-
1 геніталії
мн. анат.genitals, genitalia -
2 геніталії
-ій; мн. ч.генита́лии, половы́е о́рганы -
3 геніталії
henitalijiмн. -
4 геніталіі
-
5 виставляти напоказ геніталії
Українсько-англійський юридичний словник > виставляти напоказ геніталії
-
6 гениталии
-
7 genitalia
[геніталя]fгеніталії, статеві органи anat. -
8 expose genitals
-
9 genitals
n; pl; анат.статеві органи, геніталії -
10 genitals
n; pl; анат.статеві органи, геніталії -
11 genitalie
Беларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > genitalie
-
12 кирәк
1. предик.; безл.1)а) на́до, ну́жно, необходи́мо, тре́буется (иметь кому-чему-л.)тагын өч укытучы кирәк — тре́буются ещё три учи́теля
безгә буш сүз түгел, эш кирәк — нам нужны́ не пусты́е слова́, а дела́
шулай кирәк, шулай булырга тиеш тә — так ну́жно, так и должно́ быть
син миңа кирәк(сең) — ты мне ну́жен
б) в сочет. с гл. на -рга на́до, ну́жно, необходи́мо, сле́дует; надлежи́т книжн., на́добно прост. (что-л. делать)уйлап карарга кирәк — на́до (сле́дует) поду́мать
чара күрергә кирәк — необходи́мо приня́ть ме́ры
сөйләшеп алырга кирәк — ну́жно поговори́ть
2) с условной ф. гл. (чаще с вспом. гл. булу) ви́димо, вероя́тно, по-ви́димому, возмо́жно, наве́рное, ка́жетсясалкын тигән булса (булырга) кирәк — ви́димо, простуди́лся
автобус сәгать бишләрдә килсә кирәк — авто́бус, возмо́жно, прибу́дет к пяти́ часа́м
ул бу турыда белсә кирәк — он, ка́жется (ви́димо), об э́том зна́ет
3) в сочет. с вопр. мест. и с ф. инфинитива на -мак,-мәк как тут; что тут, ра́звебу юлдан ничек бармак кирәк? — как тут прое́дешь по тако́й доро́ге?! что тут поде́лаешь?!
каян алмак кирәк? — отку́да возмёшь?
мондый суны ничек эчмәк кирәк — ра́зве мо́жно пить таку́ю во́ду?
кирәк нәрсә — ну́жная вещь
кирәк очракларда — в ну́жных слу́чаях
5) в знач. сущ.; в притяж. ф. на́добность, необходи́мость, нужда́; потре́бностьтормыш кирәкләрен кайгырту — позабо́титься о жите́йских ну́ждах
юл кирәкләрен әзерләү — пригото́вить доро́жные принадле́жности
•- кирәге килеп чыгу
- кирәге чыгып кую
- кирәгеннән артканы
- кирәгеннән артык
- кирәк булганда
- кирәк булу
- кирәге булу
- кирәк булып кую
- кирәге булып кую
- кирәк булса
- кирәк була калса
- кирәк була калганда
- кирәк булырдай булса
- кирәк вакытта
- кирәк чакта
- кирәк чагында
- кирәк кадәр
- кирәге кадәр••кирәге бар (иде) — пренебр. о́чень (уж) ну́жно; была́ нужда́!
кирәге бер тиен — пренебр. грош цена́ (кому-чему-л.), гроша́ ме́дного (ло́маного) не сто́ит
кирәген алу — получи́ть по заслу́гам; быть нака́занным; достава́ться на калачи́ (кому-л.)
кирәк бит — (ведь) на́до же
кирәк кайчан — всегда́, когда́ уго́дно, когда́ бы ни́ было; хоть когда́
кирәк кем дә — ка́ждый, любо́й
кирәк кем булсын — любо́й, кто уго́дно; кто бы ни́ был; хоть кто
- кирәгем исәкирәк нәрсә булсын — любо́й, како́й уго́дно; что бы ни́ было, хоть что
- кирәген бирү 2. союз1) перечисл.; книжн. и..., и..., как..., так и...трагедия жанры кирәк язучыдан, кирәк театр коллективыннан зур осталык таләп итә — жанр траге́дии тре́бует большо́го мастерства́ и (как) от писа́теля, и (так и) от коллекти́ва теа́тра
2) уступ. хоть..., хоть...кирәк бүген, кирәк иртәгә булсын — хоть сего́дня, хоть за́втра
3. частица усил.кирәк ачулан, кирәк үпкәлә — хоть серди́сь, хоть обижа́йся
кирәк барысын да алыгыз — хоть всё бери́те (забира́йте)
кирәк каян тап — хоть где найди́; найди́, где хо́чешь
кирәк бүген үк — хоть сего́дня же
-
13 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
-
14 предполагать
несов.1) см. предположить2) с неопр. ( иметь намерение) ниятләү, ният итү,...макчы булу, уйлап тору3) ( что) (иметь условием) таләп итү, шарт итеп кую -
15 аз
1. нареч.1)а) ма́ло, немно́го (дать, взять, сделать, накопить, узнать, услышать, заниматься ремонтом), незначи́тельно (преуспеть в чём, добавить что); недоста́точно (стараться, проявлять усердие)балык аз эләкте — ры́бы попа́лось немно́го
зоопаркта аз булабыз — в зоопа́рке ма́ло быва́ем
спорт белән аз шөгыльләнү — недоста́точно занима́ться спо́ртом
тәнкыйтьләү генә аз, җәза (бирергә) кирәк аңа — одно́й кри́тики ма́ло (недоста́точно) - наказа́ть его́ ну́жно
б) (чем, в чём) (походить на что-л., кого-л.; напоминать что-л., кого-л.) немно́го, незначи́тельно ( превосходить кого-что); немно́гим (отличаться, разниться)аз аерыла торган принциплар — ма́ло чем (в чём) различа́ющиеся при́нципы; при́нципы, кото́рые ма́ло (чем, в чём) различа́ются; при́нципы, кото́рые различа́ются немно́гим (в немно́гом, в ма́лом)
өлгерлеккә ул синнән аз калыша — в расторо́пности он немно́гим уступа́ет тебе́
аз үзгәргән — ма́ло (в чём, чем) измени́лся; измени́лся ма́ло
в) в сочет. со словами на -лы, -лык, -ган, -чан мало-аз аралашучан — малообщи́тельный ( зал)
аз аңлаешлы — малопоня́тный
аз тикшерелгән — малоиссле́дованный
аз хәрәкәтләнүчәнлек — малоподви́жность
2)а) ма́ло, немно́го, недо́лго (пробыть, проучиться где, проболеть, жить, прожить, спать, ждать, горевать)ул бездә аз эшләде — он прорабо́тал у нас ма́ло
б) ма́ло, недоста́точно ча́сто (приезжать куда, встречаться с кем-л., видеть кого-л.)3) в знач. сравн. ст. ме́ньше, поме́ньше (чего-л., кого-л., чем-л., что-л., кто-л.)ул бездән (безгә караганда) аз эшли — он рабо́тает ме́ньше нас (чем мы)
аз сөйлә, күп эшлә — ме́ньше (поме́ньше) говори́, бо́льше (побо́льше) де́лай
4) при отриц. нема́лоаз тырышмадык без аның өчен — нема́ло постара́лись мы для э́того
кайгыны аз күрмәгән ул — он повида́л нема́ло го́ря
•- аз булу- аз гына
- аз гына да
- аз гына кала
- аз гына калгач
- аз гына калганда
- аз гына ким
- аз гына кимрәк
- аз гына тулмаган
- аз гына элек
- аз җиргә
- аз урынга
- аз җирдә
- аз урында
- аз йөрелгән
- аз йөрелә торган
- аз йөри торган
- аз калу
- азканлылык
- аз кешеле
- аз сөтле
- аз сөтлелек
- аз түгел
- аз уңдырышлы••аз алганда — см. аз дигәндә
аз булса да күп итеп күреп алыгыз — не обессу́дьте, что ма́ло (немно́го); прими́те от чи́стого се́рдца; хоро́шего помале́ньку (понемно́жку) (употр. обычно при вручении гостинцев, в сопроводительных письмах к посылкам, подаркам и т. п.)
аз да түгел, күп тә түгел — ни мно́го ни ма́ло; ни ма́ло ни мно́го; ни бо́льше ни ме́ньше
аз куеп (куйганда) — см. аз дигәндә
- аз сүзле 2. прил.аз гына бер хәл (нәрсә) булса (булдымы, була-нитә калса) — чуть что случи́тся, произойдёт, случи́лось; чуть ( чего) прост.
1) небольшо́й, незначи́тельный ( опыт), ма́лыйаз игътибар бирү — обраща́ть незначи́тельное внима́ние
аз көч белән җиңү — победи́ть (с) ма́лыми си́лами
нәтиҗәгә аз чыгым белән ирешү — добива́ться результа́тов с ма́лыми затра́тами; добива́ться результа́тов при незначи́тельных затра́тах
халыкның аз өлеше генә — лишь небольша́я часть наро́да (люде́й)
2) ма́лое (небольшо́е, незначи́тельное, недоста́точное) число́ (коли́чество, континге́нт, штат и т. п.)аз кеше белән эшләү — рабо́тать с ма́лым число́м люде́й
аз укучылы мәктәп — шко́ла с ма́лым (небольши́м) континге́нтом уча́щихся; шко́ла, где ма́ло уча́щихся
а) ма́ло кто; ма́ло чтоаз кешегә ошый торган кәсеп — ремесло́, кото́рое ма́ло кому по душе́
мин киткәннән соң анда аз нәрсә үзгәргән — по́сле моего́ отъе́зда там ма́ло что измени́лось
б) при отриц. нема́ло, нема́лыйаз көч кермәде аңа — в него́ вло́жено нема́ло сил; в него́ вло́жены нема́лые си́лы
аз машинаның башына җитмәде инде ул — он уже́ угро́бил нема́ло маши́н
4) недо́лгий, непродолжи́тельный, ма́лый, коро́ткий; недолговре́менныйялың аз икән — о́тпуск у тебя́ ко́роток (ока́зывается)
аз вакыт эчендә — в коро́ткий срок
5) предик.а) ма́ло, немно́го; ма́лый редко, мал, незначи́тельный, небольшо́й; недоста́точный; ма́лоүзгәреш аз — переме́н ма́ло (немно́го); переме́ны незначи́тельны
файдаң аз — по́льзы (про́ку) от тебя́ ма́ло (немно́го); по́льза от тебя́ небольша́я; прок от (из) тебя́ небольшо́й (мал, ма́лый, незначи́тельный)
табышы аз — вы́годы ма́ло (немно́го) от чего, кого маловы́годный о чём-л. вы́года небольша́я от чего, кого
көчебез аз иде — сил у нас бы́ло немно́го; си́лы у нас бы́ли незначи́тельны
б) ма́ло, немно́го, ма́лость чего, кого; немногочи́сленныйаларда мал аз — скота́ у них ма́ло; скот у них немногочи́сленный
в) предик. ма́ло-; незначи́телен, ни́зок, недоста́точен; недоста́точноосталыгы аз — малоиску́сный; недоста́точно иску́сный
җитештерүчәнлеге аз — малопроизводи́тельный; недоста́точно производи́тельный
хәзерлеге аз — малоподгото́вленный, он малоподгото́влен (недоста́точно подгото́влен); его́ подгото́вленность низка́
6) в сочет. с прил. на -лыа) мало-; с ма́лым (небольши́м, незначи́тельным) число́м (коли́чеством)аз квартирлы — малокварти́рный ( дом)
аз комплектлы — малокомпле́ктный ( школа)
аз гаиләле кешеләр — малосеме́йные лю́ди
аз сулы — малово́дный (о речке, озере, канале)
аз тиражлы — с ма́лым (небольши́м, незначи́тельным) тиражо́м; малотира́жный ( сборник)
б) мало-; немного-; с небольши́м (ма́лым, незначи́тельным) число́м (коли́чеством)аз санлы — малочи́сленный; немногочи́сленный (отряд, коллектив)
в) мало-; недоста́точно; с ма́лым (небольши́м, незначи́тельным, недоста́точным) чем-л. ма́лой, незначи́тельной, недоста́точной чего-л.аз белемле — малообразо́ванный; малогра́мотный; недоста́точно образо́ванный (гра́мотный); с ма́лым (недоста́точным) образова́нием
аз сәләтле — малоспосо́бный (-одарённый, -дарови́тый); недоста́точно спосо́бный (одарённый, дарови́тый); с ма́лой, недоста́точной спосо́бностью
аз хәбәрдарлы — недоста́точно (мало-) све́дущий в чём
аз ышанычлы — малонадёжный (способ, средство, человек); маловероя́тный; малодостове́рный; недоста́точно надёжный (достове́рный) (источник, факт)
аз әһәмиятле — малозначи́тельный; малова́жный; малозна́чный; малосуще́ственный; малозна́чимый;
г) низко-; мало-; с ни́зким (ма́лым) чем; ни́зкого чегоаз басымлы шина — ши́на ни́зкого давле́ния; ши́на с ни́зким давле́нием
3. в знач. сущ.; обычно в косв. ф.аз түләүле хезмәт — низкоопла́чиваемый (малоопла́чиваемый) труд
1) ма́лое, немно́гое; то ма́лое (немно́гое), что есть (име́ется, бы́ло, име́лось)азга канәгать булу — дово́льствоваться ма́лым (немно́гим); дово́льствоваться тем ма́лым (немно́гим), что есть
күпне өмет итеп аздан коры калу — упусти́ть ма́лое, поза́рившись на бо́льшее
аз да җитә, күп тә бетә (посл.) — и ма́лое доста́нет, и большо́го не ста́нет
2) мн. азлар немно́гиеазлар һөнәре — профе́ссия немно́гих
-
16 да
I частица усил.; = дә; та; тә1)а) и, та́кже, то́жебез дә синең тәкъдимеңне яклыйбыз — и мы подде́рживаем твоё предложе́ние; мы та́кже подде́рживаем твоё предложе́ние
ул да ашыга — и он торо́пится
б) и, да́же (и)сорама да — да́же и не спра́шивай
без килмәс идек тә, таләп итәләр — мы бы и не прие́хали, но тре́буют
2) уже́, уже́ иһи, онытканмын да — ой, уже́ (и) позабы́л
көз дә килеп җитте — уже́ (и) о́сень наступи́ла
белеп тә алган — уже́ узна́л
3) при отриц. предл.а) после сущ. со словом бер нибер минутка да кичегергә ярамый — нельзя́ опа́здывать ни на мину́ту
тирә-юньдә бер җан иясе дә күренми — вокру́г (не ви́дно) ни одно́й живо́й души́
б) же, ужбу һич тә дөрес түгел — э́то уже́ соверше́нно не ве́рно
в) тж.; индив. в сравн. сочет. и после отриц. мест. для усиления их значенийкешедән дә акыллырак җан иясе юк — нет существа́ бо́лее разу́много, чем челове́к
беркайда да — нигде́
беркайчан да — никогда́
беркем дә — никто́
бернинди дә — никако́й
берничек тә — ника́к
4) ка́ждый, еже-ел да — ка́ждый год, ежего́дно
көн дә очрашабыз — встреча́емся ка́ждый день (ежедне́вно)
5) разг. между компонентами усил. гл. сочетаний да (и) всё; взять и (да, да и)кайтты да китте — взял да уе́хал: уе́хал да всё
чыкты да китте — взял да вы́шел; вы́шел да и всё
сөйлим дә бирәм — возьму́ да расскажу́ и всё
куарга да чыгарырга — взять да и вы́гнать; вы́гнать да и всё
6) разг.а) между усил. повторами выраж. категоричность высказывания такконцертка бара да бара инде ул — на конце́рт он уж пойдёт так пойдёт
сиңа әйтми дә әйтми инде — тебе́ уж он не ска́жет так не ска́жет
б) чувство восхищения, одобрения так, ну иаты да аты! — конь так конь; ну и конь!
менә бу егет уйный да уйный баянда! — вот э́тот па́рень игра́ет так игра́ет на бая́не; ну и игра́ет э́тот па́рень на бая́не!
в) в эмоц. предл. ну иматур жырлыйсың да инде! — ну и поёшь ты краси́во!
бирдең дә инде үзенә кирәген! — ну и дал же ты ему́ жа́ру!
7) после усил. гл. повторов да (и) вдруг, раз ийөрде, йөрде дә юкка чыкты — ходи́л-ходи́л да вдруг исче́з
сөйли, сөйли дә туктап кала — говори́т-говори́т - раз и остана́вливается
8) в сложносоч. предл. с противит. знач. -тоалар шулай диләр дә бит —... они́-то говоря́т так...
килүен килдек тә соң, ләкин юлыбыз уңмады — прие́хать-то прие́хали, но вот не повезло́
9) в сочет. с указ. мест. с составным менә, шул -то... именә шул серне ул сездән яшереп саклаган да — вот э́ту-то та́йну он от вас и скрыва́л
менә шул кирәк тә инде безгә — вот э́то-то нам и ну́жно
а) хоть, хоть (хотя́) быбер атна булса да авылда ял ит — хоть неде́лю отдохни́ в дере́вне
бер сәгатькә булса да — хотя́ бы на оди́н час
кичкә кадәр булса да — хоть бы до ве́чера
б) хоть (хотя́) и; хоть (хотя́) и,... носирәк булса да очрашабыз — встреча́емся, хоть и ре́дко; хоть и ре́дко, но встреча́емся
аз булса да ярдәм булыр — хотя́ и не мно́го, но бу́дет по́мощь
белеп тә әйтмәгәнсең — знал и не говори́л
авылда булып та күрешмәгәнсез — был в дере́вне, и не встре́тились
авылны чыккач та асфальт юл башлана — сра́зу же за дере́вней начина́ется асфа́льтовая доро́га
кайткач та хәбәр итәрмен — сообщу́ ту́т же по прие́зде; сообщу́, как то́лько прие́ду
13) употр. в образов. составных неопр. мест. и нареч. со словом булса (да) хотькем дә булса — кто́-нибудь (да), кто́-либо
нәрсә дә булса — что́-нибудь (да), хоть что́-нибудь (что́-либо)
нинди дә булса — како́й-нибудь (да), хоть како́й-нибудь
кайда да булса — где́-нибудь (да), хоть где́-нибудь (где́-либо)
кайчан да булса — когда́-нибудь (да), хоть когда́-нибудь (когда́-либо)
ничек тә булса — ка́к-нибудь (да), хоть ка́к-нибудь (ка́к-либо)
14) при составных союзах с усил. знач. жеәгәр дә — е́сли же
II союзшулай да — всё же, одна́ко же
1) соед.а) и, да; да иял итеп алды да эшкә тотынды — немно́го отдохну́л и приступи́л к рабо́те
уйный да көлә — игра́ет да смеётся
урманга киткән дә адашкан — пошёл в лес и (да и) заблуди́лся
б) при усил. повторах и, да; да и то́лькоһаман кайтмый да кайтмый — всё не возвраща́ется и не возвраща́ется; всё не возвраща́ется да и то́лько
җылый да җылый — пла́чет да всё; пла́чет да и то́лько
яза да яза — пи́шет и пи́шет; кар яуды да яуды снег вали́л и вали́л
в) употр. в составных числительных после чисел йөз, мең, миллион, миллиард, а также после наименований мер измерения (и)йөз дә унике — сто двена́дцать
өч метр да ун сантиметр — три ме́тра и де́сять сантиме́тров
балага ике яшь тә дүрт ай — ребёнку два го́да (и) четы́ре ме́сяца
г) и..., и; ни..., ни при перечислении однородных членов с оттенком усиленияхәзер аңа күңелле дә, рәхәт тә — сейча́с ей и ве́село, и прия́тно
җырлый да, бии дә, баянда да — уйный и поёт, и пля́шет, и на бая́не игра́ет
эш тә, йокы да, ял да юк — ни рабо́ты, ни сна, ни о́тдыха
эш белән дә, киңәш белән дә ярдәм итә алмады — не смог оказа́ть по́мощи ни де́лом, ни сове́том
2) присоед. да иул әле яшь, эш тәҗрибәсе дә аз — он ещё мо́лод, да и о́пыта малова́то
җыр матур яңгырый, сүзләре дә бик эчтәлекле — пе́сня звучи́т краси́во, да и слова́ содержа́тельные
3) против. но, да, одна́ковәгъдә бирдегез дә килмәдегез — обеща́ли, но не прие́хали
••терсәк якын да, тешләп булмый — посл. бли́зок ло́коть, да не уку́сишь
4) уступ.а) хоть, хотя́, хотя́ и, хоть... и, хотя́... и; несмотря́ на то, чтояңгыр яуса да, эштән туктамадык — продолжа́ли рабо́тать, несмотря́ на то, что шёл дождь
бик ашыксак та, поездга өлгерә алмадык — не успе́ли к по́езду, хотя́ и о́чень торопи́лись
б) хоть и, хотя́ и, да́же е́сли, пусть да́жебөтен дошман берләшсә дә, җиңми калмабыз — победи́м, да́же е́сли объединя́тся все враги́
белсә дә, сиңа әйтмәгән булыр иде — хоть и знал бы, тебе́ не сказа́л
в) никайда (гына) күрсәм дә... — где́ бы ни встре́тил
кая (гына) барса да... — куда́ бы ни шёл
күпме генә уйласа да, хәтеренә төшерә алмады — ско́лько ни ду́мал, не смог вспо́мнить
-
17 Ніцше, Фридрих Вільгельм
Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844, Рекен, Пруссія - 1900) - нім. філософ. Закінчив Ляйпцизький ун-т; проф. класичної філології у Базельському ун-ті (1869 - 1879). Погіршення стану здоров'я спричинилося до того, що Н., залишивши посаду проф., переїхав до Італії і Швейцарії, де протягом 10 років жив самітником, займаючись творчою працею. Через різке загострення психічної хвороби у 1889 р. його було допроваджено до психіатричної лікарні, де він і помер. Ранні захоплення романтизмом приводять Н. до музики Вагнера та філософії Шопенгауера. В часи романтичних пошуків генія - як виразника трагічно-художнього творення культури - Н. виходить з Античності як вузла, яким пов'язана й сучасна культура. Геній уявляється йому "центром" входження у буття, здатним створювати естетично виправдані його феномени. В першій праці Н. "Народження трагедії" (1872) феномен античної культури постає у двоїстості аполлонівського та діонісійського начал. Аполлон очолює царину довершених образів: світла, розумності та краси, а Діоніс - несталих: хаосу, шаленства й руйнації Г. рецька культура постає як арена боротьби цих принципів, являючи історичну зміну епох. Кардинальна зміна аполлонівсько-діонісійського взаємовідношення в культурі відбувається завдяки переорієнтації принципу індивідуації з художньої інтуїції на морально-логічний дискурс. Означені філософські інтенції Н. знаходить у Сократа, називаючи його першим декадентом в західній історії С. воє головне завдання Н. вбачає у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над інстинктивними, здійснюючи філософський задум "переоцінки цінностей". Для розуму основу єдності світу являє собою Абсолют - як умова існування цінностей. Саме Бог перетворює цінності на вічні інстанції. Ідея "смерті Бога" звільняє людину з полону цієї хибної свідомості ("Весела наука", 1882). Історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим (християнство, мораль, філософська істина) Н. називає нігілізмом, підсумовуючи це ємкою фразою: "Бог помер". Під поняттям "Бог" розуміються всі номінації надчуттєвого: ідеали, норми, принципи, цілі, цінності тощо, за допомогою яких суще набуває сенсу. Воля людини побачити "знецінений" світ дає їй змогу поєднати прагнення власної та світової волі. Якщо історична форма декадансу, за Н., починається з Сократа, то Платон продовжив творення ідеї "істинного світу", за якою стоять "примари" добра, справедливості, краси, що вже не причетні до життя. "Істинний світ" християнства розкривається перед людиною тільки в результаті каяття, яке виражається в аскезі й провині за прояв людських життєвих імпульсів. Шлях трансформації "істинного світу" продовжує філософія Канта, де постулюється поняття "ноуменального світу", підтверджуючи належність морального імперативу. Моральний дискурс породжує нові форми утопізму (соціалізм, анархія), які поширюють ентропію власного безсилля, а за проголошенням ідеалів свободи ховається воля до заперечення життя. Ключовим поняттям рушійної сили в структуруванні цінностей моралі є Ressentiment (франц. злопам'ятство). Воно характеризує атмосферу ворожості, ненависті та почуття безсилля, що виникають внаслідок невідповідності між внутрішніми домаганнями і фактичним становищем людини в суспільстві. Згідно з Н., сучасна людина - це "перехід і загибель", тому образ "надлюдини" розглядається як символ довершеності культури та породження нових людських перспектив. "Надлюдина" - це представник нової аристократії духу, що протистоїть не злій людині, а ницій та кволій. Вона формується в результаті вдосконалення, розвитку й відбору сильної породи. Цей відбір відбувається на підставі здатності до самозречення та самотворення, сприйняття трагедійності буття у коловороті "вічного повернення" й бажання сягнути недозволеного. "Надлюдина" - результат культурно-духовного вдосконалення; біологічний тип, що перевершує сучасну людину з її інтелектуально-моральними якостями, які спричиняють появу песимізму й нігілізму. Мораль сама була зброєю проти самої себе, породивши самонедовіру й песимізм як реакцію на занепад життєвих інстинктів. Утворивши два способи світосприйняття (покірливе скніння в тенетах моралі та агресивне подолання негативних оцінок), песимізм переходить у фазу нігілізму. Нігілізм - це патологічний проміжний стан, який бачить цінність там, де їй не відповідає жодна реальність. За Н., сучасність просякнута неповними формами нігілізму - це декаданс без переосмислення цінностей; подолання цього стану вбачається в інтегральному принципі сущого - "волі до влади", що втілює постійне самоуповноваження природних сил до зростання усіх форм життя. Н. як філософ створив нову парадигму культурно-філософської орієнтації й заклав основи філософії життя.[br]Осн. тв.: "Народження трагедії з духу музики" (1872); "Людське, надто людське" (1878); "Весела наука" (1882); "По той бік добра і зла" (1886); "Генеалогія моралі" (1887); "Так казав Заратустра" (1883 - 1891); "Жадання влади: досвід переоцінки всіх цінностей" (1887); "Антихристиянин" (1888).Філософський енциклопедичний словник > Ніцше, Фридрих Вільгельм
-
18 арту
неперех.1) увели́чиваться/увели́читься, расти́ (о количестве, объёме), возраста́ть/возрасти́, прираста́ть/прирасти́ (о доходах, урожае и т.п.); нараста́ть (о влиянии, сопротивлении, силе ветра и т.п.); умножа́ться/умно́житься; выраста́ть/вы́расти; повыша́ться/повы́ситься || увеличе́ние, рост; возраста́ние; нараста́ние; выраста́ние; повыше́ние; прираста́ние, приро́ст, прираще́ниеаерма арта — ра́зница увели́чивается (возраста́ет, растёт, нараста́ет)
керемнәр арта — дохо́ды возраста́ют
мөмкинлекләр артты — возмо́жности увели́чились (возросли́, вы́росли, умно́жились)
температура арту — повыше́ние температу́ры
чәчү мәйданы арту — увеличе́ние (рост, приро́ст) посевно́й пло́щади
эш хакы арта — зарпла́та растёт
байлык артты — бога́тство возросло́ (умно́жилось, вы́росло); бога́тства ста́ло бо́льше
2) повыша́ться/повы́ситься, расти́, возраста́ть, уси́ливаться/уси́литься (о популярности, авторитете, внимании и т.п.), нараста́ть, увели́чиваться/увели́читься || повыше́ние, возраста́ние, рост; усиле́ние, нараста́ние; увеличе́ниесизгерлек арта — повыша́ется бди́тельность
таләпләр арта — тре́бования уси́ливаются; тре́бований стано́вится бо́льше
халыкның активлыгы арта — возраста́ет акти́вность наро́да
кызыксыну арта — растёт интере́с
3) прибавля́ться/приба́виться, прибыва́ть/прибы́ть тж. безл. (о днях весной, силе в мышцах, скорости, храбрости и т.п.), повыша́ться/повы́ситься || прибавле́ние, прибыва́ние, при́быль; повыше́ниесу сигез метрга артты — вода́ прибыла́ на во́семь ме́тров; воды́ при́было (приба́вилось) на во́семь ме́тров
эсселек арта — жара́ повыша́ется
тәҗрибәләре артты — о́пыта у них приба́вилось (ста́ло бо́льше)
иген уңышы арта — урожа́й хлебо́в повыша́ется
4) прибавля́ться/приба́виться (о заботах, поручениях и т.п.); возраста́ть/ возрасти́; повыша́ться/повы́ситься || прибавле́ние; возраста́ние; повыше́ниеэш артты — рабо́ты приба́вилось (ста́ло бо́льше)
мәшәкать артты — хлопо́т приба́вилось (ста́ло бо́льше)
бәяләр арту — рост (повыше́ние, возраста́ние) цен
5) уси́ливаться/уси́литься, нараста́ть, возраста́ть/ возрасти́ (об угрозе, нервном напряжении, тоске, стрессе, страхе, болях и т.п.); усугубля́ться/усугуби́ться; расти́, нараста́ть; повыша́ться/ повы́ситься || усиле́ние, возраста́ние; нараста́ние; усугубле́ние книжн.; рост, нараста́ние, повыше́ниеборчылу артканда — когда́ беспоко́йство уси́ливается
куркыныч артса — е́сли возрастёт опа́сность; е́сли опа́сности ста́нет бо́льше
ризасызлык арту — рост недово́льства
атмосфера басымы арту — повыше́ние атмосфе́рного давле́ния
6) пополня́ться/попо́лниться (на сколько, кого, чем, кем); увели́чиваться/ увели́читься, выраста́ть/вы́расти на (что, кого) (о коллективе, группе, отряде и т. п.); прибыва́ть/прибы́ть безл. на (что, кого) (о стаде, табуне и т. п.); увели́чиваться (увели́читься, прибавля́ться/приба́виться) в числе́ || пополне́ние; увеличе́ние; прибыва́ние; увеличе́ние (прибавле́ние) в числе́гаиләбез ике кешегә артты — на́ша семья́ попо́лнилась на два челове́ка; в на́шей семье́ при́было два челове́ка
командабыз артты — на́ша кома́нда увели́чилась в чи́сле
7) поправля́ться/попра́виться, прибавля́ть (приба́вить, прибавля́ться/приба́виться) в ве́се || попра́вка, прибавле́ние в ве́сеике килога арту — попра́виться на два килогра́мма; приба́вить (приба́виться) в ве́се на два килогра́мма
8) остава́ться/оста́ться; быть (ока́зываться/оказа́ться) изли́шним (в изли́шке, в избы́тке)чәчүдән арткан орлык — семена́ (семена́-изли́шки), оста́вшиеся по́сле засе́ва
ашламабыз күп, арта да әле — удобре́ний у нас мно́го, да́же остаётся (есть изли́шек, в избы́тке)
9) после слов в исх. п. превыша́ть/превы́сить ( что); перева́ливать/ перевали́ть за...кулъязма мең биттән арта — ру́копись превыша́ет ты́сячу страни́ц; в ру́кописи бо́льше ты́сячи страни́ц
яңгыр булмаганга өч атнадан артты — прошло́ бо́лее трёх неде́ль, как нет дождя́; уже́ перевали́ло за три неде́ли, как нет дождя́
теләүчеләр саны йөздән арта — число́ жела́ющих превыша́ет сто; число́ жела́ющих перевали́ло за сто
10) перен.; разг. нажива́ться/нажи́ться; разжива́ться/разжи́ться; нажива́ть/нажи́ть, приобрета́ть/приобрести́, получа́ть/получи́ть ( что); получа́ть (получи́ть, име́ть) вы́году || прок, по́льза, вы́года; нажи́ва, разжи́ва прост.; преуспева́ть/преуспе́ть (в жи́зни); быть (идти́, пойти́) впрок (на по́льзу); имеет тж. индив. переводыгомере буе эшләп тә артмаган кеше — челове́к, кото́рый труди́лся весь свой век и не нажи́лся
аның белән генә артмассың — одни́м э́тим не разживёшься; одно́ то́лько э́то ничего́ не приба́вит (не даст)
11) спец. дава́ть (дать) припёк ( о хлебобулочных изделиях)•- арта башлау
- артып китү -
19 оятсыз
1. прил.1) бессты́дный, бессты́жий, бессо́вестный, непристо́йный || бессты́дник, пройдо́ха, кана́лья (бран.)эх син, оятсыз! — эх ты, бессты́дник!
оятсыз елмаю — бессты́жая улы́бка
2) беспардо́нный, беззасте́нчивыйоятсыз сүгенү — беспардо́нная ру́гань
оятсыз ялганчы — беззасте́нчивый лгун
3) на́глый, наха́льный, цини́чный || нагле́ц, наха́л, ци́никоятсыз күзләр — наха́льные глаза́
2. нареч.оятсыз таләп — на́глое тре́бование
1) бессо́вестно, непристо́йно2) беспардо́нно, беззасте́нчивооятсыз ялганлау — врать беспардо́нно
3) на́гло, наха́льно, цини́чнооятсыз кылану — держа́ть (вести́ себя́) наха́льно
• -
20 рәт
I сущ.1)а) в разн. знач. рядйортлар рәте — ряд домо́в
ике рәт (булып) — в два ряда́
партерның соңгы рәте — после́дний ряд парте́ра
рәт араларында йөрү — проха́живаться ме́жду ряда́ми
ике рәт булып тезелү — стро́иться в два ряда́, в две шере́нги
сәүдә рәтләре — торго́вые ряды́, ряд магази́нов (ла́вок)
б) мат.; хим. рядтак саннар рәте — ряд нечётных чи́сел
геометрик рәт — геометри́ческий ряд
радиоактив рәт — хим. радиоакти́вный ряд
в) с.-х. ряд, рядо́кбуразналар рәте — ряд боро́зд
агачларны ике рәт итеп утырту — сажа́ть дере́вья в два ряда́
аркылы рәтләр — попере́чные рядки́
2) перен.а) поря́док, ладрәте белән генә сөйләү — расска́зывать по поря́дку
һәр эшнең үз җае, үз рәте бар — (посл.) ка́ждое де́ло тре́бует определённого подхо́да и поря́дка; ка́ждому де́лу свой лад
сүз рәтен белми — не уме́ет разгова́ривать, не име́ет подхо́да
б) перен. толк; по́льзааңардан рәт юк — от него́ то́лку нет (то́лку ма́ло)
анда барудан рәт булырмы соң? — вы́йдет ли толк от э́той пое́здки (от э́того посеще́ния)?
3) перен.; разг. о́чередь, черёд; очерёдность; ряд, после́довательность, поря́докзурларга да көрәшергә рәт җитте — подошла́ о́чередь соревнова́ться в борьбе́ и взро́слым
үләттән калсаң да рәттән калма — (посл.) мо́жешь быть и нездоро́вым (то́лько что пережи́вшим морово́е пове́трие), но свою́ о́чередь не пропуска́й
һәрнәрсәнең үз вакыты, үз рәте бар — всему́ свой срок, своя́ о́чередь
4)а) перен.; разг. возмо́жности; сре́дства, доста́ток, бога́тствокесә ягы ничек, рәт бармы? — как насчёт карма́на, есть ли возмо́жности?
пальто алырлык та рәтең юкмы? — у тебя́ что, и на пальто́ нет де́нег (сре́дств)?
б) при отрицательных словах юк, бу́лмау, бетү, ка́лмау обознача́ет отсутствие или недостаточность сил, здоровья, качества, богатства и т. п.; переводится разными словамибыелгы җәйнең рәте юк (булмады) — ны́нешнее ле́то нева́жное; в э́том году́ ле́то бы́ло неуда́чное
быел бәрәңге уңышының рәте булмады — в э́том году́ карто́фель не уроди́лся
яңгырларның рәте юк әле — нева́жно (пло́хо) с дождя́ми (иду́т неравноме́рно и́ли вообще́ не иду́т)
картның рәте беткән (юк) — пло́хи дела́ у старика́; стари́к сдал
рәте беткәнче эшләде — рабо́тал, пока́ мог
•- рәт хастасы
- рәт аралары
- рәт арасы
- рәтләр арасы
- рәт белән чәчү
- рәт билгеләгеч••рәт чыкмас — ничего́ пу́тного (хоро́шего) не вы́йдет; не бу́дет то́лка
рәте китү — ухудша́ться/уху́дшиться, разла́диться, расстро́иться (о делах, жизни); быть в плохо́м состоя́нии
рәте чуалу — пу́таться, запу́тываться/запу́таться; ошиба́ться, сбива́ться
рәтен белеп — уме́ло
рәтен табу — найти́ вы́ход ( из трудного положения); найти́ спо́соб (что-л. делать); умудри́ться, изловчи́ться, ухитри́ться
рәтенә басу — станови́ться/стать ( кем)
рәтенә китерү — см. рәткә кертү; рәткә китерү
рәтенә төшү — сообрази́ть, смекну́ть, догада́ться; разобра́ться
- рәт чыгу- рәтен белү
- рәтен җибәрү
- рәтен китәрү
- рәтен бозу
- рәтенә кертү
- рәтендә йөрү
- рәткә кертү
- рәткә китерү
- рәткә керү
- рәткә килү
- рәткә салу II нареч.; разг.раз; -крат(но); одна́ждыбер рәт — оди́н раз; одна́жды, как-то
тагын бер рәт эшләп кара — попро́буй ещё (оди́н) раз
бер рәт шулай булган иде инде — одна́жды так уже́ бы́ло
берничә рәт — не́сколько раз; неоднокра́тно
соңгы рәт килүендә — в после́дний прие́зд
- 1
- 2
См. также в других словарях:
геніталії — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
геніталії — й, мн. Статеві органи … Український тлумачний словник
генітальний — а, е. Стос. до геніталій. •• Геніта/льна фа/за остання фаза формування лібідо, в якій отримання сексуального задоволення пов язане з геніталями. Геніта/льний ероти/зм чуттєве або сексуальне задоволення, що його одержують від геніталій.… … Український тлумачний словник
гіпогеніталізм — у, ч., мед. Недорозвинення геніталій … Український тлумачний словник
трайбадизм — у, ч. Тертя геніталіями один об одного, особливо якщо обидва партнери – жінки … Український тлумачний словник
Порт-Артур — ПОРТЪ АРТУРЪ, бывш. китайскій, затѣмъ русскій и нынѣ японск. морск. портъ и кр сть на южн. оконеч ти Ляодунск. полуо ва. Послѣ разгрома въ 1860 г. кит. арміи союзн. войсками Англіи и Франціи, Китай рѣшилъ реорганизовать свои сухопутныя и морск.… … Военная энциклопедия
ФИНЛЯНДИЯ — (Suomi) гос во на С. Европы, граничит с СССР (половина сухопутных границ Ф. является гос. сов. финляндской границей), Норвегией, Швецией. Площ. 337 тыс. км2. Нас. ок. 4,7 млн. ч. (1973). Столица г. Хельсинки. Финны составляют св. 92% всего… … Советская историческая энциклопедия
ЭСТОНСКАЯ СОВЕТСКАЯ СОЦИАЛИСТИЧЕСКАЯ РЕСПУБЛИКА — Эстония, расположена в сев. зап. части СССР, в Прибалтике, на побережье Балтийского м., между Рижским и Финским зал. В состав терр. Э. входит ок. 800 островов, крупнейшие Сааремаа и Хийумаа. Граничит на В. с РСФСР, на Ю. с Латв. ССР. Образована… … Советская историческая энциклопедия
ШВЕЦИЯ — (Sverige) гос во в Сев. Европе, занимает вост. и юж. части Скандинавского п ова. Включает острова Готланд и Эланд в Балтийском м. Граничит с Данией, Норвегией и Финляндией. Плогд. 449,8 тыс. км2 (без внутр. вод 411,1 тыс. км2). Нас. 8 177 000 чел … Советская историческая энциклопедия
Эстонская ССР — ЭСТÓНСКАЯ ССР, Эстония. Образована 21 июля 1940, с 6 авг. 1940 в составе СССравни Расположена в сев. зап. части СССравни в Прибалтике, между Рижским и Финским заливами. В терр. Э. входит ок. 1500 островов и островков. Крупнейшие острова … … Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия
СОЮЗ СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК — (СССР, Союз ССР, Советский Союз) первое в истории социалистич. гос во. Занимает почти шестую часть обитаемой суши земного шара 22 млн. 402,2 тыс. км2. По численности населения 243,9 млн. чел. (на 1 янв. 1971) Сов. Союзу принадлежит 3 е место в… … Советская историческая энциклопедия