видіння

1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.

2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;

3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];

4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;

5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];

6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];

7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);

8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];

9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.

* * *

1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у

2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у

3)

4) ( паспорт) вид; по́свідка

и пр. вид, -у

* * *

1) (внешний облик) прям., перен. выгляд, -ду муж.

2) (состояние) стан, род. стану муж.

выгляд, -ду муж.

3) (перспектива, открывшаяся взору) від, род. віду муж.

(пейзаж, ландшафт) краявід, -ду муж.

4) (положение предмета, при котором он виден) вока, -ка ср. (употребительнее мн. вочы, род. вачэй)

зрок, род. зроку муж.

5) перен. (предположение) меркаванне, -ння ср.

(расчёт) разлік, -ку муж.

(намерение) намер, -ру муж.

(перспектива) перспектыва, -вы жен.

(план) план, род. плана муж.

6) (паспорт) уст. пасведчанне, -ння ср.

1) (разновидность, тип, подразделение) від, род. віду муж.

2) биол. від, род. віду муж.

3) грам. трыванне, -ння ср.

УПРАВЛІННЯ (керування) - функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси У. стали предметом систематичного й інтенсивного аналізу з появою кібернетики, яка, абстрагуючись від конкретних особливостей якісно різних видів У., фіксуючи основну увагу на тому загальному, що притаманне їм усім, за зовнішньою відмінністю процесів У. розкрила їхню внутрішню сутнісну єдність та встановила ізоморфізм їхніх проявів С. утність процесу У. становить його інформаційний зміст. У. - це процес трансформації інформації у дію, тобто процес перетворення її у сигнали, що спрямовують функціювання систем У. Інформаційний підхід до У., Що відзначається таким абстрактним рівнем дослідження, започаткував вивчення загальних законів У, Неодмінний атрибут оптимального У. - це процес безперервної циркуляції інформації каналами прямого і зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами системи У. Рівень розвинутості цих каналів не обов'язково має бути однаковим. Загалом процес У. можливий лише у системах з досить розвинутим каналом прямого зв'язку, тоді як зворотного (у відносно простих системах У.) може бути менш розвинутим. З підвищенням ступеня складності системи У. роль цього каналу зростає, а його ємність, як правило, стає більшою За ємність каналу прямого зв'язку. Принцип зворотного зв'язку - універсальний принцип, що діє в усіх системах У., незалежно від рівня їх організації. Об'єктивна передумова єдиного підходу до різних систем У. - інваріантність структури феномена У. Системи У. поділяються на ригідно (жорстко) детерміновані (дія керуючої системи однозначно визначає реакцію керованої) і статистично детерміновані (задається широкий діапазон можливих реакцій керованої системи на дію керуючої). Критерієм ефективності У. є міра адаптації керуючої системи до змін зовнішнього середовища, яка забезпечує самоорганізацію, самозбереження системи У. та досягнення мети, або рівень оптимізації заданого параметра керуючої системи. Для забезпечення оптимального режиму У. керуюча система має мати не меншу різноманітність станів, ніж керована (принцип необхідної різноманітності Ешбі). Головне завдання У. - забезпечення цілеспрямованої дії на керовану систему, тому будь-яке У. - цілеспрямоване. Цілеспрямована дія - це і мета, і результат У. Мета - передбачення результату, на досягнення якого спрямовується дія. Зворотний зв'язок - той механізм, що враховує і зводить до мінімуму різницю між метою дій та її результатом. Здійснюючи абстрактний підхід до якісно різних систем і процесів У., кібернетика зіграла вирішальну роль у створенні понятійного апарату для їх опису, розробки ефективних логіко-математичних методів їх дослідження, побудови абстрактної математичної теорії АСУ (сукупності теорій з різним рівнем абстракції). Найпростіші системи У. - інформаційно-кібернетичні, що функціонують відповідно із закладеними в них програмами: жорстко детермінованими, стохастичними, з елементами самоорганізації тощо. Складніші процеси У. властиві біологічним системам, у яких виділяють два рівні У. - організмовий (відтворюється спадково орієнтований на збереження видів, популяцій, біоценозів тощо) і поведінковий (орієнтований на збереження біологічних систем у взаємодії з довкіллям). Найскладнішою, ієрархічно організованою структурою У. відзначаються соціальні системи У. - визначальний атрибут будь-якого суспільства, який притаманний суспільному організмові на усіх рівнях його структурної організації. Соціальне У. - фактор, спрямований на забезпечення життєдіяльності суспільства, його розвитку. Історично у суспільстві склались і взаємодіють два типи механізмів У.: стихійний та свідомий. Увагу філософії феномен У. привертає насамперед у плані аналізу самого поняття "У." у системі інших понять, вироблених комплексом кібернетичних дисциплін і пов'язаних з ним, та дослідження природи і функцій механізмів У. у різних системах. Особливої актуальності набувають питання, пов'язані з аналізом перспектив комп'ютеризації процесів У. складними системами, передусім питання про її можливі соціальні наслідки в умовах наділення комп'ютерів цільовими функціями.

УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ (екологічний менеджмент) - поняття, яке обіймає такі сфери людської діяльності, як раціональне природокористування, або раціональне використання природних ресурсів, а також управління діяльністю в галузі довкілля. Система екологічного менеджменту має бути невід'ємним складником стратегії будьякого підприємства чи компанії, що має справу із впливами на довкілля. Концепція екологічного менеджменту компанії вперше була застосована в Європі в Нідерландах 1985 р. і згодом набула широкого поширення в компаніях бага - тьох країн Зх. Європи і США. В деяких країнах розроблені національні стандарти екологічного менеджменту. На сучасному етапі екологічний менеджмент визначається також як сфера діяльності, спрямована на охорону природних екосистем. Це визначення екологічного менеджменту прийшло на зміну попередньому розумінню менеджменту як діяльності, пов'язаної здебільшого із використанням природних ресурсів. Сучасне розуміння У. п. вимагає нового осмислення екосистем і біорозмаїття. Збереження біологічного та ландшафтного розмаїття - це лише частина екологічного менеджменту. Спеціалісти в цій галузі повинні не лише володіти багатоаспектними знаннями в галузі природничих наук, а й бачити специфічні проблеми, зумовлені політичним, соціальним та економічним контекстом. Таким чином, У. п. вимагає контекстуального мислення. Воно має розглядатись як еволюційний процес, оскільки екосистемний контекст є розмаїтим, комплексним і динамічним. З огляду на це, виділяють наступні аспекти У. п.: ієрархічний контекст, екологічні межі, екологічна інтегрованість, збір даних, моніторинг, адаптивний менеджмент, міжгалузева (міжвідомча) взаємодія, організаційні зміни, інтегрованість людини в природу та її цінності.

en\ \ secondary hardening

en\ \ torsion

en\ \ [lang name="English"]marageing, maraging

1) (способность видеть) видіння, зріння, бачення;

2) (явление) видиво, привид, привиддя, привидження, видіння. [Сонні привиди. Сни і привиддя нічнії]. См. Призрак.

* * *

видовище, видіння, сновидіння Г-К, Кб.; сейир олсун сельви дӱбине йатмайа що за примха лягти в усіх на виду під кипарисом СЛ; беле сейире, беле ӧкӱме т'имселерин ахылы йетишамаз на таке диво, на таку владу ні в кого не вистачить розуму СЛ; хорхулу тӱше бенземей кӧрдӱгӱ сейирин бачене тобою видіння не схоже на страшний сон СЛ; бу не хейалдыр, ве не сейирдир, ве ахыл эрмеэҗ ек хекметли ишлердир це не мрія, і не видіння, і не чудеса, які не може осягнути розум Кб.; сейир бах- роздивлятися Г, К; сейир эт- розглядати, пильно спостерігати, розважатися видовищем Г, СЛ; пор. сейер I, сийер, сийир II.

1. n

1) сон; сновидіння

2) мрія

3) видіння; марево

4) блаженство; краса; насолода

2. v (past і p.p. dreamt, dreamed)

1) бачити сон, бачити у (уві) сні

2) мріяти, уявляти

3) думати, помишляти; мати намір (у заперечних реченнях)

4) поет. пливти, висіти (над чимсь)

* * *

1) сон, сновидіння

2) мрія

3) видіння

4) блаженство; краса

1) бачити сон

2) мріяти, марити ( про що-небудь)

3) в заперечних реченнях (of) думати, гадати

4) пoeт. плисти, висіти ( над чим-небудь)

1. n

1) зір; бачення

2) проникнення; проникливість; передбачливість

3) образ, картина; мрія

4) уява

5) галюцинація; видіння, марево

6) примара, привид, мана

7) уявлення

8) вид, видовище

9) огляд

2. v

1) виникати в уяві

2) бачити уявно; уявляти собі у думці

* * *

1) передбачати

2) уявляти собі; бачити в уяві, уявляти

1) зір, бачення; зорове сприйняття; stereoscopіc vision просторовий зір; the fіeld of vision поле зору; vision dіsorders мед. порушення зору; glasses for far [for close] vision окуляри для далечіні [для роботи]; wіthіn the range of vision у межах видимості; кіно. тб. бачення; vision of lens бачення знімального апарата; by vision по телебаченню

2) проникливість; прозорливість, далекоглядність, передбачення; a man of vision далекоглядна людина; breadth of vision широта кругозору

3) мрія; образ, картина, уявлення; visions of power [of wealth, of fame] мрії про могутність [про багатство, про славу]; а vision of the future картина /образ/ майбутнього; he; уява; the vision of a poet уява поета; the vision of a prophet пророчий дарунок; видіння; галюцинація; Joan of arc saw /had/ vision s у Жанни Д’арк були бачення 4) примара, привид

4) ( прекрасне) видовище; ( красивий) вид; the brіdge was a lovely vision від нареченої не можна було очей відірвати

5) авт. огляд ( з автомобіля)

1. n

1) візионер, містик; духовидець

2) мрійник

3) знев. фантазер

4) пророк, віщун, провидець

2. adj

1) уявний, уявлюваний, примарний, нереальний, фантастичний

2) мрійний, мрійливий, схильний до фантазування

3) непрактичний, нездійснимий, нездійсненний; химерний

4) візионерський

* * *

1) уявний, фантастичний., ілюзорний, примарний, нереальний; visionary world фантастичний / уявний / світ; visionary form примара

2) утопічний, практично нездійсненний, нереальний; visionary schemes нездійсненні плани

3) мрійливий, схильний до фантазій; visionary enthusіast ентузіаст-фантазер

4) який бачить видіння; visionary mіnd дух-прови-дець; visionary revelatіon рел. одкровення через видіння

1) мрійник; зневаж. фантазер

2) містик; духовидець; провидець, віщун, пророк

1) уявний, фантастичний., ілюзорний, примарний, нереальний; visionary world фантастичний / уявний / світ; visionary form примара

2) утопічний, практично нездійсненний, нереальний; visionary schemes нездійсненні плани

3) мрійливий, схильний до фантазій; visionary enthusіast ентузіаст-фантазер

4) який бачить видіння; visionary mіnd дух-прови-дець; visionary revelatіon рел. одкровення через видіння

1) мрійник; зневаж. фантазер

2) містик; духовидець; провидець, віщун, пророк

дух, привид, марево, видіння Кб.; бу не хейалдыр, ве не сейирдир, ве ахыл эрмеэҗек хекметли ишлердир? що це за видіння, що за видовище, і що за чудеса, яких не осягнути розумом? Кб.; пор. хайал, эал I.

1) сон, сновидіння

2) мрія

3) видіння

4) блаженство; краса

1) бачити сон

2) мріяти, марити ( про що-небудь)

3) в заперечних реченнях (of) думати, гадати

4) пoeт. плисти, висіти ( над чим-небудь)

видовище, видіння, сновидіння У, Г, СГ, СК; сейер бахспостерігати, споглядати, дивитися видовище Г, СГ; сейер кӧр- роздивлятися, розважатися видовищем Г; сейер эт- спостерігати, роздивлятися СК; пор. сейир, сийер, сийир II.

ранок, зоря У; сейер йылдызы ранкова зірка, Венера У; сейер йылдызы ӧльмедэн айырылдын бендэн перш ніж зайшла ранкова зірка, ти розлучилася зі мною У.

1) передбачати

2) уявляти собі; бачити в уяві, уявляти

1) зір, бачення; зорове сприйняття; stereoscopіc vision просторовий зір; the fіeld of vision поле зору; vision dіsorders мед. порушення зору; glasses for far [for close] vision окуляри для далечіні [для роботи]; wіthіn the range of vision у межах видимості; кіно. тб. бачення; vision of lens бачення знімального апарата; by vision по телебаченню

2) проникливість; прозорливість, далекоглядність, передбачення; a man of vision далекоглядна людина; breadth of vision широта кругозору

3) мрія; образ, картина, уявлення; visions of power [of wealth, of fame] мрії про могутність [про багатство, про славу]; а vision of the future картина /образ/ майбутнього; he; уява; the vision of a poet уява поета; the vision of a prophet пророчий дарунок; видіння; галюцинація; Joan of arc saw /had/ vision s у Жанни Д’арк були бачення 4) примара, привид

4) ( прекрасне) видовище; ( красивий) вид; the brіdge was a lovely vision від нареченої не можна було очей відірвати

5) авт. огляд ( з автомобіля)