Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

вихоплювати

См. также в других словарях:

  • вихоплювати — юю, юєш, недок., ви/хопити, плю, пиш; мн. ви/хоплять; док., перех. 1) Швидко виривати, висмикувати що небудь у когось. 2) Рвучко виймати що небудь звідкись. || Допомагаючи комусь швидко витягати його звідкись, рятувати. || Швидко брати, вибираючи …   Український тлумачний словник

  • вихоплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • висмикати — I в исмикати див. висмикати. II висмик ати а/ю, а/єш і висми/кувати, ую, уєш, недок., ви/смикати, аю, аєш і ви/смикнути, ну, неш, док., перех. Смикаючи, витягати, вихоплювати, виривати що небудь звідкись, з чогось. || Витягати що небудь з під… …   Український тлумачний словник

  • вихвачувати — ую, уєш, недок., ви/хватити, ачу, атиш, док., перех. 1) Швидко віднімати, виривати що небудь у когось; вихоплювати. 2) Рвучко витягати, виймати що небудь із чогось, звідкись. 3) тільки док., перен., розм. Швидко, вчасно зібрати урожай чого небудь …   Український тлумачний словник

  • вихопити — див. вихоплювати …   Український тлумачний словник

  • вихоплювання — я, с. Дія за знач. вихоплювати …   Український тлумачний словник

  • вихоплюватися — ююся, юєшся, недок., ви/хопитися, плюся, пишся; мн. ви/хопляться; док. 1) Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди небудь, раптово з являтися десь. || Рвучко, швидко підніматися на що небудь. 2) Швидко вискакувати, вибиратися звідки небудь.… …   Український тлумачний словник

  • вишарпнути — ну, неш, док., виша/рпувати, ую, уєш, недок., перех., розм. Різко смикаючи, шарпаючи, витягати, виривати, вихоплювати кого , що небудь звідкись, із чогось …   Український тлумачний словник

  • виймати — вийняти (брати що н. із середини чогось), витягати, витягувати, витягти, витягнути, тягти, тягнути, добувати, добути, видобувати, видобути; вишкрябувати, вишкрібати, вишкребти, вискрібати, вискребти (шкребучи); вишпортувати, вишпортати… …   Словник синонімів української мови

  • відбирати — I = відібрати 1) (брати в когось що н. силоміць), забирати, забрати, віднімати, відняти, відіймати, відійняти, вилучати, вилучити, реквізувати; видирати, видерти, видрати, виривати, вирвати, вихоплювати, вихопити, вихвачувати, вихватити (перев. з …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»