-
1 выдающийся
1) ви́сунений, ви́сунутий, ви́пнутий, виступни́й2) (исключительный; замечательный) видатни́й, визначни́й, непересі́чний -
2 выдающийся
1) ви́сунений, ви́сунутий, ви́пнутий, виступни́й2) (исключительный; замечательный) видатни́й, визначни́й, непересі́чний -
3 выдающийся
см. Выдаваться.* * *1) прич. яки́й (що) видає́ться (виступа́є), виступа́ючий; яки́й (що) висува́ється, ви́сунутий, ви́сунений; яки́й (що) випина́ється, ви́пнутий; яки́й (що) відзнача́ється (визнача́ється, видає́ться)2) (в знач. прил.: исключительный, замечательный) видатни́й, визначни́й -
4 выдаваться
выдаться1) (выделяться) визначатися, визначитися, відзначатися, відзначитися, виказуватися, виказатися. [Визначається своїм розумом та хистом];2) выдаваться вперёд (торчать) - виставати, вистати, випинатися, випнутися, вистромлюватися, вистромитися, виставлятися, виставитися, вганятися в що, увігнатися, висуватися, висунутися, виступати кудись, виступити. [Гостра скеля виставала серед бурунів. Оця кістка в мене випинається. Велике каміння вганяється (висувається) в море (Неч.-Лев.)];3) удаватися, удатися, випадати, випасти. [День удавсь (випав) погожий];4) безл. выдаётся, выдалось - буває, випадає, трапляється, випало, трапилося. Выдающийся (о человеке) - видатний, визначний, одмітний, прикме[і]тний, (а теснее) чільний, виборний; (о предмете) випнутий, висталий, висунутий, виткнутий, виступлений. Ничем не выдающийся - нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький. Часть чего-либо выдающаяся углом - виріжок (р. -жка). Выдающаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки - опука.* * *Iвидава́тися; вика́зуватисяII несов.; сов. - в`ыдаться1) ( выступать) видава́тися, ви́датися, виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; ( выдвигаться) висува́тися и висо́вуватися, ви́сунутися и мног. повисува́тися и повисо́вуватися; ( выпячиваться) випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися и мног. повипина́тися; (несов.: торчать) стирча́ти2) ( отличаться) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, визна́читися, видава́тися, ви́датися3) (случаться, оказываться) випада́ти, ви́пасти, видава́тися, ви́датися -
5 значительный
значни́й; ( крупный) вели́кий; ( выдающийся) визначни́й -
6 значительный
значни́й; ( крупный) вели́кий; ( выдающийся) визначни́й -
7 визначний
I визн`ачнийматем.; физ. определи́мый, определя́емыйII визначн`ийвыдаю́щийся, значи́тельный ( выдающийся), определя́ющийся -
8 великий
1) великий, величезний, величенний; величний. [Великий піст. Велика руїна. Такі великі люди, як Шевченко. Величезні наслідки. Величні заміри]. Великий четверг - великий, чистий четвер;2) Велик, -ка, -ко - см. Большой. Велика Федора, да дура - великий виріс, та ума не виніс; великий до неба, та дурний як не треба. У страха глаза 1 велики - хто боїться, тому в очах двоїться.* * *вели́кий; (большего размера, чем нужно) завели́кий; ( выдающийся-) видатни́й, визначни́й\великий князь — ист. вели́кий князь
вели́кое мно́жество — бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна
-
9 величайший
1) (самый большой) найбільший; (самый великий) найбільш великий. [За найбільш велику треба вважати одну з його найменших поем];2) (огромный) величезний, превеликий, незмірний. [Боротьба вимагала величезної напруги національних сил. Незмірний подвиг]. К величайшему сожалению - на превеликий жаль.* * *найбі́льший, якнайбі́льший, щонайбі́льший; ( огромный) величе́зний, превели́кий; ( самый выдающийся) найвидатні́ший, найвизначні́ший -
10 заметный
помітний, примітний, прикмі[е]тний, (легко распознаваемый) знатний, знатий, (значительный) значний. [Ярочок ледве примітний серед широкого степу (Н.-Лев.). Межа знатна буде навіки (Кониськ.). Знаті були міщани раз уже з того, що не носили шабель, - тілько ніж коло пояса (Куліш). Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця (Куліш)]. Быть едва -ным вдали - мріти, бриніти. [А під лісом край дороги либонь курінь мріє (Шевч.). Орел під хмарою тільки бринів (Сл. Гр.)]. Становиться, стать -ным - позначатися, позначитися, визначатися, визначитися. [Вплив книг все дужче позначався на йому (М. Грінч.)]. Следы -ны - сліди знати.* * *помі́тний; ( приметный) примі́тний, прикме́тний; ( значительный) значни́й; ( выдающийся) визначни́й; ( известный) відо́мий -
11 замечательный
(примечательный) позначний, визначний, помітний, уваги вартий, прикметний чим, у чім, з чого, знаменитий, (знаменательный) знаменний, (удивительный) дивний. [Позначна річ, що ніхто йому не захтів одповідати. Він ще не виявив себе чимсь визначним (Єфр.). Він з дивною впертістю вертався до цієї ідеї (Корол.). Ось скатерть шльонськая нешпетна… найбільше в тім вона прикметна - на стіл як тільки постели… то всякі вродяться потрави (Котл.)]. Быть -ным чем - визначатися чим. -ное явление - диво, дивне з'явище, дивовижа. -ный певец, голос - знаменитий співак, голос.* * *1) чудо́вий; ( необыкновенный) надзвича́йний, незвича́йний; ( знаменитый) знамени́тий; ( выдающийся) визначни́й, видатни́й; ( удивительный) ди́вний, дивови́жний; ( славный) сла́вний; ( очень хороший) добря́чий2) ( заслуживающий внимания) ва́ртий ува́ги; ( знаменательный) знаме́нний -
12 крупный
великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.* * *вели́кий; ( значительный) значни́й; ( важный) важли́вий; ( выдающийся) видатни́й -
13 невеликий
1) (не выдающийся) невеликий. -кий человек - невелика людина;2) -кий и Невелик - невеликий; см. Небольшой. [Невелику й небагату чоловік поставив хату (Щог.)]. -лик кто, -лико что - невеликий хто, невелике що, (не больно велик, -ко) не який, не яке, не надто великий, -ке. [На рік надія не яка (М. Макар.)]. -лика беда - а) невелика (мала, не яка, аби-яка) біда: б) (пустяки) дарма, байдуже, дурниця. -лико(е) дело - а) невелика (неважное: незначна, пустячное: пуста) справа; б) (о человеке) невелике цабе, невелика маця (моція). -лик ростом - невисокий (невеликий) на зріст.* * *невели́кий\невеликий к ро́стом — невели́кого зро́сту, невели́кий на зріст
-
14 невидный
1) (скрытый от глаз) невидний. [Поїдеш далі, - побачиш невидний звідси ліс (Брацл.)]. Киев отсюда -ден - Київа звідси не видно (не видко, не бачити);2) (незаметный) непомітний. Наша работа -ная - наша праця (робота) непомітна;3) (незначительный) незначний, (невыдающийся) невидатний. -ная должность - незначна посада. -ный человек - невидатна (незначна) людина;4) (неказистый) непоказний, (невзрачный) миршавий. [Непоказний він із себе (Мова)].* * *1) неви́дний; ( невидимый) неви́димий и невиди́мий, незри́мий; ( незаметный) непомі́тний2) ( незначительный) незначни́й, неви́дний; ( не выдающийся) невизначний, невидатни́й\невидныйая до́лжность — невидатна́ (невизначна́, незначна́, неви́дна) поса́да
3) ( невзрачный на вид) непока́зний\невидныйый из себя́ — непоказни́й з се́бе (з ви́ду)
-
15 необыкновенный
незвичайний, (чрезвычайный, выдающийся) надзвичайний, видатний, неординарний, непересічний, (необычный) незвичний, (сверхъестественный) надприродни[і]й, (неслыханный) нечуваний, несвітський, несвітній, (от'явленный) несосвітенний, (странный) дивний, чудний, химерний, (особенный) особливий, (необыденный) нещоденний, небувалий. [Та королем коверзує, - не кажу Степаном або Яном Собієським, ті два незвичайні, а иншими (Шевч.). Якась незвичайна сміливість і духова міць (Мирний). Честь надзвичайна (Р. Край). При комуні буде надзвичайна техніка (Кирил.). Вона чула все з надприродньою вразливістю (Виннич.). Самому Кулішеві сяєво Шевченкового духа було чимсь надприроднім (Грінч.). Це визначає тільки, що обличчя в тії людини розумне або видатне (Крим.). Це вже несвітський сором сидіти в острозі (Харк.). Ото ще дурень несосвітенний! (Звин.). Кость засміявся, але якимсь особливим, чудним сміхом (Крим.)]. -ный талант - надзвичайний (видатний) талант. -ный человек - незвичайна (непересічна) людина. -ное явление - незвичайне явище, надприродне[є] явище, феноменальне явище. [Бачимо в Шевченкові феноменальне, може єдине явище у всесвітній історії (Грінч.)]. Случилось что-то -ное - сталося щось надзвичайне (незвичайне).* * *незвича́йний; ( чрезвычайный) надзвича́йний; ( невообразимый) несвітський, диал. несві́тній -
16 непримечательный
непримі́тний; ( ничем не выдающийся) невидатни́й; ( не заслуживающий внимания) не ва́ртий ува́ги -
17 отборный
добірний, відбірний, виборний, вибірний, передніший, (крупный, выдающийся) чільний. [Добірна пшениця. Чільне зерно. Передніших коней повибирали з табуна, а залишили саму ледач]. Что-л. самое -ное - чоло, ум. чільце. [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть]; (насм.) спинковий. [Саме тобі спинкове панство (Мирн.)].* * *добі́рний, відбі́рний, вибо́рний и ви́борний -
18 примечательный
визначний, видатний, вартий уваги, примітний, позначний; см. Замечательный. [Він ще не виявив себе чимсь визначним (Єфр.)].* * *примі́тний; ( заслуживающий внимания) ва́ртий ува́ги; ( знаменательный) знаме́нний; ( выдающийся) визначни́й, видатни́й; ( замечательный) чудо́вий, знамени́тий -
19 редкий
1) рідки́й; (являющийся раритетом, стный) рі́дкісний, рарите́тний; ( нечастый) неча́стий, (о посеве, лесе, волосах) о́брідний\редкийая кни́га — рі́дкісна (рідка́, рарите́тна) кни́жка (кни́га)
\редкийая тка́нь — рідка́ ткани́на
\редкий ие зу́бы — рідкі́ зу́би
\редкий ие о́зими — о́брідна (рідка́) озимина́
\редкий ий во́здух — розрі́джене пові́тря
2) (исключительный, выдающийся) винятко́вий\редкий ий дура́к — винятко́вий (заплі́шений) ду́рень
челове́к \редкий ой доброты́ — винятко́во до́бра люди́на, люди́на винятко́вої доброти́
3) (далеко не всякий, далеко не каждый) ма́ло яки́й, рі́дко яки́й4) в знач. сущ. мало хто (род. п. кого́), рі́дко хто -
20 редкость
1) рі́дкість, -кості; рі́дкісність, -кості, рарите́тність; о́брідність; винятко́вість, -вості\редкостьть воло́с — рі́дкість (о́брідність) воло́сся
2) ( редкое явление) рі́дкість; ( диковина) дивина́здесь озёра не \редкостьть — тут озе́ра - річ [до́сить] звича́йна, тут озе́ра не дивина́
в \редкостьть — (нареч.:) рі́дко; (нечасто) неча́сто; (в знач. сказ.: бывает) рі́дкість
на \редкостьть — (нареч.: исключительно) надзвича́йно, винятко́во, на рі́дкість; ( на диво) на ди́во, навдивови́жу, напро́чуд, напри́чуд, напрочу́до; (исключительный, выдающийся) надзвича́йний, винятко́вий, на рі́дкість
3) ( редкая вещь) рі́дкість; ( раритет) рарите́т, -у
- 1
- 2
См. также в других словарях:
выдающийся — • выдающийся актер • выдающийся артист • выдающийся вклад • выдающийся деятель • выдающийся дирижер • выдающийся инженер • выдающийся исполнитель • выдающийся исследователь • выдающийся композитор • выдающийся литератор • выдающийся мастер •… … Словарь русской идиоматики
выдающийся — См. главный, замечательный, лучший играть выдающуюся роль... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. выдающийся главный, замечательный, лучший, известный, видный, знаменитый,… … Словарь синонимов
ВЫДАЮЩИЙСЯ — ВЫДАЮЩИЙСЯ, выдающаяся, выдающееся. 1. прич. наст. вр. от выдаваться. Камни, выдающиеся над поверхностью воды. 2. Отличный, превосходный, выделяющийся среди других. Выдающийся художник. Выдающиеся способности. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
выдающийся — ВЫДАЮЩИЙСЯ, блестящий, блистательный, большой, видный, замечательный, крупный, недюжинный, незаурядный, яркий … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ВЫДАЮЩИЙСЯ — ВЫДАЮЩИЙСЯ, аяся, ееся. Выделяющийся какими н. качествами (обычно положительными). В. учёный. Выдающиеся достижения. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
выдающийся — (неправильно выдающий) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
выдающийся — выступающий — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы выступающий EN extendingprojecting … Справочник технического переводчика
выдающийся — прил., употр. сравн. часто 1. Вы можете назвать выдающимся очень талантливого, гениального человека. Выдающийся писатель, скульптор, филолог, исследователь, математик. | Чеслав Милош выдающийся польский поэт, живущий в США, лауреат Нобелевской… … Толковый словарь Дмитриева
выдающийся — ▲ хороший ↑ необыкновенно выдаваться. выдающийся необыкновенно хороший; выделяющийся необычайными качествами (# успех). редкий. на редкость (# смелый человек. такие мастера #). яркий (# талант). незаурядность. незаурядный (# событие). легендарный … Идеографический словарь русского языка
ВЫДАЮЩИЙСЯ БЕРЕГ — (Fore land) берег, выдающийся в море. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
выдающийся вперед — выступающий, выпирающий, выпяченный, выпуклый, рельефный Словарь русских синонимов. выдающийся вперед прил., кол во синонимов: 5 • выпирающий (28) • … Словарь синонимов
