовха́ти) в поти́лицю (в ши́ю, утришия́, в пле́чі), гна́ти в три ви́рви
-
19 вгонять
техн., несов. вгоня́ть, сов. вогна́тьуганя́ти, увігна́ти; ( загонять) заганя́ти и заго́нити, загна́ти -
20 выгонять
техн., несов. выгоня́ть, сов. вы́гнать( добывать перегонкой) виганя́ти и гна́ти, ви́гнати; ( выкуриватъ) вику́рювати, ви́курити
См. также в других словарях:
ГНА — Агентство печати Ганы англ.: GNA, Ghana news agency англ. ГНА Государственная налоговая администрация … Словарь сокращений и аббревиатур
ГНА — в германо скандинавской мифологии богиня вестница. (Источник: «Словарь духов и богов германо скандинавской, египетской, греческой, ирландской, японской мифологии, мифологий индейцев майя и ацтеков.») … Энциклопедия мифологии
гна — сущ., кол во синонимов: 1 • богиня (346) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Ёгна — Село Ёгна Страна РоссияРоссия … Википедия
Гна — Германо скандинавская мифология Асы (боги и богини) боги: Даг, Деллинг, Мейли, Риг, Андхримнир, Бальдр, Бёр, Браги, Бури, Вали, Ве, Видар, Вили, Квасир, Лодур, Магни, Моди, Од … Википедия
гна́ться — гнаться, гонюсь, гонишься; гнался, гналась, лось, лись … Русское словесное ударение
гна́ться — гонюсь, гонишься; прош. гнался, лась, лось и лось; прич. наст. гонящийся; деепр. гонясь; несов. 1. за кем чем. Преследовать кого , что л., бежать за кем , чем л. с целью настичь. За ними [запорожцами] гнался десятипушечный турецкий корабль.… … Малый академический словарь
ГНА Украины — ГНАУ ГНА Украины Государственная налоговая администрация Украины укр.: ДПАУ (ДПА України), Державна податкова адміністрація України http://www.sta.gov.ua/rus/ укр., Украина … Словарь сокращений и аббревиатур
Гна — (Сканд.) Одна из трех служанок богини Фрейи. Она есть женский Меркурий, несущая послания своей хозяйки во все части света. Источник: Теософский словарь … Религиозные термины
гнајс — (гер. Gneiss) геол. вид кристален шкрилец, по составот мешаница од кварц, фелдспат и лискун … Macedonian dictionary
ГНА — (Сканд.) Одна из трех служанок богини Фрейи. Она есть женский Меркурий, несущая послания своей хозяйки во все части света … Теософский словарь