Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

глаза

  • 61 выглядывать

    выглянуть виглядати, виглянути, проглянути, визирати, визирнути, (высовываться) витикатися, виткнутися. [Знов прогляне веселе сонечко (Мнж.). Сиди в хаті, не витикайсь на вулицю].
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыглянуть
    вигляда́ти, виглянути, визира́ти, ви́зирнути; (несов.: показываться) видні́тися
    II несов.; сов. - в`ыглядеть
    вигляда́ти, ви́глядіти; ( высматривать) видивля́тися, ви́дивитися, пантрува́ти и па́нтрити; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагляді́ти и нагле́діти, сов. назори́ти

    вы́глядеть все глаза́ — ви́дивити (виглядіти) [всі] о́чі

    Русско-украинский словарь > выглядывать

  • 62 выкалывать

    выколоть виколювати, виколоти, виштрикувати, виштрикнути, виштуркнути, виткнути. [Гляди, щоб поночі ока не виштрикнув]. Темно, хоть глаз выколи - поночі, хоч в око стрель; хоч око виткни. Выколоть глаза - вибрати очі, очі повиймати. Выколотый - виколений, виштрикнений, виштрикнутий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыколоть
    вико́лювати, ви́колоти и мног. повико́лювати; (протыкать чем-л. острым) виштри́кувати, ви́штрикати и ви́штрикнути

    Русско-украинский словарь > выкалывать

  • 63 выкатываться

    выкатиться викочуватися, викотитися. [Дві сльози викотилися з очей. Сонечко викочується з-за гори].
    * * *
    I тж. в`ыкататься
    1) кача́тися и вика́чуватися, ви́качатися
    2) вика́чуватися, викачатися, вива́люватися, ви́валятися, ука́чуватися, укача́тися, ува́люватися, увалятися
    II несов.; сов. - в`ыкатиться
    вико́чуватися, ви́котитися

    выкати́лись глаза́ у кого́ — ви́рячилися (ви́валилися, ви́лупилися, ви́котилися) о́чі в ко́го, ви́вело о́чі кому́

    Русско-украинский словарь > выкатываться

  • 64 выклёвывать

    I. выклевать и выклюнуть викльовувати, виклювати, виклюнути (многое - повикльовувати), видзьобувати, видзьобати (многое - повидзьобувати), видовбувати, видовбати (многое - повидовбувати); (неотвердевшее зерно) випивати, повипивати, вищабати. [Горобці повипивали соняхи]; (глаза) видовбувати, видовбати, вибирати, вибрати, виймати, вийняти, повиймати. [Орел вийняв карі очі на чужому полі (Шевч.)]; (углубление) - виковтати (гал.). Выклеванный, выклюнутый - виклюваний, видзьобаний.
    II. -ся и выклюнуть, -ся викльовувати, -ся, виклюнути, -ся. [Курчата викльовуються з яєць].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыклевать
    викльо́вувати, ви́клювати и мног. повикльовувати, видзьо́бувати, ви́дзьобати и мног. повидзьо́бувати

    Русско-украинский словарь > выклёвывать

  • 65 выковыривать

    выковырять и выковырнуть викопирсувати, викопирсати, виколупувати, виколупати, виколупнути, видлубувати, видлубати, видовбувати, видовбати, вик[п]орпувати, вик[п]орпати, вискіпувати, вискіпати. [Курка порпалася в піску та й випорпала гроші]; (глаза) вибирати, вибрати (очі). Выковырнутый - викопирсаний, виколупаний, виколупнутий, видлубаний, видовбаний, вик[п]орпаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыковырять и однокр. в`ыковырнуть
    виколу́пувати, виколупати и однокр. ви́колупнути; викопи́рсувати, ви́копирсати, видлу́бувати, ви́длубати, сов. ви́скіпати

    Русско-украинский словарь > выковыривать

  • 66 вылупливать

    тж. вылупл`ять; несов.; сов. - в`ылупить
    вилу́плювати, ви́лупити и мног. повилу́плювати

    \вылупливать глаза́ — ви́лупити (ви́рячити, ви́тріщити) о́чі (ба́ньки), ви́тріщитися

    Русско-украинский словарь > вылупливать

  • 67 глядеть

    глянуть см. Смотреть, взглянуть. Куда глаза глядят - куди очі, світ за очі, гала- світа, навмання, навмани. Того и гляди - так і дивись, от-от, затого, далі-далі. [Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Затого сивий волос приб'ється]. Не глядя - на осліп, сліпцем. Глядишь! - диви, аж гульк. [Диви, народжується українська інтелігенція (Крим.)].
    * * *
    1) ( смотреть) диви́тися, гляді́ти; ( пристально) зорити; пантрува́ти, па́нтрити; ( во что) вдивля́тися, видивля́тися; диал. гли́пати
    2) (за кем-чем - присматривать, наблюдать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти (кого-що, за ким-чим), дивитися (за ким-чим); ( следить) сте́жити (за ким-чим)
    3) (быть обращённым куда-л.) вихо́дити; ( об окнах) диви́тися
    4) (показываться, виднеться) видні́тися; (выглядывать из-за чего-л.) вигляда́ти, визира́ти; ( просвечивать) світи́тися (сві́титься), просві́чуватися; ( высматривать) видивля́тися, вигляда́ти
    5) (иметь вид, выглядеть) ма́ти ви́гляд; вигляда́ти (як, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > глядеть

  • 68 долу

    1) (на вопрос: куда?) додолу, вниз. [Додолу никне голова (Грінч.). І схиляється сонце униз (Фраако)];
    2) (на вопрос: где?) долі, внизу. [Ліг долі].
    * * *
    нареч.
    додо́лу; ( вниз) уни́з

    опусти́ть (поту́пить) глаза́ (о́чи) \долу — опусти́ти о́чі (по́гляд) додо́лу

    Русско-украинский словарь > долу

  • 69 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 70 забегать

    I. забежать
    1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].
    2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.
    II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].
    * * *
    I заб`егать
    забі́гати
    II забег`ать
    несов.; сов. - забеж`ать
    забіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити

    Русско-украинский словарь > забегать

  • 71 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 72 заглядывать

    заглянуть
    1) заглядати, заглянути, зазирати, зазирнути. -нуть в глаза - зазирнути в вічі кому;
    2) к кому - заглянути (зазирнути) до кого, навертатися, навернутися, навідуватися, навідатися, завітати, заскочити до кого. [Зазирніть до нас хоч на часинку. Завіта до нас хоч який-небудь гість (Самійл.)]. -вайте, -ните к нам - навідуйтесь, навідайтеся, завітайте до нас.
    * * *
    несов.; сов. - заглян`уть
    загляда́ти, загля́нути, зазира́ти, зазирну́ти; (сов.: навестить кого-л.) завіта́ти; (заходить куда-л.) зани́кувати, зани́кнути, ника́ти, никну́ти

    \заглядыватьть вперёд — перен. загляда́ти, загля́нути впере́д

    Русско-украинский словарь > заглядывать

  • 73 зажигаться

    зажечься запалюватися, запалитися, (загораться) займатися, за(й)нятися, загорятися, загорітися, засвічуватися, засвітитися, (о мног.) позапалюватися, позайматися, позагорятися, посвітитися, позасвічуватися; срвн. Загораться, загореться. Ночью -гался костёр - уночі запалювали (запалювано) багаття. Сердце -глось местью - серце запалилося помстою. На небе уже -гаются, -глись звёзды - на небі вже засвічуються (займаються), посвітилися (позасвічувалися) зорі. Глаза -глись ненавистью - очі засвітилися (заогнилися) ненавистю.
    * * *
    несов.; сов. - заж`ечься
    1) запа́люватися, запали́тися; засві́чуватися, засвітитися, и мног. позасві́чуватися и посвіти́тися; розпа́люватися, розпали́тися
    2) запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися

    Русско-украинский словарь > зажигаться

  • 74 закапывать

    закапать
    I. 1) (начинать капать) починати капати, крапати, (учащённо) капотіти; сов. закапати, закрапати, закапотіти; срвн. Капать. [Червона кров закапала з пучки (М. Вовч.). Потанув сніг, із стріх закрапало (М. Вовч.)]. Слёзы -пали из глаз - сльози закапали з очей. -пало с потолка - закапало з стелі;
    2) что (забрызг. каплями) - закапувати, закапати, (о мн. или во мн. мест.) позакапувати що чим. Стол -ли воском - стола закапали воском. -ть глаза, рану чем - закрапувати, закрапати очі, рану (уразку) чим, вкроплювати и вкропляти, вкропити, (за)пускати, (за)пустити в очі, в рану що и чого. Закапанный и Закапленный - закапаний. -ться - закапуватися, закапатися. [Воском закапалася].
    II. Закапывать, -ся, закопать, -ся - закопувати, -ся, закопати, -ся, (о мног.) позакопувати, -ся; см. Зарывать, -ся. Закопанный - закопаний.
    * * *
    I несов.; сов. - зак`апать
    1) зака́пувати, зака́пати; сов. покра́пати
    2) (сов.: начать капать) закра́пати, зака́пати, пока́пати, усилит. покапотіти, -поти́ть; ( о дожде) поча́ти (-чне́) накрапа́ти (накра́пувати)
    II зак`апывать
    несов.; сов. - закоп`ать
    зако́пувати, закопа́ти и мног. позако́пувати

    Русско-украинский словарь > закапывать

  • 75 закрываться

    закрыться
    1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком и т. п.) запинатися, запнутися и зап'ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (о мн.) позакриватися, позатулятися, позатикатися и т. д. [Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап'ялася ним… (Л. Укр.)];
    2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (о мн.) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (сов.) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи - парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется - кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки - склепилися навіки очі;
    3) (о книге, зонтике) згортатися, згорнутися;
    4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (о мн.) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];
    5) (кончаться, прекращаться) зачинятися, зачинитися, припинятися, припинитися, закриватися, закритися, (об учреждении) припиняти, припинити свою діяльність. [Курси тії зачиняються в-осени (Крим.). Журнал припинився на першій книжці]. Магазины -ваются в пять часов - крамниці зачиняють о п'ятій годині. Частные лавки -лись - приватні крамниці позачинялись. Заседание -лось поздно - засідання (с)кінчилось пізно.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыться
    1) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися; (об отверстии; заслоняться) затуля́тися и зату́люватися, затули́тися, -ту́литься и мног. позатуля́тися, заслоня́тися, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; (о двери, окне, воротах; в помещении) зачиня́тися, зачини́тися, -чиню́ся, -чи́нишся и мног. позачиня́тися; (застилаться, завешиваться) запина́тися, запну́тися и зап'ясти́ся, -пне́ться и мног. позапина́тися; (о книге, тетради) згорта́тися, згорну́тися, -неться
    2) ( о глазах - смыкаться) заплю́щуватися, -щується, заплю́щитися и мног. позаплю́щуватися, сплю́щуватися, сплю́щитися, закрива́тися, закри́тися и мног. позакрива́тися
    3) ( о ране - заживать) закрива́тися, закри́тися, затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся, -тя́гнеться и затягну́тися

    Русско-украинский словарь > закрываться

  • 76 заливать

    залить
    1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];
    2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];
    3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];
    4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];
    5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];
    6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];
    7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];
    8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);
    9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.
    * * *
    несов.; сов. - зал`ить
    1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути
    2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)
    3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

    Русско-украинский словарь > заливать

  • 77 замазывать

    замазать
    1) (покрывать глиной, краской, заделывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити, помастити що чим, (о мног.) позамазувати, позамащувати; (покрывать краской) замальовувати, замалювати, (как-нибудь) замазюкувати, замазюкати, заґідзювати, заґідзяти; (щели глиной) шпарувати и зашпаровувати, зашпарувати, (о мн.) позашпаровувати (щілини), пошпарувати; (окна замазкой) китувати и закитовувати, закитувати, позакитовувати що (вікна);
    2) (залепливать во что) замазувати, замазати, заліплювати, заліпити кого, що в що;
    3) (замарывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити що, (о мн.) позамазувати, позамащувати; (марать краской, чем-л. жидким) захвиськувати, захвиськати, убирати, убрати в фарбу; (чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що; (о лице) замурзувати, замурзати; см. Замарывать;
    4) (скрывать) замазувати, замазати, затушковувати, затушкувати. [Що там замазувать? Кажімо правду (Л. Укр.). Якось затушкували тую справу];
    5) -вать рот кому - замикати, замкнути губу (уста) кому, замурувати рот кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. Людям уст не -жешь - людям губи не замкнеш (Приказка). Замазанный - замазаний, замащений, помащений чим; замальований; заліплений у що; зашпарований; закитований; замурзаний, заялож[з]ений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`азать
    зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати; (прям.) зама́щувати, замасти́ти, -мащу́, -ма́стиш; (пачкать - преим. лицо) заму́рзувати, заму́рзати; (заделывать трещины, щели) шпарува́ти, пошпарува́ти, зашпаро́вувати, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати; ( окна замазкой) китува́ти, покитува́ти, закито́вувати, закитува́ти

    \замазыватьть глаза́ кому́ — перен. зами́лювати, зами́лити о́чі кому́

    Русско-украинский словарь > замазывать

  • 78 замутиться

    скаламутитися, замутитися. [Вода скаламутилася - треба підождати, поки встоїться (Чернігів.)].
    * * *
    1) замути́тися, -му́титься, помути́тися; закаламу́титися, -му́титься, скаламу́титися, сколоти́тися, -ло́титься, збаламу́титися, -му́титься

    в глаза́х \замутиться лось — в оча́х потемні́ло (помути́лося)

    2) збаламу́титися

    Русско-украинский словарь > замутиться

  • 79 западный

    західні[и]й. [Знявся західній вітер. Ортодоксальні москвитяни скоса поглядали на них за світський і західній дух їхніх творів (Єфр.)]. -ные государства - західні держави (краї)..). Сама сіла задумала, карі очі зарюмала (Метл.). Чого се, дурню, плачеш?… зарумсав очі (Куліш)]. -кать по ком - заплакати за ким, по кому. [Хіба хмаронька заплаче дощем по мені (Руданськ.)]. Заплаканный - заплаканий, сплаканий, наплаканий, зарю[у]маний, зарю[у]мсаний. [Несповита, заплакана, сердечна дитина (Шевч.). Ввійшов Іван до світлиці сплаканий, аж хворий (Федьк.)]. -ные глаза - заплакані, наплакані, позаплакувані очі. [Чого-ж смутна, невесела, заплакані очі? (Шевч.). Утираючи наплакані очі (Васильч.). Чорні очі позаплакувані (Чуб. V)].
    * * *
    за́хідний

    Русско-украинский словарь > западный

  • 80 заплывать

    заплыть
    1) запливати, заплисти, запливти, заплинути куди. [Де-ж ти водою, доле, запливла? (Чуб. V)]. Рыба -плыла в вершу - риба запли(в)ла в вершу;
    2) (засариваться) замулюватися, замулитися, забиватися, забитися мулом, затягатися, затягтися мулом. -вать жиром, салом - запливати салом. Чернила -вают - чорнило розпливається. Заплывший - запли(в)лий, зарослий (салом).
    * * *
    несов.; сов. - запл`ыть
    заплива́ти, запливти́ и заплисти́, -пливу́, -пливе́ш и мног. позаплива́ти

    глаза́ \заплывать лы́ли слеза́ми — о́чі запливли́ слізьми́ (сльоза́ми)

    Русско-украинский словарь > заплывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • глаза — глаза, глаз, глазам, глаза, глазами, глазах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • глаза — штифты, тараньки, глазищи, лупилки, иллюминаторы, зенки, бельма, зеницы, шары, ставни, моргалища, смотрелки, прожектора, шкифты, рамы, лупетки, зыркалки, салазки, вежды, глазенапы, шкифы, очи, зявки, глазоньки, зырки, моргалки, шнифты, моргалы,… …   Словарь синонимов

  • глаза — агатовые (Гусев Оренбургский, Зайцев); бархатистые (Абельдяев); бархатные (Авсеенко, Лермонтов, Терпигорев, Тургенев); безвольные (Тихонов); бездонные (Арцыбашев, Цензор); бездушные (Тимковский); беспокойные (Лермонтов, Тургенев); бессветные… …   Словарь эпитетов

  • глаза —     ГЛАЗА, уменьш. ласк. глазенки, трад. поэт. или ласк. глазоньки, устар., книжн. зеницы, устар., книжн., трад. поэт. очи, разг., груб. глазенапы, разг. глазищи и разг. глазища, разг., презр. полтинники, разг. сниж., груб. бельма и устар. бельмы …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ГЛАЗА — ГЛАЗА, Россия, Таркифильм, 1992, цв., 83 мин. Мелодрама. Главные герои фильма, Настя и Костя, познакомились в больнице. Девушка слепа, но это не стало препятствием для любви, возникшей между ними. После сложной операции Насте возвращают зрение и… …   Энциклопедия кино

  • ГЛАЗА —     Видеть во сне чьи то глаза предвещает удачу, успех в делах и радости. Если глаза нездоровые, слепые, косые и т. д. – это к обману, обиде, болезни и прочим неприятностям.     Быстро следить глазами – благополучие, плохо видеть – недостаток в… …   Сонник Мельникова

  • ГЛАЗА —     ♠ Если вы во сне пристально смотрите кому то в глаза, это означает, что вам не стоит слишком доверять друзьям: карие глаза ожидайте вероломство и обман со стороны лучшего друга; голубые глаза вы не сможете противостоять сплетням, причиной… …   Большой семейный сонник

  • глаза — 1 • взгляд, взор, глаза Стр. 0085 Стр. 0086 Стр. 0087 Стр. 0088 2 • зрение, глаза Стр. 0402 Стр. 0403 Стр. 0404 Стр. 0405 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • глаза бы не видели — богопротивный, муторный, тошнотный, богомерзкий, тошнотворный, тошный, гадостный, отталкивающий, глаза бы мои не смотрели, глаза бы мои не глядели, глаза бы мои не видели, глаза бы не глядели, глаза бы не смотрели, гадкий, отвратительный, душа не …   Словарь синонимов

  • Глаза змеи — Snake Eyes Жанр …   Википедия

  • Глаза ангела (фильм — Глаза ангела (фильм, 2001) Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Ангельские глазки (фильм). Глаза ангела Angel Eyes Жанр драма Режиссёр Л …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»