видіння

1) см. Обнаруживание;

2) висловлювання [Не забороняється висловлювання думок], вислів (р. вислову). [Це-ж не наш вислів, а московський], вираз. Найти для себя выражение - вилитися. [Цей настрій високий найкраще вилився в організації братства (Єфр.)]. Без выражения - безвиразно. Извините за выражение - пробачте (вибачайте, простіть) у [на] цім слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші (Куліш);

3) выражение лица - вираз, вираз на лиці, на виду, на обличчю; міна. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Вираз на лиці - понуро-урочистий (Куліш)]. Принимать, принять выражение лица - набирати (набрати) виразу. Придавать выражение лицу - надавати виразу, (фамильярно) міни добирати (добрати), міну взяти (прийняти) (Свидн.). Со спокойным и светлым выражением лица - ясний. [Вона була спокійна та ясна (М. Вовч.). Ясен був на виду (Куліш)].

* * *

1) ( действие) ви́раження, (неоконч.) виража́ння; ви́словлення, (неоконч.) висло́влювання; відбиття́, (неоконч.) відбива́ння; ви́явлення, (неоконч.) виявля́ння; передання́, (неоконч.) передава́ння; ви́раження, (неоконч.) виража́ння

2) (отражение чего-л.) відбиття́; ( обнаружение) ви́раз, -у, ви́явлення, ви́яв, -у

3) (внешний вид чего-л.) ви́раз

4) (слово, фраза, оборот речи) ви́слів, -слову, ви́раз, -у

плетіння; плетінка, оплета, мережево. -тение свадебного венка - вінкоплетини.

* * *

1) ( действие) плеті́ння, пле́тення; звива́ння

2) ( плетёное изделие) пле́тиво, плеті́ння

3) ( вид сплетения) пле́тиво, пле́тення, плеті́ння

1. n

1) вид; вигляд; пейзаж; зображення; краєвид

2) поле зору, кругозір, круговид; видимість

3) погляд, думка, точка зору; судження

4) намір, мета; задум, план

5) огляд, перегляд

6) юр. огляд присяжними місця злочину

7) аспект, сторона, вид

8) резюме, огляд, висновок

9) зовнішність, зовнішній вигляд

2. v

1) оглядати, обдивлятися; дивитися

2) поет. бачити, побачити

3) розглядати; оцінювати; судити, мати судження

4) дивитися (телевізор)

* * *

1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори

2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.

3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів

4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів

5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі

6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті

7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє

8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла

9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони

10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги

11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)

1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)

2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін

3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах

4) бачити; поет. побачити; зріти

5) дивитися (телевізор, кінофільм)

1) заняття, рід занять; фах; праця, робота; професія

2) володіння, користування

3) зайнятість

4) займання, захоплення; заволодіння

5) окупація

* * *

1) заняття; рід або вид діяльності, занять; професія; перебування на посаді, на посту

2) заняття, справа

3) зайнятість

4) володіння, користування; період користування (землею, власністю); оренда; заволодіння, захоплення

5) окупація

6) фiз. заповненість, ступінь заповнення, зайнятість

житло, пробування, перебування, прожиток (р. -тку), мешкання. [Ідуть люди на житло в степ. Знудило мене пробування в лісі - до людей хочеться. До запорожців донці з Дону тисячами на прожиток приходили (Куліш). У домівці на мешканні]. См. Жизнь где. Место жительства - місце пробування, мешкання. Уйти с места жительства неведомо куда - змандрувати. Вид на жительство - посвідка на перебування (на пробування).

* * *

1) ( проживание) прожива́ння, ме́шкання; ( пребывание) пробува́ння

2) (населённая местность, селение) се́лище, посе́лення; ( усадьба) сели́тьба, обі́йстя; диал. осе́ля

1) голосува́ння, балотува́ння

2) (ви́борчий) го́лос

3) пра́во го́лосу

4) зага́льна кі́лькість голосі́в, голоси́

5) во́тум, рі́шення, резолю́ція ( прийнята більшістю)

6) ви́борчий бюлете́нь

7) асигнува́ння, креди́ти

1) голосува́ти (за - for, проти - against)

2) вирі́шувати бі́льшістю голосі́в (односта́йно)

3) визнава́ти

4) розм. вно́сити пропози́цію

5) асигнува́ти, виділя́ти ( кошти)

•

- vote down

ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).

1. n

1) уява; фантазія

2) ілюзія, мрія; уявний образ

3) примха; каприз; вигадка

4) смак, нахил, пристрасть

5) розуміння, художній смак; уподобання

6) (the fancy) збірн. ентузіасти, любителі; болільники

2. adj

1) химерний; вигадливий; примхливий

2) фантастичний; уявний; казковий

3) орнаментальний; прикрашений; фасонний

4) фігурний, непростий; незвичайний

5) модний, вишуканий; найвищого гатунку

6) екстравагантний; надзвичайний

7) строкатий, пістрявий, багатобарвний (про рослини)

3. v

1) уявляти (собі)

2) гадати, припускати

3) подобатися, любити; мати схильність (до чогось)

4) розм. бути високої думки про себе, бути самовдоволеним (звич. to fancy oneself)

5) марно сподіватися

6) виводити вид тварини (рослини) для одержання особливих властивостей

* * *

1) фантазія, уява

2) уявлюваний, уявний образ; ілюзія, мрія

3) примха, каприз

4) смак, схильність, пристрасть

5) розуміння, ( художній) смак

6) ( the fancy) ентузіасти, любителі; уболівальники

1) вигадливий, химерний, фантастичний

2) орнаментальний, прикрашений; фасонний; фігурний, непростий

3) модний; вишуканий, вищої якості

4) фантастичний, екстравагантний

5) ( про тварину або рослину) який володіє особливими властивостями

6) строкатий, багатоколірний ( про рослину)

1) уявляти, уявляти собі

2) припускати, думати

3) подобатися, любити

4) бути високої думки про себе, бути самовдоволеним, заноситися ( to fancy oneself)

5) дарма сподіватися

6) виводити вид тварини або рослини для отримання особливих властивостей

1) отруєння газом

2) військ. зараження (ураження) газом

3) обкурювання газом

4) газова дезінфекція

5) виділення газу

6) заповнення газом

7) розм. базікання; хвастощі

* * *

1) отруєння газом; вiйcьк. ураження, зараження газом

2) обкурювання газом; газова дезінфекція

3) виділення газу

4) наповнення газом

5) базікання, хвастощі

1. n

1) слугування

2) праця, робота

3) сфера діяльності; рід занять

4) установа

5) служба

6) обслуговування, сервіс

7) забезпечення (чимсь)

8) військова служба (повинність)

9) військ. вид збройних сил; рід військ

10) допомога, сприяння, послуга

11) заслуга

12) сервіз

13) прибор, набір

14) сервіровка (стола)

15) церк. відправа

16) подача м'яча (теніс)

17) юр. виконання рішення суду; вручення (повістки тощо)

18) с.г. злучання, спаровування

19) горобина домашня

2. v

1) обслуговувати

2) робити огляд і поточний ремонт

3) заправляти (пальним)

* * *

1) служіння; прислуговування

2) робота; робочий стаж, термін служби

3) державна служба

4) установа ( яка відає спеціальною галуззю роботи)

5) військова служба

6) вiйcьк. вид збройних сил; рід військ

7) послуга; допомога; заслуга

8) сервіз; прибор, набір, приладдя

9) цepк. богослужіння, служба

10) подача м'яча ( теніс)

11) юp. виконання постанови суду; вручення ( повістки); судове повідомлення

12) c-г. злучка

13) мop. клітнювання

14) тex. експлуатація

1) військовий; який відноситься до збройних сил

2) службовий

3) повсякденний; міцний, ноский ( про одяг)

4) обслуговуючий

1) обслуговувати

2) здійснювати огляд, поточний ремонт

3) заправляти ( пальним)

1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори

2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.

3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів

4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів

5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі

6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті

7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє

8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла

9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони

10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги

11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)

1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)

2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін

3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах

4) бачити; поет. побачити; зріти

5) дивитися (телевізор, кінофільм)

1) техн. ( действие) плеті́ння и пле́тення

2) ( плетёное изделие) пле́тиво, плеті́ння

3) ( вид сплетения) пле́тиво, пле́тення и плеті́ння

1) техн. ( действие) плеті́ння и пле́тення

2) ( плетёное изделие) пле́тиво, плеті́ння

3) ( вид сплетения) пле́тиво, пле́тення и плеті́ння

1. n

1) сидіння навпочіпки

2) припадання до землі (про тварин)

3) розм. важке падіння

4) сильний удар (штовхан); струс

5) синець; ґуля; рана

6) вибій; западина; ум'ятина

7) геол. невелике рудне тіло

2. adj

1) низенький і товстий; присадкуватий; кремезний

2) що сидить навпочіпки; скорчений

3) що припав (притиснувся) до землі (про тварину)

4) невидимий

3. v

1) сидіти навпочіпки

2) сідати навпочіпки, присідати

3) припадати до землі (про тварин)

4) розм. сідати

5) самочинно оселюватися на незайнятій (чужій, державній) землі

6) незаконно вселятися в будинок

7) розм. давити; роздавлювати; розплющувати; стискати

8) опускатися; занурюватися

* * *

1) сидіння навпочіпках; припадання до землі ( тварин); cпopт. упор присівши

2) cл. нірка ( невеликої тварини)

3) cл. студ. жapг. нуль

1) маленький, широкий; приземкуватий, кремезний

2) частіше predic який сидить навпочіпках; який скорчився, скорцюбився; який припав до землі ( про тварин)

1) ( часто squat down) сидіти навпочіпках; сідати навпочіпки, присідати; припадати до землі ( про тварин)

2) розм. сідати, присісти

3) пepeв.; icт. селитися на незайнятій землі, виділеною державою; освоювати нові землі; ставати скватером; самовільно селитися на чужій або державній землі; вселятися в будинок, що пустує, без дозволу власника

4) опускатися, поринати

1. n

1) стійка; підставка; підпірка; штатив; консоль

2) столик (журнальний)

3) ларьок, кіоск, прилавок

4) стенд; установка для випробування

5) буфетний прилавок

6) естрада

7) трибуна (на стадіоні)

8) кафедра

9) амер., юр. місце свідка в суді

10) місце, позиція

11) точка зору

12) спорт. стійка, стояння

13) стоянка (автомобілів тощо)

14) військ. пост

15) зупинка, пауза

16) театр. місце гастрольних виступів

17) здивування, зніяковіння; утруднення; дилема

18) відстоювання

19) розм. набір, комплект

20) мисл. виводок

21) с.г. урожай на корені; травостій

22) тех. станина; пусковий стіл

23) чан, шаплик

2. v (past і p.p. stood)

1) стояти

2) знаходитися, бути розташованим, перебувати

3) ставити, поміщати; поставити

4) стояти на місці; не рухатися; зупинятися, припиняти рух (тж stand still)

5) не працювати, стояти, простоювати

6) триматися; бути стійким (міцним); вистояти

7) витримувати, зносити, терпіти; зазнавати

8) юр. залишатися чинним, зберігати силу

9) дотримуватися певної точки зору; займати певну позицію

10) посідати (займати) певне місце (становище)

11) наполягати (на чомусь — on, upon)

12) ґрунтуватися (на чомусь)

13) залежати (від чогось)

14) бути написаним (надрукованим)

15) мати певну кількість стоячих місць

16) вагатися

17) мор. тримати курс

18) перебувати в певному становищі

19) платити (за частування); ставити (вино тощо)

20) бути кандидатом; балотуватися

21) символізувати, означати щось

22) юр. представляти (когось — for)

23) бути певної висоти

* * *

1) стояк; підставка, підпірка; штатив, консоль

2) ларьок; кіоск; прилавок; стенд, установка для випробування; буфетна стійка

3) естрада

4) pl трибуна (на стадіоні, перегонах); глядачі на трибунах

5) кафедра, трибуна; cл.; юp. місце для дачі показань свідків у суді

6) місце, позиція, положення

7) позиція, установка, точка зору

8) cпopт. стояння, стойка

9) стоянка (автомобілів, велосипедів); вiйcьк. пост

10) зупинка, пауза

11) театр. зупинка в якому-небудь місці для гастрольних вистав; місто, де даються гастролі

12) здивування, зніяковілість, розгубленість, замішання; дилема

13) вiйcьк. комплект

14) миcл. виводок

15) c-г. урожай на корню

16) c-г. памолодь; травостій, стеблостй

17) тex. станина; кліть ( прокатного стану)

18) peaкт. пусковий ствол

19) стійло ( локомотива)

1) стояти; вставати

2) знаходитися, бути розташованим; займати положення ( щодо чого-небудь); ( over) нахилятися над ким-небудь

3) ставити, поміщати; поставити

4) не рухатися, стояти на місці; зупинятися, припиняти рух ( stand still)

5) не працювати, простоювати, стояти

6) бути стійким, міцним; (to) бути стійким, триматися

7) витримувати, виносити, переносити; піддаватися; ( іноді for) виносити, терпіти, миритися

8) юp. залишатися в силі, діяти; зберігати силу

9) дотримуватися певної точки зору, займати певну позицію

10) (on, upon) наполягати ( на чому-небудь); ґрунтуватися ( на чому-небудь); залежати ( від чого-небудь)

11) бути написаним, надрукованим

12) мати певну кількість стоячих місць

13) ( with) бути в яких-небудь стосунках з ким-небудь

14) мop. іти, тримати курс, направлятися

15) миcл. робити стойку ( про собаку)

16) мати в перспективі

17) c-г. бути плідником ( про жеребця); бути придатним для спаровування ( про самця)

18) знаходитися в певному положенні, стані (нaпp., про справи)

19) платити ( за частування); ставити ( випивку)

20) бути кандидатом ( від якого-небудь округу); балотуватися ( у якому-небудь окрузі)

21) to stand for smth символізувати, означати що-небудь; представляти що-небудь

22) to stand for smb; юp. представляти кого-небудь

23) to stand by smb; smth захищати, підтримувати кого-небудь, що-небудь; допомагати кому-небудь, чому-небудь; бути вірним кому-небудь, чому-небудь

24) to stand in with smb for smth разом з ким-небудь організувати таємну, вигідну справу

25) to stand in smth коштувати, обходитися в...; як дієслово-зв'язка в іменному присудку знаходитися, бути в якому-небудь стані

1) піт

2) потіння

3) запотівання, вологий наліт ( на поверхні чого-небудь); випіт

4) виснажлива праця

5) занепокоєння, хвилювання, тривога

6) труднощі, утруднення, скрута

7) розминка, проминка ( коня перед стрибками)

8) ферментація (листя тютюну, чаю)

9) пайка, паяння

1) потіти, покриватися потом; викликати потіння

2) просочити потом

3) запотівати; виділяти вологу; вологнути, сиріти

4) важко працювати; експлуатувати

5) зазнавати покарання; відчувати страждання, каяття

6) cл. піддавати допиту третього ступеня

7) вимагати гроші, оббирати; шантажувати

8) хвилюватися, тривожитися

9) розминати, проминати ( коня перед стрибками)

10) шкребти або витирати після розминки ( коня)

11) ферментуватися, піддаватися ферментації (про листя тютюну, чаю); ферментувати, піддавати ферментації (листя тютюну, чаю)

12) тex.

13) оплавлятися ( про вогнетривкий матеріал); плавити; припаювати

БЛАГО - загальне поняття для позначення того, що втілює позитивний ціннісний зміст. Згідно з основоположним розрізненням Аристотеля, Б. "звуть або те, що є кращим для кожного сущого, тобто дещо за самою своєю природою гідне обрання, або те, що робить благими інші причетні до нього речі, тобто ідею Б." ("Велика етика"). Аристотель втілює в філософській традиції перший із позначених ним способів тлумачення Б., а Платон і його послідовники - останній З. аПлатоном, Б. ототожнюється з вищим ступенем в ієрархії світового буття; у філософії Середньовіччя, що опрацьовує надбання Античності в дусі християнського світорозуміння, набуває розвитку поняття "вище Б." (лат. summum boпшп), що його уособлює Бог як джерело усіх Б. та доконечна мета людських прагнень. У свою чергу, аристотелівське розуміння Б. від початку містить ідею множинності конкретного Б., що відповідає різноманіттю видів і форм сущого; звідси акцент на розсудливості як здатності "приймати вірні рішення у зв'язку з Б. і корисністю... для доброго життя" ("Нікомахова етика"); розвиток цього уявлення розгортається від поняття "фронезис" в Аристотеля до сучасних теорій дискурсу (Апель, Габермас та ін.). Своєрідним корелятом "вищого Б." у рамках даного розуміння постає поняття "загальне", або "спільне" Б. Воно відсилає, зокрема, до сфери соціально-політичного, економічного, господарського життя як царини загальнолюдських прагнень та інтересів. У Новий час спостерігається виразна редукція Б. до корисності (див. утилітаризм); разом з тим актуалізується роль людського суб'єкта у визначенні Б. як того, що відповідає його - суб'єкта - істотним потребам (Гоббс та ін.). З іншого боку, перегляд традиційної для Середньовіччя релігійно-онтологічної концепції Б. дає підстави для категоріального розмежування Б. і добра. У XIX - XX ст. сфера філософського застосування поняття "Б." звужується; воно підлягає аналізу у зв'язку з категорією цінності (Шелер та ін.). В останні десятиліття традиційна тема ототожнення Б. і буття набуває актуальності у зв'язку із загостренням екологічної проблематики, посиленням уваги до буттєвих підвалин людського існування.

МИСЛЕННЯ - інформаційна діяльність, що набула якості опосередкованого, узагальненого пізнання, яке за допомогою абстрагування, міркувань (зіставлень пізнавальних образів та логічного виведення думок) і типізації даних про світ явищ розкриває їх необхідні зв'язки, закономірності, тенденції розвитку. М. виходить за межі емпіричного споглядання, ідеально відтворює процеси буття в їх необхідності та потенційності, що дозволяє формулювати закони. М. пов'язане з моделюванням можливих ситуацій і тому здатне до планування дій та передбачення їх наслідків. Процес М. визначається низкою логічних операцій. Такими операціями є: порівняння пізнаваних об'єктів (наочно даних чи уявлюваних, ідеалізованих); аналіз і синтез даних; абстрагування істотних ознак об'єктів від їхніх другорядних рис і від самих об'єктів; узагальнення, класифікація та ін. Мислительні операції здійснюються за допомогою мови та мовних знаків, які є засобом акумуляції, формалізації та трансляції інформації. М. відзначається специфічним апаратом форм і методів функціювання. Вихідною формою процесу М. є судження. Його зміст розкривається через побудову умовиводів і здійснюється шляхом зіставлення різних суджень. У ході цього зіставлення, оперуючи наявними знаннями, знаходять у них за певними правилами висновку нові сторони та відношення. Синтезом суджень про певний об'єкт є поняття, яке в теоретичних системах знання стає формою розвитку ідеї. М. полягає в постійних переходах від окремого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки. Усвідомлення цих переходів досягається особливими методами М., зокрема різними дедуктивними та індуктивними прийомами пізнання (див. дедукція, індукція). В методологічному ракурсі М. визначається категоріями як засобами створення понять про поняття, щаблями освоєння думкою істотного, загального і необхідного в явищах дійсності, засобами мислимої її реконструкції В. ідповідно до розкриття в історії пізнання різних категоріальних схем розуміння світу М. характеризується певними стилями (див. стиль мислення). Генетично і за переважним використанням умоглядних чи практичних дій у мислительному процесі виділяють конкретно-дійове і теоретичне М. За характером побудови мислительних актів, формами Їхнього здійснення та завданнями розрізняють також М. образно-спрямоване й абстрактне. М. вивчають різні науки - від формальної логіки і лінгвістики до нейрокібернетики, фізіології і психології. Оскільки М. відтворює певні процеси дійсності і має в ній відповідні аналогові явища, деякі з цих процесів можна використовувати для кібернетичного моделювання мислительних актів. Ці моделі інформаційно-технологічних моментів думки називають "машинним М.", бо вони здійснюються на технічних системах, тобто побудованих людиною "органах людського мозку". Проте М., як матеріально зумовлене суспільне явище, є не автономним, формальним процесом думки, а теоретичним компонентом практичного освоєння світу, і його не можна розглядати окремо від людської діяльності в цілому. Тому "машинне М." не є М. у повному розумінні. В процесі М. специфічно проявляється активність суб'єкта, який теоретично засвоює світ у перспективі його перетворення в предмет цілеспрямованої діяльності. Генеза цієї діяльності становить водночас історію розвитку М. Зародки мислительної діяльності у формі елементарного, наочно-дійового, "моторного" М. властиві вже вищим ссавцям. Проте якісно нове, людське М. виникає і формується з розвитком суспільної праці і мовного спілкування людей. Спочатку М. безпосередньо впліталося в практичну діяльність. Згодом на основі генералізації дій людини, об'єднання нею об'єктів у певні класи за спільністю їхнього практичного використання та символічного позначення у мові формуються ідеальні предмети діяльності і специфічні операції над ними. Практична дія трансформується у розумову дію, закріплюється внутрішнім, духовним досвідом людей. Природне за історичними передумовами М. є суспільно зумовленим процесом пізнання людиною світу.

ПЛЮРАЛІЗМ ( від лат. pluralis - множинний) - термін, що позначає: 1) Філософські ідеї, вчення, теорії, в яких на різних концептуальних засадах осмислюється поняття "множинності" як кількісного виміру реальності, особливістю якого є момент суттєвої відмінності (включно із протиставленням) "множинності" ("плюральності") від одності (єдиного як одного). У "Метафізиці" Аристотель відзначав, що про "множинне" говориться протилежне тому, що говориться про "єдине"; єдине ж (одне) - це неділиме або за кількістю або за видом; відповідно, "множинність" - це те, що потенційно подільне на частини. Теза: існує багато речей (об'єктів), а не одна, або - існує багато видів речей (об'єктів), а не один - вихідна для тих філософів, у центрі уваги яких знаходиться "множинність" як специфічний кількісний вимір реальності. Поняття "П." досить часто вживається як тотожне "плюральності" і в цьому сенсі широко застосовується у сучасній філософії постмодернізму; у різних галузях філософії, коли йдеться про П. концепцій, теорій, методологій, культур, релігій та ін. Введення у філософський обіг терміну "П." пов'язане із вченням про субстанції Вольфа, який у своїй онтології доводив існування понад однієї-двох і більше субстанцій. В історії філософії ідея П. субстанцій розроблялась багатьма філософами (Анаксагор, Емпедокл, Демократ, Епікур, Аристотель, Ляйбніц, Джеймс, Рассел та ін.). 2) Філософський принцип та спосіб світовідношення, що полягає у динамічному узгодженні тенденцій диференціації (урізноманітнення) та інтегративності ("глобалізації") на засадах збереження їх обох. У цьому сенсі П. ніколи не може бути остаточним станом; це скоріше постійно відновлювана пізнавальна, філософська, соціальна, політична, моральна проблема та практичне завдання щодо узгодження тенденцій єдності (інтегративності) та осібності (окремості, партикулярності) у співіснуванні різноманітних суб'єктів будь-якої спільності, у тому числі загальнолюдської. У праці "Прагматична антропологія" (1798) Кант визначає П. як такий "спосіб мислення", за яким - на противагу егоїзму - "себе вважають не всеохопним і довершеним особливим світом", а лише одним із членів суспільства. У цьому формулюванні Кант зафіксував найсуттєвішу рису П., що відрізняє його від кількісної множинності (плюральності), а саме: інтенцію (налаштованість, прагнення) одиниць (елементів) множинності як до єдності (інтеграції), так і до збереження власної осібності (окремості). Для розуміння останньої ключовим є розуміння Кантом "способу мислення", що є виявом здатності людини мислити і діяти як наділена свободою розумна істота. У суспільному житті людей обидва чинники - осібного вияву свободи та його збалансування належністю до певної спільності - головні координати застосування П. як філософського принципу С. уб'єктами партикулярного вияву свободи можуть бути: індивід, нація, соціальна група, регіон, культурна або цивілізаційна спільнота та ін. Особливістю спільності, або інтегративності - з позицій філософського П. - є те, що вона формується у процесі і як наслідок добровільного і відповідального самообмеження осібного агента вияву свободи, а також реалізації його спроможності до діалогічно-дискурсивного розв'язання спірних проблем (ширше - проблем неспівмірності). На відміну від комунікативної філософії (див. філософія комунікативна), де суб'єктом дискурсу виступає індивід як носій здатності до граничного раціонального (розумного) обґрунтування універсальних цінностей і норм, філософія, побудована на принципі П., наголошує на чиннику осібності кожного суб'єкта дискурсу не тільки як індивіда, а й будь-якої спільності (у тому числі нації, культурної спільноти, цивілізації). Відповідно, проблема інтеграції - за умови акцентування на осібності суб'єкта дискурсу - перестає бути проблемою "глобалізації" або досягнення якогось остаточного консенсуального рівня і перетворюється на проблему відносного, поступового та опосередкованого (через гнучке сполучення цінніснонормативного, традиційно-мовленнєвого порозуміння та раціонального консенсусу на підставі інтересів) інтеграційного процесу. П. як філософський принцип несумісний як з догматизмом - жорстким монізмом, що поглинає різноманітність, - так і з релятивізмом, який ґрунтується на самодостатності кожного елемента множинності.

РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ - спосіб ставлення віруючого до світу, зв'язків з ним через систему поглядів і почуттів, смисл і значення яких становить віра в надприродне. Важливими ознаками Р.с. є її образність, символічність, діалогічність, глибока інтимність, складне й суперечливе поєднання ілюзорного і реалістичного, емоційна насиченість, активний вплив на вольові стани особи і колективу віруючих. Як світорозуміння, Р.с. в історичну добу існує на буденному і теоретичному рівнях. Релігійні почуття, відрізняючись від звичайних предметом переживань, можуть бути психологічно як негативними (релігійний страх, розгубленість, розпач тощо), так і позитивними (релігійна любов, благоговіння, радість та ін.). Р. с. - компонент єдиного плану специфічного практично-духовного способу входження людини в світ. Зароджується в первісних своїх формах у ранньородовому суспільстві та розвивається тривалий час як складник синкретичного світорозуміння і світоставлення; еволюціонує як осібний елемент свідомості і релігійного комплексу з виділенням індивіда з родового колективу й формуванням особистісних якостей людини в соціально диференційованому суспільстві. Головною проблемою Р.с. є проблема людини - її існування, смислу буття, життя і смерті, добра і зла.