Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

водиться

  • 61 жить

    1. inhabit
    2. dwell
    3. exist
    4. lives

    жить в согласии, жить душа в душу — to live in harmony

    5. living
    6. live; reside; lodge; exist; be
    7. be
    8. house

    в таком доме жить нельзя; этот дом пришёл в негодность — the house is not livable

    9. stay
    10. subsist

    жить на овощах, питаться овощами — to subsist on vegetables

    Синонимический ряд:
    1. водиться (глаг.) водиться; населять
    2. обитать (глаг.) жительствовать; обитать; обретаться; проживать
    3. существовать (глаг.) существовать
    Антонимический ряд:
    помирать; умирать

    Русско-английский большой базовый словарь > жить

  • 62 населять

    1. populate
    2. people; populate; inhabit; live in
    3. inhabited
    4. inhabit
    Синонимический ряд:
    водиться (глаг.) водиться; жить; обитать

    Русско-английский большой базовый словарь > населять

  • 63 обитать

    1. inhabit
    2. dwell
    3. haunt
    4. live; dwell; reside
    5. reside
    Синонимический ряд:
    1. водиться (глаг.) водиться; населять
    2. жить (глаг.) жительствовать; жить; обретаться; проживать

    Русско-английский большой базовый словарь > обитать

  • 64 водить

    führen; вести; hin- u. herbewegen; F unterhalten, pflegen; tanzen; P Tiere züchten, halten; водить носом schnuppern; водить за нос an der Nase herumführen; водиться F vorkommen; üblich sein; водится es gibt; (за Т) Gewohnheit haben; Umgang od. zu tun haben; aufpassen (с Т auf A); это за ним водится F er hat das so an sich; так водится на свете Spr. so ist der Lauf der Welt
    * * *
    води́ть führen; → вести; hin- und herbewegen; fam unterhalten, pflegen; tanzen; pop Tiere züchten, halten;
    води́ть но́сом schnuppern;
    води́ть за́ нос an der Nase herumführen;
    води́ться fam vorkommen; üblich sein;
    во́дится es gibt; (за Т) Gewohnheit haben; Umgang oder zu tun haben; aufpassen (с Т auf A);
    э́то за ним во́дится fam er hat das so an sich;
    так во́дится на све́те Spr. so ist der Lauf der Welt
    * * *
    во|ди́ть
    <-жу́, -дишь> нсв, завести́ св
    1. и перен führen, herumführen
    води́ть за нос jdn an der Nase herumführen
    завести́ знако́мство с ке́м-л. eine Bekanntschaft machen mit +dat
    води́ть дру́га в теа́тр einen Freund ins Theater mitnehmen
    2. (автомоби́ль) fahren
    * * *

    1.
    gener. (um A) herumführen (кого-л. вокруг чего-л.)

    2. v
    1) gener. fahren (автомашину, мотоцикл), fähren, herumführen (где-л.), herumführen (um A) (вокруг чего-л.; кругом), fliegen, führen (автомашину), herumführen (кого-л. где-л.)
    3) auto. fahren (напр. автомобиль)

    Универсальный русско-немецкий словарь > водить

  • 65 расти

    1) врз büyümek; bitmek (о растениях, волосах); boy atmak, boylanmak, sivrilmek ( становиться выше ростом)

    го́род растёт — şehir büyüyor

    он рос в дере́вне — çocukluğu köyde geçmişti, köyde büyüyüp yetişmişti

    э́то де́рево растёт о́чень бы́стро — bu ağaç çok çabuk boylanır

    2) ( увеличиваться) artmak; genişlemek; kabarmak; ilerlemek

    населе́ние растёт — nüfus artıyor

    дохо́ды расту́т — gelirler artıyor

    их дру́жба растёт и кре́пнет — dostlukları ilerliyor, sağlamlaşıyor

    вражда́ всё росла́ — düşmanlık kabardıkça kabarıyordu

    расту́щее недово́льство — büyüyen hoşnutsuzluk

    объём рабо́т растёт — çalışmaların hacmi genişliyor

    сла́ва его́ растёт с ка́ждым днём — ünü günden güne yayılıyor

    3) перен. ( совершенствоваться) büyümek, gelişmek, gelişmeler / başarılar kaydetmek
    4) (произрастать, водиться) yetişmek

    в саду́ расту́т две я́блони — bahçede iki elma ağacı var

    ••

    там да́же трава́ не растёт — orada ot bile bitmez

    Русско-турецкий словарь > расти

  • 66 водить

    води́ть
    см. вести́: \водить за́ нос trompi;
    \водиться 1. (являться обычаем): во́дится estas moro, estas kutimo;
    2. (общаться с кем-л.) разг. kunesti, kunrilati, interkomunikiĝi kun iu.
    * * *
    несов.
    (движение неопр.-напр. - ср. опред.-напр. вести)
    1) вин. п. llevar vt, conducir (непр.) vt, guiar vt

    води́ть за́ руку — llevar de la mano

    води́ть кого́-либо по го́роду — llevar a alguien por la cuidad

    води́ть ребёнка гуля́ть — llevar (sacar) el niño a pasear

    води́ть слепо́го — hacer de lazarillo

    2) вин. п. ( управлять движением чего-либо) conducir (непр.) vt, guiar vt; pilotar vt, pilotear vt (тж. суда, самолёты)

    води́ть поезда́ — conducir trenes

    води́ть смычко́м по стру́нам — deslizar el arco por las cuerdas

    4) вин. п. (дружбу и т.п. с кем-либо) tener (непр.) vt

    води́ть дру́жбу — tener amistad (con)

    води́ть знако́мство — estar en relaciones, tener trato (con)

    5) без доп. ( в игре) llevar el juego
    ••

    води́ть глаза́ми — dirigir la mirada

    води́ть за́ нос — jugársela de codillo, dársela con queso

    * * *
    несов.
    (движение неопр.-напр. - ср. опред.-напр. вести)
    1) вин. п. llevar vt, conducir (непр.) vt, guiar vt

    води́ть за́ руку — llevar de la mano

    води́ть кого́-либо по го́роду — llevar a alguien por la cuidad

    води́ть ребёнка гуля́ть — llevar (sacar) el niño a pasear

    води́ть слепо́го — hacer de lazarillo

    2) вин. п. ( управлять движением чего-либо) conducir (непр.) vt, guiar vt; pilotar vt, pilotear vt (тж. суда, самолёты)

    води́ть поезда́ — conducir trenes

    води́ть смычко́м по стру́нам — deslizar el arco por las cuerdas

    4) вин. п. (дружбу и т.п. с кем-либо) tener (непр.) vt

    води́ть дру́жбу — tener amistad (con)

    води́ть знако́мство — estar en relaciones, tener trato (con)

    5) без доп. ( в игре) llevar el juego
    ••

    води́ть глаза́ми — dirigir la mirada

    води́ть за́ нос — jugársela de codillo, dársela con queso

    * * *
    v
    gener. (â èãðå) llevar el juego, (äðó¿áó è á. ï. ñ êåì-ë.) tener, (проводить по чему-л.) pasar (alguna cosa por otra), (управлять движением чего-л.) conducir, guiar, llevar, pilotar, pilotear (тж. суда, самолёты)

    Diccionario universal ruso-español > водить

  • 67 общаться с хорошими людьми

    v
    gener. (водиться, иметь дело) andar entre buena gente

    Diccionario universal ruso-español > общаться с хорошими людьми

  • 68 жить

    расте́ние не мо́жет жить без со́лнца — une plante ne peut pas vivre sans soleil

    жить свои́м трудо́м — vivre de son travail

    жить безбе́дно — avoir de quoi vivre

    жить зажи́точно — vivre dans l'aisance

    он живёт на одну́ пе́нсию — il vit de sa seule pension

    жить на широ́кую но́гу — vivre sur un grand pied, mener un grand train de vie

    3) ( обитать) habiter vt; demeurer vi à; loger vi dans (в доме, квартире); être répandu ( водиться)

    жить в Москве́ — habiter Moscou

    жить в хоро́ших усло́виях — être bien logé

    4) перен. vivre vi

    жить наде́ждой — vivre de l'espoir

    жить рабо́той — vivre pour son travail

    жить детьми́ — vivre pour les enfants

    жить ве́село — vivre gaîment

    жить по́лной жи́знью — vivre pleinement

    ••

    жить в ладу́, в согла́сии, душа́ в ду́шу — vivre en parfaite harmonie ( или en bon accord)

    жить как на вулка́не — dormir sur un volcan

    веле́ть, приказа́ть до́лго жить уст. — être décédé, être trépassé

    жить свои́м умо́м — agir de son propre chef; voler vi de ses propres ailes

    жи́л(и)-бы́л(и) ( из сказки) — il était une fois

    * * *
    v
    1) gener. être, être sur terre, exister, habiter, peupler (где-л.), rester sur terre, végéter, aller, demeurer (à), durer, subsister, loger, vivre
    2) colloq. coucher avec (qn), carburer (à) (чем-л.), percher, résilier
    3) canad. (где-то) rester (Elle reste dans le bout de Montlaurier. A l'époque je restais chez mon oncle.)

    Dictionnaire russe-français universel > жить

  • 69 подозрительный

    1) ( вызывающий подозрение) suspect [syspɛ(kt)], louche, douteux

    подозри́тельный тип — type m louche

    подозри́тельный хара́ктер — caractère méfiant

    * * *
    adj
    1) gener. infréquentable (о месте, куда не следует ходить; о людях, с которыми не следует встречаться, водиться), mal fréquenté (о месте), pas très catholique, soupçonneux, susceptible, suspicieux, véreux, défiant, équivoque, douteux, interlope, louche, ombrageux, suspect
    2) med. suggestif (симптом, признак)
    3) colloq. glauque, craignos, pas clair
    4) liter. borgne
    5) verl. chelou

    Dictionnaire russe-français universel > подозрительный

  • 70 болотник

    болотник (той, що водиться в болоті).
    * * *
    бот.
    вири́нниця

    Русско-украинский словарь > болотник

  • 71 валандаться

    проваландаться
    1) марудитися (промарудитися), воловодитися (проволоводитися) коло чого, мляво копатися коло чого, баблятися з чим, валандатися;
    2) швендяти, тинятися, хилятися, валасатися, байдувати, байдикувати, (пробайдикувати), гайнувати (час), (прогайнувати), бавити, пробавити (час).
    * * *
    1) (медленно, бестолково возиться с кем-чем-л.) волово́дитися, вовту́зитися, мару́дитися, вала́ндатися, ба́братися; диал. ба́блятися; ( терять время) бари́тися, га́ятися
    2) (водиться с кем-л.) волово́дитися, вала́ндатися
    3) ( шататься) шве́ндяти, тиня́тися, байдикува́ти

    Русско-украинский словарь > валандаться

  • 72 заводиться

    завестись
    1) заводитися, занестися (о мн. позаводитися), запроваджуватися, запровадитися; бути заведеним, запровадженим. [Почали заводитися нові звичаї];
    2) -ться хозяйством, домом - заводити, завести собі господарство (хазяйство), придбати собі дім;
    3) (о насекомых, мышах и т. п.) заводитися, завестися, заплоджуватися, заплодитися, заклюнутися, вклюнутися. [У вогкому мікроби заводяться. Їдна тільки нам біда, що вклюнулись миші (Рудав.) Черва заклюнулася в м'ясі];
    4) (о механизме пружинном) накручуватися, накрутитися.
    * * *
    несов.; сов. - завест`ись
    1) заво́дитися, -джуся, -дишся, завестися, -веду́ся, -веде́шся и мног. позаво́дитися; (сов.: начать водиться) повести́ся
    2) страд. несов. заво́дитися; уво́дитися, запрова́джуватися, -джується; накру́чуватися, -чується; здійма́тися, зніма́тися; ( устанавливаться) устано́влюватися, установи́тися, -о́виться, уста́люватися, -литься, уста́литися

    Русско-украинский словарь > заводиться

  • 73 знаться

    I. Знаваться с кем знатися з ким, водитися з ким, водити товариство, (вступать в отнош., зап.) заходити з ким. [Бодай ніхто не діждався з багатими знаться (Номис). Розійшлися, мов не знались (Шевч.). Він водився з дяком, фершалом (Коцюб.). Я з попом собі не захожу (Стеф.)]. -ться с нечистым - накладати з чортом, з чортами.
    II. на чём знатися, знати на чому, знати до чого, розумітися на чому. [Теля не знається на пирогах (Номис). Я на грошах не дуже то знаю (Звин.)]. Я на этом не знаюсь - я на цьому не знаюсь, я в цім дурний (Франко, Пр.)].
    * * *
    зна́тися; ( водиться) води́тися, -джу́ся, -ди́шся

    Русско-украинский словарь > знаться

  • 74 нечистый

    прлг.
    I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;
    2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];
    3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.
    II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.
    II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.
    I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.
    * * *
    1) прил. нечи́стий

    на ру́ку \нечистыйт (\нечистый тый) — на ру́ку нечи́стий (хапки́й), хапки́й, хватки́й

    \нечистыйая си́ла — миф., нечи́ста си́ла

    2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > нечистый

  • 75 повестись

    повестися. [Так воно здавна повелося]. С кем -дёшься, тем и прослывёшь - з яким пристаєш, такий сам стаєш. Кому как -дётся (посчастливится) - кому як поталанить, пощастить. У меня голуби -лись - у мене голуби повелися. -стись (начаться) - початися. С утра у нас -дётся стряпня - зранку почнеться у нас порання.
    * * *
    1) повести́ся; ( пойти) піти́; ( начаться) поча́тися
    2) ( войти в обычай) безл. повести́ся, піти́ся
    3) ( начать водиться) повести́ся

    Русско-украинский словарь > повестись

  • 76 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 77 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 78 приводиться

    -вестися и -весться
    1) (страд.) приводитися, бути приведеним, припроваджуватися, бути припровадженим; (к окончанию) доводитися, бути доведеним; наводитися, бути наведеним, подаватися, бути поданим и т. д. - см. Приводить. Приговор -водится в исполнение - присуд виконується. Машина -водится в движение - машині дається рух, розгін, машина пускається в рух. -водиться, -вестись в чувство - приводитися, бути приведеним до пам'яти. Таких примеров -водится много - таких прикладів багато наводиться;
    2) (приходиться) доводитися кому ким. Он -водится мне двоюродным братом - він доводиться мені братом у перших;
    3) (безл.: случаться, приходиться) доводитися, довестися. Вот и тебе -велось узнать горе - от і тобі довелося горя зазнати. Не -велось мне там побывать - не довелося мені там побувати;
    4) арифм. - зводитися, звестися, бути зведеним (до одного знаменника).
    * * *
    несов.; сов. - привест`ись
    1) ( выпадать на долю) безл. дово́дитися, довести́ся

    не приводило́сь — не довело́ся

    2) (несов.: доводиться родственником) дово́дитися
    3) страд. (несов.) приво́дитися

    Русско-украинский словарь > приводиться

  • 79 трепаться

    1) ( трепыхаться) трі́патися; метля́тися
    2) ( изнашиваться) зно́шуватися; ( растрёпываться) розтрі́пуватися, розша́рпуватися; ( обтрёпываться) обтрі́пуватися, обша́рпуватися
    3) ( шататься) шве́ндяти, шве́ндятися; ( околачиваться) тиня́тися, ве́штатися
    4) (водиться с кем-л.) волово́дитися; ( путаться) тяга́тися
    5) ( говорить вздор) базі́кати, патя́кати, верзти́, розпатя́кувати, верзя́кати, ля́пати
    6) страд. рва́тися

    Русско-украинский словарь > трепаться

  • 80 хороводиться

    1) ( водить хоровод) води́ти тано́к (ко́ло, хорово́д), хорово́дити
    2) (возиться, канителиться) волово́дитися; ( возиться) па́нькатися; ( водиться) води́тися

    Русско-украинский словарь > хороводиться

Страницы

См. также в других словарях:

  • водиться — Знаться, сообщаться, связываться, водить хлеб соль, иметь дело (сношения) с кем. Знахарка девке: . Некр. Вы для нас уж больно честны, где нам с вами общество водить? Тург. Вращаться в хорошем обществе. .. Ср …   Словарь синонимов

  • ВОДИТЬСЯ — ВОДИТЬСЯ, вожусь, водишься, несовер. 1. с кем чем. Иметь знакомство, поддерживать постоянную связь (разг.). Он водится с подозрительными людьми. Я с тобой не вожусь. 2. без доп. Находиться, иметься, жить, бывать. В реке водятся щуки. «У батюшки… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОДИТЬСЯ — ВОДИТЬСЯ, вожусь, водишься; несовер. 1. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Иметься, бывать. В пруду водятся караси. За ним водятся грешки (разг.). 2. с кем. Водить знакомство, дружбу (разг.). С этим мальчиком больше не вожусь. • Как водится… …   Толковый словарь Ожегова

  • Водиться с палачами - не торговать калачами. — (палач поган). См. ДРУГ НЕДРУГ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Водиться — I несов. неперех. Обитать, встречаться (о животных, птицах и т.п.). II несов. неперех. разг. 1. Находиться в чьём либо владении; иметься у кого либо. 2. перен. Быть присущим кому либо (о привычках, особенностях характера, поведения и т.п.). отт.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • водиться — водиться, вожусь, водимся, водишься, водитесь, водится, водятся, водясь, водился, водилась, водилось, водились, водись, водитесь, водящийся, водящаяся, водящееся, водящиеся, водящегося, водящейся, водящегося, водящихся, водящемуся, водящейся,… …   Формы слов

  • водиться — вод иться, вож усь, в одится …   Русский орфографический словарь

  • водиться — (II)‚ вожу/(сь)‚ во/дишь(ся)‚ дят(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • водиться — Syn: обитать (приподн.), жить, населять (кн.) …   Тезаурус русской деловой лексики

  • водиться — вожусь, водишься; нсв. 1. только 3 л. Обитать, встречаться где л. (о животных). В реке водились налимы. В этих местах водятся волки. 2. Разг. Быть в наличии, иметься. Деньги у него не водились. Книг в доме водилось предостаточно. Водится за ним… …   Энциклопедический словарь

  • водиться — I см. водить 1); во/дится; страд. II вожу/сь, во/дишься; нсв. см. тж. как водится 1) только 3 л. Обитать, встречаться где л. (о животных) В реке водились налимы …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»